Рішення

від 13.07.2023 по справі 216/5028/19

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/5028/19

провадження 2-др/216/17/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

13 липня 2023 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю: секретаря судового засідання Гулковського О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №4 приміщення суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства «НИВА» про відшкодування майнової шкоди, завданої перешкоджанням у користуванні майном та відшкодування збитків у вигляді неодержаного доходу,

встановив:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.05.2023, у задоволенні позову ОСОБА_1 до СТ «Нива» про відшкодування майнової шкоди, завданої перешкоджанням у користуванні майном та відшкодування збитків у вигляді неодержаного доходу - відмовлено.

23.05.2023 в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник відповідача - адвокат Якименко С.Г. звернувся до суду із заявою, в якій просив відшкодувати відповідачу судові витрати у розмірі 19439,00 грн та до заяви додав докази витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 29.05.2023 у прийнятті додаткового рішення відмовлено.

На підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 04.07.2023 ухвалу суду від 29.05.2023 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановляючи постанову апеляційний суд виходив с того, що за змістом ст. 137 ЦПК України при доведеності факту надання правничої допомоги та вартості цих послуг, відсутність доказів про їх фактичну сплату для їх розподілу за результатами розгляду справи відповідно до частини восьмої статті 141 цього ж Кодексу не мають правового значення.

Крім цього, зазначив, що відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість вирішення питання щодо розподілу витрат. Сама лише несплата таких витрат не може бути підставою для відмови у їх розподілі у авансовому порядку, так виснував касаційний суд (правові позиції викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

При цьому, посилаючись на те, що зазначені в акті погодження вартості правничої допомоги витрати не відповідають критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, суд першої інстанції не вдався до вичерпного аналізу наданих представником відповідача послуг з надання правничої допомоги, як то надання консультацій, вивчення матеріалів справи, складання процесуальних документів, не здійснив підрахунку кількості судових засідань, часу, який був потрачений представником відповідача в судових засіданнях, тобто дійшов необґрунтованого висновку про те, що в акті погодження вартості правничої допомоги витрати не відповідають критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру.

Оскільки судом першої інстанції додаткове рішення по суті заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу не було ухвалено, тому у суду апеляційної інстанції, відповідно до ст. 367 ЦПК України щодо меж апеляційного розгляду, відсутні підстави для ухвалення нового судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення, яким відмовити відповідачу у стягненні судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, крім цього, відповідно до положень частини 4 статті 270 ЦПК України суд не вбачає необхідності викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, судом у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Така правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

У пункті 31 постанови Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 зазначено, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, має відповідати критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, так виснував касаційний суд.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4зазначеного Закону).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

У справі, що розглядається представництво інтересів відповідача СТ «НИВА» здійснювалося адвокатом Якименком С.Г. на підставі ордеру серії АЕ №1003414 від 02 грудня 2019 року, в якому зазначено про надання правової допомоги на підставі договору №397 від 20.11.2019 (Том І а.с. 140-142).

Суд, вичерпно аналізуючи надані представником відповідача документи про надання послуг з правничої допомоги СТ «НИВА» встановив, що на підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги представником відповідача було надано копію договору про надання професійної правничої допомоги та акт погодження вартості правничої допомоги.

Як вбачається з договору про надання професійної правничої допомоги від 20.11.2019 першочергово встановлюється сплата авансу у розмірі 5000,00 грн та погодинної оплати 300 грн/год (п. 5 договору).

У акті погодження вартості правничої допомоги зазначено дати судових засідань, види, наданої правничої допомоги, кількість витрачених годин, ставка та суми грошових коштів, сплачених адвокату. Даний акт погоджено ОСОБА_2 та головою СТ «НИВА» Кадашвілі С.М і скарбником СТ «НИВА» Чернявською Т.В.

Разом з цим, судом встановлено, що інформація зазначена у акті погодження вартості правничої допомоги не відповідає дійсності.

Так, 28.11.2019 адвокатом було здійснено складання запиту до позивача, витрачено 1,5 години та нараховано 450,00 грн, проте здійснення цієї дії не має значення для розгляду справи по суті у суді.

02.12.2019 - підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 3,5 год., нараховано 1050,00 грн., сплачено 0,00 грн, проте судове засідання тривало менше 1 год.

25.01.2020 - складання заяви до НКРЕКП, витрачено 2 год, нараховано - 600,00 грн, проте даний документ у матеріалах справи відсутній.

16.03.2020 - підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 1,5 год, нараховано - 450,00 грн, проте судове засідання тривало менше 1 год.

При цьому, виокремлення адвокатом «аналізу разом з клієнтом результатів засідання» як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовки до судового засідання», а тому визначення оплати за цю послугу є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

14.06.2020 - підготовка до судового засідання, витрачено 3 год, нараховано - 900,00 грн., які саме послуги з надання правової допомоги надавались адвокатом є незрозумілим, тому цей пункт має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

15.06.2020 явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 2,5 год, нараховано - 750,00 грн., сплачено 1000,00 грн, проте фактично судове засідання тривало 1 год.

25.09.2020 підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 2,5 год, нараховано - 750,00 грн, проте судове засідання тривало менше 2 год.

26.11.2020 аналіз разом з клієнтом справи - має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги, з підстав зазначених вище.

01.12.2020 підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 1,5 год, нараховано - 450,00 грн, проте судове засідання фактично тривало менше 1 год.

11.01.2021 оплата 200 грн - за які саме послуги є незрозумілим.

22.02.2021 підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 2,5 год, нараховано - 750,00 грн, сплачено 400,00 грн, проте судове засідання фактично тривало приблизно 1 год.

12.04.2021 підготовка, явка, очікування початку судового засідання, витрачено 1 год, нараховано - 300,00 грн, сплачено 1000,00 грн, проте судовий розгляд справи було відкладено у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті.

14.06.2021 підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 1,5 год, нараховано - 450,00 грн, сплачено 650,00 грн, проте судове засідання фактично тривало менше 1 год. При цьому в акті погодження помилково зазначена дата слухання справи 16.06.2021.

14.09.2021 підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 2 год, нараховано - 600,00 грн, сплачено 1000,00 грн, проте судове засідання фактично тривало менше 1 год.

22.11.2021 підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 2 год, нараховано - 600,00 грн, сплачено 300,00 грн, проте судове засідання фактично тривало менше 10 хв.

09.02.2022, 30.03.2022, 30.06.2022 підготовка, явка, очікування початку судового засідання, витрачено по 1 год відповідно, нараховано по 400,00 грн, проте судові засідання у ці дні не відбулись та були відкладені.

21.09.2022 підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 1,5 год, нараховано - 600,00 грн, сплачено 800,00 грн, проте судове засідання фактично тривало менше 5 хв.

08.12.2022 підготовка, явка, очікування початку судового засідання, витрачено 1,5 год, нараховано - 600,00 грн, сплачено 400,00 грн, проте судове засідання фактично не відбулось та було відкладено.

16.02.2023 підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 1,5 год, нараховано - 600,00 грн, сплачено 600,00 грн, проте судове засідання фактично тривало менше 5 хв.

22.03.2023 підготовка, явка, очікування початку судового засідання, витрачено 1 год, нараховано - 400,00 грн, сплачено 400,00 грн, проте судове засідання фактично не відбулось та було відкладено.

25.04.2023 підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 2,5 год, нараховано - 1000,00 грн, сплачено 1000,00 грн, проте судове засідання фактично тривало менше 2 год

19.05.2023 підготовка, явка, очікування початку та участь у судовому засіданні, витрачено 2 год, нараховано - 800,00 грн, сплачено 600,00 грн, проте судове засідання фактично тривало менше 1 год.

21-22.05.2023 складання заяви відшкодування судових витрат та акту погодження, витрачено 3 год, нараховано - 1200,00 грн.

22.05.2023 гонорар успіху - 3439,00 грн., проте договором про надання правової допомоги сплата гонорару успіху не передбачена.

Окрім цього, як зазначено у акті погодження вартості правничої допомоги, починаючи з 09.02.2022 погодинна оплата послуг адвоката почала становити 400 грн, що суперечить п. 5 договору про надання професійної правничої допомоги від 20.11.2019.

Таким чином, зважаючи на викладене, загальний обсяг наданої адвокатом Якименком С.Г. правової допомоги СТ «НИВА» може складати 2250,00 грн., проте доказів фактичної оплати адвокатських послуг з боку СТ «НИВА» (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, рішення загальних зборів товариства про оплату послуг адвоката) матеріали справи не містять.

Отже, заява представника відповідача, адвоката Якименка С.Г., про надання доказів судових витрат та відшкодування таких витрат не містить обґрунтування обсягу наданої правової допомоги та витрат на неї, а надані адвокатом документи на підтвердження таких витрат, (копія договору про надання професійної правничої допомоги та акт погодження вартості правничої допомоги) критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), а також критерію розумності їхнього розміру, не відповідають, до того ж фактичні реальні витрати на правову допомогу документально не підтверджені та не доведені належними доказами, що є наслідком відмови у стягненні таких витрат.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 247, 264, 263, 265, 268, 270 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Відмовити садівничому товариству «Нива» у стягненні витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства «Нива» про відшкодування майнової шкоди, завданої перешкоджанням у користуванні майном та відшкодування збитків у вигляді неодержаного доходу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ