Рішення

від 09.10.2023 по справі 541/933/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/933/23

Номер провадження 2/541/378/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 жовтня 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

прокурора Богатирьова Д.К.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Батієнка Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Миргородської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Терра ЛТД», про скасування наказу щодо відведення земельної ділянки у власність, скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки,

встановив:

Керівник Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Миргородської міської ради звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , третя особа ТОВ «Агро Терра ЛТД», про скасування наказу щодо відведення земельної ділянки у власність, скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги наступним. Полтавською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в порядку ст. 36 КПК України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022171690000084 від 02 листопада 2022 року, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області з метою безоплатного отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 01 лютого 2019 року № 759-СГ затверджено проект раніше розробленого землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, що розташована на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області, площею 2,0 га (кадастровий номер 6325180700:03:014:0295) для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного наказу державним реєстратором Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Тесленко І.А. 25 лютого 2019 року за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 33964128, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45746912 від 28 лютого 2019 року). В подальшому ОСОБА_1 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 28 жовтня 2019 року передав вищевказану земельну ділянку до статутного капіталу ТОВ «Санпауер 2019». У відповідності з ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання. Одночасно ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що він раніше використав своє право на отримання земельної ділянки із земель державної власності в розмірі 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, подав до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області заяву про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області. На підставі поданих ОСОБА_1 заяв ГУ Держгеокадастру у Полтавській області видано наказ від 04 лютого 2019 року № 788-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено раніше розроблену документацію щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 2,0 га, на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населеного пункту та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187 для ведення особистого селянського господарства. Право власності на зазначену земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 березня 2019 року державним реєстратором Миргородської міської ради Полтавської області Ставицькою В.П. Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України ОСОБА_1 при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання йому земельної ділянки на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області приховав той факт, що ним на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 01 лютого 2019 року № 759-СГ фактично вже використано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області, та не повідомив про це орган Держгеокадастру. Внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання земельна ділянка з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187 вибула із земель державної власності. За викладеними вище обставинами до ЄРДР було внесено відповідні відомості за № 42022171690000084 від 02 листопада 2022 року за ч. 1 ст. 190 КК України. Враховуючи викладене, прокурор вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 04 лютого 2019 року № 788-СГ підлягає визнанню незаконним і скасуванню. Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсним чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. Таким чином, захист інтересів держави та відновлення становища, яке існувало до передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району, можливе шляхом визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 04 лютого 2019 року № 788-СГ та подальшого скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку з одночасною реєстрацією права комунальної власності на спірну земельну ділянку за Миргородською міською громадою в особі Миргородської міської ради. Крім того, ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки від 10 серпня 2019 року № 41 з ТОВ «Агро Терра ЛТД», за що отримує прибуток у вигляді орендної плати. Однак, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187 була отримана ОСОБА_1 незаконно, у останнього не могло виникнути права розпорядження спірною земельною ділянкою. ТОВ «Агро Терра ЛТД» отримало право оренди на вказану земельну ділянку від особи, яка не мала права її отримувати у власність та в подальшому розпоряджатися нею. Крім того, держава могла б розраховувати на ефективне використання земельної ділянки через продаж права оренди на земельних торгах та отримання найбільш вигідної пропозиції, або реалізації права іншого суб`єкта на безоплатну приватизацію. Прокурор зазначив, що вказаний договір згідно зі ст.ст. 21, 203, 215 ЦК України, ст. 152 ЗК України підлягає визнанню недійсним. Недотримання встановленої процедури набуття права власності на землю суперечить державному і, як наслідок, суспільному інтересу. Представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишались незахищеними. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведено з порушенням вимог чинного законодавства. Прокурор просив визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 04 лютого 2019 року № 788-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Миргородської міської ради Ставицької В.П. щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 серпня 2019 року № 41, укладений між ТОВ «Агро Тера ЛТД» та ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність Миргородської міської громади в особі Миргородської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187 площею 2,0 га.

Представником ГУ Держгеокадастру у Полтавській області було направлено відзив на позовну заяву, у відповідності з яким відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України). При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. У кожному випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. З інформації, викладеної у листі Миргородської міської ради Полтавської області від 24 лютого 2023 року № 597/1013/01-28, можна зробити висновок, що Миргородська міська рада не усвідомлює, в чому саме полягають порушення, та не обізнана щодо останніх. В даній справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області. В частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлено державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), що не відповідає ст. 48 ЦПК України, оскільки позивач і відповідач не можуть збігатися, тому що такий збіг унеможливлює наявність спору. Оспорюваний наказ виданий ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 04 лютого 2019 року, з цієї дати необхідно обчислювати перебіг позовної давності. З даним позовом прокурор звернувся з пропуском строку позовної давності та не зазначив про причини поважності його пропуску, що є підставою для відмови у позові. За наявною інформацією до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 19 жовтня 2018 року надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га із земель запасу сільськогосподарського призначення держаної власності, розташованої за межам населеного пункту на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, та передати йому зазначену земельну ділянку у приватну власність як учаснику АТО. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України, при цьому забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою, розроблений відділом № 2 Державного підприємства «Полтавський науково-дослідний інститут землеустрою» (замовник ОСОБА_1 , договір № 867 від 06 листопада 2018 року), складений у відповідності з діючим законодавством, відповідає встановленим нормам, правилам і державним стандартам. ОСОБА_1 міг і повинен був знати про те, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання, що ставить його добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів. З огляду на положення ст.ст. 118, 186, 186-1 ЗК України, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області при розгляді заяв громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, погодження та затвердження відповідного проекту землеустрою не зобов`язане перевіряти використання чи невикористання особою права безоплатної приватизації земельних ділянок у межах норм, передбачених ст. 121 ЗК України, а також перевіряти наявність або відсутність у особи вже зареєстрованого речового права у Державному реєстрі. Наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області є не правочином, а актом органу державної влади, визнання якого незаконним та скасування не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані. Крім зазначеного, відповідач звернув увагу на той факт, що на момент видачі оспорюваного наказу в Державному земельному кадастрі та Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ОСОБА_1 були відсутні відомості щодо набутого права власності на будь-яку земельну ділянку. Оскільки право власності виникає з моменту державної реєстрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не могло знати про існування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 01 лютого 2019 року № 759-СГ про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, так як реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6325180700:03:014:0295 із земель державної власності в розмірі 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області, відбулася 28 жовтня 2019 року. Доводи щодо незаконності та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 04 лютого 2019 року № 788-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » є безпідставними, тому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т. 1 а.с. 146-151).

Представник третьої особи надав суду пояснення щодо позову, в яких висловив свою позицію з приводу даного спору. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави. Прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, якщо захист цих прав не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і змінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави. Посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює належним чином відповідні повноваження із захисту державних інтересів без доведення цього відповідними доказами не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Керівник Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону передчасно звернувся до Миргородського міськрайонного суду з даним позовом, оскільки з боку Миргородської міської ради на час пред`явлення позову не вбачалось пасивної поведінки, яка полягає у свідомому незвернені до суду за захистом своїх порушених прав. З огляду на зазначене, ТОВ «Агро Терра ЛТД» вважає, що позов прокурора має бути залишений без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Договір оренди земельної ділянки № 41, укладений 10 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Терра ЛТД», було укладено сторонами з повною цивільною дієздатністю, супроводжувався вільним волевиявленням обох сторін, у формі, встановленій законом, та спрямований на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним. Таким чином, оспорюваний договір відповідає загальним вимогам щодо чинності правочину, передбаченим ст. 203 ЦК України. Вказаний договір відповідає вимогам ст.ст. 13-19 Закону України «Про оренду землі», яким врегульовано форму такого договору, його істотні умови, порядок укладення, строки тощо. Підстави визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10 серпня 2019 року відсутні. Таким чином, вимоги прокурора щодо визнання недійсним договору земельної ділянки від 10 серпня 2019 року № 41 та похідні з цим вимоги задоволенню не підлягають (т. 1 а.с. 137-141).

Під час судового розгляду прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник ГУ Держгеокадастру в Полтавській області надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, у задоволенні позву просила відмовити.

ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що при отриманні вдруге земельної ділянки він приховав про наявність у нього права власності на землю. Відповідач готовий добровільно повернути земельну ділянку.

Представник ТОВ «Агро Терра ЛТД» зазначив, що він наполягає на викладеному в письмових поясненнях, зауважив, що прокурором не підтверджено його право звернення до суду в інтересах Миргородської міської ради, а також просив звернути увагу на суб`єктний склад учасників судового провадження.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ст. 14 Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України визначено, що право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 80 ЗК Українисуб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи на землі приватної власності;б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Ч. 1 ст. 81 ЗК Українипередбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 22 ЗК Українив редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з п. «в» ч. 3, ч. 4 ст. 116 ЗК Українибезоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

За змістом п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК Українигромадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється ст.ст. 118, 186-1 ЗК України.

У відповідності з наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 01 лютого 2019 року № 759-СГ в зв`язку зі зверненням ОСОБА_1 затверджено проект раніше розробленого землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та надано у власність останнього земельну ділянку, що розташована на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області, площею 2,0 га (кадастровий номер 6325180700:03:014:0295) для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 25-26).

На підставі зазначеного наказу державним реєстратором Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Тесленко І.А. 25 лютого 2019 року за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 33964128, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45746912 від 28 лютого 2019 року) (т. 1 а.с. 29-31).

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 передав вищевказану земельну ділянку до статутного капіталу ТОВ «Санпауер 2019» (т. 1 а.с. 32, 27-28).

Одночасно ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що він раніше використав своє право на отримання земельної ділянки із земель державної власності в розмірі 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, 19 жовтня 2018 року подав до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області заяву про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області. У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначено, що право на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель держаної або комунальної власності ним не використано (т. 1 а.с. 64).

04 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області площею 2,0 га з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187 (т. 1 а.с. 155).

У відповідності з наказом від 04 лютого 2019 року № 788-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області затверджено раніше розроблену документацію щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 2,0 га, на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населеного пункту та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187 для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 37).

Право власності на зазначену земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 березня 2019 року державним реєстратором Миргородської міської ради Полтавської області Ставицькою В.П. (індексний номер рішення 45821940 від 05.03.2019; номер запису про право власності 30568600) (т. 1 а.с. 38-39).

На підставі договору оренди земельної ділянки від 10 серпня 2019 року № 41 спірну земельну ділянку ОСОБА_1 було передано в оренду ТОВ «Агро Терра ЛТД» строком на 10 років (договір оренди т. 1 а.с. 43-44, акт приймання-передачі т. 1 а.с. 45).

Інформацію про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Агро Терра ЛТД» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним реєстратором Миргородської міської ради 05 листопада 2019 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 49577426 від 07.11.2019) (т. 1 а.с. 40-42).

02 листопада 2022 року на підставі отриманої інформації щодо можливого придбання військовослужбовцем ОСОБА_1 шляхом обману права на земельну ділянку з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187, розташовану на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженню здійснювалось Полтавською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (а.с. 23).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 травня 2023 року, постановленою по даному кримінальному провадженню, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 47 КК України у зв`язку з передачею його на поруки військовій частині; кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (т. 1 а.с. 34-39).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень.

З метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставою для звернення прокурора до суду.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження№ 12-194гс19).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу відповідно до положення ч. 4 ст. 56 ЦПК України.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогост. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це неє підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Листом від 22 лютого 2022 року № 45-619вих.23 на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру керівник Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону звернувся до Миргородської міської ради з проханням про надання відомостей про те, чи зверталась Миргородська міська рада самостійно або через відповідні органи з позовом до ОСОБА_1 про скасування запису про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у комунальну власність. Крім зазначеного, вказаним листом Миргородській міській раді було повідомлено, що у разі невжиття заходів цивільно-правового характеру прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру на користь Миргородської міської ради (т. 1 а.с. 114-115).

У відповідності з листом від 24 лютого 2023 року № 597/1013/01-28 Миргородською міською радою було повідомлено, що вона позбавлена можливості звернутися з позовною заявою щодо повернення у державну власність вказаної у зверненні прокурора земельної ділянки через відсутність відповідної інформації та не заперечує проти вжиття прокурором на її користь заходів представницького характеру (т. а.с.116).

Оскільки Миргородська міська рада самостійно не звернулась до суду з відповідним позовом та не заперечувала проти представництва її інтересів прокурором, суд приходить до висновку про наявність підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Зі змісту ст.ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 ЗК Українислідує, що права та законні інтереси держави як власника спірної земельної ділянки можуть бути захищені судом шляхом визнання недійсними актів органів державної влади, що суперечать законодавству.

За приписами ст. 137 ЦК Українивласнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Згідно із ст. 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Народ України делегував державі в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Незаконність дій ГУ Держгеокадастру у Полтавській області при прийнятті рішення, на підставі якого ОСОБА_1 повторно безоплатно отримав у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187 із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення особистого селянського господарства понад норму, встановлену ЗК України, не може оцінюватися як воля власника спірного нерухомого майна держави на вибуття майна із його володіння. Воля держави як власника земель може виражатися лише в таких діях органу виконавчої влади (Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області), які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 15 березня 2017рокуу справі № 916/2130/15, від 05 жовтня 2016рокуу справі № 916/2129/15, від 25 січня 2017рокуу справі № 916/2131/15, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019рокуу справі № 916/2130/15.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Ст. 155 ЗК Українивизначає, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Ст. 21 ЦК Українипередбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Ст. 393 ЦК Українипередбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Враховуючи викладене, наказ Головногоуправління Держгеокадаструу Полтавськійобласті від04лютого 2019року №788-СГ«Про затвердженнядокументації ізземлеустрою танадання земельноїділянки увласність» підлягає визнанню незаконним і скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п/п «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому п/п «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Миргородської міської ради Ставицької В.П., яким внесено запис щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з ч. 5 ст. 3 вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться органом державної реєстрації прав.

У відповідності зі ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Наведені приписи законодавства свідчать про те, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав, а тому суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов`язуючи його приймати такі рішення.

Відповідна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі 819/1849/13-а.

Таким чином, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень державний реєстратор відповідно до встановленого Законом порядку відповідне рішення приймає на власний адміністративний розсуд, тобто має певні дискреційні повноваження.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями розуміються повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим з даних обставин.

Суд не може підміняти собою чи перебирати на себе функції суб`єктів владних повноважень у сфері адміністративного управління. Завдання цивільного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а у розгляді і вирішенні цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту в частині вимоги одночасної реєстрації права власності на земельну ділянку за Миргородською міською громадою в особі Миргородської міської ради не відповідає нормам чинного законодавства та виходить за межі компетенції суду, а тому така вимога задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК Україниправочини можуть бути односторонніми тадво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).

У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору яквідповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Згідно ст. 51 ЦПК Українисуд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Таким чином, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

В даній справі сторонами договору оренди земельної ділянки від 10 серпня 2019 року № 41 є ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Терра ЛТД». Позов пред`явлено до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 ТОВ «Агро Терра ЛТД» є третьою особою, а не співвідповідачем.

Позивач клопотань про залученняТОВ «Агро Терра ЛТД» співвідповідачем не заявляв. Оскільки позивач пред`явив позов лише до однієї сторони договору, а інша сторона договору є третьою особою, у суду відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів.

З аналогічних підстав не підлягає задоволенню вимога про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність Миргородської міської громади земельну ділянку, оскільки у відповідності з договором оренди від 10 серпня 2019 року № 41 та актом приймання-передачі земельну ділянку з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187 строком на 10 років передано ТОВ «АгроТерра ЛТД»,державну реєстраціюправа орендиземельної ділянкиза ТОВ«Агро ТерраЛТД» зареєстрованов Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнота Реєстріправ власностіна нерухомемайно,Державному реєстріІпотек,Єдиному реєстрізаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна державнимреєстратором Миргородськоїміської ради05листопада 2019року.

Щодо заяви представника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про застосування до даних правовідносин строку позовної давності слід зазначити наступне.

За змістом ст.ст. 256, 258 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Аналіз ст. 261 ЦК Українидає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Згідно звитягом зЄРДР відомостіпро вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.190КК України,внесено напідставі отриманоїінформації ДВКРСБ Українищодо можливогопридбання шляхомобману правана земельнуділянкузкадастровим номером5323289600:00:006:0187,розташовану натериторії Ярмаківськоїсільської громадиМиргородського районуПолтавської області,02листопада 2022року.Саме зцього моментуі починаєтьсяперебіг позовноїдавності.

Враховуючи, що Полтавська спеціалізованапрокуратура увійськовій таоборонній сферіЦентрального регіону звернулась до суду 22 березня 2023 року, тобто в межах строку позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності.

Оскільки земельна ділянка вибула із законного володіння внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5368 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Миргородської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Терра ЛТД», про скасування наказу щодо відведення земельної ділянки у власність, скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 04 лютого 2019 року № 788-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованої на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187 із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення особистого селянського господарства на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Миргородської міської ради Ставицької В.П. (індексний номер рішення 45821940 від 05 березня 2019 року 15:26:04 з відкриттям розділу), яким внесено запис 30568600 щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 5323289600:00:006:0187 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1779560953232).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону судовий збір в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2023 року.

Учасники справи:

Позивачі:

Полтавська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (майдан Незалежності, 1-Б, м. Полтава, 36003, ЄДРПОУ 38347014, ІВА1М: ІІА478201720343140002000082966 в ДКСУ, м. Київ);

Миргородська міська рада (вул. Незалежності, буд. 17, м. Миргород Полтавської області, 37600, код ЄДРПОУ 21051131).

Відповідачі:

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930);

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: А1356, м. Миргород, Полтавська область).

Третя особа:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Терра ЛТД» (вул. Гоголя, 2/2, м. Миргород Полтавської області, код ЄДРПОУ 38468371).

Суддя: О. М. Вірченко