Ухвала

від 24.07.2023 по справі 904/842/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/842/20

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат?

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЄР ПРОТЕКШН"

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат?

про стягнення 2 522 201,69 грн,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2023 (через систему "Електронний суд") Приватне акціонерне товариство "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат? звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023 (повний текст постанови складено 21.06.2023) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2021 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши доводи, що викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАЄР ПРОТЕКШН" у запереченні проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зміст касаційної скарги свідчить, що підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за виключними випадками, які передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України. При цьому, як на підставу касаційного оскарження судових рішень за виключним випадком, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на пункт 5 частини 1 і пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України.

В обґрунтування пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд 14.06.2023 необґрунтовано відхилив пояснення позивача від 26.04.2023 та відхилив пояснення відповідача щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи відносно пені.

Пунктом 3 частини 3 статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 232 ГПК судовими рішеннями є, зокрема, 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Частиною 2 статті 232 ГПК передбачено, що процедурні питання, зокрема, клопотання вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Частиною 2 цієї статті передбачено, що ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Згідно з частиною 1 статті 234 ГПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, із вступної частини із зазначенням дати і місця її постановлення.

Положеннями статті 304 ГПК України визначено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу (частина 1). Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (частина 2). Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина 3).

Отже, у разі подання касаційної скарги з посиланням на пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України, у ній для перевірки викладених доводів скаржника повинно бути зазначено вид судового рішення, яким було відхилено відповідне клопотання, та його дату, якщо така процесуальна дія суду була вчинена ухвалою суду, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати, у касаційній скарзі має бути зазначено про це.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний господарський суд 14.06.2023 необґрунтовано відхилив пояснення позивача від 26.04.2023 та відхилив пояснення відповідача щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи відносно пені.

Однак скаржником також не зазначено про зміст пояснення від 26.04.2023, тоді як положеннями пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК передбачено, що таке клопотання (заява) мають стосуватися встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 298 ГПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Разом з тим, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами частини 2 статті 287 ГПК та доповнювати передбачені такими пунктами доводами іншими, ніж зазначено у касаційній скарзі.

Частиною 3 статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді не зазначення передбачених вищенаведеними вимогами закону підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити Суду заяву про усунення недоліків, а іншим учасникам справи направити її копії та надати Суду докази такого направлення.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із положеннями частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи ?Електронний суд?, мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта.

Предметом касаційного оскарження в цій справі є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2021 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 387 834,64 грн пені.

Таким чином, з огляду на те, що касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, отже належною до сплати сумою судового збору у даному випадку є 9 308,03 грн (387 834,64 грн х 1,5% х 200% х 0,8).

Проте скаржником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження доплати судового збору в розмірі 9 308,03 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 174 та частини 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат? залишити без руху до 24.08.2023.

3. Встановити Приватному акціонерному товариству "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат? строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. Приватному акціонерному товариству "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат? надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали.

5. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г. М. Мачульський