Постанова

від 22.11.2023 по справі 907/864/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2023 р. Справа №907/864/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

прокурор: Рогожнікова Н.Б.,

від позивача: Пеняк І.В. - адвокат (ордер серії АО №1097581),

від відповідача: не з`явилися,

від третьої особи: не з`явилися,

розглянув апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго за № 08-2023/42 від 14.08.2023

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2023 суддя: Лучко Р.М., м. Ужгород, повний текст рішення складено 25.07.2023

за позовом приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача Комунального некомерційного підприємства Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака Закарпатської обласної ради, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради, м. Ужгород,

про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речового права та припинення права оперативного управління

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

21.11.2022 приватне акціонерне товариство Закарпаттяобленерго (надалі ПрАТ Закарпаттяобленерго) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака Закарпатської обласної ради (надалі КНП Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака Закарпатської обласної ради) з про:

- визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 в частині державної реєстрації права оперативного управління КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», яка знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463);

- припинення права оперативного управління КНП Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будівля закритої трансформаторної підстанції № 38 (надалі - ЗТП №38) належить ПрАТ «Закарпаттяобленерго» на праві власності, як майно, що увійшло до його статутного фонду на підставі наказу Міністерства енергетики та електрифікації України «Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» №123 від 14.07.1995.

Правовими підставами позову зазначає ст. ст. 3, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2023 закрито провадження у справі в частині позовних вимог ПрАТ «Закарпаттяобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 в частині державної реєстрації права оперативного управління КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю трансформаторної, що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463).

В цій частині рішення місцевого господарського суду мотивоване відмовою позивача від позовних вимог в іншій справі із закриттям провадження в справі №910/6927/20 (предметом позову, в якій було скасування рішення державного реєстратора, тобто предмет позову тотожний предмету позову в цій справі), що виключає повторне звернення до суду до того ж відповідача, з тим же предметом та за відсутності інших підстав заявленого позову (п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

Також, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2023 відмовлено в задоволенні позовних вимог про припинення права оперативного управління КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463).

В цій частині рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що в позивача фактично виник спір із Закарпатською обласною радою щодо спірного майна. Проте, позивачем Закарпатську обласну раду не визначено відповідачем у справі. Окрім того обраний спосіб захисту є неефективним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивач (ПрАТ Закарпаттяобленерго) просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

-місцевим господарським судом необгрунтовано залучено до справи Закарпатську обласну прокуратуру;

-суд безпідставно закрив провадження в справі, оскільки позовна вимога заявлена в справі № 910/6927/20 (щодо скасування запису про речове право) та позовна вимога заявлена в справі № 907/864/22 (щодо скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права) мають різні правові наслідки на які вони спрямовані;

-помилковими є висновки місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про припинення права оперативного управління відповідача на будівлю «Трансформаторна».

Узагальнені заперечення прокурора

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

В обгрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу прокурор посилається на наявність підстав для представництва інтересів держави в суді у зв`зку тим, що Закарпатська обласна рада є власником цілісного майнового комплексу обласної клінічної лікарні та уповноважена на захист майнових інтересів територіальної громади області, а тому в силу положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» місцевим господарським судом правомірно задоволено клопотання прокурора та допущено до участі в справі шляхом вступу в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради.

Прокурор погоджується з висновком місцевого господарського суду про закриття провадження в частині позовних вимог з підстав тотожності предмету, підстав позову, а також суб`єктного складу учасників в цій справі та в справі № 910/6927/20.

Посилається на те, що предмет заявлених позивачем вимог не порушує права ПрАТ «Закарпаттяобленерго» на будівлю ЗТП №38 та погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем невірно обрано спосіб судового захисту в спірних правовідносинах що стосується вимоги про припинення права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна».

Відповідач та третя особа не скористалися правом визначеним ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

У судове засідання 22.11.2023 з`явився прокурор та представник позивача, представник відповідача третьої особи в судове засідання не з?явилися, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції та повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, беручи до уваги позицію присутніх учасників справи про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, а також зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась та враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та третьої особи, що не з`явилися за наявними в справі доказами.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задоволити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

Публічне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» є зміненим найменуванням ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI.

ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» створене шляхом перетворення ДАЕК «Закарпаттяобленерго» у ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго».

ДАЕК «Закарпаттяобленерго» засноване відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 14 липня 1995 року №123 шляхом перетворення 3акарпатського обласного підприємства електричних мереж у ДАЕК «Закарпаттяобленерго» відповідно до Указу Президента України від 4 квітня 1995 року «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» та в п. 1.2. Статуту зазначено, що є правонаступником Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

Відповідно до наказу «Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» №123 від 14.07.1995 Міністерство енергетики та електрифікації України передано в статутний капітал (фонд) ДАЕК «Закарпаттяобленерго» майно, зокрема, об`єкт нерухомого майна «Будівля ЗТП-38» (будівля закритої трансформаторної підстанції-38).

Передання у статутний капітал (фонд) ДАЕК «Закарпаттяобленерго» будівлі ЗТП-38 зазначено в Переліку майна, переданого до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго», виданим Фондом державного майна України 09.06.2016, де за №8918 вказано об`єкт нерухомого майна: «Будівля ЗТП-38», місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Л. Толстого, інвентарний номер об`єкта: 124.

Відповідно до п. 2.2. Статуту ПрАТ «Закарпаттяобленерго» зазначено, що воно є правонаступником майна, прав та обов`язків ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго», ДАЕК «Закарпаттяобленерго», Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

28.12.2018 державним реєстратором Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області Муруговою А.С. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) № 44883761 та внесено запис про реєстрацію права власності ПрАТ "Закарпаттяобленерго" на будівлю ЗТП № 38, загальною площею: 59 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого Льва, буд. 31 "б", що підтверджується інформаційною довідкою з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 204841979 від 20.03.2020.

Державним реєстратором зареєстровано право оперативного управління відповідача на управління майном обласної лікарні ім. А.Новака, до складу якого входять: Лікарня А-1 А-2, Лікарня Б-Б1-Б2-3, Лікарня Г-Г1-Г2-Г3-Г4-Г5, Лікарня В, Лікарня Д, Лікарня Д, Адмінбудівля З (бухгалтерія), Прозектура Ж1, Прохідна К, Сарай Н, Прохідна О, Гараж-склад П, Гараж Р, Адмінбудівля С, Трансформаторна, Насосна Ц, Лабораторія, БМВКУ-4,0/Г/Є/теплова пот. 3 МВт./Котельня/, Екуменічна каплиця, Хірургічний корпус на 150 ліжок.

Правовою підставою реєстрації права оперативного управління відповідача зазначено рішення Закарпатської обласної ради № 1568 від 26.09.2019, передавальний акт № 12/01-49 від 05.11.2019.

Звертаючись до Господарського суду Закарпатської області позивач зазначає, що об`єкт «Трансформаторна, інвентарний номер 1030021», який зареєстрований за відповідачем є тим самим об`єктом, під назвою ЗТП-38 (закрита трансформаторна підстанція), що була передана до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є ПрАТ «Закарпаттяобленерго»).

За цих обставин, позивач зазначає про незаконність рішення №50473072 від 26.12.2019 державного реєстратора Коцан М.М., який не встановив наявних суперечностей між заявленим та вже зареєстрованим речовим правом позивача на вказану будівлю.

Таким чином, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 в частині державної реєстрації права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна Обласна клінічна лікарня, який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24 та припинити право оперативного управління відповідача на зазначене майно.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області 21.07.2023 закрито провадження у справі в частині позовних вимог приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 в частині державної реєстрації права оперативного управління КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю Трансформаторна, що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463) ст. 231 ГПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 417/7171/19 зазначено, що закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 910/16868/19 зазначено, що підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Предметом позову в іншій справі № 910/6927/20 було:

-витребувати на користь ПрАТ "Закарпаттяобленерго" з незаконного володіння Закарпатської обласної ради будівлю "Трансформаторна", що перебуває в складі об`єкту нерухомого майна "Обласна клінічна лікарня" та знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24 і як наслідок скасування запису про інше речове право в частині зазначення Закарпатської обласної ради власником будівлі "Трансформаторна" що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна "Обласна клінічна лікарня" та знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24, номер запису про інше речове право: 34880463, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

-припинити право власності Закарпатської обласної ради на будівлю "Трансформаторна", що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна "Обласна клінічна лікарня" та знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24, номер запису про інше речове право: 34880463.

Підставою позовних вимог в іншій справі № 910/6927/20 позивач зазначив те, що знаходження будівлі у власності інших суб`єктів (КНП "Закарпатська обласна клінічна лікарня Імені Андрія Новака" Закарпатської обласної ради), окрім ПрАТ "Закарпаттяобленерго" є неправомірним та порушує право власності позивача на спірне майно.

Сторонами в іншій справі № 910/6927/20 були ПрАТ "Закарпаттяобленерго" (позивач), Закарпатська обласна рада (відповідач-1) та КНП "Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака" Закарпатської обласної ради (відповідач-2).

Предметом позову в цій справі № 907/864/22 є:

- визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 в частині державної реєстрації права оперативного управління КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», яка знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463);

- припинення права оперативного управління КНП Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463).

Підставою позовних вимог в цій справі № 907/864/22 є те, що будівля закритої трансформаторної підстанції № 38 (надалі - ЗТП №38) як стверджує позивач, належить ПрАТ «Закарпаттяобленерго» на праві власності, як майно, що увійшло до його статутного фонду на підставі наказу Міністерства енергетики та електрифікації України «Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» №123 від 14.07.1995.

Сторонами в справі № 907/864/22 є ПрАТ Закарпаттяобленерго (позивач), КНП Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака Закарпатської обласної ради (відповідач).

Апеляційний господарський суд зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору. Тобто, коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

З вищевикладеного, суд приходить до висновку, що предмет та підстави в цій справі № 907/864/22 та в справі № 910/6927/20 не є тотожними, оскільки скасування державної реєстрації в цій справі № 907/864/22 випливають із вимоги про припинення права оперативного управління, а в іншій справі № 910/6927/20 з вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про аналогічність (тотожність) предмету і підстав заявленого позову про скасування рішення державного реєстратора (в цій справі) та як наслідком скасування запису про інше речове право в Державному реєстрі прав (в справі №910/6927/20), а тому в цій частині позовних вимог апеляційний господарський суд вважає з

З цих підстав доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно закрив провадження в справі знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

В цій частині позовних вимог , апеляційний господарський суд приймає нове рішення про відмову в позові з підстав, що викладено нижче.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Обговорюючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд зазначає, що припинення права оперативного управління КНП Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна» є основною вимогою щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 в частині державної реєстрації права оперативного управління КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна».

Підставою для державної реєстрації було рішення Закарпатської обласної ради № 1568 від 26.09.2019, та передавальний акт, серія та номер: 12/01-49, виданий Закарпатською обласною радою 05.11.2019.

Відповідно до передавального акту, який затверджено розпорядженням Голови Закарпатської обласної ради №12/01-49 від 05.11.2019, в оперативне управління відповідача Закарпатською обласною радою передано спірний об`єкт: «Трансформаторна, інвентарний номер 1030021».

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2019 Державним реєстратором зареєстровано право оперативного управління відповідача (КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради) на управління майном обласної лікарні ім. А.Новака (зміст, характеристика речового права) до складу якого входять, в тому числі Трансформаторна.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті прийняття рішення Закарпатської обласної ради № 1568 від 26.09.2019 за змістом якого органом місцевого самоврядування створено юридичну особу публічного права Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради шляхом реорганізації в результаті перетворення юридичної особи публічного права - Комунального закладу «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака», а також закріплено згідно із затвердженим передавальним актом за Комунальним некомерційним підприємством «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради на праві оперативного управління відповідні активи (нерухоме, рухоме та інше окремо визначене майно) та пасиви комунального закладу «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака», а не лише державної реєстрації права оперативного управління за відповідачем на спірне нерухоме майно, заявлені ним позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речового права не відновлять становища, яке існувало до порушення.

З огляду на положення ст.ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

Більше того, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Абзацом третім частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент звернення з позовом), зокрема, встановлювалося, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14.02.2023 в справі № 907/726/20, яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.

У відповідності до вимог ст. 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом), тобто має обмежені власником речові права на нього.

Як вбачається з рішення Закарпатської обласної ради №1568 від 26.09.2019, органом місцевого самоврядування створено юридичну особу публічного права КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради шляхом реорганізації в результаті перетворення юридичної особи публічного права - Комунального закладу «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака», а також закріплено згідно із затвердженим передавальним актом за КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради на праві оперативного управління відповідні активи (нерухоме, рухоме та інше окремо визначене майно) та пасиви комунального закладу «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака».

Відповідно до передавального акту, який затверджено розпорядженням Голови Закарпатської обласної ради №12/01-49 від 05.11.2019, в оперативне управління відповідача Закарпатською обласною радою передано зокрема об`єкт: «Трансформаторна, інвентарний номер 1030021».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись з позовом до суду не ставив вимоги про визнання недійсним чи скасування рішення Закарпатської обласної ради № 1568 від 26.09.2019 (яка вважає себе власником цього майна), яке стало підставою для державної реєстрації права оперативного управління за відповідачем, а також не ставив вимоги про визнання права власності на спірний об`єкт трансформаторну станцію, оскільки Закарпатська обласна ради не визнає права власності спірного об`єкту нерухомого майна за позивачем.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої якої відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.06.2020 в справі № 906/516/19, від 30.06.2020 в справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 в справі № 910/8387/19, які в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України враховано апеляційним господарським судом.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом припинення права оперативного управління КНП Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна», а також визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 в частині державної реєстрації права оперативного управління КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна» не призведе до відновлення порушеного права, а тому є неефективним способом захисту, про що правильного висновку дійшов суд першої інстанції, проте не зазначив який спосіб захисту є належним (ефективним), в цьому спорі.

Апеляційний господарський суд водночас відхиляє доводи скаржника про помилковість висновків місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних щодо обраного позивачем неналежного способу захисту.

У відповідності до вимог ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

А тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, проте підлягає зміні мотивувальна частина рішення з підстав сформульованих апеляційним судом в його мотивувальній частині.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги в частині посилання апелянта на те, що місцевим господарським судом необгрунтовано залучено до справи Закарпатську обласну прокуратуру, апеляційний господарський суд зазначає, що спір виник з приводу об`єкту спільної власності територіальної громади Закарпатської області, повноваження власника якого реалізуються Закарпатською обласною радою, а тому місцевим господарським судом з підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обгрунтовано залучено Закарпатську обласну прокуратуру для захисту інтересів держави в особі Закарпатської обласної ради, яка передала в оперативне управління відповідачу майно.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, а також про те, що позивачем невірно обрано спосіб судового захисту в спірних правовідносинах що стосується вимоги про припинення права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю «Трансформаторна» знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та беруться судом до уваги як правильні висновки суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ним обставин та в межах доводів апеляційної скарги позивача, апеляційний суд дійшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції щодо закриття провадження в справі в частині позовних вимог приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50473072 від 26.12.2019 в частині державної реєстрації права оперативного управління КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» Закарпатської обласної ради на будівлю Трансформаторна, що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24 (номер запису про інше речове право: 34880463) та прийняття в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, а також про зміну рішення місцевого господарського суду, шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови. В решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін

З цих підстав апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго за № 08-2023/42 від 14.08.2023 слід задоволити частково, рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2023 в справі № 907/864/22 в частині закриття провадження в справі скасувати, в цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову та в частині викладення підстав відмови в позові змінити, шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови. В решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд в частині закриття провадження в справі рішення місцевого господарського суду скасував, в цій частині прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову, а також змінив рішення суду першої інстанції шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови та в решті рішення місцевого господарського суду залишив без змін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7 443,00 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 6604 від 10.08.2023.

Керуючись ст. ст. 226, 236, 269, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго за № 08-2023/42 від 14.08.2023 частково задоволити.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2023 в справі № 907/864/22 в частині закриття провадження в справі скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2023 в справі № 907/864/22 змінити, шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

В решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2023 в справі № 907/864/22 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 7 443,00 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 28.11.2023