Постанова

від 24.07.2023 по справі 922/487/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/487/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.

за участю секретаря судового засіданні Голозубової О.І.,

за участю представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщені Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна", м.Київ, про ухвалення додаткового судового рішення (вх.№8086) з розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства "С.А.М.", Харківська область, Купянський район, с. Берестове, (вх. №768 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 31.03.2023р. у справі №922/487/23 (суддя Пономаренко Т.О., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту 31.03.2023р.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна", м.Київ,

до відповідача: Фермерського господарства "С.А.М.", Харківська область, Купянський район, с. Берестове,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2023р. у справі №922/487/23 залишено без задоволення апеляційну скаргу Фермерського господарства "С.А.М."; рішення господарського суду Харківської області від 31.03.2023р. у справі №922/487/23 залишено без змін.

Під час апеляційного перегляду даної справи у відзиві на апеляційну скаргу поданому 11.05.2023р. позивачем було повідомлено суду апеляційної інстанції, що попередній орієнтовний розрахунок понесених судових витрат на професійну правничу допомогу становить 20000,00грн., докази понесення яких будуть надані до суду в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду справи №922/487/23.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

12.07.2023р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" подано до апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№8086), в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства "С.А.М." на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24000,00грн.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2023р., у зв`язку із відпусткою судді Бородіної Л.І., для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №922/487/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2023р. розгляд заяви призначено на 24.07.2023 р. о 14:00 год.; визначено, що участь представників учасників справи не є обов`язковою; попереджено учасників справи, що у разі неявки їх представників у судове засідання, заява буде розглянута без їх участі; запропоновано відповідачу до дати судового засідання надати до Східного апеляційного господарського суду письмові пояснення/заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення з розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

19.07.2023р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" подано до апеляційного господарського суду клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі його представника (вх.№8425)

Представники сторін до судового засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи позивач та відповідач повідомлені у відповідності до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України шляхом надіслання у паперовій формі копій зазначеної ухвали суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі його представника, судова колегія зазначає про таке.

Відповідно до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки клопотання позивача не суперечить нормам Господарського процесуального кодексу, судова колегія дійшла висновку про його задоволення.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також обмежений законом строк розгляду заяви про розподіл судових витрат, судова колегія вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" про покладення на Фермерське господарство "С.А.М." судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" про покладення на Фермерське господарство "С.А.М." судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу поданому 11.05.2023р. позивачем було повідомлено суду апеляційної інстанції, що попередній орієнтовний розрахунок понесених судових витрат на професійну правничу допомогу становить 20000,00грн., докази понесення яких будуть надані до суду в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду справи №922/487/23.

Із заявою про покладення на відповідача - Фермерське господарство "С.А.М." судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та доказами їх понесення позивач звернувся засобами електронного зв`язку 12.07.2023р., тобто в межах встановленого п`ятиденного процесуального строку з дати ухвалення судового рішення.

До вказаної заяви позивачем додано наступні документи: копію додатку №111 від 10.05.2023р. до договору про надання правової допомоги №30-LS/17 від 13.11.2017р.; копію акту надання послуг від 22.05.2023р. №75; копію рахунку на оплату від 22.05.2023р. №75.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/12876/19).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021р. у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19.

Так як до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" (надалі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ЕС ЕЛ ЕЙ» в особі керуючого партнера Іванова Вадима Петровича (надалі адвокатське об`єднання) як під час розгляду справи місцевим господарським судом та і під час апеляційного перегляду даної справи підтверджуються договором про надання правової допомоги від 13.11.2017р. №30-LS/17 (надалі договір т.1 а.с.77-80 (з урахуванням додаткових угод до нього №1 від 26.11.2019р., №2 від 20.10.2020р., №4 від 25.01.2021р. т.1 а.с.81. 82), відповідно до умов якого адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу на умовах і в порядку визначеному цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) за її надання та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання доручення (пункт 1.1. договору).

Розділом 4 договору сторони погодили вартість та порядок розрахунків за договором.

Відповідно до пункту 4.1. договору, якщо інше не буде узгоджено сторонами в додатках до цього договору, вартість послуг адвокатського об`єднання з надання правової допомоги складається з :

-гонорару, що визначатиметься шляхом множення кількості часу, витраченого працівниками адвокатського об`єднання на надання послуг, на відповідні погодинні ставки цих працівників визначені в додатку №1 до договору (підпункт 4.1.1. договору);

-компенсації витрат на надання правової допомоги, відповідно до розділу 5 цього договору (підпункт 4.1.2 договору);

-сторони у додатках до договору можуть визначати попередню оцінку ймовірної вартості за надання правової допомоги. Остаточна вартість надання правової допомоги визначатиметься на підставі часу, фактично затраченого працівниками адвокатського об`єднання на надання правової допомоги, в часових частках, що становлять одну дванадцяту (1/12) години. Мінімальний час, що враховується при обліку часу на виконання певної роботи, складає одну дванадцяту (1/12) години (підпункт 4.5 договору);

-адвокатське об`єднання виставляє рахунки за вже надану правову допомогу щомісячно. Якщо суми, що підлягають оплаті за правову допомогу, надані впродовж певного місяця, на думку адвокатського об`єднання, будуть незначними, адвокатське об`єднання може включати такі суми в рахунки за наступні місяці (пункт 4.9. договору);

-адвокатське об`єднання після закінчення звітного місяця надсилає на електронну адресу клієнта проект погодинного звіту. Впродовж 10 (десяти) робочих днів з дати отримання погодинного звіту клієнт зобов`язується затвердити таких погодинний звіт та надіслати на електронну адресу адвокатського об`єднання письмову згоду про прийняття такого звіту. У разі якщо впродовж 10 (десяти) робочих днів з дня отримання погодинного звіту від клієнта надійшло підтвердження про прийняття погодинного звіту або заперечень стосовно об`єму та/або вартості правової допомоги, погодинний звіт вважається прийнятим та погодженим клієнтом. Прийнятий погодинний звіт є фактом підтвердження прийнятої наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги за певний період (абзаци 1 та 3 пункту 4.10 договору);

-впродовж 2 (двох) робочих днів з моменту погодження погодинного звіту за певний період відповідно до пункту 4.10 договору; та/або у випадку припинення надання правової допомоги за відповідним додатковим до договору, адвокатське об`єднання здійснює наступні дії: надсилає на електронну адресу клієнта або цінним листом з описом на поштову адресу клієнта рахунок (або фінальний рахунок у випадку припинення надання правової допомоги); та надсилає цінним листом на поштову адресу клієнта два примірники акту приймання передачі наданих послуг (на підставі затвердженого погодинного звіту) та оригінал погодинного звіту, належним чином підписаного адвокатським об`єднанням (підпункти 4.11.1. та 4.11.2. пункту 4.11. договору);

-клієнт обов`язується повернути адвокатському об`єднанню один примірник підписаного акут приймання передачі наданих послуг впродовж 10 (десяти) робочих днів з моменту його отримання. У разі, якщо протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання акту приймання передачі наданих послуг від клієнта не надійшло вмотивованих заперечень стосовно наданої правової допомоги/ її вартості, але акт приймання передачі наданих послуг належним чином засвідчений підписом та печаткою уповноваженої особи клієнт не було повернуто адвокатському об`єднанню, акт приймання передачі наданих послуг вважається прийнятим та укладеним між сторонами (пункт 4.12 договору);

-з урахуванням положень пункту 4.12 договору, правова допомога вважається прийнятою клієнтом на дату укладення сторонами акут приймання передачі наданих послуг (пункт 4.13 договору);

-за умови підписання акту приймання передачі наданих послуг сторонами та отримання клієнтом документів, передбачених у пункті 4.11. договору, клієнт зобов`язається повністю сплатити рахунки, що виставляються адвокатським об`єднанням не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати їх отримання клієнтом (пункт 4.14 договору).

Таким чином, відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги від 13.11.2017р. №30-LS/17, підставою для проведення розрахунків є акт приймання передачі наданих послуг.

Відповідно до додатку №111 від 10.05.2023р. до договору про надання правової допомоги від 13.11.2017р. №30-LS/17 (т.1 а.с.171), сторони погодили, що адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу з метою захисту прав та законних інтересів клієнта, яке включає в себе наступне:

-аналіз апеляційної скарги ФГ «САМ» та доданих до неї документів у справі №922/487/23;

-підготовка, підписання та направлення відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, пояснень, будь-яких інших процесуальних документів та представництво клієнта у судовій справі №922/487/23, яка розглядається Східним апеляційним господарським судом;

-періодичне інформування клієнта про хід та проміжні результатами надання правової допомоги (пункт 1 додатку).

Відповідно пункту 2 додатку, обсяг правової допомоги, визначений в пункті 1 цього додатку, є орієнтовним. Фактично надана правова допомога буде залежати від доцільності та можливості її надання, та буде узгоджуватись сторонами усно або за допомогою направлення листів адвокатським об`єднанням та прийняття запропоновано плану дій клієнтом шляхом використання електронної пошти.

Згідно з пунктом 3 додатку, загальна вартість правової допомоги адвокатського об`єднання за цим додатком складає 20000,00грн. без ПДВ. Вартість правової допомоги вказана без урахуванням ПДВ та інших податків, які будуть додатково включені до рахунку в разі необхідності.

Отже, сторонами було узгоджено, що вартість наданих адвокатом послуг визначена у фіксованому розмірі в сумі 20000,00грн. без ПДВ.

На виконання умов договору сторонами було складено та підписано акт надання послуг від 22.05.2023р. №75 на суму 24000,00грн., в тому числі ПДВ (т.1 а.с.172).

Таким чином, загальний розмір витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" на професійну правничу допомогу, надану на підставі договору про надання правової допомоги від 13.11.2017р. №30-LS/17 Адвокатським об`єднанням «ЕС ЕЛ ЕЙ» у зв`язку із розглядом справи №922/487/23 в суді апеляційної інстанції склав 24000,00грн.

22.05.2023р. адвокатським об`єднанням було виставлено клієнту рахунок на оплату №75 на суму 20000,00грн., в тому числі ПДВ 4000,00грн. (т.1 а.с.173).

З матеріалів справи судом встановлено, що представником позивача -адвокатським бюро було подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, додаткові письмові заперечення, заяву про ухвалення додаткового рішення та клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі його представника.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції Товариству з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" Адвокатським об`єднанням «ЕС ЕЛ ЕЙ».

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Така позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020р. у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022р. у справі №915/324/20.

У постанові Верховного Суду від 05.10.2021р. у справі №907/746/17 зазначено, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, встановленого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначено також частинами 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

З матеріалів справи вбачається, що клопотань про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду даної справи відповідачем не заявлялось.

Разом з тим, з урахуванням того, що справа №922/487/23 є малозначною справою, розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства "С.А.М." на рішення господарського суду Харківської області від 31.03.2023р. у справі №922/487/23 здійснювався без повідомлення учасників справи, приймаючи до уваги невелику ціну позову (146 675,19грн.), відсутність у сторін необхідності особисто приймати участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції, надавати суду усні пояснення, приймати участь у судових дебатах для обгрунтування правової позиції довірителя, оскільки заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язана з розглядом справи №922/487/23 в суді апеляційної інстанції, в сумі 24000,00грн. є неспівмірною зі складністю розгляду справи, судова колегія вважає за необхідне зменшити на 50% заявлений розмір витрат на оплату правничої допомоги адвокатського об`єднання при розгляді апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та стягнути з Фермерського господарства "С.А.М." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" суму 12000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, яку суд вважає розумною, пропорційною та обґрунтованою.

Колегія суддів зазначає, що в абзаці 3 пункту 6.5 постанови Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язана з розглядом справи №922/487/23 в суді апеляційної інстанції, в сумі 24000,00грн. є неспівмірною зі складністю справи, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, а тому визнає справедливою сумою належних до стягнення понесених позивачем судових витрат - 12000,00грн., що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін. Такий висновок прямо відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1. постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 8086) задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "С.А.М." (63743, Харківська область, Купянський район, с. Берестове; код: ЄДРПОУ 30560288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 1 код ЄДРПОУ 31352075) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00грн.

Дата складення повного тексту 24 липня 2023р.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.А. Пуль

Суддя В.О. Фоміна