Рішення

від 13.07.2023 по справі 286/2628/20

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/2628/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача Бацан Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємство «Ліси України» в особі філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання договорів про надання послуг трудовими договорами, зобов`язання нарахування та виплату заробітної плати , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду і просить по уточнюючій позовній заяві визнати договори про надання послуг, укладені між ним та ДП «Овруцьке лісове господарство» в період з 02.07.2010 по 31.08.2017 трудовими та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому за період з 02.07.2010 по 31.08.2017 заробітну плату за понаднормову працю в розмірі 52726 грн., премію - 64260 грн., доплату до заробітної плати за вислугу років на підприємстві в сумі 15848грн., компенсацію за паливні норми - 12400 грн., компенсацію за невикористані відпустки - 15400 грн., оздоровчі до відпусток - 5000 грн., доплати до свят - 4000 грн., доплату до ювілейної дати - 2400 грн. та відповідні податки та збори із вказаних нарахувань, а також стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору в суму 3287 грн. 14 коп., мотивуючи тим, що з 02.07.2010 по даний час він працює у відповідача ДП «Овруцьке лісове господарство» на посаді охоронника. В даний час йому стало відомо, що працює він не в штаті відповідача на підставі договорів про надання послуг, тому не має прав та гарантій передбачених КЗпП України. Йому вдалося отримати у відповідача лише частину договорів, хоча працював він постійно та безперервно.

02.07.2010 між ним та відповідачем було укладено договір про надання послуг №92-10А, відповідно до якого він в якості виконавця зобов`язувався за завданням замовника - ДП «Овруцьке лісове господарство», надавати за плату наступні послуги: охорона території, об`єктів та готової продукції Бережестський н/с дільниця №3, що знаходиться за адресою: с. Гладковичі Овруцького району Житомирської області, згідно з графіком, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Оплата за послуги здійснюється щомісячно згідно акту виконаних робіт по діючих нормативах лісгоспу відповідно до п.3.1 вказаного договору. Строк дії договору відповідно до п.6 .1 договору з моменту його підписання і до 31.10.2010. Відповідно до доповнення №1 до договору строк дії договору продовжено до 31.12.2011.

04.01.2012 з ним було укладено новий договір про надання послуг №1-Г/13, відповідно до умов якого він в якості виконавця зобов`язувався за завданням замовника - ДП «Овруцьке лісове господарство», надавати за плату наступні послуги: охорона території та об`єктів матеріальної цінності Гладковицького лісництва, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Пунктом 2.3 договору замовник зобов`язаний оплатити вартість виконаних «Виконавцем» робіт, передбачених п. 1.1 договору, прийняти роботу, виконану «Виконавцем» після підписання акту виконаних робіт та оплатити їх. За виконання роботи «Замовник» зобов`язується оплачувати щомісячно по акту виконаних робіт - п. 3.1 договору. Строк дії договору відповідно до п. 6.1 договору з моменту його підписання і до 31.12.2013, що підтверджується копією договору.

31.12.2015 з ним було укладено новий договір про надання послуг №29/16-е, відповідно до умов якого він в якості виконавця зобов`язувався за завданням замовника - ДП «Овруцьке лісове господарство», надавати за плату наступні послуги: охорона території та об`єктів матеріальних цінностей в Гладковицькому лісництві, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Пунктом 2.3 договору замовник зобов`язаний оплатити вартість виконаних «Виконавцем» робіт, передбачених п. 1.1 договору, прийняти роботу, виконану «Виконавцем» після підписання акту виконаних робіт та оплатити їх. За виконання роботи «Замовник» зобов`язується оплачувати щомісячно по акту виконаних робіт - п. 3.1 договору. Строк дії договору відповідно до п. 6.1 договору з моменту його підписання і до 31.12.2016, що підтверджується копією договору.

01.01.2017 з ним було укладено новий договір про надання послуг №9/17в, відповідно до умов якого він в якості виконавця зобов`язувався за завданням замовника - ДП «Овруцьке лісове господарство», надавати за плату наступні послуги: коління та піднесення дров, охорона території загальною площею 23000 м.кв., об`єктів в Гладковицькому лісництві ДП «Овруцький лісгосп», що знаходиться за адресою с. Гладковичі, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Пунктом 2.3 договору замовник зобов`язаний оплатити вартість виконаних «Виконавцем» робіт, передбачених п.1.1 договору, прийняти роботу, виконану «Виконавцем» після підписання акту виконаних робіт та оплатити їх. За виконання роботи «Замовник» сплачує «Виконавцеві» винагороду щомісяця 2960,00 грн. згідно акту виконаних робіт - п. 3.1 договору. За коління та піднесення дров Замовник сплачує Виконацю винагороду 38,85 грн. за 1 скл/м, згідно акту виконаних робіт. Строк дії договору відповідно до п. 6.1 договору з моменту його підписання і до 31.12.2017, що підтверджується копією договору.

Відповідно до доповнення від 31.12.2017 до договору про надання послуг №9/17-а від 01.01.2017 за згодою сторін Сторони домовилися розірвати договір про надання послуг №9/17-а від 01.01.2017 з 31.08.2017.

Однак, він продовжував ходити на роботу, здійснювати охорону території за тим самим графіком, що був з 2010 року. В 2018 році його було зараховано у штат працівників ДП «Овруцьке лісове господарство», хоч він продовжував виконувати ту саму роботу. Тільки з 2018 року йому почали здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, відпускних відповідно до діючого законодавства.

Бухгалтером вівся облік чергувань та кількість відпрацьованих робіт, які частково є також в нього, а саме за 2015 рік, оригінали яких містяться на підприємстві, які свідчать, що він підпорядковувався графіку роботи підприємства.

Підприємством йому відкрита зарплатна картка для отримання заробітної плати, куди йому щомісячно сплачували заробітну плату, що підтверджується випискою по картковому рахунку.

Тому укладені з ним договори є трудовими, оскільки підприємством вівся облік та регулювання самого процесу організації трудової діяльності, а не отримання певного матеріального результату. Його робота підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам її не організовував. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально- визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Що повністю узгоджується із його роботою охоронника.

В зв`язку з неправомірними діями відповідача йому не були надані відпустки за весь період роботи, преміювання, доплати до заробітної плати за вислугу років на підприємстві, оздоровчі до відпусток, компенсації за паливні норми та доплата до заробітної плати за понаднормову роботу-переробку годин, які передбачені трудовим законодавством, колективним договором.

Орієнтований розрахунок оплати за понаднормову роботу становить 52726 грн., з яких: за 2011 рік - 6080 грн., 2012 рік - 6080 грн., 2013 рік - 7080 грн, 2014 рік - 7080 грн., 2015 рік - 8100 грн., 2016 рік - 8150 грн., 2017 рік- 10156 грн.

Орієнтований розрахунок премії становить 64260 грн., з яких: за 2015 рік - 20720 грн., 2016 рік - 23700 грн., 2017 рік - 19840 грн.

Орієнтовний розрахунок доплати за вислугу років становить 15848 грн., з яких: за 2014 рік - 3000 грн., 2015 рік - 4140 грн., за 2016 рік - 4740 грн., 2017 рік - 3968 грн..

Компенсація паливної норми (вартість 6 скл. м3 дров) - 12400 грн..

Орієнтовний розрахунок компенсації за невикористану відпустку становить 15400 грн, з яких: за 2011 рік - 1200 грн., 2012 рік - 1900 грн., 2013 рік - 2000 грн., 2014 рік - 2300 грн., 2015 рік -2400 грн., 2016 рік - 2500 грн., 2017 рік - 2600 грн..

Орієнтовний розрахунок соціальних виплат становить 11400 грн., з яких: оздоровчі - 5000 грн., до свят - 4000 грн., доплата до ювілейної дати (досягнення працівником 50 років) - 2400 грн..

Надані ним розрахунки є орієнтовними, скільки він не є бухгалтером, та зазначені без врахування податків та зборів.

Тому він вимушений звертатися до суду з даною позовною заявою.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволені даного позову ОСОБА_1 відмовити повністю. При цьому вказав, що в позовній заяві позивач зазначив, що станом на даний час стало відомо, що він не перебуває в штаті підприємства, а на підставі договорів про надання послуг, тому не має права на гарантії передбачені трудовим законодавством.

По - перше, 1 січня 2018 року згідно штатного розпису були введені штатні одиниці сторожів по Гладковицькому лісництві ДП «Овруцький лісгосп». ОСОБА_3 було прийнято 29 грудня 2017 року сторожем в Гладковицьке лісництво, згідно кадрового наказу №155-к від 29.12.2017 з записом в трудову книжку.

По - друге, відповідач особисто підписував договори про надання послуг на умовах, які були передбачені в договорах. Позивач добровільно укладав цивільно-правові договори та підписував акти виконаних робіт. При підписанні договорів погоджувався на всі умови, знаючи при цьому, що не має права на одержання допомоги із соціального страхування (відпустку, додаткові виплати, лікарняне тощо). Підписання цивільно-правових договорів - це є особиста воля позивача.

Звернув увагу, що позивач не надав жодних відомостей щодо непогодження з укладання цивільно-правових договорів, тобто укладення даних договорів відбулося за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені ними. Крім того, позивач не надав належних доказів, що за період надання послуг по цивільно- правових договорах звертався до управління праці в Овруцькому районі щодо порушення своїх прав на працю. Заяв про прийняття на роботу, які можна було б розцінювати як намір укладення трудового договору, виконавець до замовника не надавав.

За таких обставин, твердження позивача про порушення відповідачем вимог статті 24 КЗпП України в частині не укладання трудових договорів відповідачем не ґрунтується на приписах чинного законодавства України та є лише припущеннями позивача.

Між позивачем і відповідачем підписувалися акти приймання-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами, в яких зазначено, які роботи передав виконавець та їх вартість. Жодних претензій щодо невиконання укладених цивільно-правових угод зі сторони фізичної особи на адресу ДП «Овруцький лісгосп» не надходило. Окрім цього, позивач не подавав ні разу заяву про прийняття на роботу за конкретною посадою, а добровільно укладав договори цивільно-правового характеру.

Згідно штатного розпису ДП «Овруцький лісгосп» не передбачено посади сторожа по Гладковицькому лісництву з 2010 року по 2018 рік. Проте, враховуючи потребу охоронця, укладалися цивільно-правові договори на виконання робіт. Відповідно до укладених договорів виконавець не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства, сам організовував свою роботу в зручний для себе час. Оплата вартості робіт згідно з договорами регламентувалася ЦК України і умови договору не співпадають з нормами КЗпП України та Закону України «Про оплату праці», відповідно до яких оплата праці здійснюється двічі на місяць.

Позивач у позовній заяві зазначив, що в структурному підрозділі - Гладковицькому лісництві ведеться книга обліку чергування сторожів і бухгалтером лісництва вівся облік чергування та кількість відпрацьованих робочих днів. Табель обліку використання робочого часу вівся на підставі форми № П-5 затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489 та введено в дію з 1 січня 2009 року.

- по перше, книга обліку чергування сторожів по Гладковицькому лісництву не відповідає діловодству (не затверджена директором підприємства та профспілковою організацією, не пронумерована, прошнурована та не скріплена печаткою підприємства.) Особи, які надавали послуги з охорони лісництва для зручності самостійно та на власний розсуд вели книгу обліку чергування між собою;

- по друге, табель обліку робочого часу на підприємстві на сторожів за формою № П-5 не вівся, облік робочого часу не проводився бухгалтером структурного підрозділу. Табель робочого часу складається на всіх працівників структурних підрозділів, а не на окрему особу, окрім того табель робочого часу ведеться в тому разі коли працівники працюють по трудовій угоді та отримують заробітну плату два рази на місяць.

Позивач надав копії нарядів-актів (форма -ЛГ-1), що з незрозумілих питань оформлялися в структурному підрозділі - Гладковицькому лісництві. Даний документ форма -ЛГ-1 не має ніякої юридичної сили, бо дана форма не затверджена керівником підприємства.

Структурний підрозділ не є юридичною особою та не має права встановлювати графіки роботи та складати наряди форма -ЛГ-1 без погодження та затвердження керівника підприємства. Згідно Статуту підприємства органом управління підприємства є його директор.

Окрім того, згідно тимчасової інструкції з електронного обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки затвердженої наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 202 від 27.06.2012 - наряд-акт (форма ЛГ-1) складається по закінченню робіт на ділянках в лісі власними бригадами, а не для сторожів, на них повинен писатися табель робочого часу.

В даному випадку основними документами є договори ЦПХ та акти виконаних робіт, по яких позивач отримував винагороду. Виконання робіт (надання послуг) за ЦПД підтверджується актом виконаних робіт (приймання-передачі послуг), який підписують обидві сторони. Саме акт буде первинним документом.

Згідно витягу розрахункової відомості по Гладковицькому лісництву ДП «Овруцький лісгосп» за період з січня по грудень місяць 2016 року та період з січня по серпень місяць 2017 року ОСОБА_1 нараховано та проведено оплату за договором підряду, а не за відпрацьовані дні або години, як стверджує позивач.

Відповідач в суд надає підтверджуючі документи тільки за період з 2016 року по серпень 2017 року (акти виконаних робіт, табель робочого часу, відомості про оплату праці), в зв`язку з тим, що згідно номенклатури справ від 29.03.2012 №3 та актів від 04.06.2019, 19.11.2020 про знищення бухгалтерських документів, термін зберігання, яких закінчився.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій він не погоджується із наведеними відповідачем у відзиві запереченнями проти позову та просить його позов задовольнити. При цьому вказав, що у відповідності до договорів та наданих відповідачем актів приймання - здачі виконаних робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами, предметом вказаних договорів є процес праці - охорона території та об`єктів матеріальних цінностей в Гладковицькому лісництві, а не її кінцевий результат. Ним систематично виконувались певні трудові функції на підприємстві - охорона території у встановлений строк. Оплата за договором здійснювалась не в кінці договору, а два рази на місяць, як аванс та заробітна плата.

Праця за цими договорами не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності всього підприємства з систематичним виконанням трудових функцій, що підтверджується отриманням оплати за виконану роботу щомісячно за фактичний період часу, а також підпорядкованістю вимогам охорони праці (п.2.1 договору), правилам протипожежної безпеки (п.2.1 договору), правилам проведення робіт (п.2.3 договору), пожежної безпеки в лісі, контролювати їх дотримання в процесі виконання робіт (п.2.3 договору). Тобто, він підпорядковувався правилам підприємства.

У вищезгаданих цивільно-правових договорах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату.

Таким чином, згідно договорів цивільно-правового характеру він виконував певні функції за конкретною посадою, а саме сторожа (за «Класифікатором професій ДК-003-2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 року №327 код професії сторожа - 9152), а не індивідуально визначену роботу, результати якої можуть оформлятися актами здавання - приймання виконаних робіт (надання послуг), на підставі яких проводиться їх оплата.

В даному випадку предметом цивільно-правових угод про виконання робіт (надання послуг), які укладені суб`єктом господарювання з фізичними особами, є виконання саме трудових функціональних обов 'язків . Праця за договорами не є юридично самостійною.

Розрахунок оплати праці проводився згідно діючих нормативів лісгоспу (п.3,1 договору про надання послуг №92/10-а від 02.07.2010 року.)

Акти приймання - передачі виконаної роботи, надані відповідачем, ним жодного разу не підписувались.

Дані акти не підписані відповідачем, директором, а підписані лісничим. Розмір оплати за виконання роботи, зазначений у договорі, становить 2960 грн.. Згідно наданих відповідачем даних, розмір винагороди становить з травня 2017 року 3200 грн., тобто на рівні мінімальної заробітної плати, що свідчить про підпорядкованість оплати праці мінімальній заробітній платі для штатних працівників.

Розмір надбавки до заробітної плати за вислугу років на сьогоднішній день становить 30%, що відповідає вислузі років від 20 років, передбаченої умовам колективного договору. Тобто, відповідач зарахував йому до стажу роботи всі роки, коли він працював за цивільно-правовим договором.

Відповідно до довідки AT «Ощадбанк» рахунок, на який він отримував кошти за договором, відкритий ДП «Овруцьке лісове господарство» для отримання заробітної плати на основі договору №107 від 06.08.2015 між Банком та ДП «Овруцьке лісове господарство».

Щодо пояснень відповідача, що бухгалтером не вівся облік робочого часу не заслуговують на увагу, оскільки нарахування йому заробітної плати проводилось згідно відпрацьованих годин (чергувань) та нормативу оплати праці з урахуванням чергувань у нічні години, святкові дні. Жодні умови праці, розрахунки по заробітній платі ніяким чином не змінились після прийняття його в штат працівників підприємства.

Представник відповідача надав заперечення, в якому просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що згідно розрахункової та нарахованої відомостей за період 2016 року та січень- серпень 2017 року позивач отримував оплату за надані послуги один раз на місяць, після підписання сторонами актів виконаних робіт. В цивільно-правових договорах, які були заключні за домовленістю Сторін про надання послуг, пунктом 3.1 передбачено, що за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду, відповідно до акту виконаних робі.

Позивач самостійно організовував і виконував роботу (надання послуг) та отримував певний матеріальний результат.

Додатково наголошують на той факт, що ОСОБА_1 вперше 29 грудня 2017 року подав заяву на прийняття на роботу за конкретною посадою і прийнятий в штат сторожем Гладковицького лісництва.

Відповідно до пункту 7.6 Статуту підприємства головний лісничий підприємства є першим заступником директора, з чого вбачається, що має право затверджувати документи (акти виконаних робіт, накладні тощо).

Позивач стверджує, що нарахування заробітної плати проводилось згідно відпрацьованих годин, чергувань та нормативу оплати праці з урахуванням чергувань у нічні години, святкові дні. Наданий позивачем до суду розрахунок є недоцільним, оскільки кількість годин, норма почасової оплати праці ніде не зафіксовані та не підтверджені. Відповідачем не вівся облік робочого часу позивача, не складався на позивача графік робочого часу, табель робочого часу, норми почасової оплати не встановлювалися підприємством для осіб, які надавали послуги по цивільно-правових договорах. Позивач на свою власну думку надав приклад розрахунку, який не підтверджений ніякими доказами.

Норма робочого часу має бути реалізована працівниками шляхом виходу на роботу за графіком роботи (змінності). Графік виходу на роботу (змінності) складають за обліковий період у довільній формі.

У ньому визначають: кількість робочих днів (змін); час початку, закінчення та тривалість щоденної роботи (зміни); час перерв для відпочинку та харчування; кількість вихідних днів та додаткових днів відпочинку (вільних від роботи днів); тривалість щоденного (міжзмінного) та щотижневого відпочинку; порядок виходу працівників за змінами.

Графіки виходу на роботу (змінності) затверджує адміністрація роботодавця за погодженням із профкомом (профспілковим представником, представником трудового колективу). Затвердити графік можна як безпосередньо грифом затвердження, так і шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).

Крім того, особою надавалися послуги згідно поданих в справі цивільно-правових договорів, в яких не передбачено кількість годин, кількість змін, норма почасової оплати праці, нічні, святкові дні. В актах виконаних робіт, які підписані сторонами без претензій, теж не передбачені якісь трудові відносини. Позивач самостійно організовував свою роботу і отримував за це винагороду відповідно до актів виконаних робіт. Ним не надано до суду жодного належного, достовірного доказу, що він надавав послуги згідно графіків та підпадав під дію внутрішнього трудового розпорядку.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позові та відповіді на відзив.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечували, з підстав наведених у відзиві на позов та запереченні.

Окрім того, представник відповідача просив застосувати строк позовної давності, про що подав відповідну заяву. На вказану заяву стороною позивача, в свою чергу, було надано письмові заперечення.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно із ч.1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В ч. 1 ст. 901 ЦК України законодавець закріпив, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2021 у справі N 279/6702/19, а також у постанові від 03.03.2021 у справі N 279/6777/19.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , тобто позивачем, та ДП «Овруцьке лісове господарство» були укладені цивільно-правові договори про надання послуг №92/10-а від 02.07.2010 з доповненнями №1 від 03.01.2011, від 01.01.2012, №1-Г/13 від 04.01.2013, №29/16-а від 31.12.2015, №9/17 від 01.01.2017 з доповненням від 31.07.2017.

Відповідно до умов даних договорів, зокрема №92/10-а від 02.07.2010 з доповненнями №1 від 03.01.2011, від 01.01.2012, ОСОБА_1 в якості виконавця зобов`язувався за завданням замовника - ДП «Овруцьке лісове господарство», надавати за плату наступні послуги: охорона території, об`єктів та готової продукції Бережестський н/с дільниця №3, що знаходиться за адресою: с. Гладковичі Овруцького району Житомирської області, згідно з графіком, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Оплата за послуги здійснюється щомісячно згідно акту виконаних робіт по діючих нормативах лісгоспу відповідно до п.3.1 вказаного договору. Серед обов`язків сторін сторони погодили серед іншого, що виконавець бере на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому підприємством матеріальних цінностей, а замовник зобов`язується ознайомити виконавця з діючим законодавством про матеріальну відповідальність, а також з діючими інструкціями, нормативами і правилами зберігання, приймання, обробки, продажу (відпускання), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей. Строк дії договору відповідно до п.6 .1 договору з моменту його підписання і до 31.10.2010. Відповідно до доповнення №1 до договору строк дії договору продовжено до 31.12.2011, відповідно до доповнення до договору від 01.01.2012 строк дії договору продовжено до 31.12.2012 (а.с. 3-6 т.1).

04.01.2012 з позивачем було укладено новий договір про надання послуг №1-Г/13, відповідно до умов якого він в якості виконавця зобов`язувався за завданням замовника - ДП «Овруцьке лісове господарство», надавати за плату наступні послуги: охорона території та об`єктів матеріальної цінності Гладковицького лісництва, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Пунктом 2.3 договору передбачено, що замовник зобов`язаний оплатити вартість виконаних «Виконавцем» робіт, передбачених п. 1.1 договору, прийняти роботу, виконану «Виконавцем» після підписання акту виконаних робіт та оплатити їх. За виконання роботи «Замовник» зобов`язується оплачувати щомісячно по акту виконаних робіт - п. 3.1 договору. Серед обов`язків сторін сторони погодили серед іншого, що виконавець зобов`язаний дотримуватися правил протипожежної безпеки, правил охорони праці в місцях виконання робіт, вживати заходів щодо збереження ввіреного йому замовником майна, а замовник зобов`язується ознайомити виконавця на місці роботи з правилами проведення робіт, пожежної безпеки в лісі, контролювати їх дотримання в процесі виконання робіт. Строк дії договору відповідно до п. 6.1 договору з моменту його підписання і до 31.12.2013, що підтверджується копією договору (а.с. 7-8 т. 1).

31.12.2015 з ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг №29/16-е, відповідно до умов якого він в якості виконавця зобов`язувався за завданням замовника - ДП «Овруцьке лісове господарство», надавати за плату наступні послуги: охорона території та об`єктів матеріальних цінностей в Гладковицькому лісництві, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Пунктом 2.3 договору замовник зобов`язаний оплатити вартість виконаних «Виконавцем» робіт, передбачених п. 1.1 договору, прийняти роботу, виконану «Виконавцем» після підписання акту виконаних робіт та оплатити їх. За виконання роботи «Замовник» зобов`язується оплачувати щомісячно по акту виконаних робіт - п. 3.1 договору. Серед обов`язків сторін сторони погодили серед іншого, що виконавець бере на себе повну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому підприємством об`єктів, матеріальних цінностей, а замовник зобов`язаний забезпечувати виконавця інформацією, необхідною для надання послуг. Строк дії договору відповідно до п. 6.1 договору з моменту його підписання і до 31.12.2016, що підтверджується копією вказаного договору (а.с. 9 т. 1).

Відповідно до умов договору про надання послуг від 01.01.2017 №9/17в позивач в якості виконавця зобов`язувався за завданням замовника - ДП «Овруцьке лісове господарство», надавати за плату наступні послуги: коління та піднесення дров, охорона території загальною площею 23000 м.кв., об`єктів в Гладковицькому лісництві ДП «Овруцький лісгосп», що знаходиться за адресою с. Гладковичі, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Пунктом 2.3 договору замовник зобов`язаний оплатити вартість виконаних «Виконавцем» робіт, передбачених п.1.1 договору, прийняти роботу, виконану «Виконавцем» після підписання акту виконаних робіт та оплатити їх. За виконання роботи «Замовник» сплачує «Виконавцеві» винагороду щомісяця 2960,00 грн. згідно акту виконаних робіт - п. 3.1 договору. За коління та піднесення дров Замовник сплачує Виконацю винагороду 38,85 грн. за 1 скл/м, згідно акту виконаних робіт. Серед обов`язків сторін сторони погодили серед іншого, що виконавець бере на себе повну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому підприємством об`єктів, матеріальних цінностей, а замовник зобов`язаний створювати виконавцю умови, необхідні для нормальної роботи з забезпечення повної схоронності довірених йому матеріальних цінностей. Строк дії договору відповідно до п. 6.1 договору з моменту його підписання і до 31.12.2017.

Відповідно до доповнення від 31.12.2017 до договору про надання послуг №9/17-а від 01.01.2017 за згодою сторін сторони домовилися розірвати договір про надання послуг №9/17-а від 01.01.2017 з 31.08.2017 (а.с.10-12 т.1).

Як зазначив позивач, він працював у відповідача з 1998 року, потім почалися скорочення і в 2010 році директор сказав попрацювати сторожем по договору з наступним переведенням назад. В 2014 році бухгалтера взяли назад, він теж просився взяти його по трудовому договору, але не взяли. Коли він лікувався, то за нього працювали, а він потім відробляв. Він телефонував в управління Держпраці в м. Житомир і йому сказали, що йому незаконно відмовляють в укладенні трудового договору. Сказали написати заяву письмову, вони приїдуть з перевіркою. Директор попросив його не писати, так як великі штрафи. З 01.01.2018 його взяли знову в штат. Робота не змінювалася.

Прийняття ОСОБА_1 на посаду сторожа в Гладковицьке лісництво з 01.01.2018 підтверджується копією наказу №155-к від 29.12.2017 (а.с. 93 т.1).

Оцінюючи пояснення свідків ОСОБА_4 - лісничого Гладковицького лісництва, та бухгалтера Гладковицького лісництва, а також досліджені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що між сторонами виникли трудові правовідносини, оскільки цивільно-правові договори, які були укладені між позивачем та відповідачем, не містять конкретних відомостей про результат виконуваної позивачем роботи, про об`єм робіт, які він мав виконувати за умовами договору, що притаманно цивільно-правовим угодам. Предметом договорів був саме процес праці, а не її кінцевий результат.

Суд звертає увагу, що серед обов`язків сторін сторони погоджували серед іншого, що виконавець бере на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому підприємством матеріальних цінностей, а замовник зобов`язується ознайомити виконавця з діючим законодавством про матеріальну відповідальність, а також з діючими інструкціями, нормативами і правилами зберігання, приймання, обробки, продажу (відпускання), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей, про що вказувалося вище в розрізі кожного договору окремо.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, укладається цивільно-правовий договір. При цьому, неприпустимо оформляти договори цивільно-правового характеру на виконання небезпечних робіт, а також робіт, які мають постійний характер виконання.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17 (провадження № К/9901/15518/18) та Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2018 року у справі № 127/21595/16-ц (провадження № 61-10203св18) йдеться про те, що частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Цивільно-правовий договір - це будь-який вид договору, який укладається відповідно до вимог не трудового, а цивільного законодавства.

Відтак, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач помилково включив трудові відносини у форму цивільно-правових. Крім того, характер виконуваної позивачем роботи також свідчить про те, що робота виконувалась постійно, оскільки в укладених договорах не було визначено обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги). Відповідно між сторонами виник спір в сфері трудових правовідносин, що регулюється законодавством про працю.

Поряд з тим, суд враховує, що нормами ст.233 КЗпП України закріплено, що працівник має право звернутися до суду для вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови від 6 листопада 1992 року №9 „Про практику розгляду судами трудових спорів" встановлені ст.ст. 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Позивач звернувся до суду 31.08.2020, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на позовній заяві. В судовому засіданні він зазначав, що працював у відповідача з 1998 року, потім почалися скорочення і в 2010 році директор сказав попрацювати сторожем по договору з наступним переведенням назад. В 2014 році бухгалтера взяли назад, він теж просився взяти його по трудовому договору, але його не взяли. Він телефонував в управління Держпраці в м. Житомир і йому сказали, що йому незаконно відмовляють в укладенні трудового договору. Сказали написати заяву письмову, вони приїдуть з перевіркою. Директор попросив його не писати, так як великі штрафи. З 01.01.2018 його взяли знову в штат. Перший договір №92/10-а укладено було між сторонами 02.07.2010. Відповідно з вказаного часу позивач дізнався про порушення свого права, яке, як сам пояснив, просив у керівництва поновити в 2014 році, звертався в управління Держпраці, а не в 2018 році, як наведено в його запереченні щодо заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності, що свідчить про сплив не лише спеціального, а і загального строку позовної давності (а.с. 252 т.1). Питання про поновлення строку стороною позивача не ставиться.

Посилання позивача в даній заяві, що позов не обмежується будь-яким строком, оскільки позовними вимогами є саме нарахування та виплата заробітної плати та її складових, суд не може покласти в основу рішення у справі, оскільки вимога про зобов`язання та виплату заробітної плати та інших виплат, в тому числі і компенсацій за паливні норми, які не є складовою заробітної плати, а додатковим благом, є похідною вимогою.

Крім того, з огляду на сплив значного строку ряд первинних документів відповідача згідно номенклатури справ було знищено в зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується наданими стороною відповідача актами про знищення бухгалтнських документів, термін зберігання яких закінчився, та протокалами засідання експертної комісії (а.с. 112-122 т.1) і, що робить не можливим проведення розрахунків спірних виплат. Розрахунки, які наведені в позовній заяві, як орієнтовані, і які зі слів позивача та його представника були проведені бухгалтером на підставі даних підприємства, не можуть бути покладені в основу рішення у справі при відсутності документальних даних.

Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яке знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 3 в с. Дубовий Гай Коростенського району Житомирської області, про визнання договорів про надання послуг трудовими договорами, зобов`язання нарахування та виплату заробітної плати, відмовити.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 24.07.2023.