Ухвала

від 26.02.2024 по справі 560/8369/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2024 року

м. Київ

справа №560/8369/23

адміністративне провадження № К/990/43892/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року в справі № 560/8369/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про скасування державної реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації,-

УСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якому просив: - скасувати державну реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ХМ14311022365 від 27 липня 2011 року, якою введено в експлуатацію приміщення кафе по АДРЕСА_1 ; - скасувати державну реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ХМ14311022366 від 27 липня 2011 року, якою введено в експлуатацію приміщення магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_2 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року у справі № 560/8369/23 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року касаційну скаргу позивача залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтування підстав касаційного оскарження рішень.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11 січня 2024 року скаржник подав уточнену касаційну скаргу з обгрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

У касаційній скарзі міститься посилання на існування обставин передбачених підпунктом "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а саме суд першої інстанції відніс дану справу до категорії незначної складності помилково. Такі посилання обґрунтовані тим, що ця справа є справою значної складності, оскільки суди при розгляді справи не дослідили ряд важливих фактичних обставин справи.

Доводи скаржника про помилкове віднесення справи до категорії справ незначної складності не знаходить свого підтвердження.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Як зазначалося, у цій справі позивач просить скасувати державну реєстрацію декларацій про готовність об`єкта до експлуатації №ХМ14311022365, №ХМ14311022366 від 27 липня 2011 року, якими введено в експлуатацію приміщення кафе по АДРЕСА_1 та приміщення магазину продовольчих товарів по проспекту Миру 69/1а у м. Хмельницькому.

У касаційній скарзі позивач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що суди попередніх інстанцій під час прийняття рішення не врахували висновки Верховного Суду зроблені у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16, від 24 листопада 2021 року у справі № 420/998/21, однак, вказані постанови та оскаржувані судові рішення, прийняті хоч і у подібних правовідносинах, проте за різних фактичних обставин справи, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у цій справі.

Так, у справі № 826/6660/16 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що внесені позивачем до спірної декларації відомості є недостовірними в частині розміру площі належних йому на праві власності чи користуванні приміщень, а тому у задоволенні позову відмовлено, однак у цій справі № 560/8369/23 суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що підставою для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації є визнання будівництва самочинним, а такі обставини у цій справі не доведені, тому вимоги позивача є необґрунтованими. Також судами попередніх інстанцій наголошено, що статею 376 ЦК України визначено виключний перелік обставин за яких будівництво може бути визначене самочинним, і вказані позивачем обставини до таких не належать.

У постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 420/998/21 Верховний Суд не формував висновків, а справу в частині позовних вимог про припинення права на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації, скасування містобудівних умов та обмежень направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі 420/92178/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня.

Також, Суд критично оцінює посилання скаржника на неврахування правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2021 року у справі № 464/3201/18, від 14 листопада 2019 року у справі №826/2966/16, від 15 листопада 2019 року у справі №826/198/16, від 26 лютого 2020 року у справі №826/13788/15, від 20 серпня 2020 року у справі № 640/19360/19, оскількі такі не є релевантними до цієї справи.

Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення достатніх обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року в справі № 560/8369/23.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л. В. Тацій