Постанова

від 05.10.2023 по справі 904/842/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/842/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023 (колегія суддів: Антонік С. Г. - головуючий, Іванов О. Г., Березкіна О. В.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 (суддя Назаренко Н. Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЄР ПРОТЕКШН»

до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат»

про стягнення коштів

за участю:

позивача: Лехкодух І.О. (адвокат)

відповідача: Сагайдак А.В. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЄР ПРОТЕКШН» (далі - Товариство) звернулось з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» (далі - Комбінат) 2 103 826,98 грн основної заборгованості, 387 834,64 грн пені, 20 231,32 грн 3 % річних та 10 308,75 грн інфляційних втрат.

1.2 Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем, як замовником, грошових зобов`язань перед позивачем, як підрядником, за договором від 31.05.2018 № 7 (далі - Договір).

2. Короткий зміст судових рішень

2.1 Справу господарські суди розглядали неодноразово.

2.2 Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 103 826,98 грн основної заборгованості, 387 834,64 грн пені, 19 885,49 грн 3 % річних та 10 308,75 грн інфляційних втрат.

2.3 Рішення мотивоване доведеністю позивачем факту порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором.

2.4 Оскаржуваною постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023, ухваленою в частині позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, щодо вирішення яких справу постановою Верховного Суду від 31.01.2023 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 в частині стягнення 387 834,64 грн пені, 19 885,49 грн 3 % річних та 10 308,75 грн інфляційних втрат залишено без змін.

2.5 Судове рішення в частині стягнення зазначених сум мотивоване встановленням обставин щодо невиконання відповідачем у повному обсязі умов Договору в частині здійснення розрахунків з позивачем за виконані останнім роботи. Перевіривши розрахунок пені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він виконаний правильно з урахуванням подвійної облікової ставки, що діяла в день, за який нараховується пеня, а при визначенні періоду порушення позивачем врахована передбачена Договором відстрочка 5 календарних днів та пеня нарахована від дня порушення оплати за кожним актом за період, що не перевищує 6 місяців.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі відповідач просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023 скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 змінити; в задоволенні вимог про стягнення пені відмовити.

3.2 В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду.

3.3 Також на обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що апеляційну скаргу розглянуто за відсутності представника відповідача, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.4 Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній доводи і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

3.5 Від Комбінату надійшла письмова заява про поворот виконання судового рішення відповідно до положень статті 333 ГПК України.

4. Мотивувальна частина

4.1 Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено Договір, за умовами якого підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника, з використанням своїх матеріалів, згідно з додатками №№ 1, 2, 3, 4 роботи по влаштуванню полімерного покриття підлоги, на об`єкті замовника (пункт 1.1).

4.2 Попередня договірна ціна згідно кошторисів (Додаток № 1, 2, 3), що є невід`ємною частиною договору, становить 13 236 539,58 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 2 206 089,93 грн, і уточнюється по фактично виконаним обсягам робіт і матеріалів (пункт 2.1).

4.3 Пунктом 3.3 Договору визначено, що розрахунок за виконані роботи по влаштуванню полімерного покриття підлоги проводиться замовником поетапно, за виконану частину робіт підтверджену актом приймання виконаних будівельних робіт, протягом 5 банківських днів після підписання акта приймання виконаних будівельних робіт і становить 70 % від вартості виконаних робіт.

4.4 Відповідно до пункту 6.2 Договору за порушення термінів оплати робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5 % від розміру невиконаних грошових зобов`язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

4.5 Згідно з пунктом 8.1 Договору підрядник, закінчивши роботи, надає замовнику акт виконаних робіт, замовник здійснює приймання робіт у підрядника протягом 5 робочих днів з моменту надання замовнику на підписання акта приймання виконаних робіт.

4.6 Цей Договір вступає в силу з моменту підписання і діє протягом року, але може бути продовжений за взаємною згодою сторін (пункт 10.3).

4.7 Суди встановили, що виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

4.8 Загальна сума виконаних робіт за Договором згідно підписаних актів приймання будівельних робіт, за твердженням позивача, склала 14 903 135,94 грн.

4.9 При цьому відповідач частково оплатив виконані роботи, у зв`язку з чим до стягнення з відповідача заявлено 2 103 826,98 грн, з яких 513 798,98 грн за виконані роботи та 1 590 028,00 грн за використані матеріали.

4.10 Обставини виконання робіт за Договором на вказану суму та заборгованість в розмірі 2 103 826,98 грн встановлена постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у даній справі, яка в частині основного боргу залишена без змін постановою Верховного Суду від 31.01.2023.

4.11 Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода відповідача з оскаржуваними судовими рішеннями в частині стягнення з нього на користь позивача пені в розмірі 387 834,64 грн.

4.12 Отже, предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій щодо стягнення з відповідача пені, тоді як в решті судові рішення не оскаржуються, тому в силу частини 1 статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядаються.

4.13 Ухвалюючи постанову в частині стягнення пені в розмірі 387 834,64 грн, суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок пені, виходив з того, що він виконаний правильно з урахуванням подвійної облікової ставки, що діяла в день, за який нараховується пеня, а при визначенні періоду порушення позивачем врахована передбачена Договором відстрочка 5 календарних днів та пеня нарахована від дня порушення оплати за кожним актом за період, що не перевищує 6 місяців.

4.14 У постанові від 04.05.2018 у справі № 927/333/17, на яку відповідач посилається на обґрунтування касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновком апеляційного суду про те, що строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань за договором, зокрема, в частині оплати поставленого товару, тому помилковим є твердження відповідача про відсутність підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару, яке мало місце під час дії цього договору.

4.15 Застосовуючи норми статей 599, 631 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції у справі, що розглядається, дійшов висновків, які не суперечать наведеній правовій позиції, а відповідають їй. При цьому Суд зазначає, що твердження відповідача в касаційній скарзі з посиланням на практику Верховного Суду у справі № 927/333/17 є викривленням дійсного змісту названої постанови.

4.16 У постанові від 10.12.2019 зі справи № 904/4156/18, на яку також посилається відповідач у касаційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що умовами договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання, а частина 6 статті 231 ГК України також не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію. Отже, господарські суди попередніх інстанцій правильно вказали на відсутність підстав для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі, а відтак дійшли правильного висновку про відмову у позові в цій частині.

4.17 Водночас зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції свідчить, що позивач, звертаючись до суду з позовом в цій частині, зазначав про те, що нарахував відповідачеві пеню, виходячи саме з положень пункту 6.2 Договору, оскільки останнім порушено строки виконання зобов`язання з оплати робіт.

4.18 Отже, правовідносини у справі № 904/4156/18, розглянутій Великою Палатою Верховного Суду, на правовий висновок у якій посилається відповідач, і в даній справі є відмінними.

4.19 Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.20 Отже, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 вказаного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

4.21 У даній справі, що переглядається у касаційному порядку, таких обставин не встановлено.

4.22 За вказаних обставин касаційне провадження, відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

4.23 Заявник касаційної скарги також як на підставу для скасування оскарженої постанови посилається на те, що Центральним апеляційним господарським судом порушено вимоги пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК України.

4.24 Згідно цієї норми судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

4.25 З матеріалів справи (протоколу судового засідання від 05.06.2023) вбачається, що представник відповідача Сагайдак А. В. приймав участь у судовому засіданні апеляційної інстанції 05.06.2023 та безпосередньо був обізнаний про оголошення перерви до 14.06.2023 (в якому було ухвалено оскаржувану постанову), що підтверджується і самим відповідачем в касаційній скарзі.

4.26 При цьому апеляційним судом встановлено і не заперечується скаржником, що у судовому засіданні 05.06.2023 сторони висловили свої доводи, справа тривалий час знаходиться на розгляді в судах, а також враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 269 ГПК України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи.

4.27 Отже, Суд не встановив порушення судом апеляційної інстанції положень пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК України, про порушення яких заявник зазначав у касаційній скарзі.

4.28 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.29 За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено порушення норм процесуального права в частині стягнення пені. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в цій частині скасуванню не підлягає.

4.30 Оскільки суд касаційної інстанції не скасовує судові рішення у цій справі, не визнає їх нечинними, правові підстави, передбачені статтею 333 ГПК України для повороту виконання судового рішення, а відтак і для задоволення письмової заяви Комбінату про поворот виконання судового рішення, відсутні, тому у задоволенні такої заяви відмовляється.

4.31 Згідно з приписами статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження у справі № 904/842/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» в частині касаційного оскарження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, закрити.

В іншій частині касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 904/842/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

І. С. Міщенко