Постанова

від 13.07.2023 по справі 372/266/15-ц

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2023 р. Справа№ 372/266/15-ц

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Репіковій З.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 13.07.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2023 (повний текст ухвали складено 24.03.2023)

про призначення судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження

у справі №372/266/15-ц (суддя Сокуренко Л.В.)

за первісним позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави

в особі:

1. Кабінету Міністрів України

2. Державного підприємства «Київське лісове господарство»

до:

1. Обухівської районної державної адміністрації Київської області

2.Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області

3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег»

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олени Віталіївни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Національного банку України, ОСОБА_10 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору іпотеки та витребування земельної ділянки

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег»

до:

1.Державного підприємства «Київське лісове господарство»

2. Кабінету Міністрів України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Національного банку України, ОСОБА_10 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області

про визнання права власності на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2020 у справі №372/266/15-ц заяву першого заступника прокурора Київської області про направлення справи в частині за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу № 372/266/15-ц у частині позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олени Віталіївни від 22 лютого 2016 року № 28417332 про державну реєстрацію права власності на розташовану в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0026 і загальною площею 9,0030 га за Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» і про витребування цієї земельної ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство» з незаконного володіння Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» передано до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2021 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «Фінансової компанії «Стратег» для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 23.09.2021 у справі № 372/266/15-ц було залишено без розгляду первісний та зустрічний позов.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.09.2021 по даній справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.09.2021 у справі № 372/266/15-ц залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Київської області від 23.09.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 08.06.2022 у справі 372/266/15-ц касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 23.09.2021 у справі № 372/266/15-ц скасовано в частині залишення без розгляду первісного позову Першого заступника прокурора Київської області, а справу в зазначеній частині направлено на розгляд до суду першої інстанції; у решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 23.09.2021 у справ № 372/266/15-ц залишено без змін.

В судовому засіданні 23.02.2023 суд прийняв позовні вимоги в редакції, що викладені в письмових поясненнях прокуратури № 15/1-127-вих-23 від 15.02.2023 по справі, у зв`язку із чим суд в судовому засіданні 23.02.2023 повідомив сторін, що суд в подальшому розглядає первісний позов із такими позовним вимогами:

« 1. Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратег» земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:028:0051 площею 2,501 га, 3223187700:12:028:0050 площею 2,5009 га, 3223187700:12:028:0049 площею 4,0011 га.».

В судовому засіданні 23.02.2023 суд повідомив представників сторін, що клопотання відповідача-3 про призначення у справі судово-екологічної експертизи буде розглянуто в наступному судовому засіданні. Ухвалою суду від 23.02.2023, як занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 09.03.2023.

09.03.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача-3 надійшло клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи та відзив на позовну заяву з врахування нової редакції позовних вимог.

В судовому засіданні 09.03.2023 суд протокольно відмовив у задоволення клопотання відповідача-3 від 23.02.2023 про призначення у справі судово-екологічної експертизи та повідомив сторін, що розгляд клопотання відповідача-3 від 09.03.2023 про призначення у справі земельно-технічної експертизи буде розглянуто в наступному судовому засіданні 23.03.2023.

В судовому засіданні 23.03.2023 представником відповідача-3 надано усні пояснення щодо раніше поданого клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи, відповідно до яких клопотання підтримував в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

В обґрунтування поданого клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи відповідач-3 посилається на те, що частина площі спірних земельних ділянок не відноситься до земель лісового фонду. Таке заперечення відповідача-3 базується на тому, що в одному з ключових доказів у справі акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 45/01 від 28.02.2012 визначено, що за документами та матеріалами, дослідженими у процесі перевірки, встановлено, що спірні земельні ділянки повністю або деякі частково накладаються на землі лісового фонду (квартал 110 Козинського лісництва, виділи 13-20). Як зазначає відповідч-3, з вказаного акту слідує, що може мати місце не повне, а лише часткове накладення площі спірних земельних ділянок лісового фонду. Таким чином, на переконання відповідача-3, з урахуванням поділу первинної земельної ділянки відповідача-3 на три окремі об`єкти, частини (площі) спірних земельних ділянок, які не накладаються на землі лісового фонду, взагалі не можуть бути витребувані у відповідача за будь-яких обставин. За ствердженням відповідача-3, прокурор не надав жодних доказів для встановлення того, у якій саме частині спірні земельні ділянки накладаються на землі лісового фонду.

У зв`язку із зазначеним вище, відповідач-3 просить суд призначити у справі земельно-технічну експертизу, виконання якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинити провадження у справі, оплату вартості експертизи покласти на відповідача-3, а на вирішення експертам поставити наступні запитання (з урахування доповнення до клопотання від 23.03.2023):

1. Чи накладається земельна ділянка площею 2,501 га (кадастровий номер 3223187700:12:028:0051), земельна ділянка площею 2,5009 га (кадастровий номер 3223187700:12:028:0050), земельна ділянка площею 4,0011 га (кадастровий номер 3223187700:12:028:0049) на землі лісового фонду?

2. У разі ствердної відповіді на питання 1, які частини вказаних земельних ділянок накладаються, а які не накладаються на землі лісового фонду (вказати конкретну площу, конфігурацію і позначити на схемі розташування земельних ділянок області, які накладаються та які не накладаються на землі лісового фонду)?

3. У разі ствердної відповіді на питання 1, коли саме (за можливості, вказати точну дату) землі лісового фонду, на які накладаються вказані земельні ділянки, набули статусу земель лісового фонду?

В судовому засіданні 23.03.2023 прокурор надав усні пояснення щодо клопотання відповідача-3 про призначення судової земельно-технічної експертизи, проти його задоволення заперечив та просив суд у задоволенні клопотання відповідача-3 відмовити.

В запереченні проти задоволення клопотання відповідача-3 про призначення у справі земельно-технічної експертизи, прокурор зазначає, що в матеріалах справи наявні докази віднесення спірних земель до земель лісогосподарського призначення. Так прокурор вказує на те, що в матеріалах справи наявні необхідні докази щодо віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0028 (за рахунок поділу якої у подальшому утворено 3 спірні земельні ділянки) до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства «Київське лісове господарство», що свідчить про відсутність дійсної потреби у призначенні земельно-технічної експертизи. На підтвердження вказаних обставин, прокуратурою долучено до матеріалів справи лист Головного управління Держземагенства у Київської області від 25.11.2015, Державного підприємства «Київське лісове господарство» № 02-868 від 26.11.2014. Крім того, вказане також підтверджується викопіюванням з планшету матеріалів лісовпорядкування 2003 року, з корегуванням проекту формування та встановлення меж Старобезрадичівської сільської ради, із чергового кадастрового плану Старобезрадичівської сільської ради та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 45/01 від 28.02.2012, складеним державними інспекторами контролю за використанням та охороною земель Управління Держземінспекції Головного управління Держкомзему у Київській області. Як зазначає прокурор, вказані вище обставини та їх юридична кваліфікація знайшли своє підтвердження у тому числі у рішеннях судів касаційної інстанції в ході розгляду даної справи.

Прокурор зауважує, що поділ первинної земельної ділянки на нові земельні ділянки жодним чином не змінює їх правового статусу земель лісогосподарського призначення, які незаконно вибули із власності держави. При цьому на спростування тверджень відповідача-3 щодо можливого не накладення (повного або часткового) новоутворених земельних ділянок на землі лісогосподарського призначення, обласною прокуратурою було надіслано лист з указаних питань до ВО «Укрдержіспроект». Так відповідно до змісту відповіді ВО «Укрдержіспроект» від 23.03.2023 № 229 та доданими до неї картографічними даними, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:028:0051, 3223187700:12:028:0050, 3223187700:12:028:0049 розташовані в межах кварталу 110 Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство».

Враховуючи зазначене вище, прокурор переконаний, що наявні в матеріалах справи докази дають змогу встановити фактичні обставини справи без призначення судом земельно-технічної експертизи, у зв`язку із чим просив у задоволенні клопотання відповідача-3 про призначення земельно-технічної експертизи відмовити.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2023 у справі №372/266/15-ц клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег» про призначення земельно-технічної експертизи задоволено частково.

Призначено судову земельно-технічну експертизу по справі №372/266/15-ц, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Смоленська, буд. 6, м. Київ, 03057).

На вирішення експерту поставлено наступні питання:

1. Чи знаходилися земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:028:0051, площею 2,501 га, 3223187700:12:028:0050, площею 2,5009 га та 3223187700:12:028:0049, площею 4,0011 га, що розташовані в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, станом на момент їх відведення (передачу у приватну власність) і на даний час в межах (у складі) земель лісового фонду (лісогосподарського призначення)?

2. Чи є накладання земельних ділянок з кадастровими номерами 3223187700:12:028:0051, площею 2,501 га, 3223187700:12:028:0050, площею 2,5009 га та 3223187700:12:028:0049, площею 4,0011 га, що розташовані в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, на земельну ділянку 3223187700:12:028:0026, загальною площею 9,0030 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, на яку 09.03.2006 ОСОБА_10 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 233833, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів від 25.03.2006 за № 1591?

Витрати по проведенню експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег».

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег» забезпечити оплату експертизи та її проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Смоленська, буд. 6, м. Київ, 03057).

Провадження у справі № 372/266/15-ц зупинено до завершення судової земельно-технічної експертизи.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стратег» про призначення судової земельно-технічної експертизи в частині поставлених запитань відмовлено.

Ухвала мотивована наявністю суперечливих позицій сторін щодо віднесення/невіднесення спірних земельних ділянок до земель лісового фонду, з метою встановлення належності/неналежності земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223187700:12:028:0051 площею 2,501 га; 3223187700:12:028:0050 площею 2,5009 га; 3223187700:12:028:0049 площею 4,0011 га, до земель лісогосподарського призначення, а тому суд дійшов висновку, що у даній справі для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, виникла потреба у спеціальних знаннях, якими суд не володіє, у зв`язку із цим вбачає за необхідне призначити у справі № 372/266/15-ц земельно-технічну експертизу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, прокурор 06.04.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права, ухвала суду прийнята з недотриманням вимог статей 73,99,100 ГПК України, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- необхідними умовами для призначення судової експертизи є неможливість встановлення фактичних даних, які входять до предмета доказування за допомогою інших засобів доказування, наявність взаємно суперечливих доказів. У даній справі відсутня жодна із перерахованих вище умов;

- апелянт вважає наявними у справі докази на підтвердження віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0026 до земель лісогосподарського призначення;

- сторонами не надано суду жодного доказу, який би суперечив або спростовував вказані вище обставини;

- ТОВ «Фінансова компанія «Стратег» сам факт накладення спірних земельних ділянок на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство», під сумнів не ставить;

- обгрунтування клопотання про призначення судової експертизи та оскаржуваної ухвали суду зведено виключно до гіпотетичної можливості не накладення, яка ґрунтується на припущеннях відповідача, певної частки від площ утворених за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0026, земельних ділянок з кадастровими номерами 3223187700:12:028:0051, 3223187700:12:028:0050, 3223187700:12:028:0049 на землі лісогосподарського призначення;

- прокурор вважає, що у справі наявні докази, які вказують виключно на обґрунтованість позовних вимог прокурора в частині незаконного набуття відповідачем права власності на землі лісогосподарського призначення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 372/266/15-ц.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2023 про призначення судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 372/266/15-ц.

Матеріали справи №372/266/15-ц надійшли до суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі. Надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

06.06.2023 апелянтом до суду подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору, а саме, копію платіжної інструкції №786 від 13.04.2023 про сплату судового збору в сумі 2 684,00 грн., яку передано головуючому у справі 12.06.2023, після виходу колегії суддів з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 поновлено заступнику керівника Київської обласної прокуратури пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 23.03.2023 про призначення судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі №372/266/15-ц, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2023 про призначення судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі №372/266/15-ц., розгляд справи призначено на 13.07.2023.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

В судове засідання апеляційної інстанції 13.07.2023 з`явився прокурор та представник відповідача-3.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.07.2023 прокурор підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники апеляційного провадження не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка інших учасників обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 13.07.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2015 перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_10 про:

- визнання недійсним розпорядження Обухівської РДА від 29.12.2003 № 746 «Про передачу земельних ділянок у власність», в частині передачі у власність земельних ділянок загальною площею 9,0030 га;

- визнання недійсним підпункту 2 додатка до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради від 18.08.2006 № 93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради»;

- визнання недійсним державного акту серії ЯД № 658672 від 25.10.2006, виданого на ім`я ОСОБА_10 , кадастровий номер 3223187700:12:028:0026;

- витребування на користь ДП «Київський лісгосп» з незаконного володіння ОСОБА_10 земельної ділянки площею 9,0030 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223187700:12:028:0026, вартістю 958 500,00 грн;

- визнання за ДП «Київський лісгосп» права постійного користування на земельну ділянку площею 9,0030 га, кадастровий номер 3223187700:12:028:0026.

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначав, що на виконання спільного наказу Міністерства аграрної політики України і державного комітету лісового господарства України № 106/60 від 26.06.2000 року «Про ліси сільськогосподарських підприємств» та Указу Президента України від 03.12.1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», з урахуванням рішення Обухівської районної ради від 15.09.2000 року № 126.11.ХХ.ІІІ, наказу Київського державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» від 10.08.2001 року №219 «Про приймання земель лісового фонду», рішення Київської обласної ради від 25.01.2001 року №264-15-ХХІІІ «Про землі лісового фонду Київської області, що вивільнені внаслідок реформування колективних сільськогосподарських підприємств», листа Київського державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» від 14.05.2003 року №01-318, розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 23.06.2003 року №333 «Про передачу земель лісового фонду у постійне користування Обухівському, Козинському лісництвам та Ржищівському Держлісгоспу для ведення лісового господарства» передано, зокрема, Козинському лісництву у постійне користування 1155,1 га земель лісового фонду для ведення лісового господарства, з них 492,5 га на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району.

Відповідно до акту прийому-передачі Козинське лісництво КДЛГО «Київліс» прийняло 351,4 га земель лісового фонду на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району (у зв`язку з припиненням діяльності колишніх сільськогосподарських підприємств-лісокористувачів).

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації №333 від 23.06.2003 визначено, відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України, цільове призначення земельної ділянки, як землі лісового фонду для ведення лісового господарства.

На підставі вказаного розпорядження лісовпорядною організацією ВО «Укрдержліспроект» виготовлено планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які були погоджені з органом контролю у сфері земельних ресурсів та передані для користування ДП «Київському лісгоспу».

Так, відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування ДП «Київський лісгосп», кварталу 110 Козинського лісництва, виділів 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 спірні земельні ділянки, які були відчужені на користь ОСОБА_10 є земельними ділянками лісового фонду, покриті лісовою рослинністю, які у 2003 році протаксовані та мають відповідні таксаційні характеристики. (зазначене підтверджується листом Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 26.11.2014 року № 02-868, актом перевірки Головного управління Держкомзему у Київській області від 28.02.2012 року № А45/01, викопіюванням з чергового кадастрового плану Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району).

Однак, в подальшому, без урахування вищевикладеного, розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.2003 року №746 «Про передачу земельних ділянок у власність» затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району та передано у приватну власність земельні ділянки 41-му громадянину України, згідно додатку, для ведення особистого селянського господарства загальною площею 41,046 га, про що останнім видано державні акти на право власності на землю.

В подальшому, частина із них отримала державні акти на право власності, а саме:

ОСОБА_1 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278387 від 30.12.2003);

ОСОБА_2 (державний акт на право власності на землю площею 1,001 га серії РЗ № 278389 від 30.12.2003);

ОСОБА_3 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278381 від 30.12.2003);

ОСОБА_4 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278385 30.12.2003);

ОСОБА_5 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278384 від 30.12.2003);

ОСОБА_6 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278382 від 30.12.2003);

ОСОБА_7 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278380 від 30.12.2003);

ОСОБА_8 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278386 від 30.12.2003);

ОСОБА_9 (державний акт на право власності на землю площею 1,001 га серії РЗ № 278383 від 30.12.2003).

У подальшому, зазначені громадяни, на підставі договорів купівлі-продажу від 09.03.2006 року за №№ 716, 681, 691, 692, 695, 717, 686, 758, 764 відчужили земельні ділянки загальною площею 9,0030 га на користь ОСОБА_10 , про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру правочинів.

В результаті, на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу від 09.03.2006 року ОСОБА_10 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 9,0030 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, серії ЯГ № 233833, кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:028:0026, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів від 25.03.2006 № 1591.

В подальшому, рішенням Старобезрадичівської сільської ради 4 сесії 5 скликання від 18.08.2006 року № 93 (підпункт 2 додатку до пунктів 1-3 рішення) цільове призначення земельної ділянки ОСОБА_10 змінено з особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, про що останньому видано Державний акт на право власності на землю серії ЯД № 658672 від 25.10.2006 року, кадастровий номер земельний ділянки 3223187700:028:0026.

Відповідно до договору іпотеки від 29.12.2012 року між ОСОБА_10 та ПАТ «Європейський газовий банк» було укладено договір іпотеки земельної ділянки площею 9,0035 га, що належить ОСОБА_10 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 658672 від 25.10.2006 року, на забезпечення Кредитного договору № 85-180208 від 18.02.2008 року укладеного між ТОВ «Видавничий дім «Інтегра» та ПАТ «Європейський газовий банк».

Пізніше на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2018 ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» відчужено спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0026 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Стратег».

В подальшому, відповідно до заяви ТОВ «Фінансова компанія «Стратег» від 21.08.2020, спірну земельну ділянку площею 9,003 га розділено на 3 земельні ділянки: з кадастровим номером 3223187700:12:028:0051 площею 2,501 га; з кадастровим номером 3223187700:12:028:0050 площею 2,5009 га; з кадастровим номером 3223187700:12:028:0049 площею 4,0011 га.

Право власності ТОВ «Фінансова компанія «Стратег» на новостворені земельні ділянки зареєстроване 01.09.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За доводами прокурора, передача у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0026 загальною площею 9,0030 га, яка в подальшому була розділена відповідачем-3 на 3 земельні ділянки, відбулась з порушенням вимог законодавства, оскільки вилучення земель лісогосподарського призначення відбулось за відсутності згоди та поза волею власника держави.

Враховуючи зазначене вище, прокурор просить суд (із змінами і доповненнями) витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратег» земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:028:0051 площею 2,501 га, 3223187700:12:028:0050 площею 2,5009 га, 3223187700:12:028:0049 площею 4,0011 га.

У свою чергу відповідач-3, заперечуючи проти позовних вимог прокурора (в останній редакції) посилається на те, що відповідач є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок, який набув їх за відплатним договором, у зв`язку із чим витребування і у відповідача-3 як добросовісного набувача, що набув їх за відплатним договором, лише за наявності однієї з трьох умов: 1) майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) майно було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; або 3) майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Однак, на переконання відповідача-3, жодна з вказаних вище умов не виконується у даній ситуації, з огляду на те, що спірні земельні ділянки не були: загублені, викрадені чи такими, що вибули з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

Відповідач-3 також зауважує на неправильному виборі способу захисту прав прокурором, що полягає у помилковості визначення позовних вимог як витребування спірних земельних ділянок на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації. Відповідач-3 вважає, що така позовна вимога не може бути задоволена з огляду на те, що Київська обласна державна адміністрація не наділена повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками лісового фонду.

Крім того відповідач-3 наголошує на недоведеності незаконного вибуття спірних ділянок від держави як їхнього попереднього власника, а матеріали справи не містять належним чином оформлених планово-картографічних матеріалів щодо прав ДП «Київське лісове господарство» на спірні земельні ділянки. Таким чином, відповідач-3 переконаний, що на момент передачі спірних земельних ділянок у приватну власність у грудні 2003 року право держави, як попереднього власника цих земельних ділянок, не було належним чином оформлене, що виключає незаконність вибуття спірних земельних ділянок з власності держави відповідно та створює підстави для відмови у позові про витребування земельних ділянок у відповідача-3 на користь держави.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач-3 стверджує, що прокурором не доведено повного накладення спірних земельних ділянок на землі лісового фонду, у зв`язку із чим, на думку відповідача-3, за будь-яких умов, не можуть бути витребувані у відповідача-3 земельні ділянки у частинах, які не накладаються на землі лісового фонду

Таким чином, враховуючи аргументи прокурора та заперечення відповідача-3, спірним питанням у цій справі є належність спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення (земель лісового фонду), а дослідженню та встановленню підлягає цільове призначення спірних земельних ділянок, у тому числі обставини їх належності/неналежності до земель лісогосподарського призначення.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 86 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування та жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У зв`язку із цим судом відхилені твердження прокурора, що наявні в матеріалах справи докази дають змогу встановити фактичні обставини справи без призначення судом земельно-технічної експертизи, оскільки за змістом положень чинного процесуального законодавства саме суд оцінює надані учасниками судового процесу докази та, відповідно, встановлює їх належність та допустимість.

Беручи до уваги наявність суперечливих позицій сторін щодо віднесення/невіднесення спірних земельних ділянок до земель лісового фонду, з метою встановлення належності/неналежності земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223187700:12:028:0051 площею 2,501 га; 3223187700:12:028:0050 площею 2,5009 га; 3223187700:12:028:0049 площею 4,0011 га, до земель лісогосподарського призначення, суд дійшов висновку, що у даній справі для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, виникла потреба у спеціальних знаннях, якими суд не володіє, у зв`язку із цим вбачає за необхідне призначити у справі № 372/266/15-ц земельно-технічну експертизу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поняття судової експертизи визначено у статті 1 Закону України «Про судову експертизу», як дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об`єктивним дослідженням обставин та доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Частиною 1 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України визначено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Частинами 3-6 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Господарський суд не зв`язаний пропозиціями сторін щодо питань для судової експертизи, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз`ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

У поданому відповідачем-3 клопотанні вх. № 1894 від 09.03.2023 про призначення у справі земельно-технічної експертизи, останній запропонував суду перелік питань, роз`яснення яких, на його думку, потребує спеціальних знань висновку експерта.

Судом запропоновані питання відповідача-3 розглянуті, частина запропонованих питань судом відхилена, у зв`язку з їх недоцільністю; частина питань відкоригована та визначено остаточне коло питань, відповіді на які потребують спеціальних знань та будуть достатні для розгляду спору.

Абзацами 1-2 підпункту 1.2.13 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 встановлено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до п. 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998 року № 53/5, експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування, згідно із переліком зон, наведеним у додатку до даної Інструкції. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі судовий експерт) користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Стратег» було запропоновано доручити проведення судової експертизи по справі Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Інші учасники справи щодо запропонованої віповідачем-3 експертної установи заперечень не висловили.

На підставі вищезазначеного, з врахуванням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку щодо призначення судової земельно-технічної експертизи в даній справі, проведення якої доручає Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Згідно з ч. ч.3, 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України експертиза проводиться в судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

У ч. 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, сторони в рівних частках.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Стратег» у поданому клопотанні про призначення земельно-технічної експертизи зазначено, що обов`язок оплати вартості експертизи на цій стадії розгляду справи покласти на відповідача-3 як ініціатора її призначення.

Враховуючи, що клопотання про призначення судової експертизи заявлено відповідачем-3, суд дійшов висновку, що доцільним є покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Стратег» витрат на попередню оплату судової експертизи.

Враховуючи, що в судовому засіданні 23.03.2023 судом призначено судову експертизу, проведення якої за характером досліджень має відбуватись поза межами суду (в експертній установі), провадження у справі № 372/266/15-ц судом зупинено.

За встановлених обставин справи, місцевим господарським судом правомірно призначено у справі експертизу, враховуючи, що:

- для з`ясування питань, що мають значення для справи і ставляться на вирішення експертизи, дійсно були потрібні спеціальні знання у сфері земельно-технічної справи;

- відповідач-3 позбавлений можливості самостійно замовити виконання такої експертизи, оскільки відповідні картографічні та інші матеріали, необхідні для її проведення, наявні тільки у матеріалах справи;

- прокурор не заперечує лише часткове накладення земельних ділянок на землі лісового фонду;

- без проведення у справі призначеної експертизи неможливо однозначно визначити повне накладання спірних земельних ділянок на землі лісового фонду;

- за позицією відповідача-3, частини спірних земельних ділянок, які не накладаються на землі лісового фонду, не можуть бути витребувані у відповідача-3.

Посилання прокурора на затягування розгляду справи у зв`язку з призначенням експертизи колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки необхідність призначення експертизи у справі обґрунтована встановленими вище обставинами, а відповідач-3 з урахуванням визначеного ГПК України колом прав та обов`язків намагається всіма доступними процесуальними засобами захистити своє право на придбані земельні ділянки.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів прокурора (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2023 у справі №372/266/15-ц.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), а понесені судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2023 у справі №372/266/15-ц залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2023 у справі №372/266/15-ц залишити без змін.

3. Матеріали справи №372/266/15-ц повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 24.07.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко