ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ
24 липня 2023 року Справа № 280/1444/19 СН/280/11/23 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю СТАЛЬМОНТАЖ
до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю СТАЛЬМОНТАЖ (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0018881407 від 28.11.2018 за формою Р; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0018891407 від 28.11.2018 за формою Р; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0018901407 від 28.11.2018 за формою В4.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення: №0018881407 від 28.11.2018 року форма Р, №0018891407 від 28.11.2018 року форма Р, №0018901407 від 28.11.2018 року форма В4. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТАЛЬМОНТАЖ судовий збір у розмірі 19210 грн. 00 коп.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020 здійснено заміну відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на належного - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року залишено рішення суду першої інстанції без змін.
Постановою Верховного Суду від 31.03.2023 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
До Запорізького окружного адміністративного суду справа № 280/1444/19 надійшла 01.05.2023.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд головуючому судді Максименко Л.Я.
Ухвалою суду від 04.05.2023 прийнято справу №280/1444/19 (провадження СН/280/11/23) до провадження та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 21.06.2023 здійснено правонаступництво відповідача Головного управління ДФС у Запорізькій області на Головне управління ДПС у Запорізькій області.
У судове засідання 17.07.2023 представники сторін не прибули.
Від представника відповідача 17.07.2023 до суду надійшло клопотання вх. №30286 про залишення позовної заяви без розгляду з підстав неодноразової неявки позивача.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 8 листопада 2018 року у справі Созонов та інші проти України зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик до суду надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві. Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз цієї норми свідчить про те, що наслідки встановлені наведеним пунктом настають у разі, якщо позивач (в даному випадку не є суб`єктом владних повноважень) не прибув повторно у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки та за умови, що від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 04.05.2023 прийнято справу №280/1444/19 (провадження СН/280/11/23) до провадження та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 25 травня 2023 року.
Протокольною ухвалою суду від 25.05.2023 відкладено підготовче засідання у зв`язку із неявкою представника позивача на 21.06.2023.
Протокольною ухвалою суду від 21.06.2023 за участю представника відповідача, та за відсутності представника позивача продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 17.07.2023.
У судове засідання 17.07.2023 представник позивача знову не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходили.
Ухвалу та судові повістки про призначені дати підготовчих засідань було направлено за адресою позивача, вказаною у матеріалах справи 69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 2, така ж адреса значиться у відомостях щодо ТОВ «СТАЛЬМОНТАЖ» у ЄДРПОУ. Проте, листи повернулись без вручення з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Тобто, представник позивача тричі (25.05.2023, 21.06.2023 та 17.07.2023) у судові засідання за викликом суду не з`явився.
Як зазначалося, в силу ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Виходячи з вищезазначеного, позовну заяву може бути залишено без розгляду у випадку, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 серпня 2021 року у справі №420/512/21 зазначив наступне: ...Враховуючи, що приписи пункту 4 частини першої статті 240 КАС України кореспондуються з положеннями частини п`ятої статті 205 КАС України, однією з умов залишення позову без розгляду через повторну неявку у судове засідання позивача чи його представника є вирішення питання про можливість/неможливість розгляду справи по суті за відсутності указаних осіб. Колегія суддів зазначає, що якщо неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, то судами мають застосовуватись приписи пунктів 1, 2 частини третьої статті 205 КАС України. Проте, надання оцінки цьому питанню має бути належним чином відображено у відповідному судовому рішенні.
Так, клопотань чи заяв від представника позивача про розгляд даної справи за відсутності представника позивача не надходило.
Крім того, у постанові ВС від 31.03.2023 у вказаній справі вказано на необхідність дослідження того факту, чи насправді зазначені в договорах послуги були отримані від указаних у первинних документах контрагентів, яка саме особа надавала послуги, замовлені позивачем, та за яким саме критерієм обиралися дані контрагенти; хто персонально брав участь у наданні замовлених послуг; перевірити реальні можливості виконання замовлених робіт та наявність відповідних спеціалістів у контрагентів позивача; факт використання замовлених послуг у господарській діяльності платника та чи був обачним позивач при укладенні договорів на виконання таких робіт та чим керувався при виборі контрагентів, які, як доводить відповідач, не мають достатньої кількості осіб для виконання замовлених робіт.
Встановлення вказаних обставин без подання додаткових документів та участі позивача у справі є неможливим.
Відтак, з огляду на викладене, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що розгляд справи по суті без участі представника позивача є неможливим, а наявних письмових доказів недостатньо для повного та всебічного розгляду справи.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Крім того, слід зазначити, що законодавець безпосередньо пов`язує рух судового процесу з участю позивача (його представника) в судовому засіданні або поданням ним заяви про розгляд справи за його відсутності, що є проявом дії принципу диспозитивності, та відповідає приписам частини п`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України. Як встановлено судом , позивач заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Передбачене статтею 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СТАЛЬМОНТАЖ без розгляду.
Керуючись ст.ст.44, 47, 229, 240, 256 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду, - задовольнити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СТАЛЬМОНТАЖ (69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32393730) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Роз`яснити позивачу, що на підставі ч.4 ст.240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я. Максименко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2023 |
Оприлюднено | 27.07.2023 |
Номер документу | 112407941 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні