Ухвала

від 24.07.2023 по справі 703/1188/23

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1188/23

2/703/613/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 липня 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Климовича Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський ливарний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

встановив:

У провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа, провадження у якій відкрито на підставі позовної заяви ОСОБА_1 із вимогами до ТОВ «Смілянський ливарний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою судді від 20 березня 2023 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

До суду 24 липня 2023 року від представника відповідача, ОСОБА_2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, в зв`язку з несплатою позивачкою судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати сум належниї їй при звільненні. У клопотанні просив провести судове засідання призначене на 24 липня 2023 року у його відсутність та в разі не залишення позовної заяви без руху відкласти розгляд справи для можливого мирного вирішення спору.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався у відсутність учасників справи то фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалось.

Дослідивши клопотання представника відповідача, врахувавши позицію позивачки та її представника, дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Судом встановлено, що позивачка окрім інших вимог ставить вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати сум належним ОСОБА_1 по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою під час подачі позову до суду за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати сум належним ОСОБА_1 по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців, у порядку ст.117 КЗпП України не сплачено судовий збір.

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103893132) зробила правовий висновок щодо правильності застосування судами положень ст.117 КЗпП України у взаємозв`язку із положеннями п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» під час розгляду судами трудових спорів, згідно якої: середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI (Закону України «Про судовий збір»), не поширюється.

У пунктах 57, 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З вище викладеного слід зробити висновок, що за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, пред`явлену в порядку ст.117 КЗпП України, позивач зобов`язана сплатити судовий збір як за вимогу майнового характеру.

Частиною 4 ст.175 ЦПК України передбачено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Водночас ч.4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пп. 1 п 1. ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, позивачка ОСОБА_1 має сплатити судовий збір з наданням суду оригіналу документу про його сплату, або ж слід надати документи, що підтверджують підстави звільнення особи від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 175, 185 ЦПК України ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський ливарний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,- залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Головуючий: В.О. Прилуцький