Постанова

від 18.07.2023 по справі 925/241/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2023 р. Справа№ 925/241/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін (в режимі відеоконфереції):

від заявника: Давіденко Н.І. (ордер серія СА №1057720 від 16.06.2023,

від відповідача: Миргородова О.Ю. (ордер серія ВН №1194217 від 01.03.2023 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківської територіальної профспілкової організації Одеської залізниці

у справі №925/241/23 (суддя Мудрий С.М.)

на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.05.2023 про забезпечення позову

за заявою Шевченківської територіальної профспілкової організації Одеської залізниці про забезпечення позову

особи, які можуть отримати статус учасника справи

відповідач акціонерне товариство "Українська залізниця",-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року Шевченківська територіальна профспілкова організація Одеської залізниці звернулась до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову, в якій просила:

- зупинити дію наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» Aкціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») №042 від 30.01.2023 «Про утворення виробничого підрозділу «Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця», прийнятого на підставі п. 19.4 рішення правління AT «Укрзалізниця» від 14.11.2022, оформленого протоколом №Ц-54/95 Ком.т.;

- заборонити уповноваженим особам регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» та її виробничим підрозділам проводити виконання наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» №042 від 30.01.2023 «Про утворення виробничого підрозділу «Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» до вирішення по суті спору у даній справі.

Заяву подано до подачі позову в порядку ч. 2 ст. 136 ГПК України.

В заяві про забезпечення позову заявник зазначив про намір звернутись до Господарського суду Черкаської області з позовом до АТ «Укрзалізниця» про визнання недійсним рішення засідання правління AT «Укрзалізниця» від 14.11.2022, оформленого протоколом №Ц-54/95 Ком.т. (п. 19.4), та про скасування наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від №042 від 30.01.2023 «Про утворення виробничого підрозділу «Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця».

Зокрема, заявник вважає, що п. 19.4 рішення засідання правління AT «Укрзалізниця» від 14.11.2022 та наказ директора регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» №042 від 30.01.2023 «Про утворення виробничого підрозділу «Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» прийняті з порушенням процедури їх прийняття, суперечать вимогам Законів України «Про акціонерні товариства», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Статуту AT «Укрзалізниця», Статуту професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України, Галузевій угоді між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки, а тому є незаконними та підлягають скасуванню, а невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення або унеможливить виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області 20.02.2023 у справі №925/241/23 заяву Шевченківської територіальної профспілкової організації Одеської залізниці про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» № 042 від 30.01.2023 «Про утворення виробничого підрозділу «Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» прийнятого на підставі п.19.4 рішення правління AT «Укрзалізниця» від 14.11.2022 оформленого протоколом №Ц-54/95 Ком.т. Заборонено уповноваженим особам регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниці» та її виробничим підрозділам проводити виконання наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» № 042 від 30.01.2023 «Про утворення виробничого підрозділу «Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» до вирішення по суті спору у даній справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі №925/241/23 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.02.2023 у справі №925/241/23 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.02.2023 у справі №925/241/23 скасовано. Заяву Шевченківської територіальної профспілкової організації Одеської залізниці про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду передано на розгляд до Господарського суду міста Києва. Справу №925/241/23 направлено до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.05.2023 в задоволенні заяви Шевченківської територіальної профспілкової організації Одеської залізниці про забезпечення позову відмовлено.

В обґрунтування оскаржуваної ухвали суд першої інстанції вказав, що заявником не наведено достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Шевченківська територіальна профспілкова організація Одеської залізниці звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 04.05.2023 по справі №925/241/23 про відмову в задоволенні заяви Шевченківської територіальної профспілкової організації Одеської залізниці про забезпечення позову. Прийняти нове рішення, яким заяву Шевченківської територіальної профспілкової організації Одеської залізниці про забезпечення позову задовольнити. З метою забезпечення позову: зупинити дію наказу директора регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" №042 від 30.01.2023 "Про утворення виробничого підрозділу "Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" прийнятого на підставі п. 19.4 рішення правління АТ "Укрзалізниця" від 14.11.2022 оформленого протоколом №Ц-54/95 Ком.т.; заборонити уповноваженим особам регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та її виробничим підрозділам проводити виконання наказу директора регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" №042 від 30.01.2023 "Про утворення виробничого підрозділу "Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" до вирішення по суті спору у даній справі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник послався на те, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, Шевченківська територіальна профспілкова організація Одеської залізниці обґрунтувала та надала суду необхідні докази, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам держави та трудового колективу товариства, в інтересах якого здійснюється представництво в суді. Апелянт вказує, що для уникнення настання наслідків, у разі виконання оскаржуваних рішення засідання правління та наказу керівника регіональної філії на час розгляду справи судом, виникла необхідність звернення заявника до суду про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви. Апелянт вказує, що у заяві ним обґрунтовано всі доводи щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Апелянт наголошує, що зупинення дії спірного наказу та заборона проведення його виконання є тимчасовою та не має наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності Товариства.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 апеляційну скаргу у справі №925/241/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шевченківської територіальної профспілкової організації Одеської залізниці на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.05.2023 у справі №925/241/23 та призначено справу до розгляду на 18.07.2023.

У судовому засіданні 18.07.2023 представник заявника, підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити ухвалу скасувати.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2023 року Шевченківська територіальна профспілкова організація Одеської залізниці звернулась із заявою про забезпечення позову, в якій просила:

- зупинити дію наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» Aкціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») №042 від 30.01.2023 «Про утворення виробничого підрозділу «Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця», прийнятого на підставі п. 19.4 рішення правління AT «Укрзалізниця» від 14.11.2022, оформленого протоколом №Ц-54/95 Ком.т.;

- заборонити уповноваженим особам регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» та її виробничим підрозділам проводити виконання наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» №042 від 30.01.2023 «Про утворення виробничого підрозділу «Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» до вирішення по суті спору у даній справі.

Заяву подано до подачі позову в порядку ч. 2 ст. 136 ГПК України.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник вважає, що п. 19.4 рішення засідання правління AT «Укрзалізниця» від 14.11.2022 та наказ директора регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» №042 від 30.01.2023 «Про утворення виробничого підрозділу «Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» прийняті з порушенням процедури їх прийняття, суперечать вимогам Законів України «Про акціонерні товариства», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Статуту AT «Укрзалізниця», Статуту професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України, Галузевій угоді між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки, а тому є незаконними та підлягають скасуванню, а невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення або унеможливить виконання судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції вказав, що заявником не наведено достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.

Колегія суддів погоджується із відповідним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач мав намір звернутись до суду з позовом до АТ «Укрзалізниця» про визнання недійсним рішення засідання правління AT «Укрзалізниця» від 14.11.2022, оформленого протоколом №Ц-54/95 Ком.т. (п. 19.4), та про скасування наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від №042 від 30.01.2023 «Про утворення виробничого підрозділу «Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця».

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник вказує, що:

- об`єднання виробничих підрозділів «Шевченківська дирекція залізничних перевезень» та «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» шляхом злиття у виробничий підрозділ «Знам`янська об`єднана дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» негативно впливає на соціальні права та гарантії працівників виробничого підрозділу «Шевченківська дирекція залізничних перевезень».

- виконання наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» № 042 від 30.01.2023 призведе до скорочення чисельності штату працівників виробничого підрозділу «Шевченківська дирекція залізничних перевезень», що підтверджується повідомленням директора філії від 06.02.2022 № НОК-06/409.

- об`єднання дирекцій призведе до відтоку висококваліфікованих кадрів у зв`язку із зменшенням рівня заробітної плати при виведенні із штату начальників відділів та секторів, порушаться взаємозв`язки та напрацювання у питаннях взаємодії залізниці із державними, регіональними та територіальними органами влади, які на даний час територіально розміщені в межах Шевченківської дирекції, а також зменшить оперативність у комунікації із власниками підприємств (вантажовласниками), які обслуговуються залізницею.

- Шевченківська дирекція залізничних перевезень є єдиною організаційною ланкою та засобом комунікації між обласними (Черкаська повністю, частково Кіровоградська, Вінницька, Полтавська, Київська), на даний час військовими та місцевими адміністраціями з адміністрацією залізниці в питаннях регіональної безпеки на транспорті. Дирекція забезпечує на належному рівні впровадження заходів щодо організації перевезення вантажів та пасажирів на залізничному транспорті, формування евакуаційних поїздів, виконання робіт з ремонту та оновлення об`єктів інфраструктури, як залізничного транспорту, так і об`єктів інфраструктури місцевого та державного значення, забезпечує рівноправний доступ до перевезень у заявлених обсягах всім підприємствам розміщеним в регіоні обслуговування не залежно від їх форм власності.

- об`єднання двох вищезазначених виробничих підрозділів призведе до втрати напрацьованих роками методів ведення господарської діяльності, порушить логістичну складову та сталі економічні зв`язки між підприємствами, негативно вплине на оперативність у прийняті відповідних рішень при виконані завдань, що ставляться перед Збройними Силами України, порушить взаємодію AT «Укрзалізниця» з державними, регіональними та територіальними органами влади.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблений висновок, згідно з яким умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

В той же час, заявником не доведено того, що наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову обставини можуть ускладнити виконання рішення в даній справі, а заходи забезпечення позову зможуть забезпечити реальне виконання рішення у даній справі та того, що у випадку невжиття таких заходів виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено та не порушить збалансованості інтересів сторін у даній справі.

Так, позивачем не наведено обґрунтування із посиланням на конкретні обставини, з якими пов`язувалося б утруднення чи неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Колегія суддів зазначає, що обраний позивачем захід забезпечення не є тим, що гарантує захист матеріально-правових інтересів позивача та не є співмірним та адекватним з огляду на майбутні заявлені позовні вимоги.

З огляду на те, що на стадії розгляду заяви про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що на теперішній час позивачем не було наведено достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.

Стосовно доводів заявника, що необхідність забезпечення позову стосуються можливих скорочень працівників внаслідок виконання оскаржуваного наказу, так як рішення АТ «Укрзалізниця» негативно впливає на соціальні права та гарантії працівників, колегія суддів вважає за можливе наголосити на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 27.03.2019 у справі № 756/5243/17, відповідно до якої оскільки підприємство вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, висновок судів про те, що на підприємстві не відбулося скорочення чисельності штату працівників є передчасним, а суди фактично увійшли в обговорення питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників, що лежить поза межами компетенції суду.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 07.07.2019 у справі № 367/3870/16-ц, суд не вирішує питання щодо доцільності змін в організації виробництва і праці та наступного скорочення штату працівників, так як вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу).

Тобто, Верховний Суд наголошує на виключній компетенції роботодавця визначати кадрову політику підприємства, а втручання в неї може призвести до порушення прав та законних інтересів Товариства.

А тому, забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 30.01.2023 № 042 та заборони посадовим особам вчиняти дії на виконання зазначеного наказу є фактично втручанням у процедуру господарської діяльності Товариства, чим будуть порушені охоронювані законом права АТ «Укрзалізниця» як роботодавця та суб`єкта господарювання.

Крім того, відповідно до частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 ГПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

В той же час, заявлені заходи забезпечення позову в даному випадку мають ознаки вирішення справи по суті, оскільки зупинення дії наказу та заборони вчиняти дії на виконання зазначеного наказу фактично призведе до вирішення справи по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову в цій справі.

Крім того, застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії наказу, не відповідає приписам ст. 137 ГПК України, на що наголошував Верховний Суд у постанові від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20.

А тому, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття, заявлений захід забезпечення позову у даній справі не є співвідносним та адекватним із заявленими позивачем вимогами (предметом спору), а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог не надано, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі № 925/243/23, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Шевченківської територіальної профспілкової організації Одеської залізниці на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 у справі № 925/241/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.05.2023 у справі № 925/241/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 925/241/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 20.07.2023.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук