Рішення

від 21.07.2023 по справі 907/864/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/864/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Штундер Д.Л.

Розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Закарпатської обласної ради, м. Ужгород та Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород, в інтересах держави в особі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закарпатської обласної ради

про скасування рішення про державну реєстрацію речового права та припинення права оперативного управління

За участю представників:

позивача Пеняк І.В., адвокат, ордер серії АО № 1074266 від 18.11.2022;

відповідача не з`явився;

третьої особи не з`явився;

прокуратури Андрейчик А.М., посвідчення № 069357 від 01.03.2023.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 в частині державної реєстрації права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна Обласна клінічна лікарня, який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463);

- припинити право оперативного управління Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463).

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що будівля ЗТП №38 належить ПрАТ Закарпаттяобленерго на праві власності, як майно, що увійшло до його статутного фонду на підставі Наказу Міністерства енергетики та електрифікації України Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії Закарпаттяобленерго №123 від 14.07.1995.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/864/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі третю особу, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору а також призначив підготовче засідання на 14.12.2022.

Підготовче засідання у справі неодноразово відкладалося з підстав викладених у відповідних ухвалах суду, зокрема, ухвалою від 24.02.2023 суд відклав підготовче засідання на 15.03.2023 продовживши строк підготовчого провадження на тридцять днів а також постановив допустити вступ в справу №907/864/22 Закарпатську обласну прокуратуру в інтересах держави в особі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закарпатської обласної ради.

У підготовчому засіданні 15.03.2023 суд оголосив перерву до 30.03.2023, надалі задля надання позивачу можливості подати письмові пояснення до 07.04.2023 та до 04.05.2023 зважаючи на відповідне клопотання прокурора.

Пізніше, ухвалою від 04.05.2023 суд відклав підготовче засідання на 07.06.2023 зважаючи на клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання задля надання можливості ознайомити з поданими прокурором додатковими поясненнями.

За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з`ясуванню судом, ухвалою суду від 07.06.2023 постановлено підготовче провадження закрити та призначити судовий розгляд справи по суті на 05.07.2023 року.

Судове засідання відкладалося до 21.07.2023 через неявку учасників та у зв`язку з відсутність відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з визначених в позовній заяві підстав.

Прокурор в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, що зазначені Закарпатською обласною прокуратурою у письмових поясненнях та додаткових письмових поясненнях.

Відповідач та третя особа у справі не забезпечили участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвали від 05.07.2023 до електронного кабінету Закарпатської обласної ради (отримано третьої особою 05.07.2023 відповідно до довідки про доставку електронного листа) та поштовими засобами на адресу Комунального некомерційного підприємства Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака Закарпатської обласної ради (отримана відповідачем 10.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8850101820591). Водночас, відповідно до зазначеного у пояснення третьої особи від 23.12.2022 клопотання, Закарпатська обласна рада просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника органу місцевого самоврядування.

Згідно з приписами ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на ту обставину, що відповідно до ухвали суду від 05.07.2023 явка повноважних представників учасників справи в судовому засіданні 21.07.2023 не визнавалася обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані реєстрацією на праві оперативного управління за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно об`єкту під найменуванням "Трансформаторна" у складі об`єкту нерухомого майна "Обласна клінічна лікарня", що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 та було передане відповідачу на підставі на підставі рішення Закарпатської обласної ради № 1568 від 26.09.2019 та згідно з передавальним актом № 12/01-49 від 05.11.2019.

Вказане майно, за позицією позивача належить Приватному акціонерному товариству «Закарпаттяобленерго», право власності якого зареєстроване 28.12.2018 державним реєстратором Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області Муруговою А.С. (рішення № 44883761) та внесено запис про реєстрацію права власності ПрАТ "Закарпаттяобленерго" на будівлю ЗТП № 38, загальною площею: 59 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого Льва, буд. 31 "б".

У зв`язку з наведеним позивач вказує, що спірна трансформаторна підстанція не могла бути передана в оперативне управління відповідачу, позаяк Закарпатська обласна рада не є власником спірного майна.

Можливість задоволення позовних вимоги позивач пов`язує з наявністю в нього належних правовстановлюючих документів на спірне майно, що підтверджують його право власності на будівлю ЗТП № 38, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Л. Толстого, буд. 31 "б" наказ Міністерства енергетики та електрифікації України від 14 липня 1995 року № 123 "Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії "Закарпаттяобленерго" та Перелік майна, переданого до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Закарпаттяобленерго" виданий Фондом державного майна України 09.06.2016.

Пояснює, що тотожність будівлі ЗТП-38, право власності на яку зареєстроване за ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та будівлі «Трансформаторна», право оперативного управління яким за спірним рішенням державного реєстратора зареєстроване за відповідачем у справі підтверджується висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи №589/11-22 від 17.11.2022, у зв`язку з чим стверджує про протиправність рішення державного реєстратора в частині державної реєстрації права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю Трансформаторна та необхідність припинення права оперативного управління відповідача на спірне майно.

Правова позиція відповідача.

Відповідачем не подано відзиву на позов відповідно до змісту ст.165 ГПК України.

Пояснення третьої особи.

Закарпатська обласна рада у письмових поясненнях від 23.12.2022 вважає, що позов не підлягає задоволенню, зазначивши, зокрема, що п. 2 рішення 1 6-ї сесії VII скликання Закарпатської обласної ради № 1568 від 26.09.2019, обласна рада закріпила за відповідачем згідно із затвердженим передавальним актом на праві оперативного управління, зокрема, будівлю «Трансформаторна» (інвентарний номер:1030021).

За позицією третьої особи, вказане рішення станом на сьогодні є чинним, не скасоване у встановленому законом порядку, а у випадку, якщо ПрАТ « Закарпаттяобленерго» не згідне з вказаним рішенням, позивач не позбавлений можливості звернутись із позовом про скасування даного рішення до відповідного адміністративного суду.

Звертає увагу, що з прохальної частини позову вбачається, що ПрАТ «Закарпаттяобленерго» звертається з вимогою про скасування державної реєстрації до КНП « ЗОКЛ імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради, проте таке підприємство не є державним реєстраційним органом, або іншим органом, до повноважень якого віднесене скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Зазначає, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмовлення у задоволенні позовних вимог, а, враховуючи, що належним відповідачем у даній категорії справ є державний реєстратор, у задоволенні позовних вимог позивача - слід відмовити.

Пояснення прокурора в особі третьої особи в справі.

Закарпатська обласна прокуратура в письмових поясненнях №15-775-23 від 27.03.2023 зазначає, що із загальнодоступних джерел, а саме з Єдиного державного реєстру судових рішень прокурором встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі № 910/6927/20 було відмовлено у задоволенні позову ПрАТ «Закарпаттяобленерго» про витребування з незаконного володіння Закарпатської обласної ради будівлі «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна "Обласна клінічна лікарня" та знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24; скасування запису про інше речове право в частині зазначення Закарпатської обласної ради власником будівлі "Трансформаторна"; припинення права власності Закарпатської обласної ради.

Вказане рішення суду ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 у зв`язку з відмовою позивача від позову визнано нечинним, однак при розгляді справи по суті було встановлено ряд обставин, зокрема, що будівля Трансформаторна літ. "Т" не може бути одночасно й будівлею ТП-38 по вул. Льва Толстого, 31 б в місті Ужгород, що обласна рада не приймала жодних рішень щодо відчуження будівлі Трансформаторна літ. Т.

Звертає увагу, що жодний доказ, не ставить під сумнів законність набуття права власності Закарпатською обласною радою на комплекс будівель та споруд НКП "Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака", які на даний час розміщуються на земельній ділянці загальною, площею 2,9362 га за кадастровим номером 2110100000:02:001:0204 комунальної форми власності, власником якої є Ужгородська міська рада, а право постійного користування такою належить Закарпатській обласній клінічній лікарні ім. А. Новака.

Таким чином, прокурор вважає, що предмет заявлених позивачем вимог не порушує права ПрАТ «Закарпаттяобленерго» на будівлю ЗТП-38, а навпаки потребують захисту, від безпідставно ініційованого спору, майнові права та інтереси територіальної громади області на будівлі Обласної клінічної лікарні.

Просить звернути увагу, що рішенням 11 сесії 21 скликання Закарпатської обласної ради від 23.12.1992 „Про комунальну власність області та програму її приватизації" у відповідності до Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.91 №311, яким у комунальну власність області із державного майна у сфері „Охорона здоров`я" передано „Обласну клінічну лікарню", у зв`язку з чим за позицією прокурора обласна рада правомірно і у встановленому законом порядку набула у власність майновий комплекс Обласної клінічної лікарні, а в подальшому підставно у встановленому порядку передала його в оперативне управління, а в складі означеного комплексу відповідач набув право оперативного управління і на будівлю «Трансформаторна (інвентарний номер 1030021)».

Крім того, згідно з додатковими поясненнями від 03.05.2023 №15-775-23 Закарпатська обласна прокуратура з посиланням на матеріали інвентаризаційної справи №3181 «Обласна клінічна лікарня» за адресою вул. Перемоги, 22-24 в м. Ужгород акцентує увагу на тій обставині, що облікований у встановленому порядку майновий комплекс будівель Обласної клінічної лікарні, у тому числі і зведена лікарнею будівля під літерою «Т», яка спочатку використовувалася як сарай, а згодом добудовувалася і використовувалася як трансформаторна, за рішенням 11 сесії 21 скликання Закарпатської обласної ради від 23.12.1992 «Про комунальну власність області та програму її приватизації»' у відповідності до Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.91 №311, передано у комунальну власність області із державного майна.

За наведених обставин Закарпатська обласна рала у грудні 1992 року набула право комунальної власності на цілісний майновий комплекс будівель Обласної клінічної лікарні, у склад якого входила і будівля Трансформаторна під літерою «Т». При цьому, звертає увагу, що кожна будівля, у тому числі і спірна, обстежена спеціалістами з відображенням чітких характеристик їх побудови, вартісної оцінки та контрольних зовнішніх обмірів і складанням схеми розташування на земельній ділянці домоволодіння по вул. Перемоги, 22-24 в м. Ужгород.

Пояснює, що вищевказане рішення обласної ради в силу закону є актом прийому-передачі майна з державної у комунальну власність та за правовою природою таких актів (рішень) є правочином, який є чинним та ніким не скасований.

За позицією прокурора, підтвердженням наведеного є проведення у 2004 році реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс будівель Обласної клінічної лікарні за Закарпатською обласною радою саме на підставі рішення 11 сесії 21 скликання Закарпатської обласної ради від 23.12.1992 «Про комунальну власність області та програму її приватизації», а сама інвентаризаційна справа містить оціночний акт та технічний опис і оцінку будівель складені 26.04.2000, акт поточних змін від 28.04.2000 та схему-експлікацію розміщення будівель на земельній ділянці від 28.04.2000, довідку від 05.05.2003 щодо належності будинковолодіння за адресою вул. Перемоги, 22-24 в м. Ужгород до комунальної власності області на підставі вищевказаного рішення.

Позатим, прокурор вважає висновок експерта № 589/11-22 від 17.11.2022 неналежним, недостовірним та недопустимим доказом, оскільки на вирішення експерта позивачем подано лише створені ним у сучасному часі документи і фото на будівлю ЗТП №38, без ї] ідентифікуючих ознак та прив`язки до місцезнаходження - схеми земельної ділянки, її конфігурації та конфігурації будівлі на період побудови, експлуатації та передачі у власність позивача, а також експерт не повідомлений про наявність в інвентаризаційній справі документальних доказів про історію існування у переліку об`єктів майнового комплексу будівель Обласної клінічної лікарні трансформаторної під літерою «Т», її експлуатації лікарнею та зміну у об`ємі площі будівлі. Відтак, прокурор вважає, що висновок експерта суперечить іншим долученим до справи доказам і не може доводити та стверджувати про тотожність об`єктів.

Резюмуючи наведене, прокурор стверджує, що за оцінкою та аналізом здобутих документальних доказів та фактичних правдивих і історичних обставин справи будівля Трансформаторна літ. "Т" не може бути одночасно й будівлею ТП-38 по вул. Льва Толстого, 31 б в місті Ужгород.

Заперечення на пояснення прокурора.

Позивач згідно з поданими суду відповіддю №04-2023/13 від 07.04.2023 на письмові пояснення прокурора та запереченнями №05-2023/87 від 31.05.2023 проти додаткових пояснень прокуратури зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 р. у справі №910/6927/20 визнано нечинним ухвалою північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022, а відтак, обставини, що встановлені в такому рішенні не є преюдиційними для розгляду даної справи.

Зазначає, при цьому, що на відміну від справи №910/6927/20, позивачем у даній справі №907/864/22 надано до суду висновок експерта №589/11-22 від 17.11.2022, згідно із заключною частиною якого експерт дійшов до висновку, що будівля ЗТП №38 та будівля «Трансформаторна» є однією і тією самою будівлею (тотожною).

Звертає увагу, що в рішенні Закарпатської обласної ради народних депутатів «Про комунальну власність області та програму її приватизації» №448 від 23.12.1992 відсутня будь-яка згадка про передачу у комунальну власність будівлі «Трансформаторна» або будівлі «Трансформаторна, літ.Т», а той факт, що будівля «Трансформаторна, "Т"» була зображена на схемі земельної ділянки від 26.03.1991 р. жодним чином не може обґрунтовувати виникнення права власності Закарпатської обласної ради на зазначену будівлю.

Акцентує увагу, що як у рішенні Закарпатської обласної ради №448 від 23.12.1992, так і у свідоцтві про право власності серії САА №910027 від 18.03.2004 р., витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3127853 від 22.03.2004 не було закріплено визнання державою передання у комунальну власність будівлі «Трансформаторна».

Таким чином, констатує, що позивач жодним чином не оспорює та не заперечує право власності Закарпатської обласної ради на майновий комплекс «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24.

Зауважує, що згідно акту поточних змін від 27.02.2004 р., який міститься в матеріалах інвентаризаційної справи №3181, суб`єктом технічної інвентаризації було проведено обстеження території обласної клінічної лікарні та зазначено, що будівля літ.Т Трансформаторна - не знаходиться на балансі обласної клінічної лікарні, у зв`язку з чим, за позицією позивача вказана будівля не перебувала у складі майнового комплексу «Обласна клінічна лікарня» та не є об`єктом щодо якого було видане свідоцтво про право власності серії САА №910027 від 18.03.2004.

За позицією позивача, прокурором жодним чином доведено наявність правового зв`язку між матеріалами технічної інвентаризації та рішенням Закарпатської обласної ради №448 від 23.12.1992, а самі матеріали технічної інвентаризації не є правовстановлюючими документами на підставі яких у того чи іншого суб`єкта може виникнути право власності.

Просить звернути увагу, що на час розгляду справи в суді право власності Закарпатської обласної ради на об`єкт «Обласна клінічна лікарня», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24 - не зареєстроване, а саме свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА №910027 від 18.03.2004 Закарпатської обласної ради на об`єкт «Обласна клінічна лікарня» не містить жодних відомостей про право власності Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна, літ. Т».

Зазначає також, що долученими до позовної заяви доказами підтверджується тотожність будівлі ЗТП-38, право власності на яку зареєстроване за ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та будівлі «Трансформаторна», право оперативного управління яким за спірним рішенням державного реєстратора зареєстроване за відповідачем, а відповідно до п. 1.77 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про поштові адреси та зміни до рішення» №359 від 12.12.2018 було надано адресу будівлі ЗТП-38: м. Ужгород, вул. Льва Толстого, 31 «б».

З урахуванням наведеного, констатує, що державний реєстратор, приймаючи оспорюване рішення про державну реєстрацію заявленого права оперативного управління відповідача на будівлю «Трансформаторна» не встановив наявних суперечностей між заявленим та вже зареєстрованим правом власності позивача на вказану будівлю, у зв`язку з чим оспорюване рішення державного реєстратора індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 підлягає скасуванню судом.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Згідно з п. 1.2. Статуту Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» ДАЕК «Закарпаттяобленерго» заснована відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 14 липня 1995 року №123 шляхом перетворення 3акарпатського обласного підприємства електричних мереж у ДАЕК «Закарпаттяобленерго» відповідно до Указу Президента України від 4 квітня 1995 року «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» та є правонаступником Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» створене шляхом перетворення ДАЕК «Закарпаттяобленерго» у ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» та є правонаступником ДАЕК «Закарпаттяобленерго».

Публічне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» є зміненим найменуванням ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI.

Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» є новим найменуванням Публічне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» і відповідно до п. 2.2. Статуту, Товариство є правонаступником майна, прав та обов`язків ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго», ДАЕК «Закарпаттяобленерго», Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

Згідно з наказом «Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» №123 від 14.07.1995 Міністерство енергетики та електрифікації України передало у статутний фонд ДАЕК «Закарпаттяобленерго» майно, зокрема було передано такий об`єкт нерухомого майна як «Будівля ТП-38».

Передання у статутний фонд ДАЕК «Закарпаттяобленерго» будівлі ТП-38 підтверджується Переліком майна, переданого до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є позивач), виданим Фондом державного майна України 09.06.2016, де за №8918 вказано об`єкт нерухомого майна: «Будівля ТП-38», місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Л. Толстого, інвентарний номер об`єкта: 124.

28 грудня 2018 року державним реєстратором Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області Муруговою А.С. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) № 44883761 та внесено запис про реєстрацію права власності ПрАТ "Закарпаттяобленерго" на будівлю ЗТП № 38 (далі також - закрита трансформаторна підстанція № 38, ЗТП-38, будівля ЗТП № 38, будівля ЗТП-38, ТП № 38, ТП-38), загальною площею: 59 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого Льва, буд. 31 "б" (відповідно до наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 204841979 від 20.03.2020.

В той же час, за позицією позивача, незважаючи на наявність та реєстрацію права власності та означену будівлю ЗТП № 38 за позивачем у справі, право оперативного управління означеним майном під найменуванням "Трансформаторна" у складі об`єкту нерухомого майна "Обласна клінічна лікарня", що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 зареєстровано також в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Комунальним некомерційним підприємством "Закарпатська обласна клінічна лікарня Імені Андрія Новака" Закарпатської обласної ради (надалі відповідач), про що свідчить рішення державного реєстратора Оноківської сільської ради Коцана М.М. № 50473072 від 26.12.2019 (надалі Оспорюване рішення).

Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, державним реєстратором зареєстровано право оперативного управління відповідача на обласну клінічну лікарню, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська, 22-24, до складу якого входять: Лікарня А-1 А-2, Лікарня Б-Б1-Б2-3, Лікарня Г-Г1-Г2-Г3-Г4-Г5, Лікарня В, Лікарня Д, Лікарня Д, Адмінбудівля З (бухгалтерія), Прозектура Ж1, Прохідна К, Сарай Н, Прохідна О, Гараж-склад П, Гараж Р, Адмінбудівля С, Трансформаторна, Насосна Ц, Лабораторія, БМВКУ-4,0/Г/Є/теплова пот. 3 МВт./Котельня/, Екуменічна каплиця, Хірургічний корпус на 150 ліжок, в т.ч. проектні роботи.

Правовою підставою реєстрації права оперативного управління відповідача в Оспорюваному рішенні визначено рішення Закарпатської обласної ради № 1568 від 26.09.2019, передавальний акт № 12/01-49 від 05.11.2019.

Так, як вбачається з рішення Закарпатської обласної ради №1568 від 26.09.2019, органом місцевого самоврядування створено юридичну особу публічного права Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради шляхом реорганізації в результаті перетворення юридичної особи публічного права -- Комунального закладу «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака», а також закріплено згідно із затвердженим передавальним актом за Комунальним некомерційним підприємством «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради на праві оперативного управління відповідні активи (нерухоме, рухоме та інше окремо визначене майно) та пасиви комунального закладу «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака».

Згідно з передавальним актом, затвердженим розпорядженням Голови Закарпатської обласної ради №12/01-49 від 05.11.2019, в оперативне управління відповідача Закарпатською обласною радою передано зокрема об`єкт: «Трансформаторна, інвентарний номер 1030021».

Як стверджує позивач, означений об`єкт «Трансформаторна, інвентарний номер 1030021», право оперативного управління яким у складі об`єкту нерухомого майна "Обласна клінічна лікарня", що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 за оспорюваним рішенням реєстратора зареєстроване за відповідачем є тим самим об`єктом, під назвою ЗТП-38 (закрита трансформаторна підстанція), що була передана до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є ПрАТ «Закарпаттяобленерго») на підставі наказу Міненерго № 123 від 14.07.1995, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл. м. Ужгород вул. Толстого Льва, буд. 31 б, загальною площею 59 кв.м., право власності на який за позивачем зареєстроване в Державному реєстрі речових прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1734370521101, номер запису про право власності: 29701936), на підтвердження чого суду надано висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи №589/11-22 від 17.11.2022.

З урахуванням вказаного, позивач зазначає про незаконність рішення №50473072 від 26.12.2019 державного реєстратора Коцан М.М., який приймаючи оспорюване рішення про державну реєстрацію заявленого права оперативного управління відповідача на будівлю «Трансформаторна» не встановив наявних суперечностей між заявленим та вже зареєстрованим правом власності позивача на вказану будівлю, у зв`язку з чим оспорюване рішення державного реєстратора індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 підлягає скасуванню судом в частині державної реєстрації права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна Обласна клінічна лікарня, який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24, а право оперативного управління відповідача на означене майно - припиненню.

В той же час, прокурор зазначає про безпідставність заявлених у даній справі вимог, стверджуючи про перебування спірного майна Трансформаторної в комунальній власності Закарпатської обласної ради з 1992 року та недоведення позивачем тотожності належного Товариству на праві власності ЗТП-38 та Трансформаторної, що знаходиться в оперативному управлінні відповідача у справі.

Так, відповідно до рішення Закарпатської обласної ради народних депутатів від 23.12.1992 № 448 "Про комунальну власність області та програму її приватизації" на підставі ст. 52 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» затверджено перелік об`єктів комунальної власності області, що передаються в управління обласною комунальною власністю обласній державній адміністрації (додаток №1).

Згідно з додатком №1 до означеного рішення Закарпатської обласної ради народних депутатів від 23.12.1992 № 448 до такого Переліку об`єктів комунальної власності області включено об`єкт «Обласна клінічна лікарня» (п. 1 розділу ХIV Додатку №1).

На підставі означеного вище рішення, 18.03.2004 Закарпатській обласній раді видано свідоцтво про право комунальної власності серії САА №910027 на комплекс об`єктів нерухомості «Обласна клінічна лікарня», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська (1 Перемоги), 22-24.

Право комунальної власності на комплекс «Обласна клінічна лікарня» зареєстроване за Закарпатською обласною радою 22.03.2004, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3127853 від 22.03.2004 (витяг серії ЯАА №678429, виданий Комунальним підприємством «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації».

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

У статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин. Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Звертаючись із позовними вимогами, ТОВ «Закарпаттяобленерго» стверджувало, що за відповідачем зареєстровано право оперативного фактично на ту саму будівлю, право власності на яку зареєстроване за ним за відсутності факту відчуження такого нерухомого майна позивачем у встановленому законом порядку.

Із зазначених обставин слідує, що для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час розгляду даної справи в суді) встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Таким чином, зважаючи на заявлені позивачем підстави позову щодо порушення права власності позивача, яке відбулося у результаті державної реєстрації права оперативного управління відповідача на спірне нерухоме майно та що за позивачем на момент звернення із позовом зареєстроване право власності на таке майно і воно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно може вважатися належним способом захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20).

В той же час, як встановлено судом, в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6927/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до відповідача 1: Закарпатської обласної ради, відповідача 2: Комунального некомерційного підприємства "Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака" Закарпатської обласної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака" Закарпатської обласної ради, про витребування майна з незаконного володіння, скасування запису в реєстрі та припинення права власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 в задоволенні позовних вимог було відмовлено та вказане рішення згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 у справі №910/6927/20 визнано нечинним у зв`язку з відмовою позивача від позову (яка була прийнята судом), а провадження у справі №910/6927/20, - закрито.

Суд погоджується з аргументами позивача, які викладені в запереченнях на пояснення прокурора щодо відсутності підстав вважати преюдиційними обставини, що встановлені Господарським судом міста Києва у рішенні від 28.07.2021 в справі №910/6927/20, що однак, не нівелює процесуальні наслідки відмови від позову та закриття провадження, які визначені в ч. 3 ст. 231 ГПК України у вигляді неможливості повторного звернення до суду в спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав.

Так, як вбачається зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/6927/20 предметом розгляду була позовна вимога про скасування запису про інше речове право в частині зазначення Закарпатської обласної ради власником будівлі "Трансформаторна" що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна "Обласна клінічна лікарня" та знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24, номер запису про інше речове право: 34880463, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з долученої до позовної заяви в даній справі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №314858846 від 11.11.2022 оспорюваний в межах розгляду справи №910/6927/20 запис про інше речове право: 34880463 стосується державної реєстрації права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства "Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака" Закарпатської обласної ради на комплекс Обласної клінічної лікарні по вул. Капушанська, 22-24 в м. Ужгород, до складу якого входить спірна «Трансформаторна» та такий запис про інше речове право: 34880463 в Державному реєстрі речових прав здійснено державним реєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50473072 від 26.12.2019, яке є предметом оспорення у даній справі в частині державної реєстрації права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна Обласна клінічна лікарня.

Відповідачем за вказаною вимогою як в справі №910/6927/20, так і в даній справі є Комунальне некомерційне підприємство "Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака" Закарпатської обласної ради.

Зміст рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/6927/20 свідчить, що підставою позовних вимог в цій частині позивачем (ПрАТ «Закарпаттяобленерго») зазначено протиправність реєстрації на праві оперативного управління за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно об`єкту під найменуванням "Трансформаторна", позаяк таке майно за позицією позивача належить Приватному акціонерному товариству «Закарпаттяобленерго», право власності якого зареєстроване 28.12.2018 державним реєстратором Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області Муруговою А.С. (рішення № 44883761) та внесено запис про реєстрацію права власності ПрАТ "Закарпаттяобленерго" на будівлю ЗТП № 38, загальною площею: 59 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого Льва, буд. 31 "б".

Вказані обставини є також підставою позовних вимог в даній справі, що не заперечується і позивачем, який, водночас, в запереченнях від 31.05.2023 №05-2023/87 на додаткові пояснення прокуратури зазначає, що сукупність наданих доказів у справі №910/6927/20 відрізнялась від доказів, наданих в рамках даної господарської справи. Зокрема, в рамках справи №910/6927/20 позивачем не було надано до суду першої інстанції висновку експерта, який підтверджує із застосуванням спеціальних знань тотожність будівлі ЗТП №38 та «Трансформаторна».

Таким чином, суб`єктний склад сторін та підстави заявленого позову про скасування рішення державного реєстратора (в даній справі) та про скасування запису про інше речове право в Державному реєстрі прав (в справі №910/6927/20) є аналогічними.

Досліджуючи предмет позовних вимог в даних справах, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла до 16.01.2020) було визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (постанова Верховного суду від 23.06.2020 у справі №922/2589/19).

Таким чином, з 16.01.2020 законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19 та інших.

Таким чином, як скасування запису про державну реєстрацію права (в редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що діяла до 16.01.2020), так і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (в редакції Закону, що діє з 16.01.2020) є спором, пов`язаним з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36)) та в різний час було передбачено різними редакціями статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №520/13067/17 записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав (абзац перший частини першої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, що була чинною на час проведення спірної державної реєстрації).

З урахуванням наведеного, суд констатує, що заявлення позивачем у справі №910/6927/20 вимоги про скасування запису про інше речове право №34880463 в частині зазначення Закарпатської обласної ради власником будівлі "Трансформаторна" що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна "Обласна клінічна лікарня" та знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24, з урахуванням зміни визначених в ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» способів захисту, фактично стосується оспорення позивачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50473072 від 26.12.2019, на підставі якого такий запис було вчинено (про що свідчить і прохальна частина позовної заяви в даній справі), що є предметом позову в даній справі.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про фактичну тотожність предмету позову в даній справі в частині скасування рішення державного реєстратора з вимогою, яка була предметом розгляду Господарським судом міста Києва в справі №910/6927/20 та повну ідентичність підстав позову та сторін за даної вимогою (позивач ПрАТ «Закарпаттяобленерго», відповідач за такою вимогою - Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради).

Пунктом 3 частини 1 статті 231 ГПК України визначено, що Господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу, зокрема, наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, з огляду на відмову позивача від позовних вимог та закриття провадження у справі №910/6927/20, що виключає повторне звернення до суду до того ж відповідача, з тим же предметом та за відсутності інших підстав заявленого позову, провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 в частині державної реєстрації права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака Закарпатської обласної ради на будівлю Трансформаторна, що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна Обласна клінічна лікарня, який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463), підлягає закриттю.

Даючи оцінку позовній вимозі про припинення права оперативного управління, суд зважає на наступне.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 95). При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та визначає належний, на її думку, спосіб захисту порушеного права чи інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63)).

Як зазначено в постанові Верховного суду від 12.07.2023 у справі №907/243/22, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Обрання ж позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 155)).

Надаючи оцінку вибраному позивачем способу захисту шляхом заявлення позовної вимоги про припинення права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463), суд, з урахуванням обставин даної справи зауважує, що таке право у відповідача виникло та зареєстроване на підставі рішення Закарпатської обласної ради № 1568 від 26.09.2019, передавального акту № 12/01-49 від 05.11.2019.

Так, як вбачається з рішення Закарпатської обласної ради №1568 від 26.09.2019, органом місцевого самоврядування створено юридичну особу публічного права Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради шляхом реорганізації в результаті перетворення юридичної особи публічного права -- Комунального закладу «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака», а також закріплено згідно із затвердженим передавальним актом за Комунальним некомерційним підприємством «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради на праві оперативного управління відповідні активи (нерухоме, рухоме та інше окремо визначене майно) та пасиви комунального закладу «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака».

Згідно з передавальним актом, затвердженим розпорядженням Голови Закарпатської обласної ради №12/01-49 від 05.11.2019, в оперативне управління відповідача Закарпатською обласною радою передано зокрема об`єкт: «Трансформаторна, інвентарний номер 1030021».

Доводячи підставність позову в цій частині ПрАТ «Закарпаттяобленерго» зазначає, що Закарпатська обласна рада ніколи не була власником спірної будівлі «Трансформаторна» та, відповідно не вправі була надавати таке майно в оперативне управління відповідачу.

За змістом ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Матеріали справи свідчать, що оспорюване позивачем право оперативного управління відповідача на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на підставі рішення про державну реєстрацію прав №50473072 від 26.12.2019.

Як зазначено в постанові Верховного суду від 07.06.2023 у справі №916/959/22 функцією державної реєстрації права є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Подібні висновки неодноразово формулювалися Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 96), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 48).

Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89)) передбачає, що відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 100)).

Таким чином, фактичне володіння нерухомим майном здійснюється шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно. Володіння, оголошення (як і будь-який факт) не можуть бути скасовані, а відтак, з урахуванням підстав заявленого позову, суд висновує, що не відповідає належному способу захисту вимога про припинення права оперативного управління, оскільки фактично позивач вважає, що таке право у відповідача не виникало взагалі, позаяк за позицією ПрАТ «Закарпаттяобленерго» Закарпатська обласна рада не володіла повноваженнями з розпорядженням спірною «Трансформаторною» в тому числі шляхом надання її в оперативне управління відповідно до ст. 137 ГК України.

З урахуванням викладеного, виходячи з правової природи реєстрації прав на нерухоме майно як способу володіння ним та беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства (аналогія права), суд дійшов висновку, що у випадку, якщо заінтересована особа - позивач вважає, що зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об`єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права. Якщо на відповідний об`єкт, право на який не може бути зареєстроване за жодним суб`єктом, був відкритий розділ Державного реєстру прав, таке судове рішення є також підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об`єкт.

Аналогічна правова позиція зазначена у вже згадуваній постанові Верховного суду від 07.06.2023 у справі №916/959/22, яку суд вважає релевантною до застосування в спірних правовідносинах.

В той же час, як вже зазначалось вище, предмет і підстави позову визначаються самостійно позивачем і суд не може виходити за межі відповідних вимог. На суд, в свою чергу, покладено обов`язок вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб. Предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Означена правова позиція є сталою в правозастосуванні судами України та зазначена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19.

При цьому, з огляду на предмет заявлених позовних вимог припинення права оперативного управління та фактичні обставини, які встановлені під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Звертаючись з даним позовом до суду та доводячи наявність права власності на спірне майно, ПрАТ «Закарпаттяобленерго» посилається на наказ «Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» №123 від 14.07.1995, яким Міністерство енергетики та електрифікації України передало у статутний фонд ДАЕК «Закарпаттяобленерго» майно, зокрема Будівлю ТП-38.

Передання у статутний фонд правопопередника позивача будівлі ТП-38 ПрАТ «Закарпаттяобленерго» підтверджує також Переліком майна, переданого до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є позивач), виданим Фондом державного майна України 09.06.2016, де за №8918 вказано об`єкт нерухомого майна: «Будівля ТП-38», місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Л. Толстого, інвентарний номер об`єкта: 124.

Право власності на вказану будівлю ЗТП №38 за позивачем зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.12.2018 року (рішення про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) № 44883761).

В той же час, як зазначає сам позивач оспорюване право у відповідача виникло та зареєстроване на підставі рішення Закарпатської обласної ради № 1568 від 26.09.2019, передавального акту № 12/01-49 від 05.11.2019.

Зміст даного рішення свідчить, що воно прийнято відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким передбачено компетенцію пленарних засідань районної, обласної ради вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Таким чином, приймаючи рішення № 1568 від 26.09.2019, Закарпатська обласна рада, виконувала функції управління об`єктами спільної власності Закарпатської області, тобто в розумінні приписів ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», фактично виступала власником комунального майна.

Як стверджує прокурор, який вступив у справу в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради право комунальної власності Закарпатської обласної ради на об`єкт нерухомого майна - комплекс «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 виникло на підставі рішення Закарпатської обласної ради народних депутатів від 23.12.1992 № 448 "Про комунальну власність області та програму її приватизації" на підставі ст. 52 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», додатком №1 до якого до Переліку об`єктів комунальної власності області включено об`єкт «Обласна клінічна лікарня» (п. 1 розділу ХIV Додатку №1).

Прокурор при цьому стверджує, що до складу відповідного об`єкта Обласна клінічна лікарня» на час набуття права комунальної власності (23.12.1992) входила «Трансформаторна», що безпосередньо підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи №3181, виготовленим Ужгородським БТІ на об`єкт «Обласна клінічна лікарня».

За встановленими судом обставинами право комунальної власності на такий об`єкт зареєстровано у визначеному Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2022 №7/5 за Закарпатською обласною радою 22.03.2004, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3127853 від 22.03.2004 (витяг серії ЯАА №678429, виданий Комунальним підприємством «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації», свідоцтво про право комунальної власності серії САА №910027 на комплекс об`єктів нерухомості «Обласна клінічна лікарня», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська (1 Перемоги), 22-24.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, зокрема, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними у випадку якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення (п. 1 ч. 3 ст. 3 даного Закону).

Наведеним спростовують аргументи позивача про відсутність реєстрації права комунальної власності Закарпатської обласної ради на спірну «Трансформаторну», позаяк такий об`єкт за відомостями Державного реєстру речових прав входить в комплекс «Обласна клінічна лікарня» який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24, право оперативного управління яким за відповідачем зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на підставі рішення про державну реєстрацію прав №50473072 від 26.12.2019.

Водночас, право комунальної власності на цей же комплекс «Обласна клінічна лікарня», як вже зазначалось судом, було зареєстроване у встановленому порядку ще 22.03.2004 за Закарпатською обласною радою.

Таким чином, за встановлених судом обставин, вирішення позовної вимоги про припинення права оперативного управління безпосередньо пов`язано з розглядом спору щодо належності спірної «Трансформаторної» до комунальної власності Закарпатської обласної ради та, відповідно, належний і ефективний спосіб захисту прав позивача на будівлю Трансформаторна з наведених у позовній заяві підстав та фактично встановлених судом обставин полягає у вирішенні судом спору щодо визнання права власності на таке майно за Приватним акціонерним товариством Закарпаттяобленерго з одночасним припинення такого права Закарпатської обласної ради та припиненням усіх похідних від права власності органу місцевого самоврядування прав, в тому числі й права оперативного управління спірним майном Комунального некомерційного підприємства Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака Закарпатської обласної ради.

Суд зауважує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Таким чином, за встановлених у справі обставин, в позивача фактично виник спір з Закарпатською обласною радою щодо належності органу місцевого самоврядування спірного майна, а відтак, беручи до уваги, що позивачем Закарпатську обласну раду не визначено відповідачем у справі, як і невірно обрано спосіб судового захисту в спірних правовідносинах, в задоволенні позовних вимог про припинення права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463) належить відмовити.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Окрім того, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог в частині припинення права оперативного управління, у зв`язку з чим в задоволенні позову в цій частині слід відмовити та про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати прокурора по сплаті судового збору на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом в повному обсязі на позивача у справі, позаяк саме з неправильних дій Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго (невірно обраний спосіб захисту та суб`єктний склад учасників) і виник спір в даній справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 126, 129, 221, 231, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 в частині державної реєстрації права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака Закарпатської обласної ради на будівлю Трансформаторна, що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна Обласна клінічна лікарня, який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463), закрити провадження у справі.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 25 липня 2023 року.

СуддяЛучко Р.М.