Постанова від 20.07.2023 по справі 420/8848/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/8848/23

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів - Шевчук О. А., Шеметенко Л. П.

за участі секретаря - Алексєєвої Н.М.

представника Мінюсту України - Короткова С. О.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Мастістого І. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року про забезпечення позову приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу про виключення з переліку нотаріусів, якими в період воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, а також про визнання протиправним та скасування подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльності,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державне підприємство «Національні інформаційні системи»

В С Т А Н О В И В:

21.04.2023 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мінюст України) в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ № 1290/5 від 10.04.2023 про його виключення з переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 03.05. 2022 № 1760/5 (зі змінами);

визнати протиправним та скасувати подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №7268, виданого Мінюстом України 04.02.2009 на його ім`я.

03.05.2023 адвокат Брагарчук О.Р., що представляє інтереси ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просила:

зупинити дію наказу Мінюсту України від 10.04.2023 № 1290/5 про виключення з переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 03.05. 2022 № 1760/5 (зі змінами) (далі - Перелік), у зв`язку з невідповідністю критерію, визначеному абзацом шостим підпункту 9 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №164), приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7268);

зобов`язати державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «НАІС») поновити приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7268) доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обґрунтування заяви про забезпечення позову складається з таких підстав.

По - перше, як зазначає адвокат існує інша справа №420/6849/23 за позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Мінюсту України про визнання протиправними та скасування пунктів 4,5, прийнятого даним суб`єктом владних повноважень, наказу №1189/5 від 31.03.2023.

За змістом указаних пунктів наказу, як указує представниця позивача, приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 був анульований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також направлено подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

У цій справі, за твердженням адвоката, суд першої інстанції 06.04.2022 ухвалив рішення про забезпечення позову.

У цьому рішенні, суд зупинив дію пункту 4 спірного наказу до набрання законної сили рішенням суду у даній справі та зобов`язав ДП «НАІС» відновити доступ приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також суд зупинив дію пункту 5 оскаржуваного наказу до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, заборонивши Департаменту нотаріату Мінюсту України направляти до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Окрім того, суд заборонив Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Мінюсті України вчиняти дії щодо розгляду подання, на підставі пункту 5 наказу Мінюсту України №1189/5 від 31.03.2023 «Про задоволення скарги» та приймати рішення за результатами цього розгляду - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Водночас, як зазначає адвокат, попри надіслання судом, 06.04.2023, наведеної вище ухвали про забезпечення позову електронною поштою на адресу Мінюсту України та її отримання, останнє, 10.04.2023, приймає новий наказ №1290/5, зміст якого викладений вище і який є предметом оскарження в цій справ.

Ігнорування Мінюстом України судового рішення про заборону вчиняти певні дії, свідчить на думку представниці ОСОБА_1 , про протиправність оскаржуваного наказу.

По -друге, як заявляє адвокат Брагарчук О.Р. , вжитими попередніми заходами забезпечення позову, по суті нівельовані правові підстави, передбачені абзацом 6 підпункту 9 пункту 1 Постанови №164, адже Мінюсту України заборонено вносити подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.

По -третє, як зауважує адвокат Брагарчук О.Р. , її довірителя фактично позбавили права отримувати дохід від своєї професійної діяльності, попри наявність у нього як у приватного нотаріуса, зобов`язань перед державою сплачувати податки та збори, незважаючи на фактичне зупинення його діяльності.

По - четверте, на думку представниці позивача, у випадку їх невжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в адміністративній справі, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам її довірителя і захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 заява адвоката Брагарчук О.Р., в інтересах приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , про забезпечення позову була задоволена.

Суд зупинив дію наказу Мінюсту України № 1290/5 від 10.04.2023 «Про внесення змін до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» - до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Також суд заборонив ДП «НАІС» анулювати приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Підставами для задоволення заяви про забезпечення позову приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , суд указав таке.

Передусім, суд першої інстанції погодився з доводами адвоката Брагарчук О.Р. про ігнорування Мінюстом України судового рішення про забезпечення позову приватного нотаріуса ОСОБА_1 , незважаючи на його своєчасне отримання.

Так, суд першої інстанції, проаналізувавши комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП «ДСС»), установив, що ухвалу про забезпечення позову від 06.04.2023 у справі №420/6849/23 Мінюст України отримало 07.04.2023 (документ доставлено до електронного кабінету в системі «Електронний суд» 06.04.2023 о 20:30).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що Мінюст України, на дату прийняття оскаржуваного у даній справі наказу, достеменно знало, зокрема про зупинення дії пункту 4, прийнятого ним наказу від 31.03.2023 №1189/5 та про обов`язок ДП «НАІС» відновити доступ приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Далі, суд поважав обґрунтованими доводи представниці позивача, що оскаржуваний в даній справі наказ є таким, що порушує право приватного нотаріуса на отримання доходу від його професійної діяльності та водночас не позбавляє обов`язку сплачувати податки. Суд поважав, що у випадку ймовірного задоволення позову ОСОБА_1 , останній буде змушений звертатись до суду про стягнення відповідних збитків.

Отож, як наголосив суд першої інстанції, встановлені судом обставини свідчать про існування реальної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а обмеження, останнього, на працю є несумісним в умовах воєнного стану та зачіпає невід`ємне право на життя.

Вважаючи, що ухвала про забезпечення позову є незаконною та необґрунтованою, Мінюст України, в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в застосуванні заходів забезпеченні позову.

Обґрунтування апеляції складається з такого.

На думку скаржника, є помилковим висновок суду першої інстанції, що виключення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 03.05. 2022 №1760/5, не позбавляє, останнього на отримання доходу, адже факт виключення не зупиняє та не припиняє нотаріальну діяльність. За ствердженням скаржника, відповідно до статті 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси України вчиняють щонайменше 22 нотаріальні дії.

Спростовуючи доводи суду першої інстанції про ігнорування Мінюстом України ухвали суду від 06.04.2023 про заборону Департаменту нотаріату Мінюсту України направляти до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, скаржник указав таке.

Так, за його поясненнями, на момент реєстрації згаданого вище судового рішення в Мінюсті України (07.04.2023, вх. №527443-22-23), подання від 06.04.2023, вих. №519-37-1-23 щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 вже було внесено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті України.

Одночасно з цим, представник Мінюсту України звернув увагу, що суд першої інстанції, зупиняючи дію оскаржуваного наказу, не врахував, що в пункті 2 цього документа йшла мова про включення до переліку 17 приватних нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Доводом апеляційної скарги є також ствердження про фактичне вирішення судом першої інстанції справи, без її розгляду по суті, адже, на думку скаржника, суд завчасно надав оцінку правомірності та законності спірного наказу, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.

Окрім того, представник Мінюсту України вважає, що позивач та його представник не довели обставин, які б указували, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся.

Насамкінець скаржник зазначив, що відповідно до статті 151 КАС України, суд повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу) про захист яких просить заявник із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Не допускається, на переконання скаржника, забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Адвокат Брагарчук О.Р. та її довіритель не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

В суді апеляційної інстанції представник Мінюсту України підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Адвокат Мастістий І.А., представляючи інтереси приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 заперечив проти задоволення апеляції та просив залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено у тому числі зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони, або обов`язку вчиняти дії, що випливають із такого рішення (пункт 5 частини 3 статті 151 КАС України

Як правильно зазначив представник Мінюсту України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 46-1 Закону України «Про нотаріат» установлено, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних і державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, інших єдиних і державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України.

Інформація з єдиних і державних реєстрів, отримана нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, залишається у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Користування єдиними та державними реєстрами здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

Відповідно до частини 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Мінюст України приймає рішення про, зокрема:

про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

про направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Стаття 37-1 наведеного Закону, яка унормовує здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав, визначає, в частині 2, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, у тому числі, про:

- анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

- направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Досліджуючи довід скаржника, що суд першої інстанції забезпечивши позов приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 фактично ухвалив рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову, колегія суддів дійшла таких висновків.

Інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Однак, застосовуючи такий інститут, необхідно насамперед враховувати його мету та запобігати вирішенню спору у справі шляхом задоволення заяви про забезпечення позову.

На думку колегії суддів є слушним довід представника Мінюсту України, що забезпечення позову в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно може вважатися вирішенням спору, оскільки приватний нотаріус і в подальшому здійснює діяльність у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, незважаючи на те, що оскаржуваний наказ, дія якого рішенням суду першої інстанції зупинена, був винесений саме з підстав наявних порушень приватним нотаріусом при вчиненні дій у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Також колегія суддів підтримує позицію скаржника, що у випадку анулювання доступу приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, останній не позбавлений права на працю і вправі здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно і державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців.

Наведене спростовує доводи суду першої інстанції, що суб`єкт владних повноважень позбавив приватного нотаріуса можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в постановах від 19.06. 2018 у справі №826/9263/17, від 01.10.2019 у справі №420/912/19, від 21.11. 2019 у справі №420/1065/19, від 12.02.2020 у справі №824/902/19-а, від 24.04. 2020 у справі №160/9698/19, від 23.07.2020 у справі №640/12935/20, від 03.12.2020 у справі №580/3884/19, від 21.01.2021 у справі №420/4262/19.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зазначені адвокатом Брагарчук О.Р., у заяві про забезпечення позову, доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України.

На думку колегії суддів зміст рішення суду першої інстанції свідчить про відсутність обґрунтованих мотивів, за яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

Обставин щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі також не встановлено.

Враховуючи наведені положення законодавства і обставини справи колегія суддів констатує, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Резюмуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 317 КАС України належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви адвокат Брагарчук О.Р., що діє в інтересах приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Підставою для висновку, що суд першої інстанції порушив пункт 2 частини 1 статті 317 КАС України, є, на думку суду апеляційної інстанції, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Керуючись статтями 150-154, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року про забезпечення позову приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу про виключення з переліку нотаріусів, якими в період воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, а також про визнання протиправним та скасування подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльності - скасувати.

Ухвалити у цій справі нове рішення про відмову в задоволенні заяви адвоката Брагарчук О.Р., що діє в інтересах приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя О. А. Шевчук

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 20.07.2023.