Ухвала

від 26.07.2023 по справі 760/14336/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 760/14336/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого суддіХамник М.М.,

за участю секретаря судового засіданняГефнер К.-С.Л.,

представника позивача Гурської А.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи, треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ТОВ «Медікал Геномікс Україна 1» про оспорювання батьківства та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 , звернулась до Солом`янського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 , Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи, треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ТОВ «Медікал Геномікс Україна 1» в якому просить:

виключити відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за №24 від 09.01.2008, складеного Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) та зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) код ЄДРПОУ 25999022 виключити відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за №24 від 09.01.2008, складеного Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ);

виключити відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за №23 від 09.01.2008, складеного Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) та зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) код ЄДРПОУ 25999022 виключити відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за №23 від 09.01.2008, складеного Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ);

зобов`язати Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи визнати Акт заключення про біологічне батьківство від 19.12.2013, лабораторний номер аналіза MG13-3745, номер висновку MG06469 щодо відсутності спорідненості ДНК ОСОБА_5 з ОСОБА_4 медичною документацією.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що під час перебування у шлюбі відповідача 1 та ОСОБА_5 у них 17.12.2007 року народилося двоє дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , яких ОСОБА_5 вважав своїми рідними дітьми.

На прохання своєї бабусі ОСОБА_1 ОСОБА_7 у 2013 році провів генетичне дослідження про батьківство відносно однієї з близнят ОСОБА_4 та отримав заключення про те, що остання не є його донькою.

Також позивачка стверджує, що ОСОБА_7 завжди мав намір оспорити своє батьківство відносно дітей, які народились у шлюбі з відповідачкою 1, але через проходження військової служби у складі Збройних Сил України з 30.06.2020 не мав для цього часу. Натомість позивачці стало відомо, що ОСОБА_7 все ж звертався до суду з позовом про оспорювання свого батьківства. Така інформація наявна на сайті Судової влади України справа №761/20818/22 та може бути підтверджена показами свідків. Відтак своє право на звернення до суду з даним позовом позивачка обґрунтовує з посиланням на ч.2 ст.137 Сімейного кодексу України та ст.1261 Цивільного кодексу України як спадкоємиця померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.10.2022 року дану цивільну справу передано на розгляд за підсудністю доУжгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

27.10.2022 року представником позивача подано апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 31.03.2023 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду від 20.10.2022 року залишено без змін.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 23.05.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача 1 через канцелярію суду 17.07.2023 подано клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що відповідно до частини другої статті 137 СК України якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці. Отже, спадкоємці мають право підтримати позовну вимогу покійного у справі, поданій останнім за життя. Разом з тим, зі змісту ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2022 року по справі №761/20818/22 вбачається, що позовна заява ОСОБА_5 , подана його представником, була повернута останньому. В даному випадку справа, яка є предметом даного судового розгляду, це нова справа, відтак представник відповідача 1 ОСОБА_2 просить закрити провадження у справі на підставі ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з непідвідомчістю суду.

Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача 1 посилаючись на те, що відсутні підстави для закриття провадження у справі передбачені ст.255 ЦПК України, а доводи відповідача 1 фактично зводяться до його заперечень у відзиві і є його позицією по справі, якій суд надасть оцінку при вирішенні спору по суті. Крім того, на даному етапі ще не були дослідженні докази в сукупності і стверджувати про наявність чи відсутність тих чи інших фактів є передчасним.

Вивчивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, дослідивши відповідні докази, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини

Статтею 133 СК України передбачено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини. Таким чином, законодавством встановлена презумпція батьківства щодо дитини, яка народжена у шлюбі.

Частиною третьою статті 136 СК України передбачено, що оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Статтею 137 СК України визначено порядок оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини. Відповідно до частини першої вказаної статті якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства. Частиною другою статті 137 СК України визначено, що якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці. Водночас, відповідно до частини третьої статті 137 СК України якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.

З аналізу вказаної статті вбачається, що оспорення батьківства після смерті того, хто записаний батьком, можливе у разі: подання ним письмового заперечення свого батьківства до народження дитини; пред`явлення ним за життя позову до суду про виключення запису про нього як батька дитини; відсутності у нього з поважних причин інформації про запис батьком дитини.

При зверненні до суду з позовом позивачка покликається на частину другу статті 137 СК України мотивуючи своє право на звернення тим, що є спадкоємцем померлого, який записаний батьком дитини відповідачки і за життя мав намір оспорити своє батьківство, зокрема, звертався до Солом`янського районного суду м. Києва з відповідним позовом.

Разом з тим, представником відповідача подано ухвалу Солом`янського районного суду м.Києва від 07.10.2022 у справі №761/20818/22, якою позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Державної спеціалізованої установи Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України, третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про виключення відомостей про батьківство та зобов`язання вчинити дії, - повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Вказана ухвала мотивована тим, що позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_8 , яким не надано документу на підтвердження своїх повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що у провадженні суду відсутній позов про оспорювання батьківства ОСОБА_9 (виключення його як батька з актового запису про народження дитини), який би могла позивачка, як його спадкоємиця, підтримати в суді.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) зазначено: «ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі».

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи відповідно до статті 55 ЦПК України та з урахуванням положень частини 2 статті 137 Сімейного кодексу України можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Отже, враховуючи те, що ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 07.10.2022 у справі №761/20818/22 позовну заяву ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про оспорювання батьківства повернуто без розгляду, останній не набув статусу позивача у справі, а відтак провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях є підставою для повернення сплаченого в дохід держави судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, з урахуванням того, що суд прийшов до висновку про закриття провадження по справі, наявні всі підстави для повернення сплаченого судового збору особі, яка його сплатила.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 19, 200, 255, 260 ЦПК України, Законом України Про судовий збір , суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи, треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ТОВ «Медікал Геномікс Україна 1» про оспорювання батьківства та зобов`язання вчинити дії, -закрити.

Повернути ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), судовий збір: у сумі 992, 40грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40коп), який був сплачений 05.10.2022 року згідно квитанції 2276-5869-5562-9968; : у сумі 992, 40грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40коп), який був сплачений 05.10.2022 року згідно квитанції 2539-7012-3944-6226; у сумі 992, 40грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40коп), який був сплачений 05.10.2022 року згідно квитанції 3128-3126-3177-9827.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 26 липня 2023 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник