Ухвала

від 11.07.2023 по справі 229/3609/23

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2-з/229/9/2023

ЄУН 229/3609/23

У Х В А Л А

11.07.2023 року м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі судді Давидовської Т.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за сплату аліментів,

встановила:

07.06.2023 року до Дружківського міського суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та штрафу.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 11 липня 2023 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за сплату аліментів,

Крім того від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову у цивільній справі №229/3609/22 за позовом ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що сума яку має стягнути виконавець, є надто значною, і виконавцем було направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 16.05.2023 року до військової частини на виконання та стягнення з позивача суми заборгованості, до ухвалення рішення у справі. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у зв`язку з чим просить заяву задовольнити.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням приписів ч. 1 ст.153та ч. 2 ст.247 ЦПК Українирозгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальноготехнічного засобу.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вст. 151 ЦПК Українивикладено вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в заяві про забезпечення позову повинно бути вказано захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. При встановленні співмірності між обраним видом забезпечення позову та предметом і підставами позову, слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. Аналогічну правову позицію викладено в Постанові Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі №211/129/18-ц.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позивач звернувся в суд з позовом, предметом якого є звільнення від сплати заборгованості по аліментам, а не оскарження виконавчого документа боржником у судовому порядку.

Крім того, виходячи із змісту позовних вимог, а також з вимог заяви про забезпечення позову вбачається, що запропонований заявником вид забезпечення позову фактично зводиться до вирішення спору по суті, а тому на підставі ч. 10 ст. 150 ЦПК України не може бути застосований судом, оскільки таке забезпечення не узгоджується з положеннями процесуального закону. Звертаючись до суду з такою заявою, позивач фактично в порядку забезпечення позову просить вирішити спір по суті.

Крім того, відповідно до приписів пункту 9 стаття 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з засад судочинства.

Частина друга статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вказує на те, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як зазначено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, матиме своїм наслідком порушення прав відповідача у цій справі, як стягувача у виконавчому провадженні. В даному випадку забезпечення позову шляхом зупинення виплат аліментів на дітей фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.

Отже, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247,149-153 ЦПК України, суд,-

ухвалила:

У задоволенні заявипро забезпеченняпозову уцивільній справіза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільненнявід сплатизаборгованості засплату аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подаєтьсяпротягом 15 днів з дня з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області.

Суддя Т.В. Давидовська

11 липня 2023 р.