Ухвала

від 19.07.2023 по справі 404/773/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-сс/4809/325/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2023 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.06.2023, про відмову у задоволенні клопотання слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021121010000384 від 02.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, -

інші учасники судового засідання:

прокурор - ОСОБА_6 ,

представник АТ «Кіровоградгаз» - ОСОБА_8

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася до слідчого судді з клопотанням, відповідно до якого просила накласти арешт із позбавлення права на відчуження, розпорядження на наступне майно.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках Кримінального провадження №12021121010000384 від 02.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.

В обґрунтування вказаного рішення слідчий суддя прийшов до висновку, що з матеріалів клопотання встановлено, що майно (рухоме й нерухоме), на яке ініціюється накладення арешту, зареєстроване та є у власності АТ «Кіровоградгаз», код ЄДРПОУ 03365222. Питання накладення арешту на майно власниками якого є підозрювані ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 слідчий не ініціює, відносно ж юридичної особи не здійснюється досудове розслідування.

Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, регламентованих ч. 1 ст. 96-3 КК України, - відсутні у даному кримінальному провадженні.

Відшкодування шкоди завданої потерпілим АТ «Кіровоградгаз» неможливе, оскільки товариство не несе відповідальності за шкоду, спричинену винними діями підозрюваних, за відсутності відповідного позову.

Матеріали клопотання не містять доказів того, що в рамках кримінального провадження №12021121010000384 заявлено цивільний позов потерпілими або Кропивницькою міською радою, яка виділяла кошти на відновлення пошкодженого вибухом газу будинку, відтак клопотання слідчого не обґрунтоване, з урахуванням ч.6 ст.170 КПК України, а саме щодо спеціального суб`єктного складу осіб, майно яких може бути заарештоване в рамках кримінального провадження з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

В апеляційній скарзі прокурор Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури про накладення арешту на майно АТ Кіровоградгаз задовольнити та накласти арешт на майно зазначене в клопотанні із позбавленням права на відчуження та розпорядження.

Вказує, що на розгляді клопотання присутня не була, ухвалу слідчого судді отримала 23.06.2023.

Зазначає, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Разом з тим, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на момент вчинення кримінального правопорушення були працівниками AT. Кіровоградгаз. ОСОБА_11 на час вчинення інкримінованих дій також був працівником AT «Кіровоградагаз». Слідчим суддею не враховано, що за шкоду завдану працівниками підприємства відповідальність несе підприємство.

Слідчим суддею встановлено, що підозра ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 є обґрунтованою.

На даний час встановлено, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюються останні становить 6 087 993, 37 грн.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

В жодній нормі кримінального процесуального закону не передбачено обов`язку потерпілого (представника потерпілого) подати цивільний позов в певний момент на стадії досудового розслідування - він може скористатися таким правом до початку судового розгляду кримінального провадження.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора голова правління АТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_12 просив відмовити Кропивницькій окружній прокуратурі Кіровоградської області в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.06.2023 залишити без зміни.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді, представника АТ «Кіровоградгаз» - ОСОБА_8 , який заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія судді вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні прокурором було повідомлено, що 28.06.2023 обвинувальний акт скеровано до суду.

У відповідності до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 41 Конституції України регламентує право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності , а також визначає: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Обмеження права власності повинні розглядатися як вимушені заходи, які держава не обов`язково повинна застосовувати.

У випадках, коли йдеться про обмеження тих чи інших прав і свобод, Європейський суд завжди звертає увагу на низку параметрів, яким повинні відповідати застосовані державою заходи щодо конкретних прав (наявність правових підстав для обмеження прав і свобод, що передбачає можливість обмеження права виключно в порядку, встановленому чинним законодавством; обумовленість обмеження легітимною метою; пропорційність вжитих державою заходів щодо обмеження прав і свобод з огляду на легітимну мету, яку держава намагалася досягти, запровадивши відповідне обмеження).

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Арешт майна, у відповідності до положень ст. 131 КПК України, є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, що допускаються виключно у разі доведення прокурором ряду обставин: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно із ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Визначення, мета і завдання арешту майна регламентовані ст. 170 КПК України.

Згідно із ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: п. 1) збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено, у провадженні СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12022121010000384 від 02.02.2022 за ч. 2 ст. 272 КК України, за фактом порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримуватись, що створило загибель людей та інші тяжкі наслідки.

У клопотанні ставилась вимога щодо накладення арешту на майно із позбавлення права на відчуження, розпорядження.

Слідчим суддею відмовлено у арешті майна.

З висновками слідчого судді з приводу того, що метою звернення із клопотанням є забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, однак санкція статті, за якою розслідується кримінальне провадження №12021121010000384 не передбачає конфіскацію, як міру покарання та в даному кримінальному провадженні не можливо застосувати й спеціальну конфіскацію та заходи кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб, так, як підстав застосування таких заходів вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 272 КК України, (за якими ведеться досудове розслідування) відповідно до ст. 96-1 та 96-3 ККУ не передбачено - колегія суддів погоджується.

Проте, як встановлено матеріалами клопотання, останні не містять доказів того, що в рамках кримінального провадження №12021121010000384 заявлено цивільний позов потерпілими або Кропивницькою міською радою, яка виділяла кошти на відновлення пошкодженого вибухом газу будинку, відтак клопотання слідчого не обґрунтоване, з урахуванням ч.6 ст.170 КПК України, а саме щодо спеціального суб`єктного складу осіб, майно яких може бути заарештоване в рамках кримінального провадження з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)..

Відтак, на даному етапі не виявлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, що його зазначено у клопотанні слідчого, підстав до обмеження прав і свобод особи, на майно якої пропонується накласти арешт, і третіх осіб.

Вказані та інші причини відмови у задоволенні клопотання про арешт майна належно зазначено і мотивовано в ухвалі слідчого судді.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, оскільки не надано об`єктивних доказів про необхідність застосування арешту майна, а висновки слідчого судді в оскаржуваній ухвалі - є правильними.

Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.06.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021121010000384 від 02.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, - залишити без змін.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4