Постанова

від 25.07.2023 по справі 420/3494/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/3494/23

Категорія: 111010000 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

при секретарі Аргіровій М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТОКС", Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТОКС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Одеським окружним адміністративним судом розглядалась справа за позовом ТОВ АГРОВІТОКС до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю АГРОВІТОКС.

У рішенні суду від 10 квітня 2023 року судом не вирішувалось питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

18.04.2023 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ АГРОВІТОКС витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОВІТОКСвитрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Аговітокс» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить змінити мотивувальну та резолютивну частину рішення. Виключити з мотивувальної частини рішення: «Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмір 5000,00 грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час» В резолютивній частині рішення постановити стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ АГРОВІТОКСвитрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що витрати на оплату послуг адвоката є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим на виконання відповідних робіт.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач не надав до суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат. Вказує, що дана справа не потребувала затрат значного часу, не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсацію витрат на правову допомогу у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2022 рік (на час звернення до суду з позовом).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Суд першої інстанції, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмір 5000,00 грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час.

Надаючи оцінку доказам підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Як вбачається з матеріалів справи 15.02.2022 року між адвокатом Нестеровою Ольгою Валеріївною та ТОВ "АГРОВІТОКС укладено договір про надання правової допомоги відповідно до умов якого він регулює порядок надання Адвокатом Клієнту юридичних послуг, всіх видів правової допомоги згідно з ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, в тому числі але не обмежуючись складання та подання усіх процесуальних документів, включаючи позов та інші процесуальні документи, а також представництво інтересів Клієнта в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у справі за позовом про визнання протиправним та скасування Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року за № 8184678/33311334, від 31.01.2023 року за № 8184677/33311334, від 31.01.2023 року за № 8184676/33311334, від 31.01.2023 року за № 8184675/33311334, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 23.01.2023, № 2 від 23.01.2023, № 3 від 23.01.2023, № 4 від 23.01.2023, складених ТОВ АГРОВІТОКС

Пунктом 1.3 даного договору визначено, що вартість надання послуг складає 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень) на годину надання послуги. Загальна тривалість надання послуги вказується в актах виконаних робіт. Остаточна вартість послуги встановлюється в актах виконаних робіт виходячи із тривалості надання послуги. Підписанням цього договору Клієнт погоджується на зазначений в цьому пункті порядок остаточного визначення вартості послуги та приймає на себе обов`язок оплатити послугу в повному обсязі не пізніше трьох днів з моменту виставлення Адвокатом рахунку або акту виконаних робіт.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до суду надано акт прийому-передачі наданих послуг (РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ НАДАНИХ ПОСЛУГ) від 20.03.2023 року.

Відповідно до даного акту адвокат надала такі послуги:

1) в період 16.02.2023 21.02.2023 - складання адміністративного позову про визнання протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року за № 8184678/33311334; від 31.01.2023 року за № 8184677/33311334; від 31.01.2023 року за № 8184676/33311334; від 31.01.2023 року за № 8184675/33311334; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 23.01.2023, № 2 від 23.01.2023, № 3 від 23.01.2023, № 4 від 23.01.2023, збирання доказів та організація подання позову до суду. справа № 420/3494/23 (Тривалість надання послуги 7 годин; Вартість надання послуги на годину 2000 грн; Вартість надання послуги, грн. без ПДВ 14000 грн);

2) в період 17.03.2023 20.03.2023 - Ознайомлення із відзивом та складання відповіді на відзив у справі № 420/3494/23 (Тривалість надання послуги 3 години; Вартість надання послуги на годину 2000 грн; Вартість надання послуги, грн. без ПДВ 6 000,00 грн);

Так, колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 02.09.2020 року у справі №826/4959/16 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн. не є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним в акті виконаних робіт переліком.

Дана справа є справою незначної складності. За своїм предметом та суб`єктним складом відповідача справа відноситься до категорії типових справ, які розглядаються адміністративними судами, а з матеріалів справи вбачається, що її розгляд відбувся у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження.

Предмет спору у цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Крім того, у даній категорії справ Верховним Судом вироблено сталу судову практику, викладену, зокрема у постановах від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 22.07.2019 року у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 року у справі № 819/330/18, від 07.05.2020 року у справі №300/183/19, від 21.05.2020 року у справі №560/391/19.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновкву, що документи надані у цій справі вказують на неспівмірність витрат на оплату послуг зі складністю справи, обсягом виконаної роботи, а тому на необґрунтованість, безспірність та надмірність стягнутих судових витрат на правничу допомогу, а тому на підставі наведеного у сукупності, враховуючи предмет позову та зміст і характер наданих послуг, з огляду на незначну складність спору, співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є 5000 грн., що вірно зазначено судом першої інстанції.

Стосовно посилань апелянта на обов`язковість ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, колегія суддів їх не приймає, оскільки предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому застосовує до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду, викладені у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Враховуючи те, що судом першої інстанції правомірно вказано про завищення витрат на правову допомогу та їх неспівмірність, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТОКС", Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 26 липня 2023 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова