Постанова

від 19.01.2024 по справі 420/8848/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/8848/23

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Турецької І. О.,

суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за позовом адвоката Брагарчук Ольги Русланівни, яка діє в інтересах приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу про виключення з переліку нотаріусів, якими в період воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, а також про визнання протиправним та скасування подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльності,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи»

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2023 адвокат Брагарчук О. Р. звернулася до суду першої інстанції з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мінюст), в інтересах приватного нотаріуса ОСОБА_1., в якому просила:

визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 2 наказу № 1290/5 від 10.04.2023 про виключення приватного нотаріуса ОСОБА_1. з переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 03.05.2022 № 1760/5 (зі змінами);

визнати протиправним та скасувати подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №7268, виданого Мінюстом 04.02.2009, на ім`я приватного нотаріуса ОСОБА_1 .

Пояснюючи обставини заявленого позову адвокат Брагарчук О. Р. зазначила, що її довіритель посвідчив два договори купівлі продажу нерухомого майна у вигляді нежитлових приміщень, що були укладені в порядку звернення на предмет іпотеки, відповідно до статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Такими договорами, як указує представник, був договір від 16.02.2023 за №64, укладений між ТОВ «Ройял Пей Юроп», яке зареєстровано за законодавством Латвійської Республіки (Продавець) та громадянкою України ОСОБА_2 (Покупець), а також договір від 16.02.2023 за №63, укладений між Компанією «Стартлінг Лімітед», зареєстрованою за законодавством Кіпру (Продавець) та громадянкою України ОСОБА_2 (Покупець).

Як указувала адвокат, на підставі вчинених нотаріальних дій, приватний нотаріус ОСОБА_1. здійснив державну реєстрацію права власності за набувачем на вказані об`єкти нерухомого майна.

За результатами розгляду скарги Іпотекодавця, в особі АТ «МЕГАБАНК», на рішення приватного нотаріуса ОСОБА_1. про державну реєстрацію спірного нерухомого майна, Мінюст, прийняв наказ від 31.03.2023 про їх скасування та про анулювання доступу нотаріусу до Державного реєстру речових прав, а також направив подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Обґрунтовуючи вимоги про протиправність наказу Мінюсту від 10.04.2023 №1290/5 про виключення приватного нотаріуса ОСОБА_1 з переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, затвердженого наказом Мінюсту від 03.05.2022 № 1760/5 (далі - Перелік), у зв`язку з невідповідністю критерію, визначеному абзацом шостим підпункту 9 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №164), адвокат зазначає такі підстави.

По - перше, як заявляє адвокат Брагарчук О. Р., підставами для виключення приватного нотаріуса ОСОБА_1 з переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, повинні бути такі обставини:

внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльності;

перебування такого подання на розгляді Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.

Однак, за її твердженням, в межах іншої справи за №420/6849/23, де її довіритель, оскаржував анулювання йому Мінюстом доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, суд, 06.04.2023, забезпечив, заявлений позов, заборонивши Департаменту нотаріату Мінюсту направляти до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю та заборонив Вищий кваліфікаційній комісії нотаріату розглядати наведене подання та приймати рішення за результатами його розгляду до набранням законної сили рішенням у цій справі.

Водночас, як зазначає представниця позивача, попри надіслання та отримання Мінюстом, за допомогою електронної пошти, 06.04.2023, наведеної вище ухвали про заборону вчиняти певні дії, даний суб`єкт владних повноважень, проігнорував, обов`язкове для виконання судове рішення про заборону вчиняти певні дії, направив до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату згадане вище подання, що стало підставою для прийняття, 10.04.2023, оскаржуваного наказу №1290/5 про виключення приватного нотаріуса ОСОБА_1. з переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Адвокат Брагарчук О. Р. наголошує, що прийняття оскаржуваного наказу всупереч ухвали про забезпечення позову, свідчить про його протиправність.

По - друге, представниця позивача наполягає, що спірний наказ не відповідає вимогами обґрунтованості, адже в ньому не містяться мотиви його прийняття, є лише покликання на абзац 6 підпункту 9 пункту 1 Постанова №164.

По - третє, як вважає адвокат Брагарчук О. Р., пункти 8 та 9 Постанови №164, які містять обмеження у праві на вчинення нотаріальних дій, не відповідають пунктам 14,19 статті 92 Конституції України, статтям 8-1, 9, 29-1, 34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425 - ХІІ (далі - Закон №3425 - ХІІ).

Отож, на її думку, суд, відповідно до статті 7 КАС України, якщо суд доходить висновку, що правовий акт суперечить Конституції України, то він його не застосовує, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував пункт 1 наказу Мінюсту № 1290/5 від 10.04.2023 про виключення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. (свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7268) із переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, затвердженого наказом Мінюсту від 03.05.2022 №1760/5 (зі змінами), у зв`язку з невідповідністю критерію, визначеному абзацом шостим підпункту 9 пункту 1 Постанови №164.

Також суд визнав протиправним та скасував пункт 2 наказу Мінюсту № 1290/5 від 10.04.2023, в частині внесення змін до Переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, в частині Одеської області, та викладення його, в частині Одеської області, у новій редакції.

У задоволенні вимог приватного нотаріуса ОСОБА_1. про визнання протиправним та скасування подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, суд відмовив.

Ухвалюючи рішення про задоволення вимог, в частині визнання протиправними та скасування пунктів 1 та 2 наказу Мінюсту № 1290/5 від 10.04.2023 про виключення ОСОБА_1 з переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, у зв`язку з невідповідністю критерію, визначеному абзацом шостим підпункту 9 пункту 1 Постанови №164, а також про внесення змін до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, в частині Одеської області, та викладення його, в частині Одеської області, у новій редакції, суд першої інстанції виходив із такого.

По - перше, суд першої інстанції поважав обґрунтованою позицію адвоката Брагарчук О.Р., що Постанова №164 вимагає від суб`єкта владних повноважень, в особі Мінюсту, при прийнятті рішення про виключення нотаріуса з Переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, відповідного обґрунтування.

Водночас, на думку суду, оскаржуваний наказ не відповідає критеріям обґрунтованості, оскільки його преамбула не містить підстави, мотиви або мету його прийняття та не містить інформації щодо того, на підставі якого розпорядчого документа він прийнятий.

По - друге, суд першої інстанції вважав важливим те, що станом, на дату прийняття оскаржуваного наказу, діяла ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі №420/6849/23, якою, зокрема, заборонено Департаменту нотаріату Мінюсту направляти до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті, подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1., до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Суд відзначив, що вказана ухвала була чинною до 22.06.2023, а відтак, на думку суду, навіть враховуючи її отримання Мінюстом лише о 17:56 год. 06.04.2023 (четвер) та її опрацювання 07.04.2023 (п`ятниця), у вказаного органу виконавчої влади не було законних підстав, приймати оскаржуваний наказ від 10.04.2023 №1290/5 про виключення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. з переліку нотаріусів.

За твердженням суду першої інстанції, відсутні докази, з боку Мінюсту, про направлення подання про анулювання ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю на розгляд до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, до моменту отримання ухвали суду від 06.04.2023 про заборону вчиняти певні дії.

Розглядаючи вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 7268 на його ім`я, суд першої інстанції вважав, що правова оцінка висновкам, наведеним у поданні, має надаватися у справі, предметом якої є рішення Міністерства юстиції України за наслідками розгляду по суті питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, Мінюст, в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, обставин справи представник Мінюсту указує на помилковість висновків суду першої інстанції, що спірний наказ не містить підстави, обґрунтування або мету його видання.

Покликаючись на приписи Постанови №164, скаржник наголошує про зазначення в оскаржуваному наказі мотивів його прийняття, а саме невідповідність приватного нотаріуса ОСОБА_1 критерію, визначеному абзацом 6 підпункту 9 пункту 1 даного нормативного акта.

Також, на його думку, в наказі, який є предметом оскарження, зазначений вичерпний перелік нормативно - правових актів, відповідно до яких, наказ був прийнятий.

Указуючи на хибність висновків суду першої інстанції про відсутність у Мінюсту приймати оскаржуваний наказ, в період дії судового рішення про заборону направляти до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, скаржник зазначає такі обставини.

Ухвала суду про забезпечення позову, надійшла, як стверджує скаржник, на електронну поштову скриньку Мінюсту 06.04.2023 о 17:57 год.

Водночас, за його поясненнями, пункт 20 Інструкції з діловодства в Мінюсті, яка затверджена наказом Міністра юстиції України від 08.10.2019 №3101/5, встановлює, що попередній розгляд електронних документів здійснюється в день надходження або наступного робочого дня, у разі їх надходження після 16:00 год., у вихідні, святкові та неробочі дні.

За таких обставин, за поясненнями скаржника, ухвала про забезпечення позову, була зареєстрована в Мінюсті, саме 07.04.2023, а подання щодо анулювання ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 06.04.2022 вже було внесено на розгляд Вищий кваліфікаційній комісії нотаріату.

Себто, як заявляє скаржник, відповідне подання було внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, до моменту надходження судового рішення про заборону вчиняти такі дії.

Є, в апеляційній скарзі, також посилання Мінюсту на те, що суд першої інстанції втрутився в його дискреційні повноваження, перебравши їх на себе.

На думку скаржника, спірний наказ належало перевірити, із точки зору дотримання центральним органом виконавчої влади, меж наданих йому повноважень, чи не було допущено порушень основних прав особи чи принципів, встановлених Конституцією України.

До суду апеляційної інстанції також надійшли додаткові пояснення представника Мінюсту, де він указує на прийняття Урядом постанови від 12.12.2023 №1309 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців», яка набрала чинності з 01.01.2024 і відповідно до якої скасовано перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна. Представник вважає, що цей нормативний акт має значення для правильного вирішення даної справи.

У відзиві на апеляцію адвокат Брагарчук О. Р. наголошує на необґрунтованість доводів апеляції та вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Спростовуючи довід скаржника, що подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю було подано раніше, ніж отримання ухвали про забезпечення позову, адвокат указує, що Мінюст вважав недопустимим опрацювати судове рішення про забезпечення позову в неробочий час, проте, дана обставина не стала на йому заваді для підписання та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо позивача, того ж дня, о 21 годині 09 хвилин.

Також, у відзиві на апеляцію, адвокат Брагарчук О. Р. стверджує, що подання про анулювання свідоцтва на право на зайняття ОСОБА_1 нотаріальною діяльністю не перебувало на розгляді у Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, адже розгляд такого подання був заборонений відповідним судовим рішенням. Себто, на її думку, подання було внесено, але не перебувало на розгляді.

Окрім того, звернута увага адвоката на необґрунтованість доводів скаржника щодо втручання суду першої інстанції в його дискреційні повноваження. На її думку, наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційних повноважень не наділяє його правом на прийняття завідомо незаконних та необґрунтованих рішень. При цьому, як зауважує представник, право розсуду не є абсолютним, а прийняте суб`єктом владних повноважень рішення підлягає контролю з боку суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що дана справа була призначена у відкритому судовому засіданні на 18.01.2024. У судове засідання з`явилися представник Мінюсту Коротков С. О., позивач ОСОБА_1 та його адвокат Мастістий І. А.

В процесі розгляду справи, доводи апеляційної скарги виклав представник Мінюсту Коротков С. О., позивач та його адвокат свої заперечення не виклали, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги. Оскільки повітряна тривога тривала понад годину, сторони написали заяву про продовження слухання справи у письмовому провадженні.

Отже, суд апеляційної інстанції, подальший розгляд справи здійснював у письмовому провадженні.

Фактичні обставини справи.

17.02.2023 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк» подала до Мінюсту скаргу, в якій просила:

скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. про реєстрацію права власності на нерухоме майно, у вигляді нежитлових приміщень;

тимчасово блокувати доступ державного реєстратора, в особі, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

направити до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

В обґрунтування скарги покладені обставини перереєстрації державним реєстратором, в особі приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1., приміщень, що є власністю АТ «Мегабанк».

Як заявляла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк», за рахунок вказаних приміщень, мали бути задоволені вимоги кредиторів.

Мінюст, відповідно до частини третьої статті 26, пунктів 1, 4, 6 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, прийняв наказ № 1189/5 від 31.03.2023 «Про задоволення скарги».

За змістом вказаного наказу були скасовані рішення приватного нотаріуса ОСОБА_1. про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16.02.2023 за №№ 66442846, 66443432, 66444027, 66444245, 66444501, 66444770, 66444915, 66445003.

Також, приватному нотаріусу ОСОБА_1. був анульований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та було вирішено направити на адресу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті подання щодо анулювання йому свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Виконання пункту наказу щодо направлення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання приватному нотаріусу ОСОБА_1. свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю покладено на Департамент нотаріату Мінюсту.

ОСОБА_1 оскаржив даний наказ до Одеського окружного адміністративного суду (справа №420/6849/23).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі №420/6849/23 був забезпечений позов приватного нотаріуса ОСОБА_1 , зокрема, було заборонено Департаменту нотаріату Мінюсту направляти до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо анулювання приватному нотаріусу ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Також було заборонено Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату вчиняти дії щодо розгляду вказаного подання та приймати рішення за результатами його розгляду - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Указана була доставлена на офіційну адресу електронної пошти Мінюсту 06.04.2023 о 17:56 год.

06.04.2023 за №519-37.1-23 директор Департаменту нотаріату Мінюсту склав подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №7268, виданого Мінюстом 04.02.2009 на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно наданої, Мінюстом інформації, складене подання про анулювання ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю підписано кваліфікованим електронним підписом та направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату - 06.04.2023 о 21:09 год.

10.04.2023 Мінюст прийняв наказ № 1290/5 «Про внесення змін до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна», в якому, зазначив таке.

1. Виключити з переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, затвердженого наказом Мінюсту від 03.05.2022 №1760/5 (зі змінами) (далі - Перелік), у зв`язку з невідповідністю критерію, визначеному абзацом шостим підпункту 9 пункту 1 Постанови №164, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. (свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7268);

2. Внести зміни до переліку, виклавши його в частині Дніпропетровської, Київської, Одеської, Рівненської, Харківської, Херсонської, Черкаської областей у новій редакції, що додається;

3. Державному підприємству «Національні інформаційні системи» забезпечити доступ нотаріусів, включених до переліку, до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке.

Дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилалися в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів установила, що в Мінюсту законних підстав для внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_1., за наявності, накладеної судовим рішенням, заборони вчиняти вказані дії.

Стосовно розв`язання вказаного питання, слід зазначити таке.

Пункт 8 Постанови №164, що діяв на момент спірних правовідносин, встановлював, що нотаріальні дії щодо цінного майна, здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Згідно з абзацом 6 підпункту 9 пункту 1 Постанови №164, яка діяла на момент спірних правовідносин, до переліку включаються нотаріуси, нотаріальна діяльність яких не припинена або які працюють в державній нотаріальній конторі та відповідають таким критеріям, зокрема, щодо них не внесено подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, яке перебуває на розгляді Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті.

Підпунктом 14.1 пункту 1 Постанови №164 (діяла на момент прийняття спірного наказу), встановлено, що у разі виявлення невідповідності нотаріуса, включеного до переліку, критеріям, визначеним підпунктом 9 цього пункту, вчинення ним грубого порушення закону або постанови Кабінету Міністрів України, якою визначаються особливості нотаріальної діяльності в умовах воєнного стану, Мінюст невідкладно приймає обґрунтоване рішення про виключення такого нотаріуса з переліку або про внесення відповідного застереження до переліку. Копія такого рішення протягом трьох робочих днів надсилається нотаріусу.

Як згадувалося вище ухвала суду про забезпечення позову, відповідно до якої було заборонено Департаменту нотаріату Мінюсту направляти до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо анулювання приватному нотаріусу ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, надійшла на електронну поштову скриньку Мінюсту 06.04.2023 о 17:57 год.

Того ж дня, як випливає з матеріалів справи, було складено подання про анулювання приватному нотаріусу ОСОБА_1. свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Дане подання було підписано директором Департаменту нотаріату кваліфікованим електронним підписом та направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату - 06.04.2023 о 21:09 год.

Скаржник, пояснюючи обставини направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо анулювання приватному нотаріусу ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, посилається на пункт 20 Інструкції з діловодства в Мінюсті, затвердженої наказом Міністра юстиції України від 08.10.2019 №3101/5, в якому вказано, що попередній розгляд електронних документів здійснюється у день надходження (доставки) або наступного робочого дня у разі їх надходження (доставки) після 16:00, у вихідні, святкові та неробочі дні.

Для перевірки наведених обставин, суд апеляційної інстанції витребував указану Інструкцію та впевнився в тому, що дійсно пунктом 20 даного документа, встановлено часове обмеження на прийняття вхідних електронних документів.

Але, суд також установив, що пунктом 55 вказаного нормативного акта також установлено часове обмеження реєстрації і вихідних електронних документів.

Так, даним пунктом встановлено, що реєстрація вихідних електронних документів, здійснюється після їх підписання у день надходження на реєстрацію.

У разі надходження на реєстрацію документів, підписаних після 17:00 (у п`ятницю після 16:00, у вихідні, святкові та неробочі дня - наступного робочого дня).

Варто відзначити, що положення вказаної Інструкції є аналогічними положенням Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 55 від 17 січня 2018 р. (далі - Типова інструкція).

Відповідно до пунктів 20,21 Типової інструкції попередній розгляд електронних документів повинен здійснюватися у день надходження (доставки) або не пізніше 10 години наступного робочого дня у разі їх надходження (доставки) після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові та неробочі дні. За результатами попереднього розгляду отриманий через систему взаємодії електронний документ підлягає реєстрації.

За приписами пункту 55 Типової інструкції реєстрація вихідних електронних документів здійснюється в автоматизованому режимі під час їх підписання.

Пункт 22 даного нормативного акта встановлює, що дата підписання визначається кваліфікованою електронною позначкою часу, що невід`ємно пов`язана з кваліфікованим електронним підписом.

Відповідно до пунктів 156 - 158 реєстрація документів всіх категорій полягає у створенні запису облікових даних про документ та оформлення реєстраційно-моніторингової картки в електронній формі у системі електронного діловодства із зазначенням обов`язкових реквізитів, за допомогою яких фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим внесенням до реєстраційно-моніторингової картки необхідних відомостей.

Реєстрація документів проводиться централізовано службою діловодства.

Документи реєструються лише один раз: вхідні - у день надходження, створювані - у день підписання або затвердження.

Вихідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів - виконавців або не пізніше наступного робочого дня.

Не допускається, зокрема, надсилання або передача документів без їх реєстрації у службі діловодства.

З наведених положень Типової інструкції вбачається, що створювані документи, після їх підписання, у даному випадку електронним кваліфікованим підписом, обов`язково реєструються в службі діловодства.

Однак, як мовилося вище, дата і час підписання подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1., це - 06.04.2023 о 21:09.

Є очевидним, що підписання електронного документа відбулося в неробочий час, а тому, такий документ не реєструвався у службі діловодства і не міг бути надісланий 06.04.2023 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. було направлено раніше, ніж отримання судового рішення про забезпечення позову.

Якщо слідувати логікі скаржника, що попередній розгляд електронних документів здійснюється наступного дня, якщо такий документ надійшов після 16 годині, то обидва документа (ухвала суду про забезпечення позову та подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1.) повинні були пройти реєстрацію у службі діловодства та розглянути - 07.04.2023.

Окрему увагу, суд апеляційної інстанції звертає на приписи адміністративного процесуального судочинства щодо обов`язкового виконання судового рішення, зокрема щодо забезпечення позову.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечуючи позов у справі №420/6849/23, суд першої інстанції керувався саме наведеної вище підставою, а саме, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання судового рішення, у випадку задоволення позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 151КАС України, позов може бути забезпечено, у тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії, у справі №420/6849/23, це заборона Департаменту нотаріату Мінюсту направляти до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. - до набрання законної сили рішення.

За приписами статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Верховний Суд, розглядаючи справу, за близькими за змістом правовідносинами, в постанові від 04.11.2020 у справі №826/3525/17 висловив таку правову позицію.

Так, на переконання суду касаційної інстанції виконання судового рішення, яким є і ухвала суду про забезпечення позову, є безумовним обов`язком суб`єкта владних повноважень, якому воно адресовано. Відтак, рішення чи дії, ухвалені (вчинені) всупереч ухвалі про забезпечення позову, є протиправними.

На думку Верховного Суду, наступне скасування цієї ухвали і, відповідно, застосованих нею заходів забезпечення позову, не може бути підставою для переоцінки рішень (дій) суб`єкта владних повноважень, оскільки правомірність його рішень та дій оцінюється на час їх вчинення. Інший підхід призвів би до толерування невиконання судових рішень, які суб`єкт владних повноважень оскаржує, сподіваючись, що вони будуть скасовані. Це, як заявив Верховний Суд не узгоджується з вимогами ст. 129-1 Конституції України та де-факто звільняє суб`єкта владних повноважень, що діяв всупереч судовому рішенню, від відповідальності за його невиконання.

Верховний Суд указав, що з метою запобігання підриву конституційних засад судової влади, до яких безумовно, належить обов`язковість судових рішень, не може вважати це порушення формальним.

Видається, що духу Конституції України більше відповідатиме підхід, за якого прийняття рішення (вчинення дій) з порушення заходів забезпечення позову, застосованих судом, буде вважатися безумовною підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення (дії), незалежно від того чи будуть відповідні судові рішення скасовані в майбутньому.

Судові рішення повинні виконуватися незалежно від того, чи мають сторони сумнів у їх законності. Законність судових рішень може ставитися під сумнів лише шляхом подання апеляційної чи касаційної скарги. Дії судді під час розгляду справи можуть бути предметом перевірки за відповідною дисциплінарної скаргою.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного наказу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме незаконне внесення подання на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мінюсті, стало підставою для прийняття протиправного наказу про виключення приватного нотаріуса ОСОБА_1. з переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Зважаючи на те, що відповідач знав про заборону вчиняти певні дії, але свідомо діяв всупереч судового рішення, а також застосовуючи, до цієї справи, висловлений вище Верховним Судом підхід, пункти 1 та 2 оскаржуваного наказу № 1290/5 від 10.04.2023, є, на думку суду апеляційної інстанції, протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Ознайомившись з постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2023 №1309 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців», колегія суддів установила, що даним нормативним актом, який набрав чинності, стосовно виключення в Постанові №164 підпунктів 8 - 14 з дня опублікування (16.12.2023), скасовано перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Вирішуючи питання, чи має це значення для розгляду даної справи, колегія суддів вважає, що у справах щодо оскарження рішень, суб`єктів владних повноважень суд, відповідно до статті 2 КАС України, повинен перевірити, чи прийняте воно:

у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За приписами пункту 19 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (стаття 5 КАС України)

Указані положення достатньо чітко встановлюють право особи на судовий захист, незважаючи на те, що нормативний акт, який був підставою для прийняття акта індивідуальної дії, був скасований.

Розглядаючи доводи представника Мінюсту про помилковість висновку суду першої інстанції, що відсутність в оскаржуваному наказі мотивів його прийняття, свідчить про його необґрунтованість і є підставою для його скасування, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в його постановах від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18 та від 22.05.2020 у справі №825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення.

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Досліджуючи спірний наказ, суд апеляційної інстанції встановив, що в ньому є посилання на нормативно правовий акт, а саме на відповідні пункти Постанови №164, а також на підпункт 6 пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, яким передбачено, що основним завданням Мін`юсту є, зокрема, організація роботи нотаріату.

Отже, покликання на відповідні нормативні акти, що присутні в оскаржуваному наказі, надає особі, якій він адресований, встановити підстави його прийняття.

Такі дефекти наказу, як відсутність в преамбулі оскаржуваного наказу підстави, обґрунтування або мети його видання та інформації на підставі якого розпорядчого документа він прийнятий, не породжує недійсність наказу та не дає підстави для його скасування.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але такий аргумент, для визнання оскаржуваного наказу протиправним, як його невмотивованість, є помилковим.

Підставами для зміни судового рішення суду першої інстанції є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

За результатами апеляційного перегляду розподіл судових витрат не проводиться.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за позовом адвоката Брагарчук Ольги Русланівни, яка діє в інтересах приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу про виключення з переліку нотаріусів, якими в період воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, а також про визнання протиправним та скасування подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльності - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 19.01.2024.