Справа № 523/18582/21
Провадження №2/523/496/23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" липня 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Щербан О.Д.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
представника відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі справу за позовом житлового кооперативу «Інтерраф» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
УСТАНОВИВ:
13 жовтня 2021 року ЖК «Інтерраф» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 11825,27 грн., з яких 11125,20 грн. - заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та 700,07 грн. - заборгованість зі сплати витрат за обслуговування ліфта.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачки є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 21 листопада 2007 року у справі № 2-1726/07. ОСОБА_4 є членом кооперативу, на ім`я якої відкрито особовий рахунок.
Позивач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та забезпечує надання житлово-комунальних послуг мешканцям житлового будинку та утримання будинку та інших об`єктів нерухомого майна і прибудинкової території до нього.
Пунктами 10.10-10.11 Статуту ЖК «Інтерраф» визначено, що для забезпечення належного утримання будинку і прибудинкової території кооператив щорічно складає і затверджує кошторис, в якому передбачаються: поточні (експлуатаційні) витрати; витрати на оплату комунальних і інших послуг; витрати на капітальний ремонт будинку; інші витрати.
Відповідно до протоколу загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 8/17 від 11 жовтня 2017 року встановлено розмір членських внесків на послуги на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3,1 грн. за 1 кв.м. з 01 листопада 2017 року, протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 9/18 від 17 жовтня 2018 року - у розмірі 3,8 грн. за 1 кв.м. з 01 жовтня 2018 року, протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 1 від 02 січня 2019 року - у розмірі 3,8 грн. за 1 кв.м. з 31 січня 2019 року, протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 1/20 від 29 травня 2020 року - у розмірі 4,8 грн. за 1 кв.м. з 01 червня 2020 року, протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 3/21 від 14 липня 2021 року - у розмірі 5,8 грн. за 1 кв.м. з 01 липня 2021 року.
Також, між ЖК «Інтерраф» та ТОВ «Чорноморліфт» укладено договори на повне технічне обслуговування ліфтів № 2 від 02 січня 2018 року, № 22 від 01 квітня 2018 року, № 22 від 01 березня 2019 року.
Позивач належним чином виконує свої обов`язки з утримання будинку та прибудинкової території.
У зв`язку з невиконанням відповідачками зобов`язань щодо сплати внесків станом на 01 вересня 2021 року утворилася заборгованість у розмірі 11825,27 грн., яку позивач просить стягнути разом із понесеними судовими витратами.
03 листопада 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15 грудня 2021 року ухвалою суду справа призначена до судового розгляду з викликом учасників справи.
10.01.2021 р. та 16 лютого 2022 року представник відповідачки ОСОБА_4 надав відзив та заперечення, в яких посилався на те, що позивачем не надано допустимих доказів понесених позивачем витрат та заборгованості відповідачки, якими можуть бути лише первинні фінансово-бухгалтерські документи, складені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а надана позивачем довідка про заборгованість по комунальним послугам не відповідає даним вимогам. Також зазначив, що оскільки у порушення п. 10.14 Статуту ЖК «Інтерраф» відсутні первинні фінансово-бухгалтерські документи, які б підтверджували нарахування платежів для оплати відповідачкою, тому з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України вона взагалі не зобов`язана сплачувати будь-яку нібито заборгованість. Крім того, за позовними вимогами сплинув строк позовної давності, відповідачка не є членом кооперативу та рішення суду на підтвердження її права власності не є правовстановлюючим документом і як доказ є недопустимим, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 25 липня 2022 року клопотання відповідачки ОСОБА_2 про прийняття зустрічного позову до ЖК «Інтерраф» про визнання закриття сміттєпроводу протиправним та зобов`язання відновити працездатність люків сміттєпроводів та зробити перерахунок за фактично не надані житлово-комунальні послуги залишено без задоволення.
25 липня 2022 року представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Калюжний Д.Ю. через підсистему «Електронний суд» надав суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив наступне.
Позивач не є суб`єктом надання послуги з управління багатоквартирним будинком, відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , тому правовідносини щодо утримання відповідного будинку та прибудинкової території регулюються виключно спеціальним законом - Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який набув чинності 01 липня 2015 року, а не Законом України «Про кооперацію». ЖК «Інтерраф» не є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, оскільки рішень співвласниками будинку про призначення управителем вказаного багатоквартирного будинку не приймалося, загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку рішень про розмір внесків на управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 не приймалося, тому для задоволення позову відсутні правові підстави.
Представник відповідачки вказує також на те, що протоколи зборів ЖК «Інтерраф» 2017-2018 рр. та протоколи загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ЖК «Інтерраф» 2019-2021 рр. складені з порушенням ч. 7 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», без особистої участі співвласників багатоквартирного будинку в голосуванні, без підтвердження їх повноважень, а також не відповідають формі, прямо встановленій Законом, тому є нечинними, не створюють юридичних наслідків, і не можуть бути підставою для виникнення зобов`язань щодо їх виконання відповідачами.
Представник відповідачки також вказує, що згідно резолютивних частин всіх доданих копій протоколів зборів за період 2017-2021 рр. жодного разу не приймалося рішення про затвердження кошторису, натомість приймалися рішення про затвердження «калькуляцій», що чинним законодавством не передбачено, а вже до протоколів додана «Смета на содержание жилого дома», яка не затверджувалася загальними зборами.
Копія Статуту, надана позивачем, не зареєстрована у суб`єкта державної реєстрації (територіального органу Міністерства юстиції), тому позивач не має правових підстав для подачі позову.
Не недані документи на підтвердження того, що позивач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та забезпечує надання житлово-комунальних послуг мешканцям житлового будинку.
Склад зареєстрованих членів ЖК «ІНТЕРРАФ» не збігається зі складом співвласників багатоквартирного будинку, за таких обставин статутні органи управління кооперативу не мають права приймати жодних рішень щодо управління спільним майном багатоквартирного будинку.Позивачем зазначено, що предметом діяльності кооперативу є, зокрема, «надання послуг по водопостачанню і водовідведенню, послуг по електропостачанню, тощо», проте сфера діяльності по наданню вказаних послуг є ліцензійною.
Також відсутні документи на підтвердження перебування прибудинкової території у користуванні або власності у співвласників житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , або у власності чи користуванні юридичної особи ЖК «Інтерраф».
Позивачем не надано доказів на підтвердження фактичного надання послуг в повному обсязі. Так, 08.11.2012 по справі №1527/14551/12 Суворовський районний суд м. Одеси своїм рішенням відмовив ЖК «Інтерраф» про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , оскільки представник позивача не довів в судовому засіданні обставини, на які посилався як на підставу позовних вимог. Цим рішенням був встановлений факт, шо між кооперативом та ОСОБА_6 відсутній договір.
Також адвокат Калюжний Д.О. вказував, що довідка про заборгованість суперечить вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки при відсутності договірних відносин між кредитором і боржником та при відсутності погодженого сторонами тарифу за житлові комунальні послуги, кредитор зобов`язаний надати суду первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтвердили понесені їм видатки на надані житлово комунальні послуги у сумі боргу.
Представник відповідача також заперечував проти кошторису, оскільки неправомірно завищена місячна зарплата персоналу в сумі 500 гривень, до штатного розкладу внесено посада паспортистки з окладом 700 гривень.
Розрахунок вартості обслуговування ліфтів не відповідає дійсності, бо законодавством України змінено принцип/механізм/формула розрахунку такої вартості.
На підтвердження витрат на ремонт будинку позивач не надав дефектні акти по технічному обстеженню будинку та необхідності проведення ремонтних робіт.
Позивач не виконує актів приписів ДТЕК Одеські електромережі з вимогою привести електросистему будинку в порядок та стан, який передбачений законодавством, внаслідок чого відбулася пожежа: горіла парадна і всі щитові на 9 поверхах будинку. Сам факт пожежі, її наслідки, спосіб відновлення збитків за рахунок постраждалих у пожежі мешканців в будинку є доказами безвідповідального та непрофесійного ставлення до своїх обов`язків правління позивача.
У судовому засіданні представника позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі і їх обгрунтування .
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - ОСОБА_3 , представник відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заперечували проти його задоволення з підстав вказаних у відзивах.
Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що у 2016 року було створено на підставі Установчих зборів на добровільних засадах Житловий кооператив «Інтерраф», метою якого є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу, включаючи жителів, власників земельних ділянок та будинків по АДРЕСА_1 .
ЖК «Інтерраф» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та забезпечує надання житлово-комунальних послуг мешканцям житлового будинку та утримання будинку інших об`єктів нерухомого майна та прибудинкової території до нього.
Згідно п. 4.1 Статуту ЖК «Інтерраф» членами кооперативу можуть бути фізичні та юридичні особи - власники квартир, жилих чи/і нежилих приміщень. Крім того, членами кооперативу можуть бути юридичні особи, що були запрошені для участі у кооперативі задля досягнення мети кооперативу. Наймачі й орендарі не можуть бути членами кооперативу.
Якщо власник квартири чи жилого чи/і нежилого приміщення не є членом кооперативу, то з ним укладається договір на відшкодування витрат по утримання будинку і прибудинкової територій та оплату комунальних послуг
Відповідачки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Суворовського районного місцевого суду м. Одеси від 21.11.2007 у справі № 2-1726/07.
Відповідно до протоколу загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 8/17 від 11 жовтня 2017 року встановлено розмір членських внесків на послуги на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3,1 грн. за 1 кв.м. з 01 листопада 2017 року, протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 9/18 від 17 жовтня 2018 року - у розмірі 3,8 грн. за 1 кв.м. з 01 жовтня 2018 року, протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 1 від 02 січня 2019 року - у розмірі 3,8 грн. за 1 кв.м. з 31 січня 2019 року, протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 1/20 від 29 травня 2020 року - у розмірі 4,8 грн. за 1 кв.м. з 01 червня 2020 року, протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 3/21 від 14 липня 2021 року - у розмірі 5,8 грн. за 1 кв.м. з 01 липня 2021 року.
Також, між ЖК «Інтерраф» та ТОВ «Чорноморліфт» укладено договори на повне технічне обслуговування ліфтів № 2 від 02.01.2018, № 22 від 01.04.2018, № 22 від 01.03.2019.
З 01 вересня 2018 відповідачі належним чином зобов`язання з утримання будинку та прибудинкової території та обслуговування ліфтів не виконували.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що за власниками квартири АДРЕСА_1 за період з 01 вересня 2018 року по 01 вересня 2021 року заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території в загальному розмірі склала 11825,27 грн., з яких 11125,20 грн. - заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та 700,07 грн. - заборгованість зі сплати витрат за обслуговування ліфта.
За змістом ст. 151 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом Української РСР.
Згідно з п.13,14 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до п.6 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
За п.5 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
За нормами ч 1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель;виконавці комунальних послуг.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
При цьому, законодавцем розмежовується поняття комунальної та житлової послуги.
За змістом ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , в редакції на час виниклих правовідносин, до житлово-комунальних послуг належать:1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Отже, законодавець розмежовуючи поняття комунальної та житлової послуги надає можливість звільнення від сплати лише комунальної послуги за наявності умов передбачених п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», при цьому утримання будинку та прибудинкової території відноситься до житлової, а не комунальної послуги, а тим більше сплата внеску до фонду капітального ремонту кооперативу.
Згіднох вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За нормами п.1,5 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в попередній редакції, індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.
Відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормами ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартир та нежитлових приміщень у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.
Статтею 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Згідно вимог ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно положень ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може гуртуватись на припущеннях.
Відповідно до положень ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Враховуючи те, що позов подано через поштовий засіб зв`язку та заявлений період вимог, строк позовної давності в три роки позивачем не пропущено.
Змістовний аналіз зазначених норм свідчить про те, що відповідачі в силу Закону є співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а відтак на них покладається зобов`язання дотримуватися обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, які утворили ЖК «Інтерраф», для належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , як співвласники квартири АДРЕСА_1 , зобов`язані здійснювати оплату встановлених ЖК «Інтерраф» платежів з утримання будинку та прибудинкової території та витрати на обслуговування ліфта, проте допустили заборгованість за період з 01 вересня 2018 року по 01 вересня 2021 року на загальну суму 11825,77 грн., які підлягають стягненню в солідарному порядку.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ЖК «Інтерраф» є доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідачів щодо розміру розміру заборгованості та посилань на непроживання в квартирі не беруться судом до уваги, оскільки вони як співвласники квартири зобовязані утримувати будинок і нести відповідні витрати. Також суд враховує, що рішення зборів щодо визначеної вартості послуг і витрат не були оскаржені, за таких обставин їз заперечення є безпідставними. Крім того, посилання на наявність претензій щодо якості обслуговування будинку само по собі не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог, оскільки не надано належних доказів таким обставинам та відповідного взаємозвязку з наявною заборгованістю.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідачів в рівних частках також підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 2270 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 259, 263-265, 268, 273,279, 354,355 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов житлового кооперативу «Інтерраф» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 11825,27 грн., а також в рівних частинах судовий збір у розмірі 2270 грн.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Суддя
Повне рішення складено 21.07.2023 р.
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2023 |
Оприлюднено | 27.07.2023 |
Номер документу | 112414768 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Одеси
Середа І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні