Рішення

від 06.07.2023 по справі 910/2892/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.07.2023Справа № 910/2892/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/2892/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД"

до 1) Фонду державного майна України

2) Державної казначейської служби України

про визнання недійсними результатів електронного аукціону та стягнення 534 300,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Чорнобук О.А.;

від відповідача-1: Федорчук О.В.

від відповідача-2: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" з позовною заявою до 1) Фонду державного майна України; 2) Державної казначейської служби України про визнання недійсними результатів електронного аукціону та стягнення 534 300,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після підписання протоколу про результати електронного аукціону, 30.01.2023 йому стало відомо про те, що Фондом державного майна України під час проведення аукціону всупереч вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів мало приватизації не було надано достовірну інформацію про об`єкт продажу, зокрема, щодо адміністративної будівлі літ. А-9, а-1, розташованої у м.Дніпро по вул. Шевченка, 32, яка входить до єдиного майнового комплексу та перебуває в аварійному стані, що порушує права ТОВ "РІВЕРСАНД", як переможця аукціону, на користування за призначенням придбаного нерухомого майна, у зв`язку з чим позивач просить суд визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу "Дніпропетровськавтотранссервіс" № SPE001-UA-20230116-79203, що відбувся 25.01.2023, та повернути ТОВ "РІВЕРСАНД" сплачену суму гарантійного внеску в розмірі 534300,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2892/23 та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.03.2023.

13.03.2023 на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, яким останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та розгляд справи здійснювати без участі представника Державної казначейської служби України.

17.03.2023 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, яким останній також просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

22.03.2023 на адресу Господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» надійшла заява вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Фонду державного майна України. Дана заява обґрунтована тим, що ДП «Дніпропетровськавтотранссервіс» є балансоутримувачем єдиного майнового комплексу, що виступав об`єктом продажу оспорюваного аукціону.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 відмовлено в задоволенні заяви Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» про вступ у справу третьої особи на стороні відповідача.

23.03.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 за клопотанням позивача підготовче засідання у справі відкладено на 20.04.2023.

14.04.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В підготовчому засіданні 20.04.2023 судом поставлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.05.2023.

Після судового засідання 20.04.2023 через систему «Електронний суд» та на електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про витребування доказів, а саме: висновки фахівців та експертів у справі №910/11091/21, у якій містяться ці звіти фахівців у будівельній галузі а також судову експертиза щодо стану будівлі, яка виступала об`єктом продажу на електронному аукціоні і становить предмет позову щодо скасування результатів аукціону в даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" про витребування доказів залишено без розгляду.

01.05.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" про розгляд справи в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

08.05.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

В підготовчому засіданні 11.05.2023 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/2892/23 до судового розгляду по суті на 01.06.2023.

01.06.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

30.06.2023 та 03.07.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 06.07.2023 представник позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 заперечив проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача-2 правом на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі відповідача -2.

Приймаючи до уваги, що відповідач-2 був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача-2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 06.07.2023 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Протоколом про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20230116-79203 від 25.01.2023, затвердженим наказом Фонду державного майна України №189 від 02.02.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" було визнано переможцем аукціону від 25.01.2023 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», адреса місцезнаходження активу: Україна, м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23.

Зазначений аукціон відбувся на підставі наказу Фонду державного майна України від 18.11.2022 № 1424, яким були затверджені умови продажу об`єкту приватизації та інформаційне повідомлення про цей об`єкт.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Полонекс» виставлено позивачу рахунок на оплату №23/01-422385032 від 23.01.2023 по сплаті гарантійного внеску за лот №SPE001-UA-20230116-79203 у розмірі 534 300 грн., який був сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" 23.01.2023, що підтверджується платіжним дорученням №4.

Згідно з Актом №2 від 27.02.2023 про несплату переможцем аукціону ціни продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" у зв`язку з несплатою позивачем ціни продажу позбавлено права на участь у подальших аукціонах з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс».

Наказом Фонду державного майна України №412 від 01.03.2023 відмінено електронний аукціон №SPE001-UA-20230116-79203 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався, що Фонд був відповідачем у справі №910/11091/21, предметом якої був об`єкт нерухомого майна за адресою м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23, та який є аварійним об`єктом, що не передбачає можливості відновлення його для експлуатації, а підлягає демонтуванню. Таким чином, Фондом державного майна України всупереч Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації не було надано достовірну інформацію про вищевказаний об`єкт продажу, зокрема, щодо адміністративної будівлі літ. А-9, а-1, розташованої у м.Дніпро по вул. Шевченка, 32, яка входить до єдиного майнового комплексу та перебуває в аварійному стані, що порушує права ТОВ "РІВЕРСАНД", як переможця аукціону, на користування за призначенням придбаного нерухомого майна, у зв`язку з чим позивач просить суд визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу "Дніпропетровськавтотранссервіс" № SPE001-UA-20230116-79203, що відбувся 25.01.2023, та повернути ТОВ "РІВЕРСАНД" сплачену суму гарантійного внеску в розмірі 534300,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач-1 зазначає, що в інформаційному повідомленні про продаж вказано відомості про нерухоме майно, яке входить до складу об`єкта та інформація про земельну ділянку в обсязі, передбаченому законодавством, обов`язковість детального опису стану будівель законодавством не встановлена.

Заперечуючи проти позову, відповідач-2 зазначає, що відсутні правові підстави для повернення гарантійного внеску позивачу, у зв`язку з відмовою від укладення договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна (приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації (ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції на момент проведення аукціону) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації. До об`єктів малої приватизації належать, зокрема, єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації.

За змістом статті 6 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено порядок приватизації державного і комунального майна, що включає в себе: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України. (ч.3 ст. 11 Закону)

Частиною першою статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, протоколом про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20230116-79203 від 25.01.2023, затвердженим наказом Фонду державного майна України №189 від 02.02.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" було визнано переможцем аукціону від 25.01.2023 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», адреса місцезнаходження активу: Україна, м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався, що Фонд був відповідачем у справі №910/11091/21, предметом якої був об`єкт нерухомого майна за адресою м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23, та який є аварійним об`єктом, що не передбачає можливості відновлення його для експлуатації, а підлягає демонтуванню.

Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432, визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації (далі - об`єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон).

Згідно з п.21 Порядку інформація, яка підлягає внесенню до електронної торгової системи під час опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, включає:

назву, дату і номер рішення Фонду державного майна про затвердження переліку об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, або про включення нового об`єкта (об`єктів) до переліку, прийнятого відповідно до частини третьої статті 11 Закону;

назву, дату і номер рішення представницького органу місцевого самоврядування щодо включення нового об`єкта до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, прийнятого відповідно до частини четвертої статті 11 Закону;

щодо об`єктів нерухомого майна - адресу, площу об`єкта і повне найменування балансоутримувача об`єкта нерухомого майна, інформацію про балансову вартість або її відсутність, а також інформацію про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна та дата реєстрації) або стан здійснення такої реєстрації;

щодо акцій, часток господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств - повне найменування господарського товариства, організації, підприємства, розмір пакета акцій або часток, що підлягає приватизації, його номінальна вартість;

щодо єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів - найменування підприємства і інформацію про приватизацію підприємства (структурного підрозділу) як єдиного майнового комплексу, балансову вартість (вартість активів) або її відсутність, а також інформацію про державну реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс підприємства (реєстраційний номер об`єкта та дата реєстрації) або стан здійснення такої реєстрації;

щодо усіх типів об`єктів - інформацію про оприлюднення інформаційного повідомлення про приватизацію об`єкта приватизації

(далі - інформаційне повідомлення) з інформацією в обсязі, передбаченому частиною третьою статті 21 Закону.

Під час публікації в електронній торговій системі переліку об`єктів, що підлягають приватизації, та/або внесення змін до нього кожному об`єкту приватизації електронна торгова система присвоює унікальний код, з використанням якого здійснюються всі дії щодо такого об`єкта в електронній торговій системі.

У разі коли приватизацію об`єкта передбачається здійснити шляхом викупу відповідно до вимог статей 16 та 18 Закону, інформація про це обов`язково зазначається органом приватизації в реєстрі. Після укладення договору купівлі-продажу такого об`єкта, договір опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі відповідно до вимог частини тринадцятої статті 26 Закону.

У п.24 Порядку зазначено, що інформаційне повідомлення, що публікується органом приватизації, містить такі відомості:

1) інформацію про об`єкт приватизації:

щодо об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва:

- дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площу, цільове призначення земельної ділянки, інформацію про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або користування, про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними;

- інформацію про договори оренди об`єкта або його частини із зазначенням за кожним договором найменування орендаря, орендованої площі, розміру місячної орендної плати, строку дії договору оренди;

- інформацію про балансоутримувача (найменування, його місцезнаходження і контактні дані);

- рівень будівельної готовності (щодо об`єктів незавершеного будівництва);

- план будівлі (за наявності) (у разі прийняття рішення органом приватизації);

- фотографічне зображення об`єкта (у разі прийняття рішення органом приватизації);

щодо пакетів акцій або часток господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, єдиних майнових комплексів державних (комунальних) підприємств, а також їх структурних підрозділів:

- найменування господарського товариства, організації чи підприємства, їх місцезнаходження (у разі приватизації єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його структурного підрозділу - найменування і місцезнаходження підприємства або структурного підрозділу);

- ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

- розмір статутного капіталу товариства та кількість акцій (розмір частки), запропонованих до продажу (у разі продажу пакета акцій (часток);

- середньооблікова чисельність працівників;

- обсяг та основна номенклатура продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної (за наявності);

- основні показники господарської діяльності за останніх три роки та за останній звітний період;

- у разі, коли на балансі товариства або підприємства обліковуються об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, нежитлові приміщення тощо), - інформацію про кожний об`єкт нерухомого майна в обсязі, передбаченому абзацом третім цього підпункту;

- у разі, коли товариство або підприємство використовує земельні ділянки на праві власності або користування, - інформацію про земельні ділянки в обсязі, передбаченому абзацом третім цього підпункту, разом з інформацією про правову підставу для використання такої земельної ділянки;

- обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, інформацію про сплату екологічних зборів та платежів тощо.

Як вбачається з інформаційного повідомлення, затвердженого наказом ФДМУ №2 від 11.11.2022 про продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», адреса місцезнаходження: Україна, м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23, у розділі "відомості про об`єкт" зазначено інформацію про: будівлю, адресу, загальну площу, реєстраційний номер, функціональне використання, підстави виникнення права власності, форми власності та власника. Тобто, відповідно до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу Фондом державного майна України було внесено інформацію до електронної торгової системи щодо об`єкту малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», за адресою: Україна, м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23, яка вимагалась нормами чинного законодавства України. При цьому, вказаним Порядком не передбачено обов`язок відповідача - 2 зазначати опис стану нерухомого майна, зокрема, в частині аварійності, можливості відновлення тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час проведення електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» Фондом державного майна України не було порушено вимоги Порядку щодо внесення достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно об`єкта нерухомості.

При цьому, судом встановлено, що заявою №4 від 20.01.2023 позивач повідомив, що ознайомлений з об`єктом приватизації «єдиний майновий комплекс державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», ідентифікатор аукціону №SPE001-UA-20230116-79203, який виставлений на продаж.

Також, судом встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/11091/21 за позовом Дніпровської міської ради до Фонду державного майна України про зобов`язання вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози шляхом демонтажу адміністративної будівлі літ. А-9, а-1 загальною площею 3345,1 кв.м, розташованої за адресою вул. Шевченко, 32 у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 34315972).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано Фонд державного майна України вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози шляхом демонтажу адміністративної будівлі літ. А-9, а-1 загальною площею 3345,1 кв.м, розташованої за адресою вул. Шевченко, 32 у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 34315972). Присуджено до стягнення Фонду державного майна України на користь Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 року у справі № 910/11091/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Фонду державного майна України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п`ять гривень) 00 коп. Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п`ять гривень) 00 коп.

У вказаній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що «беручи до уваги положення законодавства, надану колегією суддів правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, фактичні обставини у справі, встановлені під час її вирішення, встановлюють факт про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози шляхом демонтажу адміністративної будівлі літ. А-9, а-1 загальною площею 3345,1 кв.м, розташованої за адресою вул. Шевченко, 32 у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 34315972). Також колегія суддів зазначає, що надані позивачем копія Звіту ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" за результатами інструментального обстеження будівлі громадського призначення за адресою: вул. Шевченка, 32 в м. Дніпро (х/д 505) (т.1, а.с. 68-89), висновок експерта №683-21 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження по заяві від 20.05.2021 року (т.1, а.с. 19-30) та Звіт за результатами обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій громадської будівлі, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, №32, затверджений проректором з науково-педагогічної, економічної роботи, перспективного та інноваційного розвитку Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна (т.1, а.с. 31-60) не спростовують викладеної вище правової кваліфікації доказам».

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, під час розгляду справи №910/11091/21, на яку посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог в частині аварійного стану об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», не встановлено, що адміністративна будівля літ.А-9, а-1 загальною площею 3345,1 кв.м, розташована за адресою вул. Шевченко, 32 у м. Дніпро, є аварійною, становить загрозу людям та довколишній забудові в зоні потенційно можливого руйнування.

На підтвердження аварійного стану об`єкта малої приватизації позивачем подано суду звіт за результатами обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій громадської будівлі, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, 32, складений Дніпровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, висновок експерта №683-21 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження по заяві, складений Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Частиною 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України)

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що подані позивачем звіт за результатами обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій громадської будівлі, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, 32, складений Дніпровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, висновок експерта №683-21 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження по заяві, складений Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, не відповідають ч. 6, 7 ст. 98, ч. 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у них не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. У звіті також не зазначено, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Таким чином, вказані звіт та висновок не приймаються судом в якості належних та допустимих доказів у справі.

За таких підстав, при зверненні до суду з вказаним позовом не доведено суду та не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до ст. 76- 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження аварійного стану об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс».

При цьому, суд звертає увагу, що в межах розгляду даної справи позивачем не заявлено клопотання про призначення судової експертизи на підтвердження його вимог та доводів, викладених у позовній заяві.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" в частині визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу "Дніпропетровськавтотранссервіс" № SPE001-UA-20230116-79203, що відбувся 25.01.2023, є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України гарантійного платежу у сумі 534 300 грн., суд зазначає таке.

Пунктом 28 Порядку закріплено, що особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачує реєстраційний та гарантійний внески для набуття статусу учасника.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" гарантійний внесок - це сума коштів, що становить визначену у відсотках частину стартової ціни об`єкта приватизації, яка вноситься потенційним покупцем об`єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов`язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії.

Відповідно до ч. 11 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" для участі в аукціоні з продажу об`єкта малої приватизації гарантійний внесок сплачується на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Полонекс» виставлено позивачу рахунок на оплату №23/01-422385032 від 23.01.2023 по сплаті гарантійного внеску за лот №SPE001-UA-20230116-79203 у розмірі 534 300 грн., який був сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" 23.01.2023, що підтверджується платіжним дорученням №4.

Отже, сплачений позивачем гарантійний внесок для участі в електронному аукціону №SPE001-UA-20230116-79203 - є видом забезпечення виконання зобов`язання позивача для участі в такому аукціоні, що виник на підставі закону.

Зазначені кошти були перераховані позивачем за наявності правових підстав, зокрема, на виконання Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Разом з цим, за змістом п. 111 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою КМУ № 432 від 10.05.2018, повернення сплачених гарантійних внесків учасникам у випадках, передбачених пунктами 51, 62, абзацом п`ятим пункту 68 (крім випадку, передбаченого пунктом 112 цього Порядку щодо такого одного учасника), пунктами 90, 92 цього Порядку, здійснюється оператором електронного майданчика протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем присвоєння електронному аукціону статусу "Аукціон не відбувся" або "Аукціон відмінено".

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації.

У випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 цього Закону, або у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, або у разі несплати ним ціни продажу об`єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.

Згідно з Актом №2 від 27.02.2023 про несплату переможцем аукціону ціни продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" у зв`язку з несплатою позивачем ціни продажу позбавлено права на участь у подальших аукціонах з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс».

Наказом Фонду державного майна України №412 від 01.03.2023 відмінено електронний аукціон №SPE001-UA-20230116-79203 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс».

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що позивачем не була сплачена ціна продажу об`єкта приватизації у строк, встановлений Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" й електронний аукціон було відмінено, відсутні правові підстави для повернення позивачу сплаченого гарантійного внеску відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАНД" до Фонду державного майна України; Державної казначейської служби України про визнання недійсними результатів електронного аукціону та стягнення 534 300,00 грн. є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.07.2023.

Суддя А.І. Привалов