Рішення

від 12.07.2023 по справі 183/277/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/277/23

№ 2/183/1837/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про:

-визнання недійсною відмову ОСОБА_1 від прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_4 ;

-визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 липня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округ Дніпропетровської області Коваль Олені Геннадіївні після смерті ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за № 767 у спадковій справі № 60/2020;

-визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 липня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округ Дніпропетровської області Коваль Олені Геннадіївні після смерті ОСОБА_4 у спадковій справі № 60/2020, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду із зазначеним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що батькові позивача ОСОБА_4 , на праві приватної власності належали житловий будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0, 2257 га., розташована по АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,2 га, розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223286500:03:005:0064, земельна ділянка площею 3,94 га., кадастровий номер 1223286500:02:065:0030 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_5 . Згідно з заповітом, складеним ОСОБА_4 , ОСОБА_1 є єдиною спадкоємницею, після його смерті та успадковує все майно, де б воно не було із чого б воно не складалося. Після смерті ОСОБА_4 позивач звернулась до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округа Ріхтер Н. В. із заявою про відмову від спадщини. Складання заяви про відмову від спадщини було обумовлено тим, що на час прийняття спадщини у позивача були великі борги, відкритті виконавчі провадження про стягнення заборгованостей. З метою недопущення стягнення спадкового майна в рахунок погашення боргів позивач подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини. В іншому випадку зазначене спадкове майно було б стягнуто з позивача в рахунок погашення кредитних боргів. Після подання заяви про відмову від спадщини, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли його онука ОСОБА_3 та його син ОСОБА_2 . Посилаючись на висновок, наведений у п.23, 25 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», правові позиції, наведені у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 918/598/18, від 16 липня 2019 року у справі № 910/5906/18, від 12 серпня 2021 року у справі № 910/13092/20 положення ст.ст. 15, 16, 233, 1266 ЦК України, вказує, що заява про відмову від спадщини була написана виключно з підстав недопущення втрати спадкового майна в рахунок погашення кредитних боргів, які з`явилися на протязі часу ведення підприємницької діяльності та яка припинилася із початком військової агресії рф на території України. В іншому випадку ОСОБА_1 не відмовлялась би від спадщини, а прийняла би її та зареєструвала за собою право власності на спадкове майно.

Ухвалою судді від 16 січня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 25 квітня 2023 року витребувано докази у справі спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Докази отримано 11 травня 2023 року.

Ухвалою суду від 25 травня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач до суду не з`явилась. Представник позивача адвокат Іванов М. М. надав заяву, у якій підтримав позов та просив його задовольнити.

Відповідач-1 у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав. Подав заяву, у якій просив вирішити справу на підставі наявних матеріалів у відсутність відповідача-1 /а.с.42/.

Відповідач-2 у судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надавала. Подала заяву, у якій просила вирішити справу на підставі наявних матеріалів у відсутність відповідача-2 /а.с.104, 105/.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом установлено, що 10 вересня 1950 року одружилися ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с.59/, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 /а.с.59/.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21 квітня 1992 року та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00026106000 від 03 квітня 2020 року, про укладення шлюбу з ОСОБА_7 19 вересня 1987 року за актовим записом № 1326 /а.с.59, зворот, 60-61/.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10 липня 1954 року та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про громадян щодо актового запису про народження № 00026105949 від 03 квітня 2020 року /а.с.61, зворот - 63/.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_1 у відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 19 березня 2008 року /а.с.63, зворот/, повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про громадян щодо актового запису про народження № 00026185690 від 21 квітня 2020 року /а.с.64-65/.

За життя ОСОБА_4 , на праві приватної власності належали житловий будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,2257 га, розташована по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельна ділянка площею 0,2 га для ведення особистого підсобного господарства, розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223286500:03:005:0064, земельна ділянка площею 3,94 га, кадастровий номер 1223286500:02:065:0030 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с.75, зворот 92/.

15 квітня 2011 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за № 40, згідно з яким на випадок своєї смерті заповів все його майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право ОСОБА_1 /а.с.56/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер /а.с.10/.

Згідно з довідкою Голови комісії з ліквідації Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 77 від 02 квітня 2020 року, ОСОБА_4 , 1929 року народження, дійсно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті проживав разом з дружиною ОСОБА_5 , 1929 року народження, донькою ОСОБА_1 , 1959 року народження, онукою ОСОБА_3 , 1993 року народження. Заповіт ОСОБА_4 в справах виконкому Спаської сільської ради зареєстровано в реєстрі за № 40 від 15 квітня 2011 року /а.с.65, зворот/.

ОСОБА_2 , згідно зі сторінкою 12 копії паспорту громадянина України з 18 вересня 2012 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.68-69/.

У відповідності до отриманої судом копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4 :

-03 квітня 2020 року до нотаріуса звернулася ОСОБА_1 із заявою про відмову від прийняття спадщини за заповітом та прийняття спадщини за законом /а.с.48/;

-03 квітня 2020 року до нотаріуса звернувся ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини /а.с.49/;

-07 квітня 2020 року до нотаріуса звернулася з заявою ОСОБА_5 із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 на користь дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та повідомила, що свідоцтво про право власності на частку в спільному майні, придбаному за період шлюбу з померлим ОСОБА_4 одержувати не буде /а.с.49, зворот/;

-16 квітня 2020 року до нотаріуса звернулася ОСОБА_1 із заявою, в якій вона відкликає, відповідно до ч. 6 ст. 1273 ЦК України, подану нею 03 квітня 2020 року заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_4 /а.с.50/;

-16 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини за заповітом та відмову від прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_4 на користь брата ОСОБА_2 /а.с.50, зворот/;

-21 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою, в якій вона відкликає, відповідно до ч. 6 ст. 1273 ЦК України, подану нею 16 квітня 2020 року заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 /а.с.51/;

-21 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини за заповітом та відмову від прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_4 на користь своєї доньки та онуки померлого ОСОБА_3 /а.с.51, зворот/;

-21 квітня 2020 року до нотаріуса звернулася ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті дідуся ОСОБА_4 /а.с.52/;

-22 жовтня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали спадковий договір, згідно з яким, зокрема, у відповідності із ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України та згідно спадкової справи № 60 за 2020 рік, заведеної 03 квітня 2020 року Ріхтер Наталією Володимирівною приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області на підставі поданих заяв про прийняття спадщини, зареєстрованої в Спадковому реєстрі за № 65735228, є спадкоємцями за законом після смерті батька та дідуся ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з необхідністю отримати свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначене майно, керуючись пунктами 3,6 статті 3, пунктом 3 статті 6 Цивільного кодексу України, у відповідності до статей 1267, 1278-Цивільного кодексу України щодо поділу спадщини, Сторони за взаємною згодою вирішили, що: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ), земельна ділянка площею 0,2257 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 (п`ятдесят сім «а»), перейдуть на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, з урахуванням домовленостей за цим договором, у власність онуки спадкодавця ОСОБА_3 ; земельна ділянка площею 0.2000 га, кадастровий номер 1223286500:03:005:0064, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 3.940 га, кадастровий номер 1223286500:02:065:0030, з цільовим призначенням для ведення товарного Сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Спаської сільської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області, перейдуть на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, з урахуванням домовленостей за цим договором, у власність сина спадкодавця ОСОБА_2 /а.с.72/. Договір зареєстровано в реєстрі за № 1135 та посвідчено Ріхтер Наталією Володимирівною приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області;

-22 жовтня 2020 року ОСОБА_2 подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно ОСОБА_4 , відповідно до спадкового договору від 22 жовтня 2020 року /а.с.73/;

-01 липня 2021 року ОСОБА_3 подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно ОСОБА_4 , відповідно до спадкового договору від 22 жовтня 2020 року /а.с.74/;

-22 жовтня 2020 року ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом за № 60/2020, зареєстроване в реєстрі за № 1137 /а.с.94/, згідно з яким, на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України та відповідно до договору про поділ спадщини, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н. В. 22 жовтня 2020 року за реєстровим № 1135, спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , 1929 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки площею 0,2000 га, кадастровий номер 1223286500:03:005:0064, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, місцезнаходження якої село Спаське, Новомосковського району, Дніпропетровської області, вулиця Польова (дорізок), належної на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії II-ДП № 031303, виданого Спаською сільською Радою народних депутатів 22 травня 2000 року, на підставі рішення 8 сесії 23 скликання Спаської сільської Ради народних депутатів від 30 грудня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 14208/616;

-01 липня 2021 року ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом за № 60/2020, зареєстроване в реєстрі за № 767 /а.с.95, зворот/, згідно з яким, на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України та відповідно до договору про поділ спадщини, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н. В. 22 жовтня 2020 року за реєстровим № 1135, спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , 1929 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 0,2257 га. На зазначеній земельній ділянці розташований житловий будинок А-1, матеріал стін цегла, житловою площею 52,9 кв.м., загальною площею 86,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня Б, сарай В, погріб з шийкою Г, вбиральня Д, огорожі, споруди № 1-5 бетонна огорожа, металеві ворота, металева хвіртка, бетонна огорожа, металева огорожа, замощення І, право власності на будинок зареєстроване за померлим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Ріхтер Н. В., приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 13 жовтня 2020 року реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2197820812232, номер запису про право власності 38742447, що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього (інформаційна довідка від 01 липня 2021 року за номером 263851592).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 померла, що підтверджується наданою позивачем копією свідоцтва про смерть /а.с.22/.

Судом також досліджено відомості з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Єдиного реєстру боржників /а.с.6, 7/, з яких убачається, що приватними нотаріусами: Київського міського нотаріального округу Хара Н. С., Сазоновою О. М., Брігідою В. О., Баршацьким І. В., Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В. видано виконавчі документи, боржником у яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За вказаними виконавчими документами Приватними виконавцями Русецькою О. О., ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 відкрито виконавчі провадження №№ 62461584, 62915774, 66643305, 62915752, 62915774, 66643305, 66449715, 69710610, 68375776, 62461584, 67178298, 69710610 про стягнення коштів з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Вирішуючи даний спір суд виходить з положень ст. 1217 Цивільного кодексу України, відповідно до яких спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкодавець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Приписами ч. 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу.

У ч. 5 ст. 1274 ЦК України закріплено, що відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 статі 233 ЦК України визначено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Як роз`яснив Пленум ВСУ у п.23 Постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року, правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути важка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. При цьому слід мати на увазі, що тяжка обставина має бути саме для тієї особи, яка вчинила правочин.

Окрім того, як свідчить тлумачення частини першої статті 233 ЦК України умовами, існування яких надає підстави особі звертатися до суду, а суду - виносити рішення про визнання правочину недійсним є: а) наявність тяжкої обставини, що «змусила» особу вчинити правочин; б) те, що цей правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах.

Тобто для визнання правочину недійсним, на підставі частини першої статті 233 ЦК України, необхідна сукупність вказаних умов. Такий висновок підтверджується вживанням законодавцем в частині першій статті 233 ЦК України сполучника «і», за допомогою якого відбувається поєднання вказаних умов.

Оскільки, необхідна сукупність вказаних умов для визнання правочину недійсним, то при визначенні того, які правочини можуть оспорюватися на підставі статті 233 ЦК України потрібно з`ясувати, як розуміти «вкрай невигідні умови».

Використане у частині першій статті 233 ЦК України словосполучення «вкрай невигідних умовах» є оціночним, тому для кваліфікації певного договору як такого, що вчинений на вкрай невигідних умовах, необхідно порівнювати умови такого договору із умовами договорів того ж виду, які зазвичай вчиняються у цивільному обороті.

Якщо умови договору (наприклад, ціна, процентна ставка чи інше зустрічне надання) порівняно із звичайними умовами договорів цього ж виду, які існують у цей момент, є «різко», значно невигідними для однієї зі сторін, і тільки в силу тяжкої обставини одна зі сторін приймає ці умови, то такий договір може бути визнаний недійсним на підставі статті 233 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 918/598/18 зазначено, що у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статті 233 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту наявності тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину. Ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 Цивільного кодексу України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки. За змістом статті 233 Цивільного кодексу України для визнання правочину недійсним необхідно встановити наявність двох обставин: тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину. Тяжка обставина є оцінювальною категорією і має визначатися судом з урахуванням всіх обставин справи. Особа, яка оскаржує правочин, повинна довести, що за відсутності тяжких обставин вона взагалі або на зазначених умовах не уклала б такий правочин.

У постанові Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 910/5906/18 зазначено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 Цивільного кодексу України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути важка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але змушена це зробити через тяжкі обставини. Тобто має бути причинно-наслідковий зв`язок між тяжкими обставинами та укладеним правочином (його укладання саме з метою усунення обставин). Зазначена правова позиція також висловлена в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №910/13092/20 від 12 серпня 2021 року.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як свідчать матеріали отриманої судом спадкової справи, позивач, будучи єдиною спадкоємицею за складеним спадкодавцем заповітом неодноразово подавала нотаріусу заяви, в яких вказувала про відмову від спадщини за заповітом, відкликала подані заяви та знову подавала їх. У заявах то приймала спадщину за законом, то відмовлялась від неї на користь відповідача-1, то на користь відповідача-2. Наявність вказаної невпевненості в здійснених діях, у сукупності з відомостями про наявність великої кількості відкритих виконавчих проваджень за виконавчими написами, тим, що позивач відмовлялася від належної їй спадщини указують, на думку суду, на наявність тяжкої для позивача обставини, внаслідок яких остання вчиняла дії на вкрай невигідних для себе умовах, відмовляючись від загального масиву спадщини, за виключенням обов`язкових часток на користь дружини та сина померлого батька позивача, які в силу віку є непрацездатними особами. При цьому, як свідчать дані АСВП станом на час ухвалення рішення виконавчі провадження щодо позивача про стягнення заборгованості на користь ТОВ «НЕО СОЛАР», АТ «АЛЬФА-БАНК», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» відкриті та не закінчені.

При цьому, суд приймає до уваги факт не подання відзиву відповідачем-1, який у своїй заяві про розгляд справи у свою відсутність не виклав заперечень проти позову та визнання позову відповідачем-2 у заяві про розгляд справи у свою відсутність.

Отже, надаючи нотаріусу заяву про відмову від спадщини позивач діяла на вкрай невигідних для себе умовах та під впливом тяжких для неї обставин, внаслідок чого суд приходить до висновку, що її позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставівикладеного,суд приходитьдо висновкупро наявністьпідстав длязадоволення позовнихвимог тавизнання недійсноюзаяви ОСОБА_1 про відмовувід прийняттяспадщини зазаповітом тазаконом післясмерті батька ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За ч. 1-3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-2 ст. 1258, ч. 1 ст. 1259, ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Оскільки відмова позивача від спадщини за законом та заповітом стала підставою для видачі оскаржуваних свідоцтв на ім`я відповідача-1, як спадкоємця за законом першої черги, який, у випадку прийняття позивачем спадщини за заповітом мав би право на обов`язкову 1/6 частку у спадщині, та на відповідача-2, яка є спадкоємицею другої черги, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і в частині скасування виданих свідоцтв про право на спадщину за заповітом.

Внаслідок вказаного, позовна заява є обґрунтованою, належні та допустимі докази, подані в її обґрунтування підтверджують викладені в ній обставини та у своїй сукупності вказують на наявність підстав для її задоволення.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, ураховуючи сплату позивачем судового збору у розмірі 3400,00 грн /а.с.1/, суд вважає, що 50 % судових витрат по сплаті судового збору слід стягнути з відповідачів, в рівних частках, на користь позивача, з урахуванням визнання ними позову, у сумі по 850,00 грн, та відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову у сумі 1700,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати недійсною відмову ОСОБА_1 від прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 жовтня 2020 року, видане приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округ Дніпропетровської області Ріхтер Наталією Володимирівною на майно ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , зареєстроване в реєстрі за № 1137 у спадковій справі № 60/2020.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 липня 2021 року, видане приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округ Дніпропетровської області Ріхтер Наталією Володимирівною на майно ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , зареєстроване в реєстрі за № 767 у спадковій справі № 60/2020.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 50 відсотків, сплаченого при подачі позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , судового збору, а саме 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 09 січня 2023 року № ПН3321818.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12 липня 2023 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_7 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач-1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач-2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_6 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов