Повістка

від 05.09.2023 по справі 420/3494/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/3494/23

Категорія: 111010000 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТОКС" про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТОКС", Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 р.-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АГРОВІТОКС до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року за № 8184678/33311334.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року за № 8184677/33311334.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року за № 8184676/33311334.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року за № 8184675/33311334.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 23.01.2023 року, складену ТОВ АГРОВІТОКС датою її подання на реєстрацію.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 23.01.2023 року, складену ТОВ АГРОВІТОКС датою її подання на реєстрацію.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 23.01.2023 року, складену ТОВ АГРОВІТОКС датою її подання на реєстрацію.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 23.01.2023 року, складену ТОВ АГРОВІТОКС датою її подання на реєстрацію.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОВІТОКС витрати зі сплати судового збору у розмірі 8588,80 грн (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень, 80 копійок).

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОВІТОКСвитрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року залишено без змін.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТОКС", Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року залишено без змін.

На адресу суду від ТОВ "АГРОВІТОКС" надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій заявник просить стягнути з бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9 000,00 грн.

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції були понесені пропорційні, документально підтверджені та обґрунтовані витрати на оплату правової допомоги, а тому відповідно до положень ст. ст. 134, 139 КАС України такі витрати підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що на адресу суду від товариства надійшло клопотання про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що нормами ст. 252 КАС України не передбачено процесуального порядку залишення заяви про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду.

Отже, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення на підставі ч. 7 ст. 139 КАС України є помилковим та таким, що порушує норми законодавства України, а саме застосуванням процесуальної норми, яка не підлягала застосування до цих правовідносин.

Аналогічні висновки були викладені у постановах ВС від 10 вересня 2019 року у справі №850/1/18, від 19 січня 2022 року у справі №600/785/21-а, від 3 лютого 2022 року у справі №420/3745/20, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Розглянувши доводи заяви позивача та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 252 КАС України).

Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення, визначені статтею 244 КАС України, частиною першою якої унормовано, що під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом ст. 139 КАС України, розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Згідно із ч.ч.1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи 15.02.2022 року між адвокатом Нестеровою Ольгою Валеріївною та ТОВ "АГРОВІТОКС укладено договір про надання правової допомоги відповідно до умов якого він регулює порядок надання Адвокатом Клієнту юридичних послуг, всіх видів правової допомоги згідно з ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, в тому числі але не обмежуючись складання та подання усіх процесуальних документів, включаючи позов та інші процесуальні документи, а також представництво інтересів Клієнта в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у справі за позовом про визнання протиправним та скасування Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року за № 8184678/33311334, від 31.01.2023 року за № 8184677/33311334, від 31.01.2023 року за № 8184676/33311334, від 31.01.2023 року за № 8184675/33311334, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 23.01.2023, № 2 від 23.01.2023, № 3 від 23.01.2023, № 4 від 23.01.2023, складених ТОВ АГРОВІТОКС

Пунктом 1.3 даного договору визначено, що вартість надання послуг складає 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень) на годину надання послуги. Загальна тривалість надання послуги вказується в актах виконаних робіт. Остаточна вартість послуги встановлюється в актах виконаних робіт виходячи із тривалості надання послуги. Підписанням цього договору Клієнт погоджується на зазначений в цьому пункті порядок остаточного визначення вартості послуги та приймає на себе обов`язок оплатити послугу в повному обсязі не пізніше трьох днів з моменту виставлення Адвокатом рахунку або акту виконаних робіт.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до суду надано акт прийому-передачі наданих послуг (РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ НАДАНИХ ПОСЛУГ) від 15.06.2023 року та від 25.07.2023 року.

Відповідно до даних актів адвокат надала такі послуги:

Ознайомлення з апеляційною скаргою та складання відзиву на апеляційну скаргу (2:30 год. 5000,00 грн.)

Представництво інтересів в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції (2 год. 4000,00 грн.)

Отже, розмір понесених витрат за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції склав 9000,00 грн.

Водночас, колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. не є співмірними із складністю і значенням справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт.

При цьому, колегія суддів, враховуючи принцип свободи договору, не заперечує стосовно того, що сторони договору про надання правової допомоги погодили саме такий розмір гонорару та закріпили його у вигляді фіксованої суми, що не змінюється в залежності від обсягу наданих адвокатом послуг, однак суд не погоджується з його розміром в межах розгляду питання щодо розподілу суми цього гонорару, як судових витрат у справі.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Колегія суддів констатує, що ГУ ДПС в Одеській області, скористалося своїм правом на подачу клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та зазначило про неспівмірність таких витрат.

Надаючи оцінку доводам заявника щодо стягнення витрат на правову допомогу з урахуванням клопотання відповідача, щодо їх неспівмірності, колегія суддів зазначає наступне.

Вказана адміністративна справа є типовою справою незначної складності. Розгляд справи здійснено судом першої інстанції без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Між тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, в судах перебуває багато аналогічних справ, в яких суть спору є ідентичною (відмова у реєстрації податкової накладної), а позовні заяви відрізняються лише сторонами (позивачами) та реквізитами рішень Комісії контролюючого органу, у зв`язку з чим правова позиція між всіма справами дублюється.

В даному випадку, предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

При цьому, колегія суддів зауважує, що під час апеляційного провадження обставини справи, а також правові підстави позову, не змінювались.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

Також суд враховує, що прибуття до суду та очікування початку судового засідання не передбачають використання адвокатом спеціальних знань або навичок. Відповідно вказаний час не може бути оплачений як час надання правничої допомоги, а час, безпосередньо проведений у судових засіданнях (згідно з протоколами засідань), становить менше вказаних в акті двух годин.

З огляду на вищевикладене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та складністю справи, а також не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи.

У зв`язку з цим, колегія суддів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 3 000,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі. Вказані витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, як відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання про залишення заяви про винесення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат без розгляду відмовити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТОКС" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Ухвалити по справі додаткове судове рішення, яким стягнути з Головного правління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТОКС" (код ЄДРПОУ 33311334) понесені судові витрати з надання професійної правової допомоги у розмірі 3 000,00 грн. під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 05 вересня 2023 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова