Постанова

від 24.07.2023 по справі 541/933/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/933/23 Номер провадження 22-ц/814/3535/23Головуючий у 1-й інстанції Вірченко О.М. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону

на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 квітня 2023 року, прийнятої під головуванням судді Вірченко О.М. в м.Миргороді

у справі за позовом Полтавської спеціалізованоїпрокуратуриувійськовій таобороннійсферіЦентрального регіонувінтересахдержави вособіМиргородськоїміської радидоГоловногоуправління ДержгеокадаструуПолтавськійобласті, ОСОБА_1 проскасуваннянаказущодо відведенняземельноїділянкиу власність,скасуваннярішеннядержавного реєстратора,визнаннядоговоруоренди земельноїділянкинедійснимта поверненняземельноїділянки , -

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року Полтавська спеціалізованапрокуратура увійськовій таоборонній сферіЦентрального регіону (далі прокуратура)в інтересахдержави вособі Миргородськоїміської ради звернулася до районного суду з даним позовом.

19.04.2023 року представник третьої особи Батієнко Я.І. заявив клопотання, в якому просив зупинити провадження у справі у зв`язку з перебуванням відповідача ОСОБА_1 на військовій службі.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 квітня 2023 року зупинено провадження у справі за позовом керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Миргородської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 про скасування наказу щодо відведення земельної ділянки у власність, скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки до припинення перебування у складі Збройних Сил України ОСОБА_1 або до закінчення воєнного стану.

Ухвала суду мотивована застосуванням положень ч.1 ст. 251 ЦПК України.

Ухвалу оскаржила прокуратура, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вважає, що представником третьої особи, всупереч положення ст. 251 ЦПК, не було надано районному суду відомостей про переведення військової частини НОМЕР_1 , на службі в якій перебуває відповідач, на воєнний стан або залучення до проведення антитерористичної операції.

Зазначають, що представник ТОВ «Агро Терра ЛТД», третьої особи, не був уповноважений на представлення інтересів відповідача ОСОБА_1 , зокрема на подачу відповідного клопотання про зупинення провадження, в той час, як сам відповідач не заперечував проти продовження розгляду справи.

Стверджують, що дане клопотання спрямоване не на справедливий судовий розгляд, а на зловживання правами і на затягування процесу.

У відзиві адвокат Батієнко Я.І., який діє в інтересах ТОВ «Агро Терра ЛТД»,просить взадоволенні апеляційноїскарги відмовити,а ухвалурайонного судузалишити беззмін.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема, в п.14 ч.1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першоїінстанції вірновстановлено тавбачається зматеріалів справи,що 22 березня 2023 року прокуратурав інтересахдержави вособі Миргородськоїміської радизвернулася з позовом до Головногоуправління Держгеокадаструу Полтавськійобласті, ОСОБА_1 проскасування наказущодо відведенняземельної ділянкиу власність,скасування рішеннядержавного реєстратора,визнання договоруоренди земельноїділянки недійснимта поверненняземельної ділянки.

Ухвалою Миргородськогоміськрайонного судуПолтавської областівід 27березня 2023року прийнятодо розглядупозовну заявута відкритопровадження усправі,визначено розглядатисправу впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін.

19.04.2023 року до районного суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі від представника третьої особи ТОВ «Агро Терра ЛТД» адвоката Батієнка Я.І. у зв`язку з перебуванням відповідача ОСОБА_1 на військовій службі.

Районний суд, зупиняючи провадження у справі, ухвалу мотивував тим, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України, що унеможливлює продовження розгляду цивільної справи.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі регламентовано вимогами статті 251 ЦПК України, зокрема, згідно пункту 2 частини першої наведеної норми, у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, необхідною умовою, яка є підставою для виникнення у суду обов`язку зупинити провадження згідно пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, є перебування сторони у складі Збройних Сил України або військового формування, переведеного на воєнний стан.

Указом Президента «Про введення воєнного стану в України» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і на цей час.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Звертаючись до районного суду з клопотанням про зупинення справи, представник третьої особи вказував, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується у м.Миргород Полтавської області.

На час розгляду справи в суді першої інстанції, матеріали справи містили лише копію військового квитка ОСОБА_1 , з відміткою, що він перебуває у військовій частині НОМЕР_2 на посаді водія-механіка з 06.08.2022 року (а.с. 166).

Отже, слід дійти висновку, що районний суд не врахував, що на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Також, не звернув уваги на те, що запис у військовому квитку не підтверджує наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо того, що вказане клопотання подане представником третьої сторони, який не був уповноважений на представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 .

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».

Як зазначає сам суд в оскаржуваній ухвалі: «Відповідач ОСОБА_1 пояснив, що наразі проходить військову службу, однак має можливість приходити в судові засідання, не заперечував проти продовження розгляду справи».

Крім того, згідно з листом командира військової частини НОМЕР_2 , повідомляється що водію-механіку групи регламенту та ремонту авіаційного озброєння технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини НОМЕР_2 старшому солдату ОСОБА_1 від командування військової частини буде надане максимальне сприяння для участі у судових засіданнях в умовах воєнного стану і відповідно старший солдат ОСОБА_1 матиме можливість брати участь у судових засідання в Миргородському міськрайонному суді Полтавської області або в Полтавському апеляційному суді.

Отже, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про зупинення провадження у справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали районного суду, як такої, що відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.379 ЦПК України перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону задовольнити.

Ухвалу Миргородськогоміськрайонного судуПолтавської областівід 20квітня 2023року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.07.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна