Постанова

від 24.07.2023 по справі 906/267/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 906/267/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства "Оріон" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 21.03.23р. суддею Соловей Л.А. о 11:56 у м.Житомирі, повний текст складено 21.03.23р. у справі № 906/267/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро"

до Приватного підприємства "Оріон"

про стягнення 185000,00 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ-ПРОЗОРО" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "ОРІОН" про стягнення збитків у розмірі 185000,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання відповідачем обов`язків щодо реєстрації податкової накладної по факту здійснення господарської операції з поставки товару за видатковою накладною №О-61 від 16.12.2022 на суму 1100000,00грн (у тому числі ПДВ 185000,00грн) позивач зазнав збитків, оскільки позбавлений можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.03.23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-ПРОЗОРО" до Приватного підприємства "ОРІОН" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "ОРІОН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-ПРОЗОРО"- 185000,00грн збитків, 2775,00грн судового збору.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст. 173, 218, 224, 225 ГК України, ст.ст. 14, 198, 201 ПК України, постанови Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, 03.08.2018 у справі №917/877/17, вказав, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач, в порушення ст.201 ПК України не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а отже і скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, відповідно бездіяльністю відповідача завдано збитків позивачу на суму 185000,00грн. А тому суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Не погодившись із винесеним рішенням, скаржник звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 21.03.2023 по справі №906/267/23 та винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції вказує таке.

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9276131393 від 22.12.2022, реєстрацію Податкової накладної №8 від 15.12.2022 було зупинено з загальної підстави того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8479, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано ПП «Оріон» надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На подані пояснення ПП «Оріон», рішенням №7978153/31318631 від 29.12.2022, позивачу було відмовлено в реєстрації Податкової накладної №8 від 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням наступних підстав: «ненаданням платником податку копії документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документів, які не надано, підкреслити). Додаткова інформація, відсутні: право власності на товар відповідно п.1.3, паспорт товару відповідно п.2.2 договору від 12.12.2022 №12/122. Крім того, відсутні ВН на реалізацію, пояснення та акт звірки з контрагентом.

ПП «Оріон» засобами телекомунікаційного зв`язку подало до Державної податкової служби України Скаргу на Рішення №7978153/31318631 від 29.12.2022.

Рішенням №5387/31318631/2 від 17.01.2023, залишено скаргу ПП «Оріон» від 17.01.2023 без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишити без змін з підстави: «ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Скаржник зауважує, що не дивлячись на те, що разом з поясненням до скарги додавались, копії: договору №20/122 від 12.12.2022, платіжної інструкції 5597 за 19.12.2022, видаткової накладної О-61 від 15.12.2022, ТТН №15/0 від 15.12.2022, акту прийому-передачі обладнання 15-12/22/О від 15.12.2022, сертифікату відповідності UA.P.000447-22 від 23.09.22, акту звірки листопад-грудень 2022 року, паспорту товару від 15.12.2022, свідоцтва про реєстрацію машини 202580 від 22.12.2022, паспорту товару від 15.12.2022.

15.12.2022 ПП «Оріон» поставило товар відповідно до видаткової накладної №0-61 від 15.12.2022 , акту прийому-передачі обладнання 15-12/22/0 від 15.12.2022. Факт перевезення зафіксовано в ТТН №15/0 від 15.12.2022.

ПП «Оріон» звертає увагу, що не погоджується з рішенням Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №7978153/31318631 від 29.12.2022 вважає його протиправним, та таким, що підлягає скасуванню. А тому він звернувся з позовною заявою до Житомирського окружного адміністративного суду з позовними вимогами: скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №7978153/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації Податкової накладної Приватного підприємства «Оріон» №8 від 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну Приватного підприємства «Оріон» №8 від 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 провадження по справі №240/6664/23 відкрито.

Крім того, з посиланням на ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, постанову Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, вказує, що збитки завдано відповідачем саме шляхом невиконання обов`язку по реєстрації податкової накладної по факту здійснення господарської операції, однак судом не звернуто уваги, що відповідач подав відразу на реєстрацію податкову накладну. Разом з тим, зауважує, що скаржник пройшов всі шляхи досудового вирішення питання по реєстрації податкової накладної і після отримання відмовного рішення, звернувся до суду. Вважає, що ПП «Оріон» не вчиняв будь-яких протиправних дій чи бездіяльності щодо реєстрації/не реєстрації податкової накладної.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ-ПРОЗОРО" наводить свої міркування спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 21 березня 2023 року без змін, а апеляційну скаргу ПП ОРІОН - без задоволення.

У відповіді на відзив скаржник наводить додаткові доводи на підтвердження своєї позиції. Просить задоволити апеляційну скаргу.

Разом з тим, від позивача надійшли додаткові пояснення у яких вказує додаткові підстави для підтвердження своєї позиції та посилається на постанови Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Оріон" на рішення господарського суду Житомирської області від 21.03.23 у справі № 906/267/23 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

12.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ-ПРОЗОРО" (покупець, позивач) та Приватним підприємством "ОРІОН" (постачальник, відповідач) укладено договір №12/12 від 12.12.2022 (а.с.11-14) за умовами якого постачальник зобов`язався виготовити та передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити обладнання відповідно до умов договору.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що оплата по даному договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином:

оплата в розмірі 100% загальної вартості товару, яка зазначена у специфікації (додаток №1) здійснюється покупцем після укладення цього договору, протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання договору сторонами та за наявності рахунку постачальника (п.3.1.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи,12.12.2022 ПП "ОРІОН" (продавець, відповідач) виставив ТОВ "СТ-ПРОЗОРО" (покупець, позивач) рахунок-фактуру №О-00000104 від 12.12.2022 на оплату наступного обладнання: рециклер асфальтобетону RA-800 на причеп-платформу в кількості 1шт. та гудронатор БР-200-L в кількості 1шт. на загальну суму 1110000,00грн, у т.ч.ПДВ 185000,00грн (а.с.18).

15.12.2022 відповідачем поставлено, а позивачем прийнято обладнання на загальну суму 1110000,00грн, у т.ч.ПДВ 185000,00грн, що підтверджується видатковою накладною №О-61 від 15.12.2023 та актом приймання-передачі обладнання №15-12/22/О до договору №12/122 від 12.12.2022 (а.с.16-17).

Згідно платіжного доручення №5597 від 19.12.2022 позивачем сплачено на користь відповідача кошти в сумі 1110000,0грн, у тому числі 185000,00грн ПДВ за обладнання згідно виставленого рахунку №О-00000104 від 12.12.2022 (а.с.19).

Як вказує позивач, за даними Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем сформовано податкову накладну від 15.12.2022 №8 та направлено для реєстрації, однак їх реєстрацію було зупинено на підставі п.201.16 ст.201 ПК України та запропоновано платнику надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної (а.с.20-21) .

Враховуючи ненадання відповідачем копій первинних документів на постачання товарів комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДРН, винесено відповідне рішення №7978153/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 15.12.2022 (а.с.26).

З урахуванням викладеного позивач зазначає, що на момент подачі позову відповідачем не зареєстровано податкові накладні, у зв`язку з чим позивач втратив право на включення до податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 185000,00грн. Зазначене призвело до понесення позивачем збитків у вказаному розмірі, що і стало підставою для звернення до Господарського суду Житомирської області з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

3) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

4) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання досягнутих між ПП "ОРІОН" та ТОВ "СТ-ПРОЗОРО" домовленостей відповідач передав позивачу обумовлений у специфікації, яка є додатком №1 до договору №12/122 від 12.12.2022 та рахунку від 12.12.2022 №О-00000104 товар загальною вартістю 1110000,00грн, в тому числі ПДВ 185000,00грн, який позивачем був оплачений у повному обсязі.

Формування у позивача податкового кредиту з податку на додану вартість було би можливим, якщо відповідач зареєстрував би податкові накладні із господарської операції.

Судом встановлено, що відповідачем складена податкова накладна №8 від 15.12.2022 та направлена на реєстрацію до Головного управління ДПС у Житомирській області.

Однак, 29.12.2022 відповідачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 15.12.2022 в зв`язку з неподанням платником податку копій документів.

Станом на момент прийняття рішення судом першої інстанції у даній справі відповідачем не було оскаржено рішень контролюючого органу в порядку ст.56 ПК України, а також доказів того чи подавались додаткові пояснення та документи на вимогу контролюючого органу для реєстрації податкової накладної від 15.12.2022 №8.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №552418, сформованого на запит позивача №552418, станом на 20.03.2023 податкова накладна №8 від 15.12.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована (а.с.41-42).

З наведених вище норм вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 185000,00грн, тобто позивач поніс збитки.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Апеляційний господарський суд констатує, що із встановлених судами обставин справи вбачаються наявними усі елементи складу господарського правопорушення, а тому колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції, що бездіяльністю відповідача завдано збитків позивачу на суму 185000,00грн.

За частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, сума ПДВ по спірній господарській операції мала бути додана позивачем до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді згідно встановленого податковим законодавством порядку. Такі дії з боку позивача можливі лише за наявності належно оформлених та зареєстрованих відповідачем, як продавцем, податкових накладних.

При цьому слід відзначити, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Таким чином, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

При цьому, судом апеляційної інстанції було враховано висновки Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 03.08.2018 у справі №917/877/17, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Крім того, суд апеляційної інстанції щодо доводів апелянта щодо оскарження рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №7978153/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації Податкової накладної Приватного підприємства Оріон №8 від 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних до Житомирського окружного адміністративного суду зауважує таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15 від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19.

Отже, враховуючи наведене вище, колегія суддів вказує, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції не існувало такої обставини, як відкриття провадження Житомирським окружним адміністративним судом у справі №240/6664/23. А тому вказана обставина не береться до уваги судом апеляційної інстанції при перегляді оскарженого рішення.

Крім того, апеляційний господарський суд враховує, що відповідач не скористався правом подачі відзиву на позов, хоча й був повідомлений належним чином місцевим господарським судом про слухання справи. Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем рішення податкової служби від 29.12.2022 в адміністративному порядку.

Зважаючи на те, що господарським судам першої інстанції встановлено обставини, які свідчать про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, висновки суду про наявність підстав для задоволення позову є правомірними.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 21.03.23 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Оріон" на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.03.23 у справі № 906/267/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 21.03.23 у справі № 906/267/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу №906/267/23 повернути до господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "24" липня 2023 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.