Ухвала

від 20.07.2023 по справі 400/2283/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2023 року

м. Київ

справа № 400/2283/22

адміністративне провадження № К/990/25224/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гімона М.М., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №400/2283/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Петролеум» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Петролеум» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №1033514290902 від 25.11.2021 про застосування до позивача штрафу в розмірі 500000,00грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 позовні вимоги задоволено.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.06.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 у справі №400/2283/22.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 07.07.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття П`ятим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 27.01.2023 (прийнятим у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Рішення в повному обсязі складено 27.01.2023.

Копію означеного рішення Головне управління ДПС у Миколаївській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України отримало 27.01.2023.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у Миколаївській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 27.02.2023 звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.03.2023 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги та надати документ про сплату судового збору.

За клопотанням відповідача, строк для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 було продовжено.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.04.2023 клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору залишив без задоволення, а подану заявником апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув особі, яка її подала, з підстав невиконання останнім вимог ухвали від 02.03.2023 про залишення такої апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Миколаївській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 24.05.2023, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 у справі №400/2283/22 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак ухвалою суду від 04.04.2023 вперше подану ним апеляційну скаргу було повернуто. Вказав, що неможливість сплати судового збору не залежала від волі контролюючого органу та була пов`язана виключно з ненадходженням на його рахунок коштів, зокрема, необхідних для сплати судового збору. Відповідач зауважив, що оскільки обставини, які слугували підставою для повернення вперше поданої ним апеляційної скарги усунуто, а судовий збір - сплачено, пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження при повторному зверненні зі скаргою підлягає обов`язковому поновленню.

29.05.2023 П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою апеляційну скаргу відповідача залишив без руху як таку, що подана без дотримання вимог статті 295 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк, тривалістю у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, впродовж якого особа має право звернутися до суду та надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Залишаючи подану контролюючим органом апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідач, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Так, мотивуючи свою ухвалу, суд звернув увагу апелянта, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При цьому, як вказав суд, підстави, на які посилається апелянт, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути визнані як поважні.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Факт попереднього звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд, також не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою (навіть й за умови сплати судового збору), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Суд наголосив, що учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.

Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Миколаївській області, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Крім того, суд апеляційної інстанції врахував і той факт, що копію ухвали від 04.04.2023 про повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику було отримано відповідачем 04.04.2023, у той час як повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою відбулося 24.05.2023, що, як на переконання суду, свідчить про допущення скаржником необ`єктивних зволікань з повторним поданням апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Тобто, встановивши факт подання контролюючим органом апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, П`ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому апелянт повторно посилаючись на факт попереднього звернення до суду та обставини неналежного/недостатнього фінансування суб`єкта владних повноважень, просить поновити пропущений з поважних причин строк. Також у поданому клопотанні скаржник додатково вказує на обставини введення на всій території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що позбавила контролюючий орган можливості вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.06.2023, визнавши наведені апелянтом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.05.2023 визначив апелянту достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, П`ятий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, оскільки, як вказав суд, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені ним при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження Головне управління ДПС у Миколаївській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не вказало; доказів не надало.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або ж відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів.

Водночас, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається лише на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням щодо поновлення такого строку.

Разом з тим, як на переконання суду апеляційної інстанції, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку обставини не можуть вказувати на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки, як вказав суд, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність/недостатність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Оцінивши доводи заявника щодо обставин запровадження на всій території України воєнного стану, суд апеляційної інстанції вказав, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, у поданому відповідачем клопотанні, останнім не обґрунтовано, яким саме чином запровадження в Україні правового режиму воєнного стану вплинуло на неспроможність апелянта своєчасно сплатити судовий збір та в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України звернутися до суду з апеляційною скаргою.

Біль того, як встановив суд, скаржником жодним чином не обґрунтовано як саме введення воєнного стану вплинуло на організацію роботи саме Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та як такі обставини стали перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги оформленої з дотриманням КАС України.

Таким чином, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що П`ятий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 у справі №400/2283/22.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №400/2283/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Петролеум» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

М.М. Гімон

С.С. Пасічник