Рішення

від 25.07.2023 по справі 120/2465/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 липня 2023 р. Справа № 120/2465/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з додатковою відповідальністю "Брацлав" (далі ТДВ "Брацлав", позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «Брацлав» з питань дотримання вимог валютного законодавства при проведенні розрахунків по Контракту № 1/1 від 25.01.2019 за період з 25.01.2019 по 31.10.2022 складено Акт № 9809/02-32-07-06/05768237 від 11.11.2022 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0100250706 від 01.12.2022, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 170348,14 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 0100250706 від 01.12.2022 протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

По-перше, позивач вказує на те, що наказ №3321к від 28.10.2022 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТДВ «Брацлав» обґрунтований нормою, яка не підлягає застосуванню. Адже при встановленні наявності підстав для проведення документальної позапланової перевірки ТДВ «Брацлав», відповідачем не враховано особливості, визначені п. 69.2. ст. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, яким встановлено обмеження щодо проведення податкових перевірок. Як вбачається з наведених положень, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 ПК України, на який відповідач посилається в наказі № 3321к від 28.10.2022 та Акті перевірки, не зазначений серед підстав для проведення документальних позапланових перевірок.

Окрім того, відповідно до норми, викладеної в п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, якою обґрунтований наказ №3321к від 28.10.2022 підставою для позапланової виїзної документальної перевірки є наступний факт: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Позивач звертає увагу, що приймаючи наказ про проведення документальної позапланової перевірки, відповідач обмежився лише посиланнями на норми чинного законодавства, однак, жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення такої перевірки, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.

По-друге, на переконання позивача, документальна позапланова перевірка призначена без необхідних та достатніх підстав, встановлених законом, адже системний аналіз положень п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України дає підстави для висновку, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку ненадання пояснень та документів на письмовий запит контролюючого органу, надісланий на адресу платника (вручення платнику) податків .

У свою чергу, ТДВ «Брацлав» у відповідь на запит ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.09.2022 надало пояснення та необхідні документи листом від 26.09.2022 №88. При цьому, представник позивача звертає увагу, що у запиті від 06.09.2022 № 18580/6/02-32-07- 06-13 відповідач не вимагав надання інформації про позасудове чи судове вирішення питання, у свою чергу, ТДВ «Брацлав» повідомило податковий орган про підготовку документів для звернення до Господарського суду Вінницької області.

Наведене, на думку позивача, свідчить про відсутність законних та обґрунтованих підстав для проведення документальної позапланової перевірки.

З приводу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сторона позивача вказує, що ГУ ДПС у Вінницькій області не враховано відсутність вини позивача у недотриманні строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Так, позивач зазначає, що Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану. Так, 28.02.2022 на сайті ТПП України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Як зазначає сторона позивача, ТДВ «Брацлав» неодноразово зверталося до СТОВ «ЕкоМілк» з вимогою сплатити заборгованість, однак з початком воєнних дій можливість здійснювати комунікацію з резидентом Республіки Білорусь втрачена. Так, на сайті Укрпошти міститься інформація про поштову блокаду Росії та Білорусі. На сайті Meest наведено перелік країн, до яких здійснюється міжнародна доставка, Білорусі серед цих країн не має. На сайті Нової Пошти у рубриці «Питання та відповіді» міститься перелік країн, в які можна зробити відправлення, однак Білорусь в наведеному переліку відсутня.

Сторона позивача зазначає, що з метою вирішення спору в судовому порядку, ТДВ «Брацлав» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою №114 від 26.10.2022 про стягнення заборгованості з спільного товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкоМілк» за контрактом № 1/1 від 25.01.2019. Ухвалою від 14.11.2022 Господарський суд Вінницької області відкрив провадження у справі №902/1092/22 за вищевказаним позовом.

Представник позивача вказує, що ТДВ «Брацлав» вживались всі необхідні заходи для забезпечення дотримання строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, однак з незалежних від нього причин, під дією форс-мажорних обставин, товариство не мало можливості провести стягнення боргу.

Ухвалою від 17.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд останньої здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Окрім того, цією ухвалою витребувано у Головного управління ДПС у Вінницькій області та зобов`язано надати суду у строк, визначений для подання відзиву на позовну заяву всі належним чином засвідченні копії документів, які слугували підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 01.12.2022 № 0100250706.

04.04.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції вказує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 за №2260-ІХ, підпункт 69.2 розділу XX "Перехідні положення" викладено в такій редакції: "69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються; крім, зокрема, документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

Так, документальна позапланова виїзна перевірка ТДВ "БРАЦЛАВ", була проведена на підставі отриманої інформацію від ДПС України, наданої Національним банком України, про виявлені факти ненадходження по ТДВ "БРАЦЛАВ" в установлені Національним банком граничні строки грошових коштів чи товарів, яка станом на 01.08.2022 надана уповноваженим банком до НБУ згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, на виконання статей 12 і 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІ "Про валюту і валютні операції".

Щодо підстав проведення перевірки сторона відповідача вказує, що на підставі пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, на податкову адресу ТДВ «БРАЦЛАВ» направлено обов`язковий письмовий запит № 18580/6/02-32-07-06-13 від 06.09.2022 щодо надання пояснення та документального підтвердження стану розрахунків за контрактом №1/1 від 25.01.2019.

Однак, у листі від 26.09.2022 №88 ТДВ «БРАЦЛАВ» відсутня інформації про подальше вирішення питання в позасудовому або судовому порядку після 24.02.2022, тому податковим органом надано дозвіл та проведенння позапланової виїзної документальної перевірки ТДВ "БРАЦЛАВ" з метою здійснення контролю за встановленими законом граничними строками проведення розрахунків та дотриманням валютного законодавства України при виконанні контракту № 1/1 від 25.01.2019, за період з 25.01.2019 до 31.10.2022.

З приводу вини позивача у недотриманні строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідачем вказано, що станом на 23.07.2022 за розрахунками по контракту (за операцією здійсненою 23.07.2021) утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 15085,10 євро, граничний строк погашення якої минув 22.07.2022.

Представник відповідача наголошує, що у зв`язку з тим, що нерезидентом не виконано умови договору, ТДВ "БРАЦЛАВ" мало можливість до закінчення законодавчо встановленого терміну звернутись до судових органів з позовною заявою про стягнення заборгованості з нерезидента СТОВ "ЕкоМілк" (Республіка Білорусь) відповідно до законодавства України. Однак, ТДВ "БРАЦЛАВ" такою можливістю не скористалось і до закінчення законодавчо встановленого терміну не вживало заходів, передбачених ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІ "Про валюту і валютні операції" для уникнення порушення законодавства України.

Окрім того, у відзиві зазначено, що в Україні наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» № 671/97-ВР, шляхом видачі сертифіката. Водночас, в ході проведення перевірки позивач не надавав до перевірки Довідки (сертифікати) від компетентних органів щодо підтвердження форс-мажорних обставин.

З огляду на вищезазначені обставини, ГУ ДПС у Вінницькій області вказує на безпідставність доводів позивача, наведених в адміністративному позові, та на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

27.04.2023 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою від 01.05.2023 у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

Ухвалою від 03.07.2023 вирішено витребувати у Головного управління ДПС у Вінницькій області запит Головного управління ДПС у Вінницькій області від 06.09.2022 №18580/6/02-32-07-06-13 та відповідь на запит ТДВ "Брацлав" від 26.09.2022 №88.

07.07.2023 на адресу суду надійшли витребувані у відповідача докази.

Правом на подання до суду відповіді на відзив та заперечення сторони не скористались.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що наказом від 28.10.2022 № 3321к на підставі п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України наказано провести позапланову виїзну документальну перевірку ТДВ «Брацлав» по контракту №1/1 від 25.01.2019, за період з 25.01.2019 по 31.10.2022, з метою здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та дотриманням валютного законодавства України.

Відповідно до Акту від 11.11.2022 № 9809/02-32-07-06/05768237 перевіркою встановлено порушення ТДВ «Брацлав» вимог п. 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту № 1/1 від 25.01.2019, укладеного з нерезидентом СООО «ЭкоМилк», Республика Беларусь, по операції від 23.07.2021 на суму 15085,10 євро, за період з 23.07.2022 по 31.10.2022.

01.12.2022 ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0100250706, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства 170348,14 грн., на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки від 11.11.2022 та вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.12.2022 №0100250706 незаконними, ТДВ «Брацлав» звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою від 21.12.2022 № 151 про скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.

За результатом розгляду скарги ТДВ «Брацлав» від 21.12.2022 № 151, Державна податкова служба України прийняла рішення від 21.02.2023 про залишення скарги без задоволення, а податкового повідомлення-рішення від 01.12.2022 №0100250706 без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2022 №0100250706, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України (далі - ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Відповідно до п.75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п.78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Суд враховує, що у постанові Верховний Суд від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Так, за змістом позову позивач вказує на неправомірність наказу ГУ ДПС у Вінницькій області про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, адже, на переконання ТОВ «Брацлав», відповідачем не враховано приписи п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та призначено перевірку на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, який не передбачений у переліку підстав з яких проводяться податкові перевірки під час дії воєнного, надзвичайного стану.

Надаючи оцінку правомірності призначення ГУ ДПС у Вінницькій області перевірки ТОВ «Брацлав», суд зазначає наступне.

Наказом ГУ ДПС у Вінницькій області від 28.10.2022 № 3321 к на підставі п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України наказано провести позапланову виїзну документальну перевірку ТДВ «Брацлав» по контракту №1/1 від 25.01.2019, за період з 25.01.2019 по 31.10.2022, з метою здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та дотриманням валютного законодавства України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в такій редакції: "69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті".

Відповідно до п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції чинній на момент винесення наказу від 28.10.2022 №3321 к) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

З аналізу приписів Перехідних положень ПК України вбачається, що виключний перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок наведено у підпункті «б» пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Так, однією з таких підстав є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Як вбачається з пункту 2 наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 28.10.2022 №3321к перевірка ТОВ «Брацлав» проводилась саме з метою здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та дотримання валютного законодавства України по контракту №1/1 від 25.01.2019. Відтак, мета проведення перевірки відповідає переліку підстав для її призначення, які визначені в підпункті «б» п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

При цьому, суд зазначає, що посилання в наказі від 28.10.2022 №3321к на п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, який не передбачений переліком, визначеним Перехідними положеннями ПК України, не свідчить про протиправність наказу, адже така норма визначає загальну підставу для проведення перевірки, а саме отримання податкової інформації про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК України законодавства та дії контролюючого органу, платника податків, які вчиняються у разі надходження відповідної податкової інформації.

Окрім того, позивач вказує на те, що відповідач у наказі про проведення перевірки не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення такої перевірки, наявність (отримання) якої саме податкової інформації стало приводом для її проведення.

Посилаючись на висновки, наведені у постановах Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 120/5229/20-а, від 08.04.2021 у справі № 640/21528/19, від 04.12.2018 у справі № 820/4894/18, від 11.09.2020 у справі №640/21536/19, представник ТОВ «Брацлав» зазначає, що відсутність у наказі від 28.10.2022 №3321к інформації про конкретні порушення товариством законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, не зазначення в якій формі отримана така інформація, який зміст такої інформації, свідчить про неправомірність призначеної перевірки та податкового-повідомлення рішення прийнятого за наслідком її проведення.

Надаючи оцінку вищезазначеним доводам представника позивача, суд зазначає наступне.

Приписами п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Так, приймаючи наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстави, визначеної п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операція) контролюючий орган має дотримуватись загального порядку призначення перевірки, який визначений п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Отже, зазначена правова норма чітко визначає, що перевірка може бути призначена за наявності одночасно таких умов:

- виявлення фактів, що свідчать про порушення платником вимог законодавства, за результатом отримання податкової інформації;

- направлення контролюючим органом платнику податків письмового запиту із зазначенням в ньому порушень цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства;

- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Водночас, суд зазначає, що отримана податкова інформація у разі призначення документальної позапланової перевірки зазначається контролюючим органом у письмовому запиті, який надсилається платнику податків, адже саме при проведенні такого виду перевірки передбачена певна процедура, коли податковий орган надає можливість особі спростувати отриману податкову інформацію.

У свою чергу, висновки щодо необхідності зазначення податкової інформації в наказі про проведення перевірки, які наведені у постановах Верховного Суду, на які посилається позивач, а саме: від 12.10.2021 у справі № 120/5229/20-а, від 08.04.2021 у справі № 640/21528/19, від 04.12.2018 у справі № 820/4894/18, від 11.09.2020 у справі №640/21536/19, стосуються призначення фактичних перевірок, а не документальних.

Відтак, висновки, наведені у вищезазначених постановах Верховного Суду, не є застосовними до спірних правовідносин.

Водночас, із аналізу норми п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України вбачається, що податковий орган надсилає на адресу платника обов`язковий письмовий запит з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження лише у разі виявлення фактів, які свідчать про порушення таким платником податкового, валютного та іншого не врегульованого ПК України законодавства, за наслідками отримання податкової інформації.

Відповідно до абзацу 1-3 пункту 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У справі, що розглядається, підставою для скерування на адресу платника запиту від 06.09.2022 №18580/6/02-32-07-06-13 слугувало отримання податкової інформації від Державної податкової служби України, наданої Національним банком України про виявлені факти ненадходження по ТДВ «Брацлав» в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи імпортного товару станом на 01.08.2022, яка надана уповноваженим банком до НБУ згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 на виконання ст. 12 і 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» по контракту №1/1 від 25.01.2019 за операцією, здійсненою 23.07.2021.

Посилаючись на припис п.п.19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, п. 73.3 ст. 73 ПК України та враховуючи терміни надання відповіді, зазначені в п.п. 18.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України ГУ ДПС у Вінницькій області запропонувало позивачу надати інформацію про наявність чи відсутність порушення вимог валютного законодавства України при здійсненні розрахунків за вказаним зовнішньоекономічним контрактом та долучити завірені у встановленому порядку копії відповідних документів:

- контракт №1/1 від 25.01.2019, додаткові угоди, специфікації до контракту за наявності,

- митні декларації та товарно-супровідні документи, на підставі яких здійснено оформлення МД по вказаному контракту за період з дати укладення контракту по дату надання відповіді на вказаний запит,

- платіжні доручення, повідомлення міжнародної банківської системи SWIFT, виписки банку по валютних рахунках, через які проведено розрахунки по вищезазначеному контракту за весь період дії контракту,

- дані бухгалтерського обліку, де відображені розрахунки по вказаному контракту (у валюті розрахунків та в національній валюті) за період з дати укладення контракту по дату надання відповіді та стан заборгованості по контракту у валюті розрахунків та в національній валюті станом на день надання відповіді.

Аналізуючи зміст запиту ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.09.2022, суд вважає, що такий містить посилання на суб`єкта від якого отримана інформація (ДПС України, НБ України), можливі, однак конкретні порушення допущені ТОВ «Брацлав» (ненадходження у встановлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів або імпортного товару станом на 01.08.2022 по контракту №1/1 від 25.01.2019 за операцією, здійсненою 23.07.2021) та перелік документів, які необхідно надати податковому органу.

У відповідь на запит відповідача, ТДВ «Брацлав» листом від 26.09.2022 № 88 повідомило, що, 25.01.2019 між ТДВ «Брацлав» (Продавець) та СТОВ «ЕкоМілк» (Покупець) укладено контракт №1/1. На початок 2022 року у СТОВ «ЕкоМілк», що знаходиться на території Республіки Білорусь перед ТДВ «Брацлав» утворилась заборгованість у сумі 22999,20 євро. Окрім того, позивачем повідомлено, що з 24.02.2022 ТДВ «Брацлав» повністю припинило будь-які відносини, спілкування з СТОВ «ЕкоМілк» та підготувало позовну заяву з відповідними додатками для звернення до Господарського суду Вінницької області з позовом до СТОВ «ЕкоМілк» про стягнення заборгованості у розмірі 22999,22 євро. До листа від 26.09.2022 №88 позивачем також долучено ряд документів.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 27.01.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, аналіз норми підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України дає підстави для висновку, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Таку позицію у подальшому підтримано у постановах Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 813/3339/17, від 22.02.2023 у справі № 620/309/20.

У даному випадку ТДВ «Брацлав» не надано ГУ ДПС у Вінницькій області пояснень та документів, які б свідчили про надходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів по контракту №1/1 від 25.01.2019 за операцією, здійсненою 23.07.2021 у розмірі 15085,10 євро.

Позивачем лише наведено доводи щодо причин порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту та висловлено намір звернутись з позовом до Господарського суду Вінницької області щодо стягнення заборгованості.

Відтак, платником податків не усунуто сумніви ГУ ДПС у Вінницькій області щодо наявності порушень з приводу дотримання валютного законодавства, що надало відповідачу право на призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про відсутність законних підстав для призначення перевірки та винесення наказу від 28.10.2022 № 3321 к.

Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає, що ТДВ «БРАЦЛАВ» в особі Генерального директора Блідченко К.Г. (Продавець) укладено контракт №1/1 від 25.01.2019 (далі - Контракт) з нерезидентом СТОВ «ЕкоМілк», Республіка Білорусь, в особі директора Буткевич М. М. (Покупець).

Предметом Контракту є здійснення операцій купівлі-продажу товару - продукції в асортименті (частини доїльного обладнання, призначені для управління доїльним процесом, вироби з пластмаси для використання для доїльного обладнання, конвеєрна установка для використання на фермах), умови поставки, кількість та ціна відповідно до специфікацій, що прикладаються до кожної поставки товару, які є невід`ємною частиною контракту (п. 1.1 Контракту).

Згідно з п. 4.1 Контракту вартість Контракту з урахуванням додаткової угоди № 1 від 02.09.2019 складає 1000000 євро.

Оплата проводиться в євро шляхом банківського перерахування на розрахунковий рахунок продавця по вказаним в контракті реквізитам, відповідно до умов, вказаних в Специфікаціях на кожну партію товару (п. 5.1 Контракту).

Строками та умовами поставки продукції передбачено поставка продукції протягом 90 календарних днів з моменти оплати товару Покупцем. Покупець за порушення строків оплати за кожен день прострочки сплачує пеню в розмірі 0,03% від загальної суми несвоєчасно оплаченої продукції (п. 6.3, п. 10.3 Контракту).

Відповідно до п. 11.5 Контракту усі спори, які виникають по даному контракту або у зв`язку з ним, підлягають розгляду відповідно до законодавства України.

В межах перевірки, призначеної наказом від 28.10.2022 №3321 к, відповідачем здійснена позапланова виїзна документальна перевірка ТДВ «Брацлав» за період з 25.01.2019 по 31.10.2022.

За вищезазначений період позивачем тричі здійснювалось поставка СООО «ЕкоМілк» товару, а саме 21.05.2020, 10.06.2021 та 23.07.2021.

Враховуючи те, що операції здійснені 21.05.2020 та 10.06.2021 по контракту №1/1 від 25.01.2019 підпадають під визначення незначний розмір операції з експорту товару, такі операції не підпадають обов`язковому фінансовому моніторингу.

Щодо операції здійсненої 23.07.2021, під час проведення документальної перевірки податковим органом встановлено, що на виконання умов контракту, ТДВ «БРАЦЛАВ» відвантажило на користь нерезидента товар (вироби з пластмаси, використовуються для монтажу доїльного обладнання, код 3926909790), згідно МД № UА 401020/2021/037362 від 23.07.2021 на суму 15085,10 євро (483240,62 грн.) Граничний строк надходження валютної виручки за вказаною операцією - 22.07.2022.

Відповідно до Специфікації № 1 від 06.05.2021 на відвантаження продукції відповідно контракту № 1/1 від 25.01.2019, умовами оплати передбачено оплату товару протягом 90 календарних днів після відвантаження товару.

Нерезидентом оплата за відвантажений товар не була здійснена ані в строки, зазначені в договорі, ані в законодавчо встановлений строк.

Станом на 23.07.2022 за розрахунками по контракту (за операцією, здійсненою 23.07.2021) утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 15085,10 євро, граничний строк погашення якої минув - 22.07.2022.

Відповідно до розділу IV «Висновок» Акту від 11.11.2022 №9809/02-32-07-06/05768237 перевіркою встановлено порушення ТДВ «Брацлав» вимог п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту №1/1 від 25.01.2019, укладеного з нерезидентом СТОВ «ЕкоМілк», Республіка Білорусь, по операції від 23.07.2021 на суму 15085,10 євро за період з 23.07.2022 по 31.10.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами 5, 6 цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом ч. 10 ст. 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Позивачем не заперечується факт не дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту №1/1 від 25.01.2019, укладеного з нерезидентом СТОВ «ЕкоМілк», по операції від 23.07.2021, водночас, сторона позивача вважає, що ГУ ДПС у Вінницькій області при винесенні податкового-повідомлення рішення від 01.12.2022 № 0100250706 не враховано відсутність вини ТДВ «Брацлав» та наявність форс-мажорних обставин.

Надаючи оцінку вищезазначеним доводам позивача, суд виходить з наступного.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У відповідності до вимог статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до п. 12.1 Контракту №1/1 від 25.01.2019, у випадку виникнення будь-яких обставин, які перешкоджають повному або частковому виконанню будь-якою зі сторін її зобов`язань по даному контракту, а саме: пожежа, стихійне лихо, війна або воєнні дії будь-якого характеру, блокади, заборони на експорт або імпорт або інші обставин, які не залежать від сторін, час, визначений на виконання зобов`язань, збільшується на період часу, який дорівнює часу протягом якого наявні такі обставини. Якщо форс-мажорні обставини продовжують залишатись в силі більше 3 місяців, то кожна зі сторін має право відмовитись від подальшого виконання зобов`язань по даному контракту і в такому випадку жодна зі сторін не буде відшкодовувати іншій стороні пов`язані з цим збитки. Сторона, для якої стає неможливим виконання зобов`язань по контракту, негайно повідомляє іншу сторону про початок та закінчення обставин, які перешкоджають виконанню зобов`язань. Сертифікат, виданий торговою палатою країни постачальника або покупця, є достатнім доказом дії та тривалості таких обставин.

У позовній заяві позивач посилається на лист Торгово-промислової палати України, який був розміщений на сайті ТПП України 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 та з якого вбачається, що Торгово-промислова палата України, на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно доУказу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотнимита об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що обставини непереборної сили є загальновідомим фактом, який не потребує додаткового підтвердження жодними документами, адже підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), що також передбачено умовами контракту.

Тобто одна із сторін договору (контракту) повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану, початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк. При цьому, з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 № 44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до розпорядження ТТП України від 25.02.2022 № 3 "Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України" установлено, що тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 за № 44 (5) (із змінами та доповненнями).

Суд звертає увагу, що надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. Більш того, при видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажорні обставини звільнють лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Отже, суд повторно наголошує, що лист ТПП України не має такої самої юридичної сили як довідка (сертифікат), що засвідчує настання форс-мажорних обставин.

Таким чином, враховуючи вимоги Закону України «Про валюту та валютні операції» та Регламенту ТПП, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22.

У свою чергу, позивачем не надано ані контролюючому органу, ані суду документу, який відповідно до вимог чинного законодавства та умов контракту №1/1 від 25.01.2019 засвідчує наявність форс-мажорних обставин.

Щодо доводів сторони позивача про те, що комунікація з її контрагентом, з моменту впровадження на території України воєнного стану, повністю припинена, а СТОВ "ЕкоМілк" до 24.02.2022 належним чином не реагувало на листи ТДВ «Брацлав» щодо погашення заборгованості за поставлений товар, суд зазначає таке.

В матеріалах справи наявні листи ТДВ «Брацлав» від 04.08.2021 №72, від 20.09.2021 №84, від 24.11.2021 №125, що адресовані СТОВ «ЕкоМілк», у яких позивач висловлює прохання до СТОВ «ЕкоМілк» про сплату заборгованості.

Водночас, суд звертає увагу, що такі листи направлялись позивачем ще до спливу граничного строку надходження валютної виручки за операцією від 23.07.2021 (граничний строк сплив 22.07.2022) та стосувались сплати контрагентом позивача коштів за іншими операціями, на які ГУ ДПС у Вінницькій області не нараховувалась пеня у податковому повідомленні-рішенні від 01.12.2022 №0100250706.

Відтак, такі листи не є належними доказами, в розумінні ст. 73 КАС України, адже не стосуються предмету доказування в межах цієї справи.

Згідно з ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Відповідно до частини 8 статті 13 Закону №2473-VIIІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною 5 цієї статті.

З аналізу вищезазначених положень Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що пеня за порушення нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), не нараховується у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості.

Водночас, як зазначається самим позивачем у позовній заяві та як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ТДВ «Брацлав» звернулось із позовною заявою до Господарського суду Вінницької області про стягнення заборгованості з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоМілк" за поставлену продукцію у розмірі 22999,22 євро, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами контракту № 1/1 від 25.01.2019, лише 26.10.2022.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.11.2022 у справі №902/1092/22 прийняти позовну заяву ТДВ «Брацлав» до розгляду та відкрити провадження.

Відтак, строк розрахунків за операціями з експорту товарів за контрактом № 1/1 від 25.01.2019, зокрема щодо операції від 23.07.2021, зупинився з дня прийняття до розгляду Господарським судом Вінницької області позовної заяви ТДВ «Брацлав», тобто з 14.11.2022.

Суд зазначає, що враховуючи приписи абз. 1 ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» пеня за порушення строку в цей період не нараховується, а період за який підлягає сплаті пеня залежить від рішення суду, постановленого за результатом розгляду справи № 902/1092/22.

Водночас, як вбачається зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення від 01.12.2022 №0100250706 ГУ ДПС у Вінницькій області нараховано ТДВ «Брацлав» пеню на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за період з 23.07.2022 по 31.10.2022.

Враховуючи те, що у вищезазначений період позивач не звертався до суду, міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, відтак, строки надходження валютної виручки не було зупинено, а контролюючим органом при нарахуванні пені за період з 23.07.2022 по 31.10.2022 не допущено порушень вимог ПК України та Закону України «Про валюту і валютні операції».

Суд наголошує, що статтею 13 Закону №2473-VIIІ визначено вичерпний перелік підстав, на підставі яких може зупинятись нарахування пені суб`єктам господарювання, у випадку недотримання вимог вказаного Закону №2473-VIIІ, однак, у даному випадку, підстави для зупинення нарахування пені ТДВ «Брацлав» судом не встановлені.

Окрім того, статтею 112 ПК України передбачено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

В контексті вищенаведеного, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності вини у його діях та як наслідок відсутність законних підстав для нарахування пені за порушення граничного строку надходження валютної виручки за експортною операцією від 23.07.2021, адже ТДВ «Брацлав» діючи на власний ризик в межах умов контракту, не було позбавлене можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю, врахувавши ризики їх недодержання іншою стороною. Відтак, позивач мав право звернутись у встановленому порядку до уповноваженої установи щодо неналежного виконання контрагентом зобов`язання за експортним контрактом, проте цього не вчинив. У свою чергу, контролюючим органом правомірно нарахована пеня за час прострочення оплати товару, розмір якої не виходить за межі гранично встановленого законом.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.12.2022 №0100250706 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 30 рішення ЄСПЛ у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Відповідно до пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994 статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно достатті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з додатковою відповідальністю "Брацлав" (вул. Соборна, 124, смт. Брацлав, Немирівський район, Вінницька область, 22870, код ЄДРПОУ 05768237).

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Рішення суду сформовано: 25.07.2023.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна