Рішення

від 05.05.2023 по справі 368/1497/18

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1497/18

2/368/22/23

Рішення

Іменем України

"05" травня 2023 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого - судді Закаблук О.В.

При секретарі - Балацька В.В.

Токовенко Н.О.

За участі:

Позивач - ОСОБА_1 .

Представник позивача - адвокат Виговська У.Д.

Третя особа - ОСОБА_2 .

Представник третьої особи - адвокат Лисюк О.В.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Київської області, треті особи, - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , - про визнання права власності в порядку спадкування, - та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Кагарлицької міської ради Київської області, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, суд, -

В С Т А Н О В И В :

23.10.2018 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява позовом ОСОБА_1 до Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, треті особи, - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , - про визнання права власності в порядку спадкування, (Том № 1, а.с., 2 - 7), в прохальній частині якої позивачка просила суд винести рішення, на підставі якого:

- Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування, право власності на житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами, а саме на: житловий будинок під літ, «А 1» та 1/3 частину житлового будинку під літ. «А» згідно поверхневого плану, з прибудовою, сарай під літ «Б», сарай під літ «б-І», літня кухня під літ. «В», жомова яма під літ. «Г», криниця під літ. «L», вимощення під літ. «t», воріт під літ. «h» та «h-3», паркану під літ. «h-1», «h-2» та «h-4»? що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 06.11.2008 (справа № 2-642/08).

Вищевказані позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 обгрунтовувала в мотивувальній частині її позовної заяви наступними обставинами та нормами права:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 06.04.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 108 (додаток до позову № 2).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина. До складу спадкового майна, серед іншого, увійшло нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- житловий будинок А-1 та 1/3 частина будинку А згідно поверхневого плану, з прибудовою, сарай Б, сарай б-1, літня кухня В, жомова яма Г, криниця L, вимощення Т, ворота Н та Н-3, паркан Н-1, Н-2, Н-4. що становить 51 /00 частини будинковолодіння, вартістю 99 520 грн.

Право власності на зазначене майно визнано за ОСОБА_5 на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області у справі № 2-642/08 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до Леонівської сільської ради, третя особа: Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на спадкове будинковолодіння та поділ його в натурі між спадкоємцями за заповітом (додаток до позову № 3).

Наведене підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (додаток до позову № 4) та інформацією, наданою Комунальним підприємством Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» (додаток до позову № 5).

Після смерті ОСОБА_5 до спадкоємців першої черги належала лише його дружина ОСОБА_6 (рідна тітка позивача). Дітей у подружжя не було, а батьки спадкодавця, на день його смерті, давно померли.

У встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк, ОСОБА_6 звернулась до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В. із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 .

Нотаріусом заведено спадкову справу: номер у Спадковому реєстрі 59531054, номер у нотаріуса 20 2016 Дане підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45154856 від 21.09.2016 (додаток до позову № 7).

Отже, ОСОБА_6 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_5 , але отримати свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно не встигла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла. На підтвердження наведеного до позову додається копія свідоцтва про смерть, виданого 17.11.2016 Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (повторно), (додаток до позову № 8).

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України, право па спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохотення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу

За життя, рідна тітка позивача - ОСОБА_6 , склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В., який зареєстровано в реєстрі за № 2514 та внесено реєстраційний запис до Спадкового реєстру № 59530525. За змістом заповіту померла заповіла позивачу лише квартиру у м. Обухів Київської області. У той же час, заповітом не було охоплено інше спадкове майно, яке належало ОСОБА_6 . За таких обставин, право на спадкування перейшло до спадкоємців за законом.

Так, згідно зі ст.ст. 1261, 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, йоро баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

На момент її смерті ОСОБА_7 , спадкоємців першої черги не було. До спадкоємців другої черги належала рідна сестра (мати позивача) - ОСОБА_8 , однак ІНФОРМАЦІЯ_3 вона померла.

Як передбачено ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належана б за законам їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже, право на спадкування перейшло до позивача, ОСОБА_1 , яка є рідною племінницею спадкодавця ОСОБА_6 .

На підтвердження родинного зв`язку до позову додається: копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_10 (матері позивача); копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_8 ; копії свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження позивача (додаток до позову № 9 - № 14).

У встановлений законом строк позивач звернулась до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Клименко О.П. із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_6 . На підставі вказаної заяви нотаріусом заведено спадкову справу № 58/2016, відомості про яку внесені до Спадкового реєстру, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45922169 від 25,11.2016 (додаток до позову № 15).

По закінченню шестимісячного строку позивач, ОСОБА_1 , звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Позивачем отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру (додаток до позову № 16, № 17). Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 їй було відмовлено через відсутність належної реєстрації права власності на спадкове майно на ім`я ОСОБА_5 . Зокрема в Реєстрі не зазначені об`єкти нерухомості - наявні житлові будинки, господарські будівлі та споруди, відповідно до спадкових часток (додаток до позову № 18, лист приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Клименко О.П. від 27.08.2018).

Відповідно до абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Слід зазначити, що до 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення тощо, проводилося Бюро технічної інвентаризації відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (далі- Тимчасове положення) Тобто ресстрацію права власності за рішенням суду проведено за ОСОБА_5 згідно з Тимчасовим положенням, чинник на час реєстрації об`єкту нерухомого майна, розташованого на АДРЕСА_1 .

Так, п.п. 1.7., 3.10., 6.2.1. Тимчасового положення було передбачено, що державна реєстрація прав проводилася реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації. Одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав реєстратором вносилися записи до відповідного розділу Реєстру прав. Зокрема, записи про об`єкт, права щодо якого підлягали державній реєстрації, повинні були містити: тип (призначення) об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації (житловий будинок, квартира, приміщення, об`єкт незавершеного будівництва тощо); реєстраційний номер об`єкта та його адресу (місцезнаходження); опис об`єкта та зміни в його описі (дані про будівлі, споруди, їх частини, об`єкт незавершеного будівництва; найменування та літеровка; загальна та житлова площа тощо); вартість об`єкта, що визначаються на дату проведення технічної інвентаризації такого об`єкта.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане 27.11.2008 Кагарлицьким бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_5 зареєстровано 51/100 частку домоволодіння розташоване на вуя. Центральна (колишня назва АДРЕСА_1 (додаток до позову № 4).

Тобто реєстратором БТІ при реєстрації права власності, всупереч вимогам п.п. 1.7., 3.10., 6.2.1. Тимчасового положення, не було зазначено всі необхідні дані про об`єкт нерухомого майна, належного ОСОБА_5 , а саме об`єкти, визначені як у технічному паспорті на домоволодіння (додаток до позову № 19), так і в рішенні Кагарлицького районного суду Київської області у справі № 2-642 08. Зокрема, житлові будинки з господарськими будівлями га спорудами, відповідно до технічного паспорту: житловий будинок під літ. «А1», 1/3 частину житлового будинку під літ. «А» згідно поверхневого плану, з прибудовою під літ. «а», 1/3 частину сараю під літ. «Б», сараю під літ. «б-1», літної кухні під літ. «В», жомової ями під літ. «Г», криниці під літ. «L», вимошення під літ. «t», воріт під літ. «h» та «h-3», паркану під літ. «h-1», «h-2» та «h-4».

Крім того, з 1 січня 2013 року запроваджений та введений в дію Державний реєстр речових прав на неру хоме майно, який включає в себе все нерухоме майно (квартири, будинки, приміщення, комплекси, об`єкти незавершеного будівництва, земельні ділянки), реєстрацію в якому проводять нотаріуси, державні реєстратори.

Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, державна реєєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав (далі - Порядок державної реєстрації речових прав).

Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа обов`язково зазначають відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав, передбачені Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141.

Згідно з абз. 2 п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав, під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме шино.

Також відповідно до вимог п. 66 Порядку державної регетрації речових прав, для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Згідно з п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (далі - Порядок ведення Державного реєстру речових прав) до державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт нерухомого майна, зокрема: тип об`єкта; площа (загальна та (за наявності) житлова); опис об`єкта нерухомого майна із зазначенням об`єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є головною річчю); відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна (найменування та або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є складною річчю); адреса об`єкта нерухомого майна; реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (у разі відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна, право власності на який було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно).

За таких обставин, як і на момент реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 , так і на даний час, існують певні вимоги щодо відомостей про об`єкт нерухомого майна.

Саме через відсутність визначених об`єктів нерухомого майна, зокрема наявних житлових будинків, господарських будівель та споруд, відповідно до спадкових часток, на даний час позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане вище майно.

Відповідно до положень ст. 12 і 6 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов 'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належачи спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред 'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Через неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку в зв`язку з відсутністю належної реєстрації права власності на нерухоме майно, позивач вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.

У ч. 1 ст. 16 ЦК України зазначено, що кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 цього Кодексу визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред 'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов 'язані між собою позовні вимоги пред 'явлені одночасно щодо декількох об 'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

В абз. 14 п. 3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

На виконання вимог п.п. 9, 10 ч. З ст. 175 ЦПК України зазначала наступне:

1. В зв`язку з розглядом справи, позивач не передбачає понесення додаткових судових витрат, окрім сплаченого судового збору в сумі 995 грн. 20 коп. (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

2. Позивач підтверджус те. що нею не подано іншого позову до цих же відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1223, 1261-1262, 1266 ЦК України, ст.ст. 30, 175, 177 ЦПК України, - позивачка просила суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині її позовної заяви.

23.10.2018 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи була визначена суддя Кагарлицького районного суду Іванюта Т.Є., присвоєно справа № 368/1497/18, провадження № 2/368/652/18, (Том № 1, а.с., 40).

24.10.2018 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 189, 197 - 200, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято процесуальне рішення про слухання справи в порядку загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання на 11 год. 30 хв. 08.11.2018 року, ( Том № 1, а.с., 41).

06.12.2019 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, (Том № 1, а.с., 72 - 75), в якому зазначено наступне:

- вона, відповідач по первісному позову і позивач по зустрічному позові ОСОБА_2 , первісний позов не визнає, свою позицію по первісному позові вона виклала у відзиві на первісний позов від 29.12.2018 року, що зареєструвала в канцелярії суду.

Вона, відповідач по первісному позову і позивач по зустрічному позові ОСОБА_2 , змушена звернутися до суду з зустрічним позовом з нижчезазначених причин.

Вона, відповідач по первісному позову і позивач по зустрічному позові ОСОБА_2 , фактично прийняла спадщину після свого брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06,04,2016 року відділу державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 108 (див. матеріали справи).

Після смерті ї рідного брата вона фактично прийняла всю його спадщину у складі: нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок А-1 та 1/3 частину будинку А згідно поверхневого плану, з прибудинкових будівель сарай Б, сарай б-1, літня кухня В, жомова яма Г, криниця L, вимощення Т, ворота Н та Н-3, паркан Н-1, Н-2, Н-4, що становлять 51/100 частину будинковолодіння вартістю 99520 грн.

Право власності на зазначене майно належало її брату ОСОБА_5 на підставі рішення суду у справі № 2-642/08 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до Леонівської сільської ради, третя особа Кагарлицьке БТІ про визнання права власності на спадкове будинковолодіння та поділ його в натурі (див. матеріали справи).

Наведені факти підтверджуються підтверджується витягом Кагарлицького БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21068775 від 27.11.2008 року (див. матеріали справи).

Таким чином після смерті, її рідного брата вона фактично прийняла всю його спадщину, що підтверджується також і довідками Леонівської сільської ради від 27.12.2018 року № 313 та довідкою Леонівської сільської ради № 314 від 28.12.2018 року (див. матеріали справи) та вела спільне з братом господарство.

Крім цього вона особисто за свої кошти будувала дані вищевказані домоволодіння з її померлим рідним братом, що також підтверджується вищезазначеними довідками Леонівської сільської ради.

З дружиною мого померлого рідного брата, ОСОБА_6 в неї була домовленість, що вищезазначене майно залишається їй відповідачу по первісному позову і позивачу по зустрічному позові ОСОБА_2 , так само це було погоджено з її рідною сестрою ОСОБА_4 .

Свою квартиру, дружина мого померлого рідного брата, ОСОБА_6 заповіла їх з братом квартиру на свою племінницю, позивачку за первісним позовом і відповідачку за зустрічним позовом ОСОБА_1 , вона особисто проти цього нічого не мала проти.

Але тільки зараз їй стало відомо та зрозуміло, що позивачка за первісним позовом і відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 намагається переоформити частину спадщини після її рідного брата ОСОБА_5 на себе всупереч їхнім домовленостям.

Дружина її покійного брата недаремно заповіла лише квартиру в м. Обухів на племінницю, а інші домоволодіння зазначені вище - ні, оскільки існували їхні домовленості, що в подальшому вона, відповідач по первісному позову і позивач по зустрічному позові ОСОБА_2 ,звернуся до суду з відповідним позовом для оформлення даної спадщини.

Для цього вона звернулася з заявою до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Клименко О.П., який в подальшому надіслав їй листа від 25.09,2017 року за № 356/02-14 (див. додатки) з повідомленням пропозицією звернутися до суду.

Позивачка за первісним позовом і відповідачка за зустрічним: позовом ОСОБА_1 без її відома виготовила технічну документацію на спадщину її рідного брата, як вона казала це робить і в її інтересах для того, щоб узаконити спадщину її померлого рідного брата.

Тепер позивачка за первісним позовом і відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 подала до неї позов, та повідомила, що збирається оформити все майно її покійного брата на себе, яке вона прийняла у спадщину.

Вона сплачувала всі платежі, після смерті її рідного брата, вона фактично прийняла всю його спадщину, що підтверджується також вищевказаними: довідками Леонівської сільської ради від 27.12.2018 року № 313 та довідкою Леонівської сільської ради Ке 314 від 28.12,2018 року (див. матеріали справи) та вела спільне з братом господарство.

Крім цього вона особисто за свої кошти будувала дані будівлі вказані вище з її померлим рідним братом, що також підтверджується вищезазначеними довідками Леонівської сільської ради.

На виконання вимог п.п. 9,10 ч. 3 ст.175 ЦПК України зазначає наступне: підтверджує, що вона не подавала іншого позову з таких самих підстав і предмету.

Вказана ціна позову за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, пункт 1,1.2. Збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу 1.1.2.

На даний час сума збору становить: 995.20 грн.

Позивачкою сплачено 995.20 грн. судовий збір за одну майнову вимогу (див. додаток та оригінали квитанцій про сплату судового збору).

Розрахунок витрат, які поніс позивач складає для подання позовної заяви складає з суми судового збору 995,20 грн. (див. додаток розрахунок витрат позивача і оригінали квитанцій про сплату судового збору).

Розрахунок витрат, які позивач, очікує понести в майбутньому складає (буде залежати від кількості судових засідань), на яких його інтереси буде захищати представник: 1 (одне) судове засідання - 1000 грн., таким чином З (три) судових засідання по 1000 грн. = 3000 ірн. (див. додаток) та 995.20 грн. грн. за судовий збір за одну майнову вимогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1223, 1261-1262, 1266 ЦК України , ст. 57,62, 118-120, 175,177 ЦПК України, позивачка зустрічного позову просила суд винести рішення, на підставі якого:

- Визнати за ОСОБА_2 за позивачем по зустрічному позові, в порядку спадкування, право власності на житлові будинки з господарсвкими будівлями та спорудами, а саме на: нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок А-1 та І/З частину будинку А згідно поверхневого плану, з прибудинкових будівель сарай Б, сарай 6-І, літня кухня В, жомова яма Г, криниця L, вимощення Т, ворота Н та Н-3, паркан Н-1, Н-2, Н-4, що становлять 51/100 частину будинковолодіння вартістю 99520 грн,, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 її брату ОСОБА_5 на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 06.11.2008 року у справі № 2-642/08.

28.02.2019 року Кагарлицьким районним судом Київської області (під головуванням судді Іванюти Т.Є.) винесено ухвалу, (Том № 1, а.с., 105), згідно якої зустрічний позов було об`єднано з первинним, закрито підготовче судове провадження, та призначено справу до судового розгляду на 11 год. 00 хв. 27.03.2019 року.

28.08.2020 року суддею Іванютою Т.Є. заявлено самовідвід по даній справі, (Том № 3, а.с., 157).

28.08.2020 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, згідно з якою самовідвід Іванюти Т.Є. задоволено, справу направлено до канцелярії суду для визначення іншого судді для розгляду справи, (Том № 3, а.с., 158 - 159).

28.09.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/1497/18, провадження № 2/368/123/19, (Том № 3, а.с., 167).

02.04.2021 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (том № 3, а.с., 191 - 194), згідно якої:

- В справі № 368/1497/18, провадження № 2/368/28/21, залучити правонаступника первинного відповідача, - Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, (09221, Київська область, Кагарлицький район, с. Леонівка, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04358325), її правонаступником, - Кагарлицькою міською радою Обухівського району Київської області, (09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, Код ЄДРПОУ 04054613).

09.09.2021 року Кагарлицьким районним судом проведено підготовче судове засідання, по результатах проведення якого судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено процесуальну (без видалення до нарадчої кімнати) ухвалу, на підставі якої закрито підготовче судове провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 год. 00 хв. 13.10.2021 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги первинного позову підтримала та просила їх задовольнити.

Обгрунтовувала свою правову позицію щодо первинного позову обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині її позову, та які судом наведено вище в повному обсязі в мотивувальній частині даного рішення.

Заперечувала проти задоволення зустрічного позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача первинного позову ОСОБА_1 , - адвокат Виговська У.Д. позовні вимоги первинного позову підтримала та просила їх задовольнити.

Обгрунтовувала свою правову позицію щодо первинного позову обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині її позову, та які судом наведено вище в повному обсязі в мотивувальній частині даного рішення.

Заперечувала проти задоволення зустрічного позову в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач первинного позову та позивач зустрічного позову, - ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення первинного позову, просила задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині зустрічного позову.

Свою правову позицію обгрунтовувала обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині зустручного позову, та які судом наведено вище в мотивувальній частині даного рішення.

В судовому засіданні представник відповідача первинного позову та позивача зустрічного позову ОСОБА_2 , - адвокат Лисюк О.В. заперечувала проти задоволення первинного позову, просила задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині зустрічного позову.

Свою правову позицію обгрунтовувала обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині зустручного позову, та які судом наведено вище в мотивувальній частині даного рішення.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення первинного позову, та відмови в задоволенні вимог зустрічного позову, - шляхом винесення судового рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред 'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов 'язані між собою позовні вимоги пред 'явлені одночасно щодо декількох об 'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно, враховуючи ту обставину, що предметом спору є нерухоме майно, яке розміщене на території Обухівського (бувша назва - Кагарлицького) району, та враховуючи положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, - як суду першої інстанції загальної юрисдикції, так як в даному випадку має місце виключна підсудність, - підсудність за місцем розташування нерухомого майна.

Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні, та застосування норм права:

_ Що стосується первинного позову:

- Як встановлено судом в судовому засіданні з належних та допустимих доказів, - ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (спадкодавець по даній справі), що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано 06.04.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 108 (додаток до позову № 2).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина.

До складу спадкового майна (спадкової мсаси), серед іншого, увійшло нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- житловий будинок А-1 та 1/3 частина будинку А згідно поверхневого плану, з прибудовою, сарай Б, сарай б-1, літня кухня В, жомова яма Г, криниця L, вимощення Т, ворота Н та Н-3, паркан Н-1, Н-2, Н-4. що становить 51 /00 частини будинковолодіння, вартістю 99 520 грн.

Право власності на зазначене майно визнано за ОСОБА_5 на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області у справі № 2-642/08 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до Леонівської сільської ради, третя особа: Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на спадкове будинковолодіння та поділ його в натурі між спадкоємцями за заповітом (додаток до позову № 3).

Вищевказана обставина підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (додаток до позову № 4) та інформацією, наданою Комунальним підприємством Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» (додаток до позову № 5).

Після смерті ОСОБА_5 до спадкоємців першої черги належала лише його дружина, - ОСОБА_6 (рідна тітка позивача).

Дітей у подружжя не було, а батьки спадкодавця, на день його смерті, давно померли.

У встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк, ОСОБА_6 звернулась до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В. із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 .

Нотаріусом заведено спадкову справу: номер у Спадковому реєстрі 59531054, номер у нотаріуса 20 2016 Дане підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45154856 від 21.09.2016 (додаток до позову № 7).

Отже, ОСОБА_6 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_5 , але отримати свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно не встигла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла.

На підтвердження наведеного до позову додано копію свідоцтва про смерть, яке видане 17.11.2016 Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (повторно), (додаток до позову № 8).

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України, право па спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохотення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу

За життя, рідна тітка позивача - ОСОБА_6 , склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 (позивачка по справі), посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В., який зареєстровано в реєстрі за № 2514 та внесено реєстраційний запис до Спадкового реєстру № 59530525. За змістом заповіту померла заповіла позивачу лише квартиру у м. Обухів Київської області.

У той же час, - заповітом не було охоплено інше спадкове майно, яке належало ОСОБА_6 .

За таких обставин, право на спадкування перейшло до спадкоємців за законом.

Так, згідно зі ст.ст. 1261, 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за ж иття спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, йоро баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

На момент смерті ОСОБА_7 , - спадкоємців першої черги не було. До спадкоємців другої черги належала рідна сестра (мати позивача) - ОСОБА_8 , однак ІНФОРМАЦІЯ_3 вона померла.

Згідно ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належана б за законам їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже, право на спадкування перейшло до позивача, ОСОБА_1 , яка є рідною племінницею спадкодавця ОСОБА_6 .

На підтвердження родинного зв`язку позивачки з спадодавцем до позову додано:

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 ;

- копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_6 ;

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_10 (матері позивача);

- копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_8 ;

- копії свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження позивача (додаток до позову № 9 - № 14).

У встановлений законом строк позивач звернулась до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Клименко О.П. із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_6 .

На підставі вказаної заяви нотаріусом заведено спадкову справу № 58/2016, відомості про яку внесені до Спадкового реєстру, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45922169 від 25,11.2016 (додаток до позову № 15).

По закінченню шестимісячного строку позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Позивачем отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру (додаток до позову № 16, № 17).

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - позивачці було відмовлено через відсутність належної реєстрації права власності на спадкове майно на ім`я ОСОБА_5 . Зокрема, - в Реєстрі не зазначені об`єкти нерухомості - наявні житлові будинки, господарські будівлі та споруди, відповідно до спадкових часток (додаток до позову № 18, лист приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Клименко О.П. від 27.08.2018).

Відповідно до абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Слід зазначити, що до 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення тощо, проводилося Бюро технічної інвентаризації відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (далі- Тимчасове положення).

Тобто, - рестрацію права власності за рішенням суду проведено за ОСОБА_5 згідно з Тимчасовим положенням, чинник на час реєстрації об`єкту нерухомого майна, розташованого на АДРЕСА_1 .

Так, п.п. 1.7., 3.10., 6.2.1. Тимчасового положення було передбачено, що державна реєстрація прав проводилася реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації. Одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав реєстратором вносилися записи до відповідного розділу Реєстру прав. Зокрема, записи про об`єкт, права щодо якого підлягали державній реєстрації, повинні були містити: тип (призначення) об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації (житловий будинок, квартира, приміщення, об`єкт незавершеного будівництва тощо); реєстраційний номер об`єкта та його адресу (місцезнаходження); опис об`єкта та зміни в його описі (дані про будівлі, споруди, їх частини, об`єкт незавершеного будівництва; найменування та літеровка; загальна та житлова площа тощо); вартість об`єкта, що визначаються на дату проведення технічної інвентаризації такого об`єкта.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане 27.11.2008 Кагарлицьким бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_5 зареєстровано 51/100 частку домоволодіння розташоване на вуя. Центральна (колишня назва АДРЕСА_1 (додаток до позову № 4).

Тобто, - реєстратором БТІ при реєстрації права власності, всупереч вимогам п.п. 1.7., 3.10., 6.2.1. Тимчасового положення, не було зазначено всі необхідні дані про об`єкт нерухомого майна, належного ОСОБА_5 , а саме об`єкти, визначені як у технічному паспорті на домоволодіння (додаток до позову № 19), так і в рішенні Кагарлицького районного суду Київської області у справі № 2-642/08.

Зокрема, - житлові будинки з господарськими будівлями га спорудами, відповідно до технічного паспорту: житловий будинок під літ. «А1», 1/3 частину житлового будинку під літ. «А» згідно поверхневого плану, з прибудовою під літ. «а», 1/3 частину сараю під літ. «Б», сараю під літ. «б-1», літної кухні під літ. «В», жомової ями під літ. «Г», криниці під літ. «L», вимошення під літ. «t», воріт під літ. «h» та «h-3», паркану під літ. «h-1», «h-2» та «h-4».

Крім того, з 1 січня 2013 року запроваджений та введений в дію Державний реєстр речових прав на неру хоме майно, який включає в себе все нерухоме майно (квартири, будинки, приміщення, комплекси, об`єкти незавершеного будівництва, земельні ділянки), реєстрацію в якому проводять нотаріуси, державні реєстратори.

Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, державна реєєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав (далі - Порядок державної реєстрації речових прав).

Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа обов`язково зазначають відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав, передбачені Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141.

Згідно з абз. 2 п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав, - під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме шино.

Також відповідно до вимог п. 66 Порядку державної регетрації речових прав, - для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Згідно з п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (далі - Порядок ведення Державного реєстру речових прав) до державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт нерухомого майна, зокрема: тип об`єкта; площа (загальна та (за наявності) житлова); опис об`єкта нерухомого майна із зазначенням об`єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є головною річчю); відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна (найменування та або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є складною річчю); адреса об`єкта нерухомого майна; реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (у разі відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна, право власності на який було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно).

За таких обставин, як і на момент реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 , так і на даний час, існують певні вимоги щодо відомостей про об`єкт нерухомого майна.

Саме через відсутність визначених об`єктів нерухомого майна, зокрема, - наявних житлових будинків, господарських будівель та споруд, відповідно до спадкових часток, на даний час позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане вище майно, тобто, - порушено її право власності, як спадкоємця, яке повинно бути відновлене на підставі рішення суду.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов 'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належачи спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред 'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Через неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку в зв`язку з відсутністю належної реєстрації права власності на нерухоме майно, позивач правомірно звернулася до суду з відповідним позовом, ячкий, з огляду на вищевказані фактичні обставини справи та норми права, - підлягає до задоволення.

У ч. 1 ст. 16 ЦК України зазначено, що кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 цього Кодексу визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Що стосується у відмові в задоволенні зустрічного позову, то судж зазначає наступне:

- В судовому засіданні (на підставі належних та допустимих доказів) не підтвердився той факт, що відповідач по первісному позову і позивач по зустрічному позові, - ОСОБА_2 , - фактично прийняла спадщину після свого брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- В судовому засіданні (на підставі належних та допустимих доказів) не підтвердився той факт, що відповідач первинного позову та позивач зустрічного позову, - ОСОБА_2 особисто за свої кошти будувала дані вищевказані домоволодіння з її померлим рідним братом (спадкодавцем по даній справі, - - ОСОБА_5 );

- В судовому засіданні (на підставі належних та допустимих доказів) не підтвердився той факт, що з дружиною мого померлого рідного ОСОБА_6 у відповідача первинного позову та позивача зустрічного позову, - ОСОБА_2 була домовленість, що вищезазначене майно залишається ОСОБА_2 .

Крім того, суд вважає, що задоволення зустрічного позову порушуватиме положення ст.ст. 1222, 1223, 1233, 1235 ЦК України, так як право на спадкування спірного майна з огляду на норми ЦК України, що регулюють спадкування, - перейшло до позивача первинного позову, яким є ОСОБА_1 , яка є рідною племінницею спадкодавця ОСОБА_6 , що, в свою чергу, - виключає задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1223, 1261-1262, 1266 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Київської області, треті особи, - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , - про визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , право власності на житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами, а саме на:

- житловий будинок під літ. «А1»;

- 1/3 частину житлового будинку під літ. «А» згідно поверхневого плану, з прибудовою;

- та господарські будівлі та споруди, - сарай під літ. «Б», сарай під літ. «б-1», літня кухня під літ. «В», жомова яма під літ. «Г», криниця під літ. «L», вимощення під літ. «t», воріт під літ. «h» та «h-3», паркану під літ. «h-1», «h-2» та «h-4», -

- що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 06.11.2008 (справа № 2-642/08).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Кагарлицької міської ради Київської області, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: Закаблук О.В.