Ухвала

від 18.07.2023 по справі 908/1276/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/26/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.07.2023 Справа № 908/1276/21(908/921/22)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електротрейдінг Груп, код ЄДР 42190690 (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 14)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК, код ЄДРПОУ 43016569 (03150, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, 4)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Електротрейдінг Груп (код ЄДРПОУ 42190690, 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 14)

про стягнення 21 743 796,84 грн

в межах справи № 908/1276/21

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ, код ЄДР 43097025 (69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 21)

кредитор Приватне підприємство КОПІЙКА ПЛЮС, код ЄДР 35594421 (51933 Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сачка, буд.26, прим.27)

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі): ПозивачКАРАСІР АННА ІГОРІВНА (в режимі відеоконференції)

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.08.2022 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРСТОК», код ЄДРПОУ 43016569 (03150, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ», код ЄДР 43097025 (69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 21) заборгованість за надані послуги у розмірі 21 743 796 (двадцять один мільйон сімсот сорок три тисячі сімсот дев`яносто шість) грн. 84 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРСТОК», код ЄДРПОУ 43016569 (03150, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, 4) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап./Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача) 326 156 (триста двадцять шість тисяч сто п`ятдесят шість) грн. 95 коп. судового збору.

На виконання вказаного рішення видано накази.

23.01.2023 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» про заміну первісного позивача його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп».

Ухвалою суду від 25.01.2023 здійснено процесуальну заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ», код ЄДР 43097025 у справі № 908/1276/21(908/921/22) правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП», код ЄДР 42190690.

16.05.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю Електротрейдінг Груп про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Відповідно до поданої заяви заявник просить суд звернути стягнення на грошові кошти у сумі 3 283 156,34 гривень на рахунках, що належать Акціонерному товариству «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадська, 40, код ЄДРПОУ 43016569), яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК" (03038, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, буд. 4; код ЄДРОПУ: 43016569), в рахунок виконання рішення суду від 09.08.2022 у справі № 908/1276/21(908/921/22) та виконавчого документу, а саме: наказ №908/1276/21 (908/921/22) від 25.01.2023, виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК", код ЄДРПОУ 43016569 (03150, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ", код ЄДР 43097025 (69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 21) заборгованість за надані послуги в розмірі 21 743 796 (двадцять один мільйон сімсот сорок три тисячі сімсот дев`яносто шість) грн 84 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. правонаступником якого є: Товариство з обмеженою відповідальністю Електротрейдінг Груп.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.05.2023, заяву передано на розгляд судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою суду від 19.05.2023 прийнято заяву до розгляду; розгляд заяви призначено на 30.05.2023 о 10 год. 50 хв., в судовому засіданні.

За клопотанням заявника витребувано у Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» адреса: 54017, вул. Громадська ,буд.40, м. Миколаїв Код ЄРДПОУ: 23399393 , завірені належним чином копії наступних документів:

- договір від 06.01.2022 року №45/149/22 про постачання електричної енергії, укладений між АТ «Миколаївобленерго» та ТОВ «ПАВЕРСТОК»;

- акти приймання-передачі електричної енергії за договором 06.01.2022 року №45/149/22;

- платіжні документи про оплату вартості отриманої електричної енергії за договором від 06.01.2022 року №45/149/22;

- розрахунок фактичної поставленої ТОВ «ПАВЕРСТОК» та оплаченої АТ

«Миколаївобленерго» електричної енергії за договором від 06.01.2022 року №45/149/22;

- баланс АТ «Миколаївобленерго», де рахується заборгованість перед ТОВ

«ПАВЕРСТОК» за договором від 06.01.2022 року №45/149/22 у сумі 3283156,34 грн.

У Державної податкової служби України, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8:

- відомості про суму задекларованого ТОВ «ПАВЕРСТОК» код за ЄДРПОУ:

43016569 податкового зобов`язання з ПДВ за договором від 06.01.2022 року №45/149/22 (по взаємовідносинам із АТ «Миколаївобленерго» код за ЄРДПОУ: 23399393);

- відомості про суму задекларованого АТ «Миколаївобленерго» код за ЄРДПОУ:

23399393, податкового кредиту з ПДВ за договором від 06.01.2022 року №45/149/22 (по взаємовідносинам із ТОВ «ПАВЕРСТОК» код за ЄДРПОУ: 43016569).

Витребувано у НЕК «УКРЕНЕРГО» адреса:01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25 , відомості про кількість переданої ТОВ «ПАВЕРСТОК» (код за ЄДРПОУ: 43016569) (спожитої) електричної енергії за договором від 06.01.2022 року № 45/149/22 АТ «Миколаївобленерго» (код за ЄРДПОУ: 23399393).

30.05.2023 року до суду з`явився представник Позивача (Стягувача). Представник АТ «Миколаївобленерго» до суду не з`явився, документи, які були витребувані судом не надано.

Ухвалою суду від 30.05.2023 року засідання було відкладено з підстав витребування документів на 15.06.2023р. о 12-20 годині.

15.06.2023 року у судове засідання з`явився представник Позивача (Стягувача). Представник АТ «Миколаївобленерго» до суду не з`явився, документи, які були витребувані судом не надано.

До суду надійшло клопотання від АТ «Миколаївобленерго» про необхідність додаткового часу на підготування документів та відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 15.06.2023 року справа була відкладена з повторним витребуванням документів на 04.07.2023р. об 11-45 годині.

23.06.2023 року до суду надійшли витребуванні документи від АТ «Миколаївобленерго» та заперечення на заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

04.07.2023 року у судове засідання з`явився представник Позивача. Представник АТ «Миколаївобленерго» до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином.

Ухвалою суду від 04.07.2023 року справа була відкладена на 18.07.2023р. о 12-30 годину з повторним витребуванням документів від Державної податкової служби України та НЕК УКРЕНЕРГО.

06.07.2023 року до суду надійшла інформація від Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних.

18.07.2023 року до суду надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю Електротрейдінг Груп на заперечення АТ «Миколаївобленерго».

18.07.2023 року у судове засідання з`явився представник Позивача (Стягувача). Представник АТ «Миколаївобленерго» до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17 , від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду заяви, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах (відзиві), а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для розгляду справи, суд вважає можливим здійснити розгляд заяви за наявними матеріалами, без участі представника ТОВ «Паверсток» та АТ «Миколаївобленерго».

Судом було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Матеріалами справи містять достатні докази для обґрунтованого прийняття судового рішення .

Представник позивача (Стягувача) у судовому засіданні просила заяву задовольнити.

Господарський суд, заслухавши пояснення учасника справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин права, вважає, що заяву належить задовольнити з наступних підстав.

Судом установлено, що у виконавчому провадженні 70939762 від 06.02.2023 року, рішення суду виконано частково, сума яка на даний час не стягнута з Боржника, складає 21 262 493,39грн, що підтверджується листом приватного виконавця № 5182 від 10.05.2023 року.

Під час здійснення заходів встановлення наявності грошових коштів, що належать особі, яка має заборгованість перед Боржником ТОВ «ПАВЕРСТОК», було отримано відповідь від АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» №01.01/01-22-1901 від 06.04.2023 року.

Так, у відповіді про наявність заборгованості перед ТОВ «ПАВЕРСТОК» АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» в листі №01.01/01-22-1901 від 06.04.2023 року зазначив, «що між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРСТОК» (код ЄРДПОУ 43016569) був укладений договір «Постачання електричної енергії « від 06.01.2022 №45/149/22 з 01.04.2023 року договірні відносини припинено. По зазначеному договору існує заборгованість в сумі 3 283 156,34 грн, яка не підтверджена рішенням суду, та з якою Товариство не погоджується.»

Також, до суду надано лист від боржника ТОВ «ПАВЕРСТОК» від 01.03.2023 року про наявну заборгованість АТ «Миколаївобленерго» перед ТОВ «ПАВЕРСТОК» в розмірі 3 283 156,34 грн.

Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» до суду надало заперечення та витребуванні документи із запереченнями, що наявна заборгованість не підтверджена судовим рішенням, а ТОВ «ПАВЕРСТОК» не звернулось за стягненням заборгованості до суду, стверджуючи, що у такому випадку вона є спірною заборгованістю та приватний виконавець не може здійснювати виконавчі дії щодо АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО», адже державі належить 70% акцій у статутному капіталі АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО».

Згідно до наданих до заперечень документів вбачається, що між ТОВ «ПАВЕРСТОК» та АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №45/149-22 від 06.01.2022 року.

На виконання умов договору ТОВ «ПАВЕРСТОК» поставляло електроенергію, а АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» сплачувало за неї на підставі укладених та погоджених актів приймання - передавання товарної продукції.

АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» у квітні 2022 року спожило 915038 квт.год за ціною 2.99 за 1 квт.год без ПДВ на загальну суму 3283156,34 грн. з ПДВ суму коштів не сплатило.

Акти приймання - передавання товарної продукції за квітень 2022 року на постачання загальної кількості кіловат 915038 узгодженні сторонами.

До заперечень також АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» надало оборотно-сальдову відомість по рахунку 6311 за період 2023 рік сформована 14.06.2023 року о 13.25 годині підписана головним бухгалтером Возденецькою А.А. про наявний кредит в сумі 3 283 156,34 грн перед контрагентом ТОВ «ПАВЕРСТОК».

Доказів оплати вартості отриманої електричної енергії у квітні 2022 року АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» не надано.

Суд оцінивши додані докази та заперечення АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО», з урахуванням критеріїв спірності закріплених у висновках Верховного Суду України постанові від 13.08.2021 у справі № 910/20504/16 та зазначає наступне.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 336 ГПК України, під час розгляду такої заяви судам необхідно враховувати, що факт наявності заборгованості не обов`язково має бути підтверджено судовим рішенням. Якщо немає такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з`ясувати обставини не пропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним.

Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначають не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку ст. 336 ГПК України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи була заборгованість взагалі чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення.

Відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

За змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Судом встановлена наявна заборгованість АТ «Миколаївобленерго» перед ТОВ «ПАВЕРСТОК» у сумі 3 283 156,34 грн., яка обліковується на балансі АТ «Миколаївобленерго» та підтверджується первинними господарськими документами: договором про постачання електричної енергії споживачу, актом приймання- передавання товарної продукції за квітень 2022 року та оборотно-сальдовою відомістю АТ «Миколаївобленерго» з кредитовими зобов`язанням за договором про постачання електричної енергії.

Доказів існування спору щодо первинних документів, які свідчать про постачання електричної енергії АТ «Миколаївобленерго» у квітні 2022 року, до суду не надано, а також не надано доказів наявного судового спору щодо вказаної заборгованості.

З урахуванням чого, підстав вважати, що заборгованість АТ «Миколаївобленерго» перед ТОВ «ПАВЕРСТОК» в розмірі 3 28 3156,34 грн. спірна - немає.

Надаючи оцінку запереченням АТ «Миколаївобленерго», що стосується дій приватного виконавиця, який не може здійснювати виконавчі дії щодо АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» суд враховує висновки Верховного Суду України закріпленні у постанові від 29 жовтня 2020 року Справа № 1/242 та зазначає, що стаття 336 ГПК України не містить такої обов`язкової умови для звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, як наявність відкритого виконавчого провадження. Основною умовою такого стягнення є те, що така заборгованість існує і не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до матеріалів справи заява на звернення стягнення в порядку ст.336 ГПК України подана не приватним виконавцем, а стягувачем, який наділений процесуальними правами на звернення до суду з такою заявою.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно зі ст. 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Тобто, предметом дослідження у даному випадку є факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

Верховний Суд України у постанові від 13.08.2021 у справі № 910/20504/16 зазначив, що виходячи з положень ч. 2 ст. 336 ГПК України, під час розгляду такої заяви судам необхідно враховувати, що факт наявності заборгованості не обов`язково має бути підтверджено судовим рішенням. Якщо немає такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з`ясувати обставини не пропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним.

За змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу.

Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Що також узгоджується з позицією постановою колегії Верховного Суду України від 18.10.2022 року у справі 904/11045/15 .

Згідно з частиною восьмою статті 336 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП» про звернення стягнення на кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі - задовольнити.

2. Звернути стягнення на кошти у розмірі 3 283 156 (три мільйони двісті вісімдесят три тисячі сто п`ятдесят шість) грн. 34 коп. на рахунках, що належні АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» (54017, вул. Громадська ,буд.40, м. Миколаїв, Код ЄРДПОУ: 23399393), яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРСТОК» (03038, м. Київ. вул. Грінченка Миколи, буд. 4; код ЄДРОПУ: 43016569), в рахунок виконання рішення суду від 09.08.2022 у справі 908/1276/21(908/921/22) та виконавчого документу, а саме: наказ №908/1276/21(908/921/22) від 25.01.2023, виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК", код ЄДРПОУ 43016569 (03150, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ", код ЄДР 43097025 (69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 21) заборгованість за надані послуги в розмірі 21 743 796 (двадцять один мільйон сімсот сорок три тисячі сімсот дев`яносто шість) грн. 84 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП».

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 18 липня 2023 року та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано-24.07.23.

Суддя О.О. Юлдашев