Постанова

від 14.07.2010 по справі 4-1646/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 4 - 1646/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2010р. суддя Печерського районного суду м. Києва Супрун Г.Б., при секретарі Костюк А.І, за участю прокурора Сташкіна Є . , захисника ОСОБА_1, розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора Другого відділу Прокуратури м.Києва Є.Сташкіна від 21.06.2010р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365, ч.І ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший прокурор Другого відділу Прокуратури м.Києва Є.Сташкін постановою від 21.06.2010р. порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365, ч.І ст.366 КК України.

З постанови вбачається, що ОСОБА_2, займаючи посаду голови правління ВАТ «НДІ ЕМП», який несе відповідальність за цільове використання коштів,отриманих від реалізації майна, діючи умисно, всупереч інтересам Держави, безпідставно послався на рішення Спостережної ради товариства від 25.01.2000р. та від 20.10.2000р., порушив встановлений законодавством порядок відчуження майна (обробних центрів, інструментально-фрезерувальних верстатів), без конкурсу, на підставі оцінки відчужуванного майна, проведеної без врахування наказу Фонду держмайна, уклав договори, підписав інші документи, вчинив усі необхідні дії, спрямовані на незаконне відчуження майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «НДІ ЕМП». Одержані від незаконної реалізації державних верстатів кошти у сумі 264873,86 грн. (без ПДВ), які згідно п.26 Положення №1477 про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю (затверджено наказом Фонду держманйа України від 30.07.199р. та зареєстровано Мінюстом України 19.08.1999р. за №573/3866), за вирахуванням плати за послуги зараховуються до позабюджетного Державного фонду приватизації (в редакції Положення, що було чинним до 27.02.02) та до Державного бюджету України (в редакції, що чинна з 27.02.02), перераховано на рахунки ВАТ «НДІ ЕМП» та використано на поточні потреби підприємства.

Крім того, ОСОБА_2, діючи з метою укриття вчиненого злочину, нестачі державного майна, що не увійшло до статутного фонду, а також легалізації дій з незаконного відчуження верстатів, вчинив службове підроблення,(вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості), а саме, діючи спільно зі службовими особами - головним бухгалтером ВАТ «НДІ ЕМП» Ковальовою А.К. та начальником відділу акціонування та управління державними та корпоративними правами РВ ФДМУ по м. Києву Реєнтенко Т.М., до офіційного документу - акту перевірки умов зберігання та стану майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «НДІ ЕМП» та є державною власністю, умисно вніс завідомо неправдиві відомості, про те, що верстати (порядкові номери у Акті перевірки: 119, 120, 132, 137, 139) реалізовані на підставі дозволу Спостережної ради від 20.10.2000, що не відповідає дійсності, основні засоби з порядковими номерами у Акті перевірки з порядковими номерами 111-118, загальною балансовою вартістю на дату оцінки 65240,42 грн, входять до складу державного майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «НДІ ЕМП» та видав цей завідомо неправдивий документ, передавши його до РВ ФДМУ по м. Києву.

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи, просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без достатніх на те приводів та підстав, передбачених ст.94 КПК України. В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що в матеріалах кримінальної справи відсутні дані, які вказували б на наявність в його діях ознак злочину. Акт перевірки умов зберігання та стану майна, яке не увійшло до статутного фонду, є офоіційним документом Регіонального відділення Фонду держмайна України, а він, в свою чергу, та Ковальова А.К. є посадовими особами ВАТ «НДІ ЕМП», які зобов»язані його підписати. Цей акт взагалі не оскаржувався з боку РВ Фонду держмайна., а також жодних зауважень з цього приводу не було і під час перевірок в період 200р. та в 2009р. Посилання прокурора на рішення Спостережної ради від 25.01.2000р. та від 20.10.2000р. є не вірними та не достатніми для порушення кримінальної справи. Він як керуівник зобов»язаний виконувати рішення Спостережної ради товариства.

В судовому засіданні скаржник та його представник адвокат ОСОБА_1 скаргу підтримали в повному обсязі, з мотивів, викладених в ній.

Прокурор доводи, викладені у скарзі, не визнав, надав письмові заперечення, які долучені до матеріалів скарги. Вважає, що скарга є безпідставною, а доводи заявника необгрунтованими, кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст.ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, а тому просив залишити скаргу без задоволення.

Суд, дослідивши надані матеріали, що стали приводом та підставою для порушення кримінальної справи, заслухавши думку скаржника , його представника, думку прокурора, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ч.2 ст.94 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину, тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України в оскаржуваній постанові зазначено приводи і підстави для порушення кримінальної справи, статтю Кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа та подальше її спрямування.

Як вбачається з постанови приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявленняпрокурором ознак злочину в ході перевірки та матеріали перевірки ГУ СБУ у м.Києві та Київській обл.

Підставами- достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину.

Порушення вимог закону при отриманні цих даних судом не встановлено.

Посилання скаржника на те, що рішення Спостережної ради ніким не скасовані та не визнані недійсними не є безумовною підставою для скасування постанови. Крім того, в обгрунтуванні скарги посилання щодо оцінки доказів. Разом з тим, відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення старшого прокурора Є.Сташкіна про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365, ч.І ст.366 КК України,, прийнято з дотриманням вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України за наявності достатніх на те приводів та підстав.

Керуючись ст.ст.94, 98, 236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора Другого відділу Прокуратури м.Києва Є.Сташкіна від 21.06.2010р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365, ч.І ст.366 КК України залишити без задоволення.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва протягом семи діб через Печерський райсуд м.Києва.

Суддя: Супрун Г.Б.