Ухвала

від 25.07.2023 по справі 807/1314/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2023 року

м. Київ

справа №807/1314/17

адміністративне провадження № К/990/13406/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі № 807/1314/17 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Тячівської районної державної адміністрації, Рахівської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Карпатський біосферний заповідник, Міжнародна благодійна організація «Екологія-право-Людина», Ясінянська селищна рада, Усть - Чорнянська селищна рада, Лопухівська сільська рада, про визнання незаконним та скасування розпорядження,-

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, у жовтні 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Тячівської районної державної адміністрації, Рахівської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Карпатський біосферний заповідник, Міжнародна благодійна організація «Екологія-право-Людина», Ясінянська селищна рада, Усть-Чорнянська селищна рада, Лопухівська сільська рада, у якому просили визнати незаконним та скасувати розпорядження:

а) голови Тячівської РДА № 214 від 31 травня 2017 року «Про затвердження детального плану території»;

б) голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 135 від 15 травня 2017 року «Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» за межами населених пунктів.

Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року апеляційні скарги Тячівської районної державної адміністрації та Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області задоволено.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року скасовано, ухвалено постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Як вбачається з відомостей автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС) 14 квітня 2023 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі № 807/1314/17, у якій він просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин пропуску строку касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі № 807/1314/17 з наданням відповідних доказів.

У встановлений судом строк скаржником подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2022 року визначено наступний склад суду: головуючий суддя - Стрелець Т.Г., судді: Тацій Л.В., Стеценко С. Г.

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі № 807/1314/17 на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом .

Так, під час ознайомлення з касаційною скаргою та опрацюванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги Судом встановлено, що скаржник вимоги ухвали суду від 01 травня 2023 року не виконав, оскільки нових причин поважності пропуску строку звернення до суду не навів.

Також Судом було встановлено, що позивач як підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, проте, посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Судом зазначено, що для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику слід визначити та обґрунтувати підстави на яких подається касаційна скарга.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21 червня 2023 року скаржник 06 липня 2023 року подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Так, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник наголошує, що до своєї заяви про усунення недоліків позовної заяви від 17 травня 2023 року він долучив заяву з доказами його зайнятості в інших судових засіданнях, у зв`язку із чим пропустив строк звернення до суду з цією касаційною скаргою з поважних причин.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає про таке.

За змістом статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Так, з матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивач вже реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі, проте скарги повернуті ухвалами Верховного Суду від 25 січня 2023 року, від 06 березня 2023 року як такі, що не містили підстав касаційного оскарження.

Щодо покликання скаржника в обґрунтування клопотання про поновлення строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції на повернення касаційної скарги згідно ухвал Верховного Суду від 25 січня 2023 року, від 06 березня 2023 року, Суд зауважує, що такі обставини не можуть бути безумовною підставою для висновку про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, оскільки позивач, скориставшись правом касаційного оскарження, подав касаційні скарги, які ухвалами Верховного Суду повернуто, у зв`язку з недотриманням вимог процесуального закону при їх подачі.

Однак, Суд враховує доводи скаржника про його зайнятість в інших судових засіданнях у березні та квітні 2023 року, як підставу, яка свідчить про поважність причин пропуску звернення до суду з касаційною скаргою.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2022 р. у справі № 500/1912/22 також зазначено про те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з вказаного та з метою недопущення надмірного формалізму, порушення принципу доступу до правосуддя, колегія суддів дійшла висновку про наявність поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження.

Проте, ухвалу Суду від 21 червня 2023 року в частині визначення та надання обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, скаржником не виконано.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Однак, скаржник не зазначає норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Колегія суддів зауважує, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Так, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, відповідно до якої підлягає залишенню без розгляду апеляційна скарга подана адвокатом, повноваження якого не підтверджені належним чином, а саме, у разі надання адвокатом ордеру на надання правової допомоги, який не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенню про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 911/231/22, підставою представництва, а отже і повноважень адвоката є укладений між ним та клієнтом договір. У ордері, який виписав адвокат, міститься посилання на договір, тому лише та обставина, що форма ордеру не відповідала затвердженій формі цього документу РАУ, було би надмірним формалізмом ставлення до вимог закону і порушенням прав на справедливий судовий захист.

Водночас, відповідно до пункту 5 рішення від 12 квітня 2019 року № 41 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції» типова форма ордеру діє і після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у цій справі.

Інших обґрунтувань щодо відсутності висновку у питанні застосування норми права у подібних правовідносинах представник позивача не наводить.

Суд в ухвалі від 21 червня 2023 року звернув увагу позивача на те, що у разі оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі лише з підстав порушення норм процесуального права скаржнику слід наводити підстави касаційного оскарження з урахуванням вимог пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вимог статті 353 КАС України.

Однак, такі обґрунтування підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у поданих представником позивача матеріалах відсутні.

Суд зауважує, що Скаржнику в ухвалах Верховного Суду від 25 січня 2023 року, від 06 березня 2023 року, надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав. Натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником при повторному зверненні.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження. Цей обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Отже, у встановлений ухвалою Суду від 21 червня 2023 року строк, скаржником недоліки, які були підставою для залишення касаційної скарги без руху, повністю не усунуто.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин за правилами пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст. 330, ч. 7 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі № 807/1314/17.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі № 807/1314/17 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко Л. В. Тацій