Ухвала

від 24.07.2023 по справі 560/8369/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8369/23

УХВАЛА

24 липня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д., розглянувши заяву в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" до Державної інспекції архітектури та містобудування України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації відмовлено.

21.07.2023 на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення понесених витрат на професійну правничу правову допомогу, в якому третя особа просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" на його користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Таким чином, з урахуванням приписів частини 3 статті 252 КАС України, суд вважає, що відсутні перешкоди для розгляду заяви третьої особи про ухвалення додаткового судового рішення у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву третьої особи про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано ч. 11 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на стороні якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Таким чином, судові витрати, понесені заявником відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача.

Аналогічних висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 27.05.2019 року у справі № 821/410/17.

Разом з цим, суд зазначає, що положеннями статті 139 КАС України передбачено право на відшкодування судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень шляхом їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Проте, жодним нормативно-правовим актом не встановлено права третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на відшкодування судових витрат у разі прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що клопотання третьої особи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої правової допомоги в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуюча суддя Д.Д. Гнап