Постанова

від 18.07.2023 по справі 911/26/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/26/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників:

позивача: Безштанко В. В.,

відповідача: Верчик І. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023

у справі № 911/26/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

до Садівничого товариства "Обслуговуючий кооператив "Десна-1"

про стягнення грошових коштів,

та за зустрічним позовом Садівничого товариства "Обслуговуючий кооператив "Десна-1"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

про визнання незаконними дій та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (перейменовано у Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Садівничого товариства "Обслуговуючий кооператив "Десна-1" (далі - СТ "ОК "Десна-1") 2 008 601,66 грн вартості необлікованої електроенергії.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами проведення технічної перевірки об`єкта СТ "ОК "Десна-1" було виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ), що зафіксовано в акті про порушення від 02.03.2018 № К040204, на підставі якого позивачем прийнято рішення, оформлене протоколом від 02.11.2018 № 128, про нарахування відповідачу вартості необлікованої електроенергії, яка за розрахунком позивача склала 1 793 610 кВт/год. у сумі 2 008 601,66 грн та яка не була оплачена відповідачем.

СТ "ОК "Десна-1" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом, в якому просило визнати незаконними дії позивача під час складання 02.03.2018 акту № К040204 про порушення правил користування електричною енергією (далі - акт про порушення від 02.03.2018 № К040204) та скасувати рішення комісії з розгляду акту, оформленого протоколом засідання комісії від 02.11.2018 № 128 (далі - рішення від 02.11.2018 № 128).

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що позивач одноособово, всупереч ПКЕЕ, здійснив фіксацію порушення на об`єкті, який належить відповідачу, за відсутності будь-яких осіб та представників СТ "ОК "Десна-1", а також тим, що відповідача не було належним чином повідомлено про дату і час засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ. На думку відповідача, такий висновок комісії суперечить висновку експертного електротехнічного дослідження від 23.08.2018 № 9146, який міститься у матеріалах справи.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Київської області від 02.12.2021 (суддя - Л. В. Сокуренко) первісний позов задоволено. Стягнуто з СТ "ОК "Десна-1" на користь ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 2 008 601,66 грн вартості необлікованої електричної енергії та 30 129,02 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 (колегія судів у складі: А. Г. Майданевич - головуючий, В. В. Сулім, Б. О. Ткаченко) скасовано рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2021 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено. Визнано незаконними дії ПрАТ "Київобленерго" під час складання 02.03.2018 акту про порушення правил користування електричною енергією. Скасовано рішення ПАТ "Київенерго", правонаступником якого є ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", оформлене протоколом від 02.11.2018 № 128, з розгляду акта порушень Правил користування електричною енергією від 02.03.2018 № К040204.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.06.2013 між ПАТ "Київобленерго" (наразі ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", постачальник) та СТ "ОК "Десна-1" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 220054921, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 691 кВт, а споживач - оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

У пп. 1.2 п. 1 договору сторони погодили, що точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно з "акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та зазначається в додатку № 1 "загальна однолінійна схема електропостачання", що є невід`ємною частиною цього договору.

За пп. 2.1 п. 2 договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж.

Відповідно до пп. 2.3.5 п. 2 договору споживач зобов`язувався забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв`язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.

Підпунктом 3.1.5. п. 3 договору встановлено, що постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, автоматики, зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження, до пристроїв, які забезпечують вимірювання потужності, показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії, пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж постачальника електроенергії; електроустановок споживача для встановлення засобів обліку вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії.

Споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, за тарифами, які діяли протягом споживання електроенергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою (пп. 4.2.3 п. 4 договору).

У пп. 9.4 п. 9 договору сторони досягли згоди, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або про перегляд його умов.

У додатку № 1 до договору сторони погодили схему електропостачання СТ "ОК "Десна-1", на якій відображено схеми підключення КТП № 1124, КТП № 1176, КТП № 1339 та КТП № 1354.

У додатку № 3 до договору було визначено режим постачання електроенергії КТП 744 години на місяць, а у додатку № 4 - розрахунковий період встановлено споживачу з 12 числа календарного місяця до 12 числа наступного місяця. Додатком № 7 до договору погоджено перелік розрахункових засобів обліку та умови їх експлуатації.

Між сторонами було підписано акт № 1 від 18.06.2013 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

02.03.2018 представники Броварського РП ПАТ "Київобенерго" (наразі ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") здійснили технічну перевірку об`єкта споживача СТ "ОК "Десна-1" у с. Пухівка, Броварського р-н., Київської обл., за результатами якої встановили порушення споживачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: "втручання в параметри розрахункового засобу обліку електричної енергії шляхом встановлення постійного магніту на корпус лічильника. Електроенергія, що споживається, приладом обліку не обліковується".

За наслідками виявленого порушення представниками ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" було складено акт про порушення від 02.03.2018 № К040204, у п. 1 якого зазначено відомості приладу обліку електричної енергії споживача на дату складання акта, зокрема: найменування приладу - лічильник; тип приладу ЦЭ6803В; зав. номер 0711170203025083; дата повірки І-2007; рік випуску 2007.

У п. п. 5, 9 акта про порушення від 02.03.2018 № К040204 було зазначено, що споживач не надав можливості здійснити заміри при максимальному навантаженні та паспортів на все існуюче електрообладнання. Прилад обліку знятий, укладений у пакет, який опломбований пломбою № UA00110763 та вилучений представниками енергопостачальника, замінений при перевірці, опломбований. Акт про пломбування від 02.03.2018 № 544358.

Акт про порушення від 02.03.2018 № К040204 складено та підписано представниками ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі": Поясніком В. О., Бортником А. В., Петриченком В. В., Пустовим В. М., Миколаєнком А. В., Фесенком В. В., Ташутою С. І., Шибкою В. С. та Гордієнком В. А.

У графі акта про порушення від 02.03.2018 № К 040204: "з актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа" вказано: "О. А. Єрошин від підпису відмовився".

Листом від 06.04.2018 № 06/280/2673 ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" повідомило СТ "ОК "Десна-1" про те, що 25.04.2018 за адресою: вул. Стеценка, 1 А, м. Київ відбудеться засідання комісії з розгляду акта про порушення від 02.03.2018 № К 040204 та просило відповідача взяти участь у цьому засіданні, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.04.2018 № 0413605513789.

25.04.2018 ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" було проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення від 02.03.2018 № К040204, за результатами чого прийнято рішення, оформлене протоколом № 231: "вилучений прилад обліку та магніт упакований у сейф-пакет № UA00110763 направити на проведення експертного дослідження, після отримання висновків експертного дослідження провести повторне засідання комісії".

23.08.2018, за результатами проведення електротехнічного дослідження № 9146, було складено висновок експерта; висновком судового експерта ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" Пампухи Геннадія Геннадійовича встановлено, що при прикладанні наданого на дослідження магніту до верхньої бокової сторони корпусу лічильника електричної енергії ЦЭ6803В зав. № 0711170203025083 2007 року облік спожитої електроенергії повністю припинявся протягом всього часу впливу прикладеного магніту (а. с. 21-33, т. 1).

ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулося до СТ "ОК "Десна-1" з листом від 03.10.2018 № 06/280/7196, яким повідомило останнього про проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення від 02.03.2018 № К040204 - 02.11.2018 о 10:00 за адресою: вул. Стеценка, 1А, м. Київ та запропонувало взяти участь у її засіданні.

Вказане поштове відправлення повернулось на адресу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" з відміткою відділення поштового зв`язку: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

02.11.2018 відбулося засідання комісії ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" з розгляду акта про порушення від 02.03.2018 № К040204. Представник СТ "ОК "Десна-1" у засідання комісії не з`явився. Членами комісії запропоновано: "враховуючи висновок експертного дослідження, яким підтвердився факт порушення, акт підлягає нарахуванню згідно з Методики по договірній потужності згідно з договору". Порушення, яке сталося, кваліфіковано як з вини споживача, вчинене прихованим способом.

За результатами засідання комісії, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" прийнято рішення, оформлене протоколом від 02.11.2018 № 128, де зазначено, що акт про порушення підлягає розрахунку згідно з пп. 5 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 2.1.3 Методики; величину розрахункового добового споживання визначити згідно з Методики по договірній потужності 91 кВт за період 1095 днів з 03.03.2015 до 02.03.2018 та за тарифами, які діяли протягом періоду порушення.

ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" здійснено нарахування за актом про порушення від 02.03.2018 № К040204 відповідно до п. 2.5. Методики за період з 03.03.2015 до 02.03.2018, вартість не облікованої електроенергії склала 2 008 601,66 грн.

Листом від 03.05.2019 № 03/800/3278 ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" повідомило споживача про прийняте постачальником рішення, оформлене протоколом від 02.11.2018 № 128. Споживачу було надіслано, у тому числі, протокол від 02.11.2018 № 128, розрахунок необлікованої електричної енергії за актом про порушення від 02.03.2018 № К040204, рахунок необлікованої електричної енергії за актом про порушення від 02.03.2018 № К040204. Вказаний лист 11.05.2019 вручено представнику СТ "ОК "Десна-1" Єрошину О. А., який є головою правління СТ "ОК "Десна-1".

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що керівник споживача Єрошин О. А. був належним чином попереджений про проведення відповідної перевірки та про необхідність забезпечити доступ до лічильника споживача, однак такого доступу не здійснив, чим порушив умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії; та за наслідками здійсненої постачальником технічної перевірки 02.03.2018 було складено акт про порушення № К040204.

Суд першої інстанції дійшов таких висновків: засідання комісії за розглядом акта про порушення від 02.03.2018 № К040204, яке відбулося 02.11.2018, було проведено з дотриманням норм ПКЕЕ; позивачем було правильно обрано формулу та показники та обґрунтовано розраховано вартість необлікованої електроенергії на підставі п. 2.5, а не 2.6 Методики; врахував, що після усунення порушення у березні 2018 року місячний обсяг споживання електричної енергії споживачем суттєво збільшився.

Встановивши наявність підстав для задоволення первісного позову, суд першої інстанції відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, визнавши їх необґрунтованими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що представник СТ "ОК "Десна-1" Єрошин О. А. не був присутнім під час проведення позивачем технічної перевірки та складання акта про порушення від 02.03.2018 № К040204, хоча в цьому акті зазначено про його присутність та про відмову від підпису вказаного акту. Суд апеляційної інстанції встановив, що складання акта про порушення від 02.03.2018 № К040204, як і проведення технічної перевірки вузла обліку (електролічильника), який знаходиться у СТ "ОК "Десна-1", не було здійснено відповідно до вимог ПКЕЕ (чинні на час проведення відповідної перевірки). Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що акт про порушення від 02.03.2018 № К040204 складено всупереч пп. 3.33, 3.34, 6.41 ПКЕЕ і визнав його недійсним згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), що відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.02.2020 у справі № 911/1971/18 та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17.

Встановивши неправомірність дій позивача та недійсність акта про порушення від 02.03.2018 № К040204, за результатами розгляду якого комісія ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" прийняла рішення, яке є об`єктом оскарження СТ "ОК "Десна-1" у цій справі, задовольнив зустрічні позовні вимоги та відмовив у задоволенні первісних позовних вимог.

Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2021 залишити в силі.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме вказує, що судом апеляційної інстанцій прийнято судове рішення без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування п. 6.41 ПКЕЕ у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 06.02.2020 у справі № 911/1971/18, від 12.03.2020 у справі № 914/2284/17, а саме - що законодавство не надає постачальнику інших засобів довести факт порушення ПКЕЕ споживачем (якщо представник споживача відмовляється від участі у проведенні перевірки, не називає свого прізвища та посади, не надає доказів своїх повноважень тощо), ніж шляхом підписання акта про порушення ПКЕЕ трьома особами. Також посилається на неврахування судом апеляційної інстанції фактичних обставин, встановлених при розгляді справи № 911/617/19.

За доводами скаржника, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права - ст. ст. 75, 76, 77, 79, 86 ГПК України, не надана оцінка зібраним у справі доказам відповідно до вимог ст. 86 ГПК України (була надана оцінка лише документам, наданим відповідачем), внаслідок чого не були встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Стверджує і про те, що порушення процедури складання відповідного акта та його недоліки не можуть спростовувати факту вчинення споживачем порушення на ринку електричної енергії, якщо такий факт підтверджується та доведений на підставі інших доказів у справі, якими є:

- лист НКРЕКП від 19.02.2019 № 1877/20/7-19, відповідно до якого за період з січня 2016 року до лютого 2018 року місячний обсяг використання електричної енергії споживачем не перевищував 2760 кВт-год, а у період з березня 2018 року до лютого 2019 року місячний обсяг споживання електричної енергії становив вже від 3180 кВт-год до 14100 кВт-год., тобто суттєво збільшився;

- висновок судового експерта ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" від 23.08.2018 № 9146, яким встановлено, що при прикладанні наданого на дослідження магніту до верхньої бокової сторони корпусу лічильника електричної енергії ЦЭ6803В зав. № 0711170203025083 2007 облік спожитої електроенергії повністю припинився протягом всього часу впливу прикладного магніту;

- нотарільно завірені заяви свідків, якими підтверджується дотримання представниками позивача вимог ПКЕЕ щодо інформування споживача про проведення технічної перевірки його енергообладнання та ухилення голови СТ "ОК "Десна-1" від присутності при проведенні такої перевірки та при складанні акту;

- відзивом відповідача на позовну заяву, в якому він фактично визнав вчинення правопорушення і не погоджувався лише з періодом нарахування необлікованої електричної енергії.

Скаржник зазначає, що позивач не позбавлений права проводити рейдові перевірки для виявлення таких порушень ПКЕЕ, як втручання в параметри розрахункових засобів обліку з метою зміни їх показників, оскільки виявлення такого порушення (встановлення на засобах обліку стороннього предмету (магніту постійної дії), який легко встановлюється та знімається) можливо лише за умови раптової позапланової перевірки.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою позивача з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.07.2023.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін з підстав наведених у відзиві. Зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною, обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників учасників справи, переглянувши в касаційному порядку оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема, у такому: у різному тлумаченні судами змісту відповідних норм, що зумовлює відмінність у висновках про наявність чи відсутність суб`єктивних прав та обов`язків учасників певних правовідносин; у різному застосуванні правил вирішення колізій між нормами права з урахуванням їх юридичної сили, а також дії у часі, просторі та за колом осіб; у застосуванні різних норм права для регулювання аналогічних правовідносин або у поширенні дії норми на певні відносини в одних випадках і незастосуванні цієї норми до аналогічних відносин в інших випадках; у різному застосуванні аналогії права чи закону у подібних правовідносинах (такий висновок викладений у п. 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц).

Щодо подібності правовідносин, необхідно зазначити, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (подібний висновок викладений в п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

У постанові від 06.02.2020 у справі № 911/1971/18 за позовом Приватного підприємства "Катрюк" до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про скасування рішення, на яку скаржник посилається на обґрунтування підстави касаційного оскарження, встановленої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, Верховний Суд вказав: "зазначаючи про те, що акт про порушення від 14.02.2018 № К036792 складений з порушенням вимог п. 6.41 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, та пп. 4.1, 4.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, а саме, за відсутності уповноваженого представника позивача (споживача електроенергії) при його складанні (акт уповноваженим представником позивача не підписаний), суди попередніх інстанцій не врахували те, що у п. 6.41 ПКЕЕ наведено способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо споживач не погоджується зі змістом акта, він робить зауваження про це в самому акті. Втім, і постачальник електроенергії має засоби для захисту своїх прав у разі, коли споживач відмовляється від підписання акта (або не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду чи від участі у проведенні перевірки). Правила визначають умовою дійсності акта про порушення його підписання трьома представниками постачальника. Законодавство не надає електропостачальнику інших засобів довести факт порушення ПКЕЕ споживачем (якщо представник відмовляється від участі у проведенні перевірки, не називає свого прізвища та посади, не надає доказів своїх повноважень), ніж підписання акта про порушення ПКЕЕ трьома особами (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 зі справи № 916/207/17). Суди залишили поза увагою ними ж встановлені обставини про те, що акт про порушення від 14.02.2018 № К036792 підписаний представниками постачальника електричної енергії у кількості 7 осіб".

Верховний Суду у справі № 914/2284/17, на яку скаржник також посилається в касаційній скарзі, дійшов висновків, що зазначені нормативні положення містять способи захисту прав як споживача, так і постачальника електроенергії. Так, якщо споживач не погоджується зі змістом акту, він робить про це зауваження в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав, у випадку, якщо споживач відмовляється від підпису акту (рівно, як відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду, або від участі у проведенні перевірки) - ПКЕЕ передбачають дійсність акту про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника, оскільки законодавство не надає електропостачальнику інших засобів довести факт порушення ПКЕЕ споживачем.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, дотримуючись вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 16.06.2021 у справі № 911/26/20, зазначив таке.

Згідно з преамбулою Закону України "Про ринок електричної енергії" цим Законом визначаються правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюються відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю); пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов`язок надання такого доступу встановлений законодавством (ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії").

ПКЕЕ (чинні на момент складання акту про порушення від 02.03.2018 № К040204) регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

У п. 6.40 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (п. 6.41 ПКЕЕ).

Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

У пп. 4.4 п. 4 договору про постачання електричної енергії від 18.06.2013 сторони досягли згоди, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Отже, з аналізу п. 6.41 ПКЕЕ (чинних на момент складання відповідного акту про порушення), так і умов договору вбачається, що акт про порушення складається у присутності уповноважених представників обох сторін, адже так відбувається реалізація способів захисту прав як споживача, так і постачальника електроенергії, а правило: "підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації)", внаслідок чого такий акт набуває сили (презумпція дійсності відповідного акту), застосовується лише тоді, коли споживач (уповноважений представник), який був належним чином повідомлений про проведення відповідної перевірки, відмовився від участі у її проведенні або споживач брав участь у її проведені та складанні акту, однак відмовився від його підписання.

Складання акту про порушення, за відсутності уповноважених осіб споживача, належним чином не повідомлених про відповідну перевірку, свідчить про недотримання постачальником вимог ПКЕЕ та умов договору про постачання електричної енергії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц дійшла висновку, що складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Крім того, пп. 3.33, 3.34 ПКЕЕ (чинні на момент складання відповідного акту про порушення) встановлено, що роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Будь-які роботи, пов`язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Як встановлено судами обох інстанцій, сторони у справі визнали ту обставину, що 02.03.2018 під час здійснення працівниками ПрАТ "Київські регіональні електромережі" технічної перевірки та складання акта про порушення від 02.03.2018 № К040204, представник СТ "ОК "Десна-1" Єрошин О. А. присутнім не був, хоча в акті про порушення зазначено про його присутність та відмову від підписання вказаного акту (а. с. 132, т. 1).

Судом апеляційної інстанції також враховано те, що відповідач та голова правління СТ "ОК "Десна-1" не заперечували факту повідомлення останнього в телефонному режимі про те, що 02.03.2018 працівниками ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" буде здійснено огляд трансформаторної підстанції, яка знаходяться на балансі СТ "ОК "Десна-1" в с. Пухівка, Броварського р-н., Київської обл., зокрема, лічильників, проте це повідомлення відбулося вже після того, як працівники позивача здійснили самовільне проникнення, технічну перевірку та склали акт про порушення від 02.03.2018 № К040204. Суд апеляційної інстанції також встановив, що позивачем не було спростовано того, що повідомлення голови правління СТ "ОК "Десна-1" відбулося вже після здійснення відповідної перевірки, а вимога суду надати відеозйомку подій, які відбувались 02.03.2018 на території СТ "ОК "Десна-1", залишилася не виконаною.

Отже, на підставі оцінки наявних у матеріалах справи документів суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що розпломбування, зняття та вилучення електролічильника, зазначеного у акті про порушення від 02.03.2018 № К040204, здійснювалось без представника споживача Єрошина О. А. (хоча в акті про порушення зазначено про його присутність та відмову від підписання відповідного акту) та, що акт про порушення від 02.03.2018 № К040204 було складено з недотриманням вимог пп. 3.33, 3.34, 6.41 ПКЕЕ, а отже, що він не є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт порушення споживачем правил, зазначених у цьому акті.

Верховний Суд зазначає, що апеляційний господарський суд, встановивши неправомірність дій позивача під час здійснення перевірки та складання акта про порушення від 02.03.2018 № К040204, недійсність акту про порушення від 02.03.2018 № К040204 з урахуванням положення ч. 2 ст. 20 ГК України, за наслідками розгляду якого (акту) комісією ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" було прийнято рішення про нарахування відповідачу вартості необлікованої електроенергії, обґрунтовано задовольнив зустрічні позовні вимоги та відмовив у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 2 008 601,66 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Аналіз висновків, зроблених в оскаржуваному судовому рішенні у справі, яка переглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 911/1971/18, від 12.03.2020 у справі № 914/2284/17, на які посилається позивач у касаційній скарзі, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення (крім того, у справі № 911/1971/18 Верховний Суд скасував оскаржувані судові рішення і направив справу на новий розгляд у суд першої інстанції). Верховний Суд у вищевказаних справах констатував те, що якщо споживач відмовляється від підпису акту (рівно, як відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду, або від участі у проведенні перевірки) - ПКЕЕ передбачають дійсність акту про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника, проте у справі № 911/26/20 таких обставин встановлено не було. Навпаки, суд апеляційної інстанції встановив неповідомлення споживача про проведення відповідної перевірки до її проведення та відсутність споживача під час її проведення та, що в основу прийнятого комісією позивача рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії було покладено акт, визнаний судом апеляційної інстанції недійсним.

Крім того, судами у справах, на які посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, встановленої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не було встановлено невідповідність акту про порушення вимогам пп. 3.33, 3.34 ПКЕЕ, як у справі, яка переглядається.

Отже, відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення з огляду на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Щодо посилань скаржника на визнання відповідачем факту порушення, зафіксованого у відповідному акті, що вбачається зі змісту відзиву, то вони є безпідставними та зводяться до нічим не підтверджених припущень та спростовуються змістом цього відзиву.

Недоречними є і посилання скаржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 911/617/19 та на неврахування судом апеляційної інстанції встановлених у цій справі фактичних обставин при розгляду справи № 911/26/20, адже вказане судове рішення не є тим судовим актом, який повинен Верховним Судом враховуватись відповідно до вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч. 7 ст. 75 ГПК України).

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, яке набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (подібний висновок міститься у п. 4.26 постанови Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 522/7758/14-ц).

У касаційній скарзі скаржник фактично посилається і вказує на неврахування апеляційним господарським судом саме оцінки, яка надавалась доказам та обставинам при розгляді справи № 911/617/19, що не є преюдиційними обставинами у цій справі з огляду на вимоги ч. 7 ст. 75 ГПК України.

Позивач в касаційній скарзі помилково ототожнив обставини, встановлені судовими рішеннями, з їх правовим обґрунтуванням, яке не є преюдиційним в справі, яка переглядається.

Крім того, у справі № 911/617/19 предметом розгляду відповідної комісії позивача був акт про порушення № К039623, а не від 02.03.2018 № К040204, як у справі, яка переглядається, тобто зовсім інший акт про порушення.

Щодо аргументів скаржника у касаційній скарзі про ненадання апеляційним господарським судом оцінки доказам у справі - листу НКРЕКП від 19.02.2019 № 1877/20/7-19, висновку судового експерта ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" від 23.08.2018 № 9146, заявам свідків, що свідчить про порушення вимог ст. ст. 76, 77, 79, 86 ГПК України, то необхідно зазначити, що судом апеляційної інстанції було ретельно досліджені всі наявні в матеріалах справи докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, їм була надана належна оцінка, а також були почуті сторони, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Проніна проти України"), а доводи касаційної скарги щодо недослідження доказів зводяться лише до переоцінки доказів та встановлення інших фактичних обставин справи, що згідно зі ст. 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Інші доводи скаржника щодо скасування оскаржуваного судового рішення спростовуються викладеними обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм права, а також зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постанова суду апеляційної інстанції є законною, обґрунтованою, прийнятою з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для її скасування і залишення в силі рішення суду першої інстанції немає.

Оскільки суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 у справі № 911/26/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Мачульський Г. М.