Рішення

від 13.09.2010 по справі 2-609-10

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                  Справа № 2-609/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

13 вересня 2010 року           Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого  судді            Єланського О.Г.

при секретареві              Копиця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. В обґрунтування свого позову він зіслався на те, що відповідно до ст.1 ЗУ № 2195-IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що також підтверджується пенсійним посвідченням. Згідно з статтею 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року №8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.   Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем.                    Проте, рішеннями Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6 – рп/2007 та                               № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином Відповідач був зобов’язаний здійснювати виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007, 2008 роки.                       З врахуванням ст. 22 КУ, зупинення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дії                  ст. 6 Закону на 2006 рік було грубим порушенням положень Конституції України. З тих самих міркувань виходив Конституційний Суд України, ухвалюючи Рішення №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., зокрема в п. 5.4. якого було встановлено, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює суперечності у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними, мають використовуватися окремі закони». Дії відповідача є незаконними, оскільки відповідно до частини 2 статті 3 Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Розмір підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком  відповідно до статті 28 Закону  України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1січня-350,00 грн., з 1 квітня-359,00 грн., з 1 жовтня-366,00 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить: з 1 січня-380,00 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411,00 гривень. Згідно із Законом України «Про Державний  бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які  втратили працездатність становить: з 1 січня - 470,00 гривень, з 1 квітня-481,00 гривень, з 1 липня - 482,00 гривень, з 1 жовтня - 498,00гривень. Таким чином сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2008 роки становить 4471,2 грн. Просить суд позов задовольнити.    

 На адресу суду надійшло заперечення проти позову Управління пенсійного фонду України в Покровському районі в якому зазначено, що управління Пенсійного фонду України в Покровському районі не погоджується з даним позовом та вважає його необґрунтованим з наступних підстав. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки. Відповідно до ст. 257 ЦК України позивач ОСОБА_1 пропущено строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Покровському районі вважає, що є неможливим задоволення позовних вимог, а саме виплати недоотриманої пенсії за період з січня 2006 року по грудень 2009 року, а також в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Покровському районі та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Слід звернути увагу, що відповідно до прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» надбавки та підвищення, встановлені до пенсій, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», в редакції цього Закону від 28.12.07 р., дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності відповідного страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб що втратили працездатність визначеного законом. З 01.01.2008 року набув чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», якою визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України від 28.12.2007             № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», якою визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у 2008 році виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір підвищення дітям війни відповідно складав: з 01 січня – 47 грн., з 01 квітня  - 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн. та з 01 жовтня – 49,80 грн. У зв’язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року № 10-рп, яким визнано неконституційними, зокрема п.2 ст.41 ЗУ «про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі й щодо пенсійного забезпечення дітей війни, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено встановлення з 22.05.2008 гарантій, на рівні, не нижчому, ніж діючі з 01.01.2008 року згідно з цим Законом. Просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за 2006 р. – 2008 р. включно.

Справу розглянуто у відповідності до ч.2 ст.158 ЦПК України у відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд позов задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п.12 ст.71, призупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» такими, що відповідають Конституції України. Відповідно до              ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 22 КУ передбачено, що при прийнятті інших або нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до вищевказаного рішення позивачу ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду Покровського району Дніпропетровської області повинно зробити нарахування та виплату щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  визнано положення п.41 розд. ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким надбавку доплат до пенсій дітям війни було зменшено з 30% до 10%, не конституційним. Відповідно до вищевказаного рішення позивачу ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду Покровського району Дніпропетровської області повинно зробити нарахування та виплату щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Відповідно до ст. 257 та ч.1 ст.261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У зв’язку з тим, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 12.07.2010 року, а строк звернення до суду становить 3 роки, таким чином за період з 01.01.2006 р. по 11.07.2007 р. позивач                   ОСОБА_1 необхідно відмовити в задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку позовної давності, оскільки доказів причини поважності пропуску строку позовної давності позивачем суду не надано.  

За період з 12.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.208 р. позов підлягає задоволенню в повному обсязі у зв’язку з чим необхідно зобов’язати відповідача – Управління пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області зробити нарахування та виплату позивачу ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року за період з 12.07.2007 р. по 31.12.2007 р., а також Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та Рішення Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.  

В той же час, що відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку Суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.  

Враховуючи те, що Позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.  

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.  

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.  

Керуючись ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішення КСУ №6-рп/2007 від 09.07.2007 р., №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України, суд, -

                                                                    ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність відповідача – Управління пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області в частині не призначення, не донарахування та не виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з                12 липня по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов’язати відповідача – Управління пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області призначити, донарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 12 липня по 31 грудня 2007 року, з            22 травня по 31 грудня 2008 року, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні-грудні 2007 року, в травні-грудні 2008 року.

В задоволенні позову про визнання неправомірною бездіяльність відповідача – Управління пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області по не нарахуванню у повному обсязі належної ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії з 01.01.2006 р. по 11.07.2007р. відмовити за пропуском строку позовної давності.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

    Суддя: