Рішення

від 25.07.2023 по справі 500/1404/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1404/23

25 липня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Хоміцької С.О., представника позивача - Лиски П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині не зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до державної служби, періоди роботи з 01.05.2016 до 11.01.2023;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині не врахування під час розрахунку розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи) за грудень 2022 року від 23.01.2023 р. №3-07-10/54;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня призначення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу в Україні» (з 23.01.2023) на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи) за грудень 2022 року від 23.01.2023 р. №3-07-10/54.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що станом на час звільнення з державної служби у січні 2023 року, мала стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, понад 20 років, отже мала право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ. Вважає, що категорія державних службовців, які станом на 01.05.2016 року перебували на посаді державної служби, мали стаж не менш як 10 років стажу державної служби, мають право використати той самий порядок призначення пенсії, що і особи, які станом на 01.05.2016 року мали стаж не менш як 20 років, отже має право на призначення пенсії з урахуванням розміру зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 виплат, визначених в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, тобто за грудень 2022-го року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Ухвалою суду від 13.04.2023 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 02.05.2023 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу (розділу XI Закону №889-VIII). Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується з 1 травня 2016 року. Відповідно до пункту 2 вищезазначеного Порядку №622, згідно із пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889, станом на 1 травня 2016 року: - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Отже, оскільки станом на 1 травня 2016 року позивач не мала 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, а тому в органу Пенсійного фонду відсутні підстави для врахування Довідок про складові заробітної плати.

Крім того, відповідачем повідомлено, що позивачці видано нову довідку від 27.02.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи).

З врахуванням повідомлених відповідачем нових обставин, які не були відображені позивачем, ухвалою суду від 22.05.2023 розгляд справи призначено з викликом сторін та призначено судове засідання на 10.07.2023, а також витребувано копії матеріалів пенсійної справи позивачки.

Від відповідача 07.07.2023 надійшли додаткові письмові пояснення.

Ухвалою суду від 10.07.2023 розгляд справи відкладено та надано можливість представнику позивача ознайомитись із додатковими поясненнями відповідача.

Від представника позивача 24.07.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 25.07.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11 січня 2023 року ОСОБА_1 звільнилась з посади начальника відділу звітності та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Управління Державної казначейської служби України у Монастириському районі Тернопільської області відповідно до пункту 7 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із виходом на пенсію, що підтверджується записом у трудовій книжці.

12 січня 2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком.

На підставі заяви позивачки від 12.01.2023, позивачці з 21.12.2022 призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

23 січня 2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з проханням перерахувати призначену пенсію згідно довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи) за грудень 2022 року від 23.01.2023 р. №3-07-10/54. Фактично дана заява є заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію за віком державного службовця.

24 січня 2023 року позивачкою було подано ще одне звернення після чого вона отримала відповідь, де Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зазначило, що відділом обслуговування громадян №3 управління обслуговування громадян 23.01.2023 направлено запит до управління контрольно-перевірочної роботи для проведення зустрічної перевірки довідок про складові заробітної плати державного службовця від 23.01.2023 №3-07-10/54.

Отримавши пенсійні виплати у розмірі 10481,18 грн та розрахувавши розмір пенсійних виплат, з урахуванням наданої Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідки про складові заробітної плати державного службовця від 23.01.2023 №3-07-10/54, вимог Закону України «Про державну службу в Україні», позивачка з`ясувала, що розмір пенсії є нижчим.

За власним розрахунком позивачки розмір пенсії повинен складати 23 381,38 грн (38968,97 грн х 60%), хоча в додаткових поясненнях від 24.07.2023 представник позивача уже проводить інший розрахунок за яким розмір грошового забезпечення для призначення пенсії вже становить лише 18852, 32 грн.

13 березня 2023 року адвокатом позивачки направлено запит до відповідача з проханням надати відповідь на поставлені питання.

На зазначений адвокатський запит Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області надано відповідь від 29.03.2023 № 1900-0304-8/13742.

З відповіді на адвокатський запит , встановлено, що ОСОБА_1 до стажу державної служби зараховано лише періоди: 31.05.1997 - 31.12.2003, 01.01.2004 - 22.12.2011, 23.12.2011 - 30.04.2016, 01.05.2016 - 01.05.2016 (18 років 11 місяці 2 дні).

Позивачка вважає, що органом ПФУ безпідставно невраховано страховий стаж на держаній службі з 01.05.2016 до 11.01.2023, що становить 6 років 8 місяців 9 днів, а відповідно загальний стаж державної служби - 25 років 7 місяців 11 днів.

Позивачка вважає, що органами Пенсійного фонду грубо порушуються її права на отримання пенсії в повному обсязі, оскільки при призначенні пенсії протиправно не зараховано до стажу державної служби періоди роботи на посадах, віднесених до посад держаної служби з 01.05.2016 до 11.01.2023, а також для розрахунку розміру пенсійних виплат не враховані дані розміру отриманої заробітної плати за грудень 2022 року, підтверджений довідкою від 23.01.2023 №3-07-10/54, яка в свою чергу відповідає нормам законодавства.

З огляду на викладене, позивач звернулась до суду за захистом порушених соціальних прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 року було врегульовано Законом України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року (далі - Закон № 3723-XII)

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року, згідно Прикінцевих та перехідних положень якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, згідно пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до положень пункту 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 вказаного Закону та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 вік і страховий стаж.

Аналогічні правові позиції відображені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 676/4235/17.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 (у редакції на час набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку

Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (далі Порядок № 622).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу:

мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (пункт 3 Порядку № 622).

Як встановлено судом, станом на 01.05.2016 року позивач мала стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 10 років, станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" досягла 60-річного віку, а також мала необхідний страховий стаж та відповідний стаж на посадах державних службовців (25 років 07 місяців 11 днів), а отже набула права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, відмовляючи позивачу зарахуванні до стажу роботи періодів роботи на посадах, віднесених до державної служби з 01.05.2016 до 11.01.2023, діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, тобто діяло протиправно.

Щодо позовних вимог про не врахування не врахування під час розрахунку розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи) за грудень 2022 року від 23.01.2023 р. №3-07-10/54, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

При цьому, суд зауважує, що абзац 6 вказаного пункту Порядку № 622 не містить застережень щодо тих осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, саме станом на 1 травня 2016 року.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

У пунктах 5 та 6 Порядку пенсій деяким категоріям осіб №622 закріплено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Щодо довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи) за грудень 2022 року від 23.01.2023 р. №3-07-10/54 то така взагалі не може братися до уваги , оскільки як встановлено судом пенсійний фонд провів перевірку даних зазначеної довідки та встанови деякі неточності даних у ній, а тому Управління Державної казначейської служби України у Монастириському районі 27.02.2023 видано нову довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи).

За вказаних обставин, відсутні правові підстави вважати, що при розрахунку пенсії позивача у відповідача наявний обов`язок враховувати відомості усіх наданих ним довідок одночасно.

Крім того, суд вважає передчасними позовні вимоги в частині щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії згідно довідок від 23.01.2023 №З-07-10/54, оскільки перерахунок пенсії позивачки ще не проведено і спір з приводу застосування довідок про складові заробітної плати, на даний час відсутній.

Також суд зауважує, що видача довідок від 23.01.2023 №З-07-10/54 здійснена з грубим порушенням вимог Порядку № 622.

З даних виданих довідок можна зробити висновок про те, що отримуючи заробітну плату приблизно 10 - 11 тис. грн на місяць позивач ОСОБА_1 вважає, що розмір її пенсії мав би становити 23 381 грн 38 коп., що майже 2,5 разів більше, хоча розмір пенсії держслужбовця становить 60% суми їх заробітної плати.

З врахуванням наведених мотивів, позовні вимоги в частині проведення перерахунку пенсії позивачки на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи) за грудень 2022 року від 23.01.2023 р. №3-07-10/54 до задоволення не підлягають.

За частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягаютьдо часткового задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1717 грн 76 коп., що документально підтверджується платіжною інструкцією від 10.04.2023 року № 131. Сплата судового збору здійснена за дві вимоги немайнового характеру із коефіцієнтом 0,8 (подача позовної заяви через "Електронний суд"). Враховуючи те, що суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні однієї із позовних вимог, то позивачу слід відшкодувати тільки половину сплаченого судового збору в сумі 858, 88 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині не зарахування, з 23.01.2023, до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до державної служби, періодів роботи з 01.05.2016 до 11.01.2023;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 23.01.2023, зарахувавши до стажу, періоди її роботи на посадах, віднесених до державної служби з 01.05.2016 до 11.01.2023.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 858, 88 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 25 липня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);

Головуючий суддя Осташ А.В.