Постанова

від 20.07.2023 по справі 523/3113/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 липня 2023 року

м. Київ

справа № 523/3113/20

провадження № 61-6491св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради,

відповідачі: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_1 ,

третя особа - державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Бахова Вікторія Іванівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Вадовської Л. М., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій

У лютому 2020 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК Одеської міської ради), ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Бахова В. І., про скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування рішення державного реєстратора, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, шляхом приведення об`єкту до попереднього стану.

Позов мотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2018 року № 2925 ОСОБА_1 набув у власність квартиру АДРЕСА_1 .

У період з лютого до квітня 2019 року ОСОБА_1 проведено реконструкцію квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за вказаною адресою, внаслідок чого збільшена її площа, що свідчить про зміну геометричних розмірів фундаментів квартири у плані, тобто здійснення прибудови на земельній ділянці комунальної власності Одеської міської ради. Відомості щодо реєстрації права користування на земельну ділянку за вказаною адресою за ОСОБА_1 відсутні, також не зареєстровано право власності або користування земельною ділянкою за ним, що свідчить про відсутність у ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.

ОСОБА_1 внесені недостовірні дані до декларації щодо проведення реконструкції квартири, а тому повідомлення про початок будівельних робіт, реєстрація декларації та рішення державного реєстратора підлягають скасуванню.

Із урахуванням наведених обставин позивач просив суд:

- скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт, зареєстровану Управлінням ДАБК Одеської міської ради від 11 лютого 2019 року № ОД 061190422024;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану Управлінням ДАБК Одеської міської ради від 15 квітня 2019 року № ОД 141191052301;

- скасувати рішення державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Бахової В. І. від 25 квітня 2019 року індексний номер рішення 46660473 про реєстрацію змін щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8028451101), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом приведення самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_4 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту, виготовленого 23 жовтня 2012 року Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» на квартиру АДРЕСА_4 шляхом знесення самочинно зведеної прибудови;

- стягнути судові витрати.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2020 року в задоволенні позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах наявне втручання держави у право відповідача на здійснення поваги до житла, а також права мирно володіти своїм майном. Крім того позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради не відповідає вимогам закону, тому що не орган місцевого самоврядування в особі Одеської міської ради, а саме Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області є органом, до компетенції якого відноситься питання скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Постановою Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2020 року скасовано та прийнято постанову. Позов заступника керівника обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено.

Скасовано реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт, зареєстровану Управлінням ДАБК Одеської міської ради від 11 лютого 2019 року № ОД 061190422024.

Скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану Управлінням ДАБК Одеської міської ради від 15 квітня 2019 року № ОД 141191052301.

Скасовано рішення державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Бахової В. І. (індексний номер рішення 46660473 від 25 квітня 2019) про реєстрацію змін щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8028451101), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом приведення самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_4 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту, виготовленого 23 жовтня 2012 року Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» на квартиру АДРЕСА_4 шляхом знесення самочинно зведеної прибудови.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що збільшення площі спірної квартири утворилося внаслідок її реконструкції зі зміною геометричних розмірів у плані за рахунок добудови квартири на першому поверсі на земельній ділянці прибудинкової території. Вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, будь-яким особам у власність чи/або користування для будівництва прибудови за вказаною адресою не надавалася. Отже, спірна декларація не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки замовником внесені недостовірні відомості, а саме до пункту 13, у зв`язку із чим декларація про готовність об`єкта до експлуатації підлягає обов`язковому скасуванню у судовому порядку.

Рішення державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Бахової В. І., яким зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на спірний реконструйований об`єкт,підлягає скасуванню у судовому порядку як таке, що порушує права територіальної громади м. Одеси на земельну ділянку, на якій цей об`єкт знаходиться, оскільки прийняте із порушенням законодавства за відсутності документів, що підтверджують виникнення права власності на самочинно збудований (прибудований) об`єкт.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У травні 2023 року Управління ДАБІ Одеської міська рада подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі Управління ДАБІ Одеської міської ради зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 12 червня 2019 року у справі № 916/1986/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 640/10134/19.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 32,1 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2018 року № 2925.

На підставі рішення Одеської міської ради від 16 квітня 2015 року № 6663-VІ між Одеською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 30 жовтня 2016 року укладено договір оренди на земельну ділянку, площею 0,0443 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , для експлуатації будівлі павільйону-бару з літнім майданчиком строком на 10 років, що підтверджується відповідю Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 13 березня 2019 року № 0119/572-06.

Відповідно до даних Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовки та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про проведення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, наявні відомості щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт № 061190422024 від 11 лютого 2019 року «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 , нежитлове приміщення НОМЕР_1, АДРЕСА_5 ».

12 березня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління ДАБК Одеської міської ради Богусевичем А. П. складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси, за результатами якого встановлено, що за адресою: АДРЕСА_6, нежитлові приміщення № НОМЕР_1, АДРЕСА_5 , виконуються будівельні роботи з реконструкції квартири шляхом будівництва прибудови до приміщень квартири на першому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку, загальною площею забудови 34 кв. м.

19 березня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надано відповідь на запит Прокуратури Одеської області від 01 березня 2019 року № 05/1-619вих19, у якій зазначено, що у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, є відомості:

- повідомлення про початок будівельних робіт від 11 лютого 2019 року № ОД 061190422024, найменування об`єкта будівництва - «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 , нежитлове приміщення № НОМЕР_1, АДРЕСА_5 ». Замовник - фізична особа. Технічний нагляд здійснював ОСОБА_4 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ № 005812). Проектувальник - фірма «Архпроект - МДМ». Авторський нагляд - ОСОБА_5 . Підрядник - фізична особа.

ОСОБА_1 подав до Управління ДАБК Одеської міської ради декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ), інформація про об`єкт - реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлові приміщення без зміни геометричних фундаментів у плані; адреса: АДРЕСА_4 ; дата початку будівництва - 11 лютого 2019 року; дата закінчення будівництва - 11 березня 2019 року; строк введення об`єкта в експлуатацію - ІІ квартал 2019 року. Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою - реконструкція та ін. без зміни розмірів; інформація про проведену технічну інвентаризацію об`єкта - загальна площа об`єкта 62,40 кв. м.

Відповідно до технічного паспорту, який виданий 23 квітня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське БТІ» замовнику ОСОБА_1 на групу нежитлових приміщень першого поверху № НОМЕР_1, які розташовані в будинку на АДРЕСА_5 , загальна площа приміщень складає 62,4 кв. м.

Відповідно до рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 46660473 від

25 квітня 2019 року державним реєстратором юридичного департаменту Одеської міської ради Баховою В. І. внесено зміни до запису про право власності за номером 28551568 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 8028451101.

Правове обґрунтування

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини перша, четверта та восьма статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до частини першої статі 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Частина друга статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ), а саме у пункті 13 «Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою» зазначено: реконструкція без зміни розмірів.

Частиною четвертою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надано можливість замовникам будівництва здійснювати реконструкцію об`єкта будівництва за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, у разі, якщо така реконструкція здійснюється без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані.

Суд апеляційної інстанції, належним чином дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив, що у результаті здійснення реконструкції спірної квартири її площа збільшилася із 32,1 кв. м до 62,4 кв. м. Збільшення площі квартири відбулося за рахунок добудови квартири на першому поверсі на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси та не надавалася будь-яким особам у власність чи користування для будівництва прибудови.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, за результатами оцінки у сукупності всіх обставин справи, позицій сторін та наявних в матеріалах справи доказів, встановивши, що ОСОБА_1 зазначив у поданій декларації недостовірні дані, які є підставою вважати спірний об`єкт самочинним будівництвом (об`єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети), дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для скасування реєстрацій повідомлення про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Оскільки рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Бахової В. І., яким зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на спірний реконструйований об`єкт, прийняте із порушенням законодавства за відсутності документів, що підтверджують виникнення права власності на самочинно збудований об`єкт, загальною площею 62,4 кв. м, суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про скасування рішення державного реєстратора.

Встановивши, що спірний об'єкт є самочинним будівництвом, який розташований на землях територіальної громади м. Одеси та перешкоджає у реалізації територіальною громадою м. Одеси своїх повноважень як власника відповідної земельної ділянки, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом приведення самочинно реконструйованої квартири до попереднього стану.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради не відповідає вимогам закону, оскільки не Одеська міська рада, а Управління ДАБК Одеської міської ради є органом, до компетенції якого відноситься питання скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з огляду на таке.

Законодавством України (частина перша статті 83 ЗК України, частина перша статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») встановлено, що територіальній громаді міста належить право комунальної власності на землю.

Територіальна громада безпосередньо або через утворенні нею органи місцевого самоврядування управляє майном, що є в комунальній власності. Таке майно не може бути вилучено у територіальної громади та передано іншим особам без згоди територіальної громади (відповідного рішення органу місцевого самоврядування).

У цій справі вимоги позову прокурором обґрунтовані порушенням прав територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, з огляду на те, що самочинна реконструкція спірної квартири проведена за рахунок земельної ділянки комунальної власності, яка ОСОБА_1 у власність або користування не надавалася.

Оскільки власником земельної ділянки, зайнятої внаслідок проведення ОСОБА_1 реконструкції квартири, є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, тому саме Одеська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, а тому є належним позивачем у цій справі.

Оцінка доводів касаційної скарги щодо неврахування висновків Верховного Суду

У касаційній скарзі заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 12 червня 2019 року у справі № 916/1986/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 640/10134/19.

Оскільки врахуванню підлягають висновки у справах у подібних правовідносинах, Верховний Суд аналізує наведену заявником як приклад на предмет подібності рішення Верховного Суду до обставин розглядуваної справи.

Критерії оцінки відносин на предмет подібності сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у справі № 233/2021/19. За такими критеріями суд касаційної інстанції визначає подібність правовідносин з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування необхідно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

У справі № 465/1461/16-а спір виник щодо визнання протиправною та скасування постанови інспектора відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок державної архітектурно-будівельної інспекції про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Справа розглядалася в порядку адміністративного судочинства, судом касаційної інстанції зроблені висновки щодо порядку проведення перевірок, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У справі № 916/1986/18 суди встановили, що право власності первісного, проміжного та кінцевого власників виникло на законних підставах та на момент його оформлення за кожною з цих осіб не існувало жодних обставин та підстав для відмови їм у реєстрації їх права власності на спірний об`єкт нерухомості, тому суди, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з порушення принципу мирного володіння майном. Водночас, у справі, яка є предметом касаційного перегляду, встановлено, що внаслідок проведеної реконструкції квартири її власником захоплено земельну ділянку, яка перебувала у комунальній власності територіальної громади м. Одеси та не надавалася будь-яким особам у власність чи користування для будівництва прибудови.

Отже, висновки у зазначеній постанові є нерелевантними до правовідносин, що виникли між сторонами у справі, що переглядається.

У справі № 640/10134/19 суд касаційної інстанції зробив висновок про те, що єдиною підставою для скасування реєстрації декларації є подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Суд апеляційної інстанції не порушив такого висновку, оскільки підставою для скасування реєстрації декларації у цій справі стало саме подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом (об`єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваній постанові, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, судове рішення відповідає вимогам вмотивованості.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження і підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний