П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/12253/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
25 липня 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії при військово-медичному управлінні Служби безпеки України , Військово-лікарської комісії при військово-медичній службі військово-медичного управління Служби безпеки України в управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
в листопаді 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до центральної військово-лікарської комісії при військово-медичному управлінні Служби безпеки України, військово-лікарської комісії при військово-медичній службі військово-медичного управління Служби безпеки України в управлінні Служби безпеки України у Хмельницькій області щодо:
- визнання протиправним п. 14 свідоцтва про хворобу від 10.08.2022 №82, винесене військово-лікарською комісією при військово-медичній службі військово-медичного управління Служби безпеки України в управлінні Служби безпеки України у Хмельницькій області, в частині встановлення причинно - наслідкового зв`язку захворювання, а саме: "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби";
- визнання протиправним та скасування протоколу Центральної військово - лікарської комісії при військово-медичному управлінні Служби безпеки України від 17.08.2022 №95 та постанову, якою затверджено рішення військово-лікарської комісії при військово-медичній службі військово - медичного управління Служби безпеки України у Хмельницькій області, що зазначено в п. 14 свідоцтва про хворобу від 10.08.2022 №82 в частині встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання, а саме: "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби";
- зобов`язання військово-лікарської комісії при військово-медичній службі військово-медичного управління Служби безпеки України в управління Служби безпеки України у Хмельницькій області встановленим порядком винести зміни до п. 14 свідоцтва про хворобу від 10.08.2022 №82 в частині встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання, та викласти у такій редакції: "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини";
- зобов`язання Центральної військово-лікарської комісії при військово - медичному управлінні Служби безпеки України затвердити постановою внесені зміни військово-лікарською комісією при військово-медичній службі військово - медичного управління Служби безпеки України в управління Служби безпеки України у Хмельницькій області до п. 14 свідоцтва про хворобу від 10.08.2022 №82 в частині встановлення причинно - наслідкового зв`язку захворювання, а саме: "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини".
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що оскільки судом не встановлено, а позивачем не надані докази, що свідчили б про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК то і відсутні підстави для задоволення адміністративного позову. Також, судом зазначено, що суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача і періоду його виникнення, оскільки дані питання є дискреційними повноваженнями військово - лікарської комісії.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що оскільки захворювання позивачадосягло такого розвитку, що обмежує його придатність до військової служби у період перебування в зоні проведення ООС, то позивач беззаперечно належить до переліку осіб, для встановлення причинного зв`язку захворювання яким застосовується формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».
Також на адресу суду 26.06.2023 надійшов відзив відповідача військово-лікарської комісії при військово-медичній службі військово-медичного управління Служби безпеки України в управлінні Служби безпеки України у Хмельницькій області в якому зазначено, що відповідачем було детально проаналізовано період проходження ОСОБА_1 військової служби в СБУ з урахуванням його медичних документів щодо захворювання, в тому числі на туберкульоз. Крім того, відповідачем зазначено, що захворювання на туберкульоз діагностовано через 4 місяці і 22 дні після повернення з ООС, що з урахуванням інкубаційного періоду даного захворювання (від 2-х тижнів до 1,5 місяців), спростовує можливість інфікування позивача у період перебування його у відрядженні в районі ООС та як наслідок, не можливо встановити причинно - наслідковий зв`язок захворювання позивача пов`язаним із захистом Батьківщини.
Крім того відповідач спростовуючи твердження позивача про низький індекс маси тіла позивача після повернення зі служби в районі ООС зазначає, що 11.03.2021(перед ротацією в район проведення ООС) позивач був оглянутий лікарем та визначено, що ІМС ОСОБА_1 становив - 27,45, що за Класифікацією маси тіла у дорослих вказує на "Переожиріння (гладкість)", при якому ймовірність винекнення бронхо-легеневих захворювань низька.
Разом з тим, 04.10.2021(після повернення з району проведення ООС) під час звернення до сімейного лікаря у ОСОБА_1 зафіксовано ІМТ - 23.45, що за Класифікацією маси тіла у дорослих вказує на норму, при якому ймовірність виникнення бронхо-легеневих захворювань низька.
Тому відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2023 без змін.
28.06.2023 позивачем надано відповідь на відзив в якому він акцентує на необхідності дослідження початку перебігу в нього захворювання для прийняття вірного рішення ВЛК, так як, на думку позивача, дані обставини були досліджені відповідачами не в повній мірі, що і зумовило прийняття оскаржуваного рішення. Оскільки відповідачами початок перебігу захворювання, що, на думку позивача, проявлявся у різкій втраті ваги тіла не досліджувався і не вивчався, а висновок зроблено ВЛК із залученням та у складі: терапевта, хірурга, невропатолога, отоларинголога, ойтальмолога, стоматолога, психіатра, нарколога, гінеколога(абз. 4 справи №82), але без участі лікаря - фтизіатра.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив службу в органах Служби безпеки України з березня 2017 року по 25.11.2022 (звільнений наказом СБУ №1620-ОС/ДСК від 25.11.2022).
Відповідно до витягу з наказу Міністерства оборони України №225/дск від 07.09.2021 року, капітан ОСОБА_1 з 11 травня 2021 року по 17 вересня 2021 року був залучений до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганські областях та брав безпосередню участь в операції об`єднаних сил, з метою виконання службових (бойових) завдань.
30.11.2021 позивачем подано рапорт на звільнення, в якому зазначено клопотання щодо проходження ВЛК з метою визначення придатності до проходження служби в Службі безпеки України за станом здоров`я.
В січні 2022 року позивачем розпочато проходження ВЛК у військово - медичній службі військово-медичного управління Служби безпеки України в управління Служби безпеки України у Хмельницькій області.
У зв`язку із раптовим зменшенням маси тіла під час перебування у службовому відрядженні протягом травня-вересня 2021 року (в зоні проведення ООС), позивач поскаржився лікарю-терапевту ВМС Служби безпеки України на стан здоров`я та виявив бажання пройти поглиблене медичне обстеження для встановлення причин втрати ваги.
10.02.2022 позивача направлено на додаткове медичне обстеження до рентгенодіагностичного відділення КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" під час якого, 14.02.2022 діагностовано хворобу "туберкульоз верхніх часток легень (інфільтративний)" та з 16.02.2022 звільнено від виконання службових обов`язків і призначено довгострокове лікування терміном на 6 місяців.
У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та на виконання наказу начальника 7 сектору 9 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, позивач приступив до виконання службових обов`язків.
27.05.2022 у зв`язку з постійною втомою, а в подальшому різким погіршенням стану здоров`я позивач за рекомендаціями лікаря-фтизіатра, звернувся до свого безпосереднього керівника щодо повторного направлення на ВЛК з метою встановлення придатності для подальшого проходження військової служби.
За результатами проходження ВЛК, 21.09.2022 позивачу військово - лікарською комісією при військово-медичній службі військово-медичного управління Служби безпеки України в управління Служби безпеки України у Хмельницькій області видано свідоцтво про хворобу від 10.08.2022 №82.
В пункті 14 вказаного свідоцтва зазначено: "Постанова ВЖ: на підставі статей 2а, 11 в, 65 в, 34в, 56в, (звільнення) графи І Розкладу хвороб Положення про медичний огляд у Службі безпеки України, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 03 січня 2019 року №2/ДСК визнаний: НЕПРИДАТНИЙ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ З ВИКЛЮЧЕННЯМ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби".
Зазначене свідоцтво про хворобу затверджене постановою (протокол від 17.08.2022 №95) Центральної військово-лікарської комісії при військово-медичному управлінні Служби безпеки України.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та зазначає наступне.
Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2ст. 2 КАС України.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі - Закон №2801) встановлено правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, врегульовано суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.
Відповідно до статті 70 Закону № 2801 визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань.
Відповідно до пункту 1 статті 27 розділу 7 Закону Україну "Про Службу безпеки України" від 25.03.1992 № 2229-ХІІ (далі - Закон № 2229-ХІІ) держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України.
Відповідно до пункту 2 статті 27 розділу 7 Закону № 2229-ХІІ військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№2011-ХІІ, цього Закону, інших актів законодавства.
Також, у пункті 2 статті 29 розділу 7 Закону № 2229-ХІІ вказано, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця Служби безпеки України здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 03.01.2019 № 3 затверджено Інструкцію про організацію медичного огляду кандидатів на військову службу в Службі безпеки України, навчання у вищих військових навчальних закладах Служби безпеки України та військових навчальних підрозділах Служби безпеки України закладів вищої освіти, членів сімей співробітників-військовослужбовців, які направляються у відрядження за кордон, та осіб, звільнених з військової служби у Службі безпеки України (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 1.1. даної Інструкції, ця Інструкція визначає порядок організації у Службі безпеки України (далі - СБУ) медичного огляду військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК), створеними при закладах охорони здоров`я СБУ:
1) кандидатів на військову службу до СБУ, у тому числі військовозобов`язаних, які призначаються для укомплектування підрозділів, органів, закладів СБУ до штатів воєнного часу в особливий період із проходженням військової служби в СБУ за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб офіцерського складу (далі -військовозобов`язані СБУ);
2) кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах СБУ та військових навчальних підрозділах СБУ закладів вищої освіти (далі - навчальні заклади);
3) осіб, які приймаються на службу у військовому резерві СБУ;
4) членів сімей співробітників-військовослужбовців СБУ, які направляються у відрядження за кордон (далі - члени сімей співробітників-військовослужбовців);
5) колишніх співробітників-військовослужбовців.
Пунктом 1.2. Інструкції визначено, що медичний огляд в СБУ категорій осіб, зазначених у пункті 1.1 цього розділу, проводиться у порядку, визначеному наказом Центрального управління Служби безпеки України від 03 січня 2019 року № 2/ДСК (далі - наказ № 2), з метою: 1) визначення придатності за станом здоров`я до: військової служби в СБУ та служби у військовому резерві СБУ; навчання у навчальних закладах; 2) встановлення медичних протипоказань щодо проживання за кордоном у членів сімей співробітників-військовослужбовців, які направляються у відрядження за кордон; 3) встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення (травми, контузії або каліцтва) з проходженням військової служби або виконанням обов`язків військової служби.
Відповідно до пунктів 2.7.-2.10. медичний огляд проводиться лікарями-спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, отоларингологом, офтальмологом, стоматологом, психіатром, наркологом, а у разі проходження медичного огляду жінками - також гінекологом.
За наявності показань особа направляється для проведення медичного огляду до інших лікарів-спеціалістів.
Якщо при медичному огляді виявляються гострі захворювання, постанова ВЛК щодо особи виноситься після закінчення лікування з урахуванням його результатів.
Згідно з пунктами 2.11. - 2.16. Положення за результатами проведення медичного огляду особи лікар встановлює діагноз та робить відповідний висновок за своєю спеціальністю з посиланням на статті і графи розкладу хвороб, станів, фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в Службі безпеки України, затвердженого наказом № 2. Діагноз та висновок лікар засвідчує підписом.
Діагноз формулюється відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та проблем, пов`язаних зі здоров`ям, Десятого перегляду (МКХ-10) із зазначенням нозологічної форми захворювання, стадії, ступеня функціональних порушень, стану компенсації на день медичного огляду.
У заключному діагнозі особи зазначаються всі захворювання і фізичні вади, виявлені у неї, у тому числі ті, які не впливають на визначення її придатності до військової служби, навчання або встановлення протипоказань щодо проживання за кордоном.
Першим у заключному діагнозі зазначається діагноз захворювання, що найбільше характеризує стан здоров`я особи та впливає на рішення ВЛК.
На підставі заключного діагнозу, встановленого при проведенні медичного огляду, виноситься постанова ВЛК.
ВЛК при винесенні постанови:
аналізує висновки лікарів закладу охорони здоров`я СБУ за результатами медичного огляду, інші документи, які характеризують стан здоров`я особи, висновки лікарів інших закладів охорони здоров`я;
встановлює остаточний діагноз особі на основі медичної документації, висновків лікарів закладів охорони здоров`я СБУ;
направляє особу до закладів охорони здоров`я СБУ для проведення необхідних повторних (додаткових) медичних обстежень у разі виникнення сумнівів щодо достовірності наданої медичної документації, висновків лікарів закладів охорони здоров`я, що не належать до СБУ, з метою підтвердження або спростування відповідної інформації для встановлення остаточного діагнозу;
приймає колегіальне рішення, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому аналізі отриманих (підтверджених) результатів медичного огляду з урахуванням характеру й умов передбачуваної оперативно-службової діяльності при проходженні військової служби в СБУ.
Згідно з пунктом 2.16. при встановленні ВЛК діагнозу особі медичні документи, висновки лікарів закладів охорони здоров`я, що не належать до СБУ, використовуються ВЛК виключно як додатковий матеріал.
Пунктом п. 7.2 Інструкції зазначено, що для встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, участі в аититерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та виконанням обов`язків військової служби на території держав, де велись бойові дії, до ВЛК особою, уповноваженою нею особою (у разі надання визначених законодавством документів, що підтверджують її повноваження) або поштовим зв`язком надаються:
- документи, що містять відомості про призов осіб на військову службу та підставу звільнення з військової служби;
- документи, що містять відомості про проходження військової служби в умовах, визначених в абзаці першому цього пункту;
- медичні документи щодо перебування на лікуванні в період проходження військової служби в умовах, визначених в абзаці першому цього пункту, та після припинення виконання обов`язків військової служби у визначених умовах протягом перших двох років: медична карта амбулаторного хворого, виписка з медичної карти стаціонарного хворого (форма №ООЗ/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року №110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974);
- довідки, складені підрозділом, органом, закладом, установою СБУ, де знаходяться на зберіганні матеріали особової справи, про періоди проходження військової служби;
- інші документи, які містять відомості про характер захворювання, його наслідки, проведене лікування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що обов`язковою умовою для встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України при захисті Батьківщини є довідка про обставини хвороби, травми встановленого зразка, у якій зазначається, що військовослужбовець під час виконання обов`язків військової служби при захисті Батьківщини мав визначене захворювання, яке стало підставою для винесення рішення ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби.
Особливістю цієї справи є відсутність належних доказів підтвердження початку перебігу захворювання позивача, що стало підставою для визнання його непридатним до військової служби, саме під час перебування в зоні проведення ООС.
Довідка начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 підтверджує лише факт звернення позивачем за медичною допомогою, тобто є первинним медичним документом про звернення ОСОБА_1 30 серпня та 06 вересня 2021 року за медичною допомогою, зі скаргами, проте кваліфікованого експертного заключення в ній не зазначено, факту про обставини що військовослужбовець захворів чи одержав поранення, (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини довідка не містить.
Відповідно, можна зробити висновок, що підтверджуючих медичних документів щодо виникнення чи прогресування захворювання саме під час проходження військової служби у ЗСУ та безпосередньої участі в ООС у 2021 році на розгляд ЦВЛК СБУ позивачем не надано, тому неможливо встановити, які захворювання позивача виникли в період його служби в районі проведення ООС.
Визначення причинного зв`язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК відноситься до повноважень відповідної ВЛК.
Таким чином, ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК.
Так, колегія суддів зазначає, що позивачем не вказано, а судом апеляційної інстанції не встановлено допущення відповідачем порушень процедури ухвалення спірної постанови Центральної військово-лікарської комісії ВМУ СБУ від 17.02.2022 викладеної у свідоцтві про хворобу №82 від 10.08.2022 №48/В.
Що стосується твердження позивача про те, що під час проходження ним лікування відповідачем не було проведено належних військово-лікарських досліджень щодо встановлення та дослідження стану його здоров`я, зокрема лікарем фтизіатром, суд зазначає, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів при застосуванні ними відповідних методів огляду та лікування позивача, визначенні діагнозів та відповідності їх компетенції при встановлені діагнозу, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
За таких обставин суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що суд не може самостійно на власний розсуд здійснювати переоцінку висновку ВЛК про стан здоров`я позивача та, відповідно, про придатність останнього для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
У спірних правовідносинах відповідач діяв відповідно до норм, що регулюють спірні відносини, а отже відсутні підстави для визнання протиправним та скасування протоколу та постанови Центральної військово - лікарської комісії при військово-медичному управлінні Служби безпеки України і зобов`язання відповідача в частині встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання, та викласти у такій редакції: "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини".
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказані вимоги не підлягають задоволенню.
Доводи наведені у апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2023 |
Оприлюднено | 27.07.2023 |
Номер документу | 112413711 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Смілянець Е. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні