Рішення

від 20.06.2023 по справі 295/12047/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/12047/22

Категорія 69

2/295/500/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Стрілецької О.В.

за участі секретарясудового засідання Скришевської О.Р.

відповідача ОСОБА_1

представника третьої особи - Гулінської І.І.

розглянувши yвідкритомусудовомузасіданні вспрощеномупозовномупровадженні цивільнусправу запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Любарський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки,-

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

22.11.2022 р. позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на її утримання, в загальному розмірі в сумі 54897,98 грн.

В обґрунтування вимог вказано, що згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16.11.2020 р. з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини доходів відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та стягнуто аліменти на утримання матері дитини - ОСОБА_2 в розмірі 1/8 частки заробітку відповідача щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Позивачка посилається на те, що відповідач аліменти на утримання сина та на її утримання в період з 01.07.2020 р. по 30.09.2022 р. не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість по несплаті аліментів, яка становить 54897,98 грн, а тому на підставі ст. 196 СК України просить стягнути неустойку в розмірі 100 % заборгованості по аліментах.

ІІ. Процедура і позиції сторін

Ухвалою суду від 13.12.2022 р. відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення сторін.

27.01.2023 р. представник відповідача - адвокат Соломонюк С. направив відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідач позовні вимоги визнає частково (а.с. 30-33). Зазначив, що під час розрахунку пені внаслідок несплати аліментів Чуднівським відділом державної виконавчої служби частково не були враховані здійснені ОСОБА_1 проплати аліментів від 18.12.2020 р. в розмірі 1000,00 грн., від 26.01.2021 р. в розмірі 1200,00 грн, від 30.03.2021 р. в розмірі 1200,00 грн, від 01.09.2021 р. в розмірі 1300,00 грн., від 23.09.2022 р. в розмірі 5010,00 грн. На підтвердження викладеного долучив фіскальні чеки. Також у відзиві на позовну заяву зазначено, що в січні 2023 р. ОСОБА_1 сплатив частину заборгованості по аліментах на суму 32531,43 грн, що підлягає врахуванню.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Ухвалою суду від 24.02.2023 р. розгляд цивільної справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін; залучено до участіу справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Чуднівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області; визнано обов`язковою явку в судове засідання для надання пояснень державного виконавця Чуднівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі; зобов`язано державного виконавця надати для огляду в судовому засіданні матеріали виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 аліментів.

В судові засіданні представник позивача - адвокат Козирєв І.М. не з`являвся, направив заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримали, просили задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 20.06.2023 р. позовні вимоги визнав частково.

Пояснив, що протягом тривалого часу самостійно, без примусового виконання, сплачував аліменти на утримання сина шляхом здійснення перерахунку грошових коштів поштовими переказами на ім`я позивачки. З початком війни на території України позивачка з сином виїхали за межі України, про що він не був повідомлений. Здійснюючи черговий переказ, грошові кошти повернулись, оскільки не були отримані, лише після цього від спільних знайомих він дізнався, що позивач виїхала. На даний час йому достовірно невідомо, де перебуває позивач з дитиною, вона не дозволяє спілкуватись з сином навіть в телефонному режимі, блокує його номер телефону.

Зазначив, що він не відмовляється від сина, від необхідності його утримання, аліменти на його утримання перестав сплачувати, оскільки йому невідомо, куди слід надсилати кошти. Натомість позивачка чинить перешкоди в спілкуванні з хлопчиком, в бесіді адвокат позивачки йому сказав, що з використанням рішення суду про стягнення неустойки позивачка має намір в подальшому позбавити його батьківських прав.

Щодо сплати аліментів на утримання позивачки пояснив, що він їх не сплачував свідомо.

Вказав, що на даний час він вже сплатив заборгованість по аліментах на позивачку, для чого отримав кредит. Зазначив, що у зв`язку з війною його матеріальний стан значно погіршився, він взяв кредит для сплати заборгованості. На початку війни, з лютого по травень 2022 року, він взагалі не працював, оскільки підприємство, де він працює кур`єром, в цей період не здійснювало свою діяльність, у зв`язку з чим в нього був відсутній заробіток. Він працює водієм-кур`єром, отримує заробітну плату в межах 4500,00 грн в місяць та пенсійні виплати в щомісячному розмірі близько 2700,00 грн. Зауважив, що має вади здоров`я, є інвалідом дитинства, нещодавно переніс складну операцію, за станом здоров`я визнаний не придатним, в тому числі, для проходження військової служби. Послався на те, що стан здоров`я останнім часом погіршився, переніс інфаркт, хворіє на цукровий діабет 2-го типу, важка праця заборонена, що не дозволяє знайти більш прибуткову роботу. Пояснив, що на даний час проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_5 , разом з дружиною вони виховують та самостійно утримують доньку дружини від попереднього шлюбу.

При стягненні неустойки просив врахувати його матеріальне становище, стан здоров`я, сімейний стан та зменшити її розмір, окільки нарахована сума є непосильною для нього.

Представник Любарського відділу державної виконавчої служби Гулінська І.І., (у зв`язку з реорганізацією Чуднівського ВДВС), яка прибула в судове засідання 20.06.2023 року і надала матеріали виконавчого провадження, пояснила, що станом на 01.07.2023р. заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина складає 33620,98 грн, заборгованість по сплаті аліментів на утримання позивачки сплачена в повному обсязі, виконавче провадження закрите. Пояснила, що заява про примусове виконання і стягнення аліментів була подана стягувачем лише у вересні 2021 року. Також стягувач за власним зверненням отримала документи, які виявила бажання особисто доставити за місцем роботи відповідача для проведення відрахувань, тому відповідно державним виконавцем не було примусово звернуто стягнення на доходи відповідача. Відповідач звертався до виконавчої служби, дійсно надав певні квитанції, які підтверджують здійснені ним проплати, які в подальшому були враховані при розрахунку боргу.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Частиною 2 статті 141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченогочастиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 180 СК Українивстановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Нормами ч. 1 ст.196СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено,що відповіднодо рішенняБогунського районногосуду м.Житомира від16.11.2020р.з ОСОБА_1 стягнуто накористь ОСОБА_2 аліменти наутримання неповнолітньоїдитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в розмірі1/4частки йогозаробітку (доходу)щомісячно,але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку,починаючи з01.07.2020року ідо повноліттядитини,тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти наїї утриманняв розмірі1/8частки йогозаробітку (доходу)щомісячно,починаючи з01.07.2020року ідо досягненнядитиною ОСОБА_3 трьох років,тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 6-8). Рішення суду набрало законної сили 19.04.2021 року.

22.06.2021 р. на підставі рішення суду ОСОБА_2 видано два виконавчих листи (а.с.82, 94).

Постановами державного виконавця Романівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області від 20.10.2021р. ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження №67202111 про примусове стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2 (а.с.83) та виконавче провадження № 67202031 про примусове стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 (а.с.95).

В подальшому 12.01.2022 року державним виконавцем Гулінською І.І. в обох виконавчих провадженнях були винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які згідно супровідних листів підлягали направленню до "Окі Докі", за місцем роботи боржника, які в цей же день для передачі в бухгалтерію отримала позивачка ОСОБА_2 .

З копій матеріалів виконавчих проваджень, які надані державним виконавцем, судом встановлено, що з моменту їх відкриття державним виконавцем практично не здійснювались виконавчі дії, направлені на примусове виконання рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , окрім винесення зазначених вище постанов про звернення стягнення на доходи боржника, а також складення розрахунків заборгованості на вимогу стягувача.

Згідно поданої державному виконавцю ОСОБА_1 заяви від 15.09.2022 року та довідок про його доходи - заробітна плата і пенсія, державним виконавцем був проведений відповідний розрахунок заборгованості.

Зі змісту розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем на вимогу адвоката Козирєва І.М., заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_2 до досягнення дитиною трьох років (виконавче провадження №67202111) за період з 01.07.20220 року по 30.09.2022 року склала 23071,43 грн (а.с. 92).

Згідно квитанції до платіжної інструкції від 10.01.2013 року встановлено, що ОСОБА_1 сплатив борг по аліментах у виконавчому провадженні №67202111 в сумі 23071, 43 грн, тобто в повному обсязі.

16.01.2023 р. виконавче провадження №67202111 про примусове стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2 закінчене у зв`язку зі сплатою боргу (а.с.89).

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказувала, що згідно складеного державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини доходів від 24.10.2022 року, заборгованість по аліментах становить 36272,33 грн.

При цьому на підставі досліджених доказів, судом встановлено, що здійснючи розрахунок боргу по сплаті аліментів на утримання дитини не враховані платежі за грудень 2020 року в сумі 1000,00 грн; січень 2021 року - 1200,00 грн, березень 2021 року - 1200 грн, серпень 2021 року - 1300, 00 грн, що підтверджується відповідними квитанціями, які надані відповідачем, (а.с. 35-36), про які позивач знала, оскільки вони були здійснені на її ім`я поштовим переказом.

Отже, на підставі досліджених доказів судом встановлено, що заборгованість відповідача зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина за період з 01.07.2020 року по 01.10.2022 року (в межах заявлених вимог) з урахуванням здійснених і документально підтверджених позивачем платежів становила 31572,33 грн (а.с. 98)

Також суд враховує, що звертаючись до виконавчої служби у вересні 2021 року, хоча рішення суду було ухвалене 16.11.2020 року і підлягало до негайного виконання в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, набрало законної сили 19.04.2021 року, а в подальшому подаючи заяву про нарахування боргу 15.12.2021 року, позивачка не повідомила державного виконавця про те, що відповідач частково перераховував на її ім`я аліменти на утримання дитини в період з грудня 2020 року по грудень 2021 року (а.с. 98 )

До позовної заяви позивачем долучені розрахунки пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини та на утримання ОСОБА_2 до досягнення дитиною трьох роківи (а.с. 11-14), яка на підставі ч. 1 ст. 196 СК України обрахована в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів, виходячи з розміру заборгованості згідно з довідками державного виконавця, що суд визнає правильним, але оскільки розмір нарахованої пені значно перевищує суму самої заборгованості, позивач на підставі цієї ж норми права просить стягнути неустойку, яка нарахована на борг, який утворився станом на 01.10.2022 року, в розмірі, що не перевищує 100 відсотків заборгованості, яку просила стягнути в розмірі 54897,98 грн, а тому суд не наводить в рішенні відповідні розрахунки пені в повному обсязі, що є недоцільним у зв`язку з тим, що розмір пені обмежується розміром заборгованості.

Беручи до уваги те, що відповідач допустив виникнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини та на утримання позивачки, на підставі положень ст. 196 Сімейного кодексу України, вимоги про стягнення неустойки є обгрунтованими.

Щодо розміру неустойки, яка підлягає стягненню, суд дійшов наступного висновку.

Відповідач, заперечуючи проти стягнення пені в заявленому позивачем розмірі, просив врахувати його матеріальне становище, стан здоров`я, сімейний стан та зменшити її розмір, окільки нарахована сума є непосильною для нього.

За правилами ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Судом встановлено, що згідно довідки огляду медико соціальної експертної комісії серії 12 АА В №715662 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства, йому протипоказана важка фізична праця (а.с.76).

Відповідно до довідки про доходи, виданої ФОП ОСОБА_8 від 20.06.2023 р. загальна сума отриманого ОСОБА_1 доходу за період з 01.12.2022 р. по 30.05.2023 р. становить 40013,05 грн, щомісячні нарахування проводяться в розмірі мінімальної заробітної плати (а.с.77).

Розмір пенсії, яку на даний час отримує позивач, становить 2760.00 грн.

Отже сукупний дохід відповідача становить близько 10000,00 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 долучені квитанції про погашення заборгованості по аліментах по виконавчому провадженні № 67202031 від 14.06.2023 р. на суму 1050,00 грн, від 05.05.2023 р. в розмірі 2100,00 грн та від 18.01.2023 р. на суму 4900,00 грн (а.с.78-79).

Зі змісту розрахунку заборгованості зі сплати аліментів про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитину за період з 01.07.2020 р. по 30.06.2023 р. станом на 01.07.2023 р. борг становить 33620,98 грн. При цьому за період з лютого 2023 року по червень 2023 року боржник сплатив аліментів на суму 20160, 00 грн, з яких в рахунок погашення попередньої заборгованості - 10183, 87 грн (а.с.80).

Також врахуванню підлягає те, що в січні 2023 року відповідач повністю сплатив заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_2 в розмірі 23071,43 грн, про що зазначено вище.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, досліджених в судовому засіданні докази в їх сукупності, на підставі положень ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України, суд вважає за можливе з урахуванням матеріального становища відповідача, розміру його доходів, стану здоров`я, те, що він має групу інвалідності, хворіє на цукровий діабет, має серцеве захворювання, протипоказання до важкої фізичної праці, проживає в цивільному шлюбу, тобто має додаткові зобов`язання з утримання родини, зменшити суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача.

Також суд бере до уваги, що відповідачем вживаються заходи зі сплати боргу, значна частина якого вже сплачена.

При цьому суд вважає за необхідне врахувати і поведінку позивача, яка на початку війни виїхала за межі території України, не повідомивши відповідача, що стало підставою, серед іншого, що відповідач припинив сплачувати аліменти на утримання дитииа, які до цього, хоча б частково, але сплачував, практично кожного місяця поштовими переказами на ім`я позивачки за місцем її проживання, а також те, що позивач протягом тривалого часу не звертала виконавчий лист до примусового виконання, хоча відповідач не сплачував аліменти в повному обсязі, що сприяло виникненню та росту заборгованості. Доводи відповідача в цій частині позивачем не спростовані.

На переконання суду, підлягає врахуванню і та обставина, що з лютого 2022 року на територію України відбулось відкрите повномаштабне вторгнення російської федерації, що за загальновідомих обставин, які відбувались на території Житомирської області у період з лютого по квітень 2022 року, унеможливлювало повноцінно працювати в тій сфері, де працює позивач - водій-кур`єр з доставки.

За встановлених та наведених вище обставин, суд визначає неустойку, яка підлягає стягненню з відповідача, в розмірі 15000,00 грн.

Суд вважає, що зазначена сума пені, яка підлягає стягненню, визначена з урахуванням матеріального становища, стану здоров`я, сімейного стану відповідача, обставин, які суттєво вплинули на можливість сплачувати аліменти, принципів справедливості і пропорційності, є належною мірою відповідальності відповідача за те, що останній допустив виникнення заборгованості зі сплати аліментів.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн, оскільки при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору, який визначається з урахуванням ставок, які діяли на момент звернення до суду з відповідним позовом, .

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_2 до досягнення сином трьох років, яка утворилась за період з 01.07.2020 р. по 30.09.2022 р., в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Любарський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: Житомирька область, смт Чуднів, вул. Соборна, 3, ЄДРПОУ:34868511.

Суддя О.В. Стрілецька