Постанова

від 22.01.2024 по справі 906/267/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/267/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Оріон"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 (головуючий суддя - Миханюк М.В., судді: Коломис В.В., Саврій В.А.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 21.03.2023 (суддя Соловей Л.А.)

у справі №906/267/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-ПРОЗОРО"

до Приватного підприємства "Оріон"

про стягнення 185 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.01.2024 №32.2-01/106 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою судді Кібенко О.Р. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №906/267/23, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ-ПРОЗОРО" (далі - ТОВ "СТ-ПРОЗОРО") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Оріон" (далі - ПП "Оріон") про стягнення збитків у розмірі 185 000,00 грн.

1.2.Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання відповідачем обов`язків щодо реєстрації податкової накладної по факту здійснення господарської операції з поставки товару за видатковою накладною №О-61 від 16.12.2022 на суму 1 100 000,00 грн (у тому числі ПДВ 185 000,00 грн) позивач зазнав збитків, оскільки позбавлений можливості отримати податковий кредит на відповідну суму податку на додану вартість (далі - ПДВ).

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.12.12.2022 між ТОВ "СТ-ПРОЗОРО" (покупець) та ПП "Оріон" (постачальник) укладено договір №12/12 від 12.12.2022 за умовами якого постачальник зобов`язався виготовити та передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити обладнання відповідно до умов договору.

2.2.Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що оплата по даному договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином: оплата в розмірі 100% загальної вартості товару, яка зазначена у специфікації (додаток №1) здійснюється покупцем після укладення цього договору, протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання договору сторонами та за наявності рахунку постачальника (пункт 3.1.1 договору).

2.3.12.12.2022 ПП "Оріон" виставив ТОВ "СТ-ПРОЗОРО" рахунок-фактуру №О-00000104 від 12.12.2022 на оплату наступного обладнання: рециклер асфальтобетону RA-800 на причеп-платформу в кількості 1 шт. та гудронатор БР-200-L в кількості 1 шт. на загальну суму 1 110 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 185 000,00 грн (а.с.18).

2.4.15.12.2022 відповідачем поставлено, а позивачем прийнято обладнання на загальну суму 1 110 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 185 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №О-61 від 15.12.2023 та актом приймання-передачі обладнання №15-12/22/О до договору №12/122 від 12.12.2022 (а.с.16-17).

2.5.Згідно з платіжним дорученням №5597 від 19.12.2022 позивачем сплачено на користь відповідача кошти в сумі 1 110 000,0 грн, у тому числі 185 000,00 грн ПДВ за обладнання згідно виставленого рахунку №О-00000104 від 12.12.2022 (а.с.19).

2.6.Як вказує позивач, за даними Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем сформовано податкову накладну від 15.12.2022 №8 та направлено для реєстрації, однак їх реєстрацію було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) та запропоновано платнику надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної (а.с.20-21) .

2.7.Враховуючи ненадання відповідачем копій первинних документів на постачання товарів комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДРН, винесено відповідне рішення №7978153/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 15.12.2022 (а.с.26).

2.8.Позивач зазначає, що на момент подачі позову відповідачем не зареєстровано податкові накладні, у зв`язку з чим позивач втратив право на включення до податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 185 000,00 грн. Зазначене призвело до понесення позивачем збитків у вказаному розмірі, що і стало підставою для звернення до Господарського суду Житомирської області з цим позовом.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Житомирської області рішенням від 21.03.2023 у справі №906/267/23, яке Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 24.07.2023, позов задовольнив повністю. Стягнув з ПП "Оріон" на користь ТОВ "СТ-ПРОЗОРО" - 185 000,00 грн збитків, 2 775,00 грн судового збору.

3.2.В обґрунтування прийнятих у справі рішень, суди, з посиланням на статті 173, 218, 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 14, 198, 201 ПК, постанови Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 03.08.2018 у справі №917/877/17, вказали, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач, у порушення статті 201 ПК, не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а отже і скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, відповідно бездіяльністю відповідача завдано збитків позивачу на суму 185 000,00 грн. З огляду на викладене суди дійшли висновків про задоволення позову в повному обсязі.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншої сторони

4.1.ПП "Оріон" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 21.03.2023 у справі №906/267/23 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4.2.Скаржник зазначає про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 10.03.202 у справі №911/224/19, від 07.06.2023 у справі №916/334/22 (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Вказує, що ключовим у спірних правовідносинах є наявність/відсутність вини в діях постачальника та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю постачальника та неотриманням покупцем податкового кредиту. Відповідач зазначає, що він вчинив усі необхідні дії для отримання позивачем податкового кредиту, у зв`язку з чим у спірних правовідносинах відсутня вина відповідача. Також ПП "Оріон" посилається на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК та зазначає, що судом першої інстанції не було вчасно розглянуто клопотання про зупинення провадження у справі (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК).

4.3.Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про те, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність складу правопорушення у діях відповідача та, відповідно, про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, позивач зазначає про безпідставність доводів касаційної скарги про те, що судом першої інстанції не було вчасно розглянуто клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки відповідне клопотання надійшло до суду після ухвалення рішення у справі. У зв`язку з такими доводами відзиву позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до норм статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

5.2.Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

5.3.Згідно з частиною першої статті 225 ГК до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

5.4.Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

5.5.Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

5.6.Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

5.7.Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

5.8.Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 ПК (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

5.9.3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

5.10.За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

5.11.Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

5.12.Пунктом 201.10 статті 201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

5.13.Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

5.14.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

5.15.Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

5.16.Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання досягнутих між ПП "Оріон" та ТОВ "СТ-ПРОЗОРО" домовленостей відповідач передав позивачу обумовлений у специфікації, яка є додатком №1 до договору №12/122 від 12.12.2022, та рахунку від 12.12.2022 №О-00000104 товар загальною вартістю 1 110 000,00 грн, у тому числі ПДВ 185 000,00 грн, який позивачем був оплачений у повному обсязі.

5.17.Формування у позивача податкового кредиту з податку на додану вартість було би можливим, якщо відповідач зареєстрував би податкові накладні із господарської операції.

5.18.Суди встановили, що відповідачем складена податкова накладна №8 від 15.12.2022 та направлена на реєстрацію до Головного управління ДПС у Житомирській області.

5.19.Однак, 29.12.2022 відповідачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 15.12.2022 в зв`язку з неподанням платником податку копій документів.

5.20.Станом на момент прийняття рішення судом першої інстанції у цій справі відповідачем не було оскаржено рішень контролюючого органу в порядку статті 56 ПК, а також не надано доказів того чи подавались додаткові пояснення та документи на вимогу контролюючого органу для реєстрації податкової накладної від 15.12.2022 №8.

5.21.Відповідно до витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №552418, сформованого на запит позивача №552418, станом на 20.03.2023 податкова накладна №8 від 15.12.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована (а.с.41-42), у зв`язку з чим, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 185 000,00 грн, тобто позивач поніс збитки.

5.22.З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що у спірних правовідносинах є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

5.23.Отже із встановлених судами обставин справи вбачаються наявними усі елементи складу господарського правопорушення, а тому колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що бездіяльністю відповідача завдано збитків позивачу на суму 185 000,00 грн.

5.24.Скаржник, посилаючись на підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, зазначає, що він вчинив усі необхідні дії для отримання позивачем податкового кредиту, у зв`язку з чим, у спірних правовідносинах відсутня вина відповідача, що виключає також можливість задоволення позовних вимог.

5.25.Щодо вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.

5.26.Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК.

5.27.Частиною першою статті 74 ГПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.28.Ураховуючи положення статті 74 ГПК, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

5.29.Необхідно зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).

5.30.У пункті 7.24 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2023 у справі №926/3347/22, зокрема, зазначено, що господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

5.31.Як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду від 23.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.03.2023 об 11:00; відповідачу рекомендовано - подати відзив на позовну заяву в строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

5.32.24.02.2023, для надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами відповідно до статей 251, 252, 167 ГПК, суд, з використанням установи поштового зв`язку АТ "Укрпошта", направив на адресу відповідача - ПП "Оріон" вищезазначену ухвалу суду про відкриття провадження у справі №906/267/23 від 23.02.2023 рекомендованим листом.

5.33.Відповідно до реєстру ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції за 24.02.2023 та інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за №1000233331353 (копія ухвали суду від 23.02.2023 у справі №906/267/23), надіслане відповідачу "вручено особисто 01.03.2023".

5.34.Таким чином, відповідач повинен був надати відзив у строк до 16.03.2023 включно.

5.35.У встановлений частиною першою статті 251 ГПК строк відповідач відзиву на позов та будь-яких заяв з процесуальних питань до суду не подав, з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву до суду не звертався.

5.36.Отже у суді першої інстанції позивачем доведено обставини існування у відповідача обов`язку реєстрації податкової накладної та обставини невчинення такого обов`язку останнім, тобто доведено наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Водночас, відповідачем у суді першої інстанції взагалі не наводилося будь-яких доводів на спростування відсутності його вини у вчинюваному порушенні податкового законодавства та не подавалося жодних доказів на підтвердження відповідних обставин.

5.37.З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 та від 03.08.2018 у справі №917/877/17, щодо застосування статей 14, 198, 201 ПК, адже суди попередніх інстанцій при вирішенні спору у справі №906/267/23 не застосували наведені норми матеріального права по іншому, ніж Верховний Суд у вказаних скаржником постановах. Водночас, висновки судів у справі №906/267/23 були зроблені з огляду на інші, ніж у справах №908/1568/18 та №917/877/17 обставини - неспростування відповідачем існування своєї вини у завданні збитків позивачу внаслідок неподання суду жодних доказів на підтвердження обставин неправомірної нереєстрації податкових накладних податковим органом, а також з урахуванням того, що відповідач навіть не запречував існування своєї вини у стверджуваному порушенні в місцевому господарському суді.

5.38.Зазначені вище обставини виключають також можливість застосування до правовідносин у справі №906/267/23 правових висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладених у постанові від 01.12.2023 у справі №926/3347/22, адже сформована об`єднаною палатою правова позиція про те, що господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, не спростовує встановленого статтею 74 ГПК обов`язку доведення відповідних обставин саме відповідачем. Водночас суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а тому встановлений судами під час вирішення справи №906/267/23 факт нереєстрації накладної відповідачем у визначеному Законом порядку, при неспростуванні останнім своєї вини у порушенні податкового законодавства в таких правовідносинах, є достатньою підставою для висновку про неправомірність бездіяльності відповідача.

5.39.Доводи відповідача щодо оскарження рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №7978153/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної ПП "Оріон" №8 від 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних до Житомирського окружного адміністративного суду були правильно відхилені судом апеляційної інстанцій, з огляду на таке.

5.40.Відповідно до частини п`ятої статті 269 ГПК у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

5.41.Колегія суддів зауважує, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 від 16.12.2020 у справі №908/1908/19.

5.42.Ураховуючи наведене вище, а також те, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції не існувало такої обставини, як відкриття провадження Житомирським окружним адміністративним судом у справі №240/6664/23, тому вказана обставина була правильно не взята до уваги судом апеляційної інстанції при перегляді оскаржуваного рішення.

5.43.Колегія суддів не приймає до уваги долучені скаржником до касаційної скарги нові докази, на які останній посилається в обґрунтування відсутності своєї вини щодо заподіяння позивачу збитків, а саме квитанцію про реєстрацію податкової накладної від 09.01.2024, податкову накладну 15122022, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №240/6664/23, оскільки відповідно до положень частини другої статті 300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.44.У касаційній скарзі відповідач також посилається на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК та зазначає, що судом першої інстанції не було вчасно розглянуто клопотання про зупинення провадження у справі (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК).

5.45.Щодо наведених доводів колегія суддів зазначає таке.

5.46.Як було зазначено вище, ухвалою суду першої інстанції від 23.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.03.2023 об 11:00; відповідачу рекомендовано подати відзив на позовну заяву в строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

5.47.Як визначено частинами першою, другою статті 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

5.47.З огляду на те, що клопотання від 21.03.2023 про зупинення провадження у справі надійшло на електронну пошту суду після ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог та закінчення встановленого процесуального строку (що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, а також написом судді на титульному аркуші зазначеного клопотання про час його отримання), суд обґрунтовано залишив його без розгляду.

5.48.При цьому колегія суддів враховує, що відповідач не оскаржував рішення суду першої інстанції із вказаних підстав та не надавав в апеляційний суд будь-яких доказів на підтвердження обставин направлення ним клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення судового засідання з розгляду справи в суді першої інстанції та прийняття судом рішення та/або доказів несвоєчасності передачі судді першої інстанції процесуальних клопотань сторін, що надійшли до суду, а також не зазначав про ініціювання ним питання про отримання таких доказів, зокрема внаслідок звернення до суду першої інстанції із заявою про проведення службового розслідування із вказаного питання.

5.49.Отже наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень не знайшли підтвердження.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судового збору

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

6.3.Ураховуючи викладене та беручи до уваги наведені положення законодавства, оскаржувані у справі судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

6.4.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Приватного підприємства "Оріон" залишити без задоволення.

2.Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 21.03.2023 у справі №906/267/23 залишити без змін.

3.Поновити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 21.03.2023 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі №906/267/23.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді І.Д. Кондратова

В.І. Студенець