Рішення

від 25.07.2023 по справі 160/10927/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Справа № 160/10927/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (далі відповідач, Укртрансбезпека), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу №357925 від 12.04.2023, винесену в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Слюсаренком Дмитром, якою накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 10.05.2023 року нею було отримано по пошті Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №357925 від 12.04.2023, винесену в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Слюсаренком Дмитром, якою накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Співробітниками Укртрансбезпеки було здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, за результатами чого складено акт від 22.03.2023 року №355299. 12.04.2023 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Слюсаренко Дмитро, виніс постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу №357925 від 12.04.2023, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень. Всупереч пункту 26 та 27 Порядку №1567, справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглянуто за відсутності позивача, яка не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, тим самим ФОП ОСОБА_1 позбавлено права на участь у процесі прийняття рішення та надання доказів своєї невинуватості. Позивач не отримувала повідомлення про розгляд справи про порушення та не отримувала акт від 22.03.2023 року №355299. Позивач не погоджується з вищезазначеною постановою оскільки вона не може бути суб`єктом правопорушення, оскільки в даному випадку вона не є перевізником тому що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передала в оренду Приватному підприємству «СТАЛЬ ТОРГ» (ЄДРПОУ 44067953) транспортний засіб DAF XF 105.410 д/н НОМЕР_2 вантажний спеціалізований сідловий тягач-С, що підтверджується договором оренди транспортного засобу №1-4-1/21 від 01.04.2021 та актом приймання-передач транспортного засобу від 01.04.2021. Строк оренди складає 2,5 років, тобто до 01.11.2023 року. Транспортний засіб здається в оренду для ведення підприємницької діяльності орендаря - ПП «СТАЛЬ ТОРГ». Згідно з ст.33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах. Отже, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст.39,48 Закону №2344-111, є автомобільний перевізник, який здійснює за власні кошти перевезення вантажів. Таким чином вважає, що винесена Постанова про застосування адміністративно- господарського штрафу №357925 від 12.04.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Зобов`язано відповідача надати до суду разом із відзивом на позов:

-документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (позивачу);

- належним чином засвідчені копії усіх документів, які були складені відповідачем за наслідками проведеної перевірки 22.03.2023 року;

- належним чином засвідчену копію Акта №355299 від 22.03.2023 року;

- докази направлення та отримання позивачем Акта №355299 від 22.03.2023 року;

- докази направлення та отримання позивачем повідомлення щодо розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт;

- належним чином засвідчені документи, на підставі яких було прийнято оскаржувану постанову;

- докази направлення та отримання позивачем оскаржуваної постанови;

- інші докази та документи, які на думку відповідача мають значення для вирішення цієї справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 р. забезпечено позов у адміністративній справі №160/10927/23 шляхом зупинення дії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №357925 від 12.04.2023, винесеної в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Слюсаренком Дмитром у відношенні ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №357925 від 12.04.2023.

13.06.2023 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій зокрема зазначено, що відповідач надав відповідь на адвокатський запит адвоката Рак Т.С. листом від 31.05.2023 разом із повідомленням про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 31.03.2023, акт № 355299 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.03.2023, з якого вбачається, що перевізником зазначено ФОП ОСОБА_2 .

Разом із заявою представником було подано:

-копію листа Державної служби України з безпеки на транспорті Про надання інформації від 31.05.2023 №2306/23/23-23.

-копію акту № 355299 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.03.2023.

-копія повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 31.03.2023.

19.06.2023 року від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких зокрема зазначено, що відповідач надав відповідь на адвокатський запит адвоката Рак Т.С. листом від 31.05.2023 року разом із повідомленням про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 31.03.2023, акт № 355299 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.03.2023, з якого вбачається, що перевізником зазначено ФОП ОСОБА_2 , зазначене свідчить, що ФОП ОСОБА_1 не є перевізником у даному випадку, та не є суб`єктом правопорушення. Таким чином, відповідач при складенні постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу №357925 від 12.04.2023 у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , не звернув уваги на те, що перевізником у ТТН №22481750 від 20.03.2023 зазначено ФОП ОСОБА_2 , про що зазначено у акті №355299 від 22.03.2023. Позивач не є фактичним автомобільним перевізником - суб`єктом відповідальності, встановленої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а є лише власником транспортного засобу та орендодавцем за договором оренди ТЗ, та фактичним перевізником відповідно до ТТН №22481750 від 20.03.2023 зазначено ФОП ОСОБА_2 .. Відповідач не надав доказів направлення позивачу про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 31.03.2023, тим самим порушив вимоги пунктів 26 та 27 Порядку №1567, позбавивши позивача права надати свої пояснення та докази при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі від 23.05.2023 р. була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 23.05.2023 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Копія позовної заяви та додатками була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 22.05.2023 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області зареєстрована в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".

Станом на 25.07.2023 року (з урахуванням строку на поштове відправлення) від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Пояснень, заяв, клопотань по суті спору, а також доказів, які зобов`язував надати суд в ухвалі про відкриття провадження від 23.05.2023 року від відповідача до суду також не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, відповідач правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та надання доказів по справі не скористався, з клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не звертався.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 03.02.2017р. Дані про основний вид економічної діяльності 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Позивач є власником автомобіля марки DAF, модель XF 105.410, тип вантажний спеціалізований сідловий тягач С, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Згідно договору оренди транспортного засобу №1-4-1/21 від 01.04.2021 року зазначений вище вантажний спеціалізований сідловий тягач С було передано в оренду Приватному підприємству «СТАЛЬ ТОРГ».

12.04.2023 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Слюсаренком Дмитром була винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №357925, якою накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №357925 від 12.04.2023 року в сумі 17000,00 грн., позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходив за наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст.3 Закону №2344-ІІІ).

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення (п.п.2, 19, 29 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 вказаного Положення).

Відповідно до ст.5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 14 статті 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).

Підставою для застосування до позивача штрафу, передбачених абзацом 3 статті 60 Закону №2344-III, слугував акт перевірки, яким зафіксовані порушення перевізником вимог Закону №2344-III.

За змістом статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 60 Закону № 2344-ІІІ встановлено відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що під час здійснення перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено порушення автомобільним перевізником вимог ст. 48 Закону №2344-III, що і стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

За змістом статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст.33 Закону№2344-III).

При цьому, відповідно до ст.1 Правил дорожнього руху України власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.

Отже, законом чітко визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень.

Таким чином, власник транспортного засобу та перевізник можуть бути як однією особою, так і різними.

При цьому, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, є автомобільний перевізник.

Досліджуючи правомірність спірної постанови, суд враховує, що позивач є власником автомобіля марки DAF, модель XF 105.410, тип вантажний спеціалізований сідловий тягач С, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Згідно договору оренди транспортного засобу №1-4-1/21 від 01.04.2021 року зазначений вище вантажний спеціалізований сідловий тягач С було передано в оренду Приватному підприємству «СТАЛЬ ТОРГ».

Згідно копії акта №355299 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.03.2023 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_2 .

Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження того, що на момент здійснення перевірки перевізником була саме ФОП ОСОБА_1 до суду не надано.

Таким чином, позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону №2344-III і не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження того, що на момент розгляду справи про порушення позивач була повідомлена про час і місце розгляду такої справи до суду не надано.

У зв`язку із чим суд погоджується з аргументами представника позивача про те, що не надавши доказів направлення позивачу про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 31.03.2023, порушив вимоги пунктів 26 та 27 Порядку №1567, позбавивши позивача права надати свої пояснення та докази при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Тому встановлені судом неповнота з`ясування обставин справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт та помилкове застосування відповідачем норм матеріального права при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності є безумовною підставою для визнання протиправною та скасування оскарженої постанови.

Інші доводи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до приписів ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваної постанови не доведена та не обґрунтована, ним також не спростовано доводи позивача викладені у позовній заяві, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 року «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, проте територіальні органи створено без статусу юридичної особи.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51) в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (без статусу юридичної особи, 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу №357925 від 12.04.2023, винесену в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Слюсаренком Дмитром, якою накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2023 року.

Суддя О.М. Неклеса