Постанова

від 11.07.2023 по справі 758/2012/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2023 року м. Київ

Справа №758/2012/22

Апеляційне провадження №22-ц/824/8931/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва ухваленого під головуванням судді Рибалки Ю.В., 02 січня 2023 року в м. Києві, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації майнових прав,

В С Т А Н О В И В

У лютому 2022 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» звернулося до суду з вищевказаним позовом,в якому просило скасувати запис про право власності №27315973 від 31 липня 2018 року, вчинений Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 423356402 від 02 серпня 2018 року 13:18:55, ОСОБА_2 , Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», м. Київ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , як інвестором будівництва, не було виконано умови інвестиційного договору в частині оплати участі у фінансуванні будівництва, оскільки жодного платежу на рахунок ТОВ «Пателі Лізинг» від відповідача за інвестиційним договором №176НВ не надходило.

Відповідно до умов пунктів 6.2 та 7.2 договору дострокове припинення дії договору можливе за ініціативою замовника у випадку несплати інвестором в повному обсязі першого платежу з передбачених графіком внесення грошових коштів, при простроченні платежу на 30 (тридцять) і більше днів договір може бути розірвано замовником в односторонньому порядку.

Не зважаючи на відсутність оплати, 31 липня 2018 року Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» зареєстровано запис про право власності номер: 27315973 на об`єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 1613064780000, незавершене будівництво, 94% готовності, загальною площею 83,6 кв.м, адреса: приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 без належних на те підстав зареєструвала право власності на приміщення, яке нею не оплачено, оскільки від дати укладання інвестиційного договору № 176НВ від 15 листопада 2013 року до дати здійснення державної реєстрації прав на приміщення (31 липня 2018 року) ОСОБА_1 не було сплачено будь-яких грошових коштів по договору, що і стало причиною для розірвання та припинення договору.

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 02 січня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації майнових прав - задоволено.

Відновлено становище ТОВ «Пателі Лізинг», яке існувало до проведення ОСОБА_1 державної реєстрацію речових прав на приміщення АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613064780000, незавершене будівництво, 94% готовності, загальною площею 83,6 кв.м, адреса: АДРЕСА_2 .

Скасовано запис про право власності № 27315973 від 31 липня 2018 року, вчинений Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс».

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 423356402 від 02 серпня 2018 року 13:18:55, ОСОБА_2 , Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», м. Київ.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» судовий збір у розмірі 3721, 50 грн

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем належними та допустимими доказами доведено те, що відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодилась із заочним рішенням суду відповідач, нею подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з`ясуванням обставин справи. Відповідач вказує на те, що з 06 грудня 2020 року, вона постійно проживає та зареєстрована по АДРЕСА_3 , про що свідчить довідка з реєстру територіальної громади від 08 березня 2023 року та відповідна відмітка у паспорті, які були долучені до заяви про перегляд заочного рішення, у зв`язку із чим вона не отримувала поштову кореспонденцію, через що не знала про існування судової справи, наслідком чого стали неявки в судові засідання та неподання до суду відзиву на позовну заяву з поважних причин.

Також відповідач зазначає, що під час розгляду справи, позивач не надав суду будь-яких звернень або претензій щодо наявності заборгованості Інвестора або порушення нею графіка фінансування об`єкта будівництва відповідно до додатку № 2 до Інвестиційного договору № 176НВ, оскільки будь-яких листів від ТОВ «Пателі Лізинг», вона не отримувала, як і не отримувала будь-яких претензій з боку забудовника протягом останніх 9 років після укладення Інвестиційного договору.

Також на спростування обставин викладених в рішенні суду, відповідач вказує, що 26 листопада 2014 року, між ОСОБА_3 (як Первісним кредитором), та нею (як Новим кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» ( як Боржником) було укладено трьохсторонню Угоду № 14/2014 про уступку права вимоги до Інвестиційного Договору № 176 НВ від 15 листопада 2013 року (далі - Угода), копія угоди була долучена до заяви про перегляд заочного рішення. Вказана угода була скріплена підписами трьох сторін та печаткою ТОВ «Пателі Лізинг» та у відповідності до умов Інвестиційного договору № 176 НВ, зокрема п. п. 12.1, 12.2, 12.3, 12.4. Статті 12 «Прикінцеві положення» та є його невід`ємною частиною.

Вказані вище обставини, об`єктивно стверджують про відсутність будь-яких претензій до неї, як інвестора від замовника будівництва, повну оплату фінансування об`єкта будівництва та отримання права вимагати від Боржника - ТОВ «Пателі Лізинг» належного виконання зобов`язання на її користь відповідно до Угоди № 14/2014, укладеної 26 листопада 2014 року про уступку права вимоги до Інвестиційного Договору № 176 НВ від 15 листопада 2013 року, що була укладена за участю директора ТОВ «Пателі Лізинг».

Також зазначає, що співзасновником (учасником) Замовника будівництва - ТОВ «Пателі Лізинг» є ОСОБА_4 , якою, як співзасновником (учасником) та Головою правління, 24 січня 2018 року було прийнято рішення про створення Обслуговуючого кооперативу «Наш дім Поділ». Після створення вказаного вище кооперативу, інвестори будівництва, в тому числі і вона, були включені до складу його асоційованих членів за рахунок внесення майна, що було створено в результаті будівництва за інвестиційними договорами із замовником будівництва.

13 липня 2018 року, між Обслуговуючим кооперативом «Наш дім Поділ» в особі Голови правління ОСОБА_4, що діяла на підставі Статуту з однієї сторони, та ОСОБА_1 , що діє з другої сторони, було укладено АКТ про те, що Обслуговуючий кооператив «Наш дім Поділ» передає, а ОСОБА_1 приймає Об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень НОМЕР_2 загальною площею 83, 6 кв.м., яка розташована на 2-му поверсі житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 , незавершене будівництво, ступінь будівельної готовності 94 % (дев`яносто чотири відсотка). Вартість об'єкту нерухомого майна згідно Інвестиційного договору № 176НВ від 15 листопада 2013 року та Угоди 14/2014 від 26 листопада 2014 року сплачено повністю (копія акту була долучена до заяви про перегляд заочного рішення).

В подальшому, на підставі вищезазначених документів, державним реєстратором було здійснено державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, 94% готовності, про що останнім було здійснено запис про право власності: 27315973, присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613064780000, опис об`єкта: об`єкт будівництва (група нежитлових приміщень), загальною площею - 83,6 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 .

Таким чином, враховуючи той факт, що вищевказані обставини та докази, не були досліджені судом першої інстанції під час ухвалення заочного рішення, та під час його перегляду, вважає, що заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки розглянувши справу за відсутності відповідача в порушення норм процесуального права про які вказано вище, суд при неповно з`ясованих обставинах справи прийшов до помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Пателі Лізинг» - адвокат Горошкова А.О. вказує на те, що для розірвання договору у випадку не сплати коштів умови договору не передбачають обов`язку позивача здійснювати переписку, направляти повідомлення, листи, претензії, згідно з п. 7.3 сам факт відсутності сплати коштів є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку. Також вказує на те, що лист від 26 січня 2022 року про розірвання інвестиційного договору в односторонньому порядку було направлено на адресу зазначену ОСОБА_1 у договорі. Даних про зміну місця проживання відповідач не надала, хоча за умовами договору саме на неї покладений обов`язок повідомляти забудовника про зміну її поштових даних. А тому позивач не міг знати, що остання змінила адресу місця проживання.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не виконали умови Інвестиційного договору у частині оплати участі у фінансуванні будівництва. Крім того, від забудовника до останньої нерухоме майно за актами приймання-передачі не передавались, тобто відповідачем не отримувались, так само від забудовника не передавались відповідачу і інші пакети документів, що визначають право власності інвестора на приміщення.

Також представник позивача вказує на те, що акт на який посилається відповідач, підписаний між Обслуговуючим кооперативом «Наш дім Поділ» та відповідачем. Однак, Обслуговуючий кооператив «Наш дім Поділ» не є забудовником будинку, не створювало таке майно та немає жодних прав щодо розпорядження таким майном, і не може видавати особі, яка не сплатила кошти забудовнику на будівництво, жодних правовстановлюючих документів. Тому акт, на який посилається відповідач, не дає їй право вчиняти реєстраційні дії щодо набуття майна у власність.

За таких обставин, представник позивача вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Строєв О.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив про її задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду своєчасно не повідомили. Тому в судовому засіданні колегією суддів було вирішено, що згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не його неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, щодо її належного повідомлення про судовий розгляд справи. А тому вказане питання підлягає вирішенню першочергово.

Згідно ч.ч.1,2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

В порядку визначеному ч.ч.2, 4,5,6 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, як неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції).

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо додержання правил належного повідомлення учасників судового розгляду.

Так, Велика Палата Верховного Суду, зокрема в Постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, вказала на те, що не повідомивши відповідача належним чином про час і місце розгляду справи, були порушені принципи рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17-ц вказано, що приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року в справі № 466/5632/14-ц та інших.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові було вказано місце проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 /а.с.1/.

До відкриття провадження у справі, а саме 18 серпня 2022 року, судом першої інстанції був здійснений запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, у відповідь на який Відділ з питань реєстрації місця проживання /перебування фізичних осіб Деснянської РДА надав дані, що за вказаною адресою відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована з 08 вересня 1992 року по 09 жовтня 2020 року /а.с.35/.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року відкрито провадження у справі /а.с.37-38/.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року закрито підготовче провадження /а.с.65/.

Всі судові повідомлення про призначений розгляд справи були сформовані на ім`я відповідача із зазначення адреси: АДРЕСА_4 /а.с.46,53,57,66/.

Згідно із зворотнім поштовим повідомленням судове повідомлення про призначений розгляд справи на 22 червня 2022 року (підготовче провадження) було вручено уповноваженій особі без зазначення прізвища 15 червня 2022 року /а.с.57/.

Судові повідомлення про призначений розгляд справ на 13 липня 2022 року, 15 вересня 2022 року, року повернуті поштовим відділенням без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» /а.с.61-62,78-79/

Розгляд справи судом першої інстанції був проведений 02 січня 2023 року за відсутності сторін у справі /а.с.80/. Рішення у справі ухвалено судом першої інстанції 02 січня 2023 року /а.с.81-85/.

ОСОБА_1 при зверненні із заявою про перегляд заочного рішення вказувала, що з грудня 2020 року вона має інше зареєстроване місце проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , на підтвердження чого нею було надано Витяг з реєстру територіальної громади /а.с.144/. У зв`язку з цим відповідач у заяві про перегляд заочного рішення вказувала, що не отримувала ніяких повідомлень про позов та заочне рішення було ухвалене за її відсутності в суді першої інстанції /а.с.102-108/. Проте суд першої інстанції не звернув увагу на вказані доводи відповідача та ухвалою від 23 березня 2023 року відмовив в перегляді заочного рішення /а.с.147-150/.

Отже, аналіз матеріалів справи свідчить про те, що про судове засідання, призначене на 02 січня 2023 року, в якому було ухвалене рішення суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 не була повідомлена належним чином.

Враховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено без додержання норм процесуального права, щодо належного повідомлення відповідача, що вона посилається на це в доводах апеляційної скарги, що вказане порушення вважається порушенням принципів рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд, як частини верховенства права, колегія суддів приходить до висновку про наявність обов`язкової підстави для його скасування, що визначена п.3 ч.1 ст. 376 ЦПК України, та ухвалення нового судового рішення.

По суті спору судом встановлені наступні обставини та відповідні правовідносини.

15 листопада 2013 року між ТОВ «Пателі Лізинг», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений Інвестиційний договір № 176 НВ, предметом якого є участь інвестора в фінансуванні будівництва будинку за будівельною адресою АДРЕСА_2 . Після виконання сторонами всіх зобов`язань за Договором. Замовник, відповідно до законодавства та на умовах цього договору передає у власність інвестору нежитлове приміщення на другом поверсі загальною площею75,00 метрів квадратних. Розмір участі в фінансуванні будівництва на момент укладення даного договору був визначений сторонами у п.4.1. договору у розмірі 928125 грн, крім того ПДВ 185625 грн, разом 1113750 грн.

В п.6.2 договору визначено, що у разі несплати інвестором в повному обсязі першого платежу з передбачених графіком внесення грошових коштів (додаток № 2). При простроченні платежу на 30 (тридцять) і більше днів договір може бути розірвано замовником в односторонньому порядку /а.с.17-25,115-121/.

Графіком розрахунків, що є Додатком № 2 до Договору було визначено, що 50% вартості у розмірі 556875 грн сплачується до 16 грудня 2013 року, в січні 2014 року сплачується 18565 грн, в лютому 2014 року сплачується 18565 грн, в березні 2014 року сплачується 18565 грн /а.с.122/.

26 листопада 2014 року між ТОВ «Пателі Лізинг», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладена Угода № 14/2014 про уступку права вимоги до Інвестиційного договору № 176 НВ від 15 листопада 2013 року, за умовами якої первісний кредитор ( ОСОБА_3 ) відступає, а новий кредитор ( ОСОБА_1 ) приймає право вимоги виконання зобов`язання згідно Інвестиційного договору №176 НВ на частку в зазначеному Інвестиційному договорі, яка належала ОСОБА_3 . За відступлене право вимоги новий кредитор ( ОСОБА_1 ) зобов`язалась сплатити на користь первісного кредитора ( ОСОБА_3 ) грошові кошти в розмірі 31172 грн. Також у договорі визначено, що остаточний платіж здійснюється новим кредитором у І кварталі 2015 року /а.с.24-25,123-124/.

Позивач у листі від 26 січня 2022 року повідомив ОСОБА_1 про розірвання та припинення з нею Інвестиційного договору № 176 НВ від 15 листопада 2013 року у зв`язку з відсутністю повної оплати за вказаним договором /а.с.30/.

В Акті від 13 липня 2018 року, складеним Обслуговуючим кооперативом «Наш дім Поділ» в особі Голови правління Пателі Ф.П., що діяла на підставі Статуту з однієї сторони, та ОСОБА_1 , що діє з другої сторони, визначено, що Обслуговуючий кооператив «Наш дім Поділ» передає, а ОСОБА_1 приймає Об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень НОМЕР_3 загальною площею 83,6 кв.м., яка розташована на 2-му поверсі житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 , незавершене будівництво, ступінь будівельної готовності 94 % (дев`яносто чотири відсотка). Також в п.2 акту вказано, що вартість об`єкту нерухомого майна згідно Інвестиційного договору № 176НВ від 15 листопада 2013 року та Угоди 14/2014 від 26 листопада 2014 року сплачено повністю /а.с.125/.

З Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 02 серпня 2018 року, вбачається, що 31 липня 2018 року державним реєстратором Подоляка І.В. Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» здійснено запис про право власності номер: 27315973 на об`єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 1613064780000, незавершене будівництво, 94% готовності, загальною площею 83,6 кв.м, адреса: приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності визначено: угода про уступку права вимоги, серія та номер:14/2014, виданий 26.11.2014, видавник: укладення в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення та скріплений підписами сторін; акт серія та номер: б/н, виданий 13.07.2018, видавник укладення в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення та скріплений підписами сторін; довідка, серія та номер: 236/2017, виданий 06.10.2017, видавник: ТОВ «Пателі Лізинг»; договір інвестування в будівництво, серія та номер: 176 НВ. виданий 15.11.2013, видавник: укладення в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення та скріплений підписами сторін. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42356402 ід 02.08.2018 13:18:55, Подоляка І.В . Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», м. Київ /а.с.15-16/.

В силу ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В порядку визначеному ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до положень ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до ч.3 ст. 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на час здійснення спірної реєстраційної дії) державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору.

Згідно з положеннями ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на час ухвалення рішення) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

В силу ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч.2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В порядку ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17, роз`яснив, що справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

З наведених обставин справи вбачається, що 15 листопада 2013 року між ТОВ «Пателі Лізинг», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений Інвестиційний договір № 176 НВ, предметом якого є участь інвестора в фінансуванні будівництва будинку за будівельною адресою АДРЕСА_2 . Умовами цього договору було передбачено набуття ОСОБА_1 у власність нежитлового приміщення на другом поверсі загальною площею 75,00 кв.м. Розмір участі в фінансуванні будівництва був визначений сторонами в загальному розмірі 1113750 грн, сплата якого передбачалась частинами у строк до березня 2014 року.

26 листопада 2014 року між ТОВ «Пателі Лізинг», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладена Угода №14/2014 про уступку права вимоги до Інвестиційного договору № 176 НВ від 15 листопада 2013 року, за умовами якої первісний кредитор ( ОСОБА_3 ) відступає, а новий кредитор ( ОСОБА_1 ) приймає право вимоги виконання зобов`язання згідно Інвестиційного договору № 176 НВ на частку в зазначеному Інвестиційному договорі, яка належала ОСОБА_3 . За відступлене право вимоги новий кредитор ( ОСОБА_1 ) зобов`язалась сплатити на користь первісного кредитора ( ОСОБА_3 ) грошові кошти в розмірі 31172 грн. Також у договорі визначено, що остаточний платіж здійснюється новим кредитором у І кварталі 2015 року.

У вказаному договорі його сторонами не було визначено про наявність невиконаних зобов`язань перед ТОВ «Пателі Лізинг», зокрема їх розмір. Зазначення в умовах договору про остаточний платіж, який мав здійснитись у І кварталі 2015 року є неконкретизованим, так визначена одна сторона зобов`язання (новий кредитор) при наявності трьохстороннього договору, не визначено суму платежу, а формулювання «остаточний платіж» не свідчить про наявність невиконаного зобов`язання в повному обсязі, як на то посилається позивач в тексті позовної заяви. Також слід звернути увагу на те, що після закінчення, визначеного в умовах договору від 15 листопада 2013 року, строку здійснення інвестування (до березня 2014 року), позивачем здійснено підписання Угоди про уступку права вимоги до Інвестиційного договору від 26 листопада 2014 року, тим самим визнано права ОСОБА_1 , як інвестора, на частину об`єкта інвестування за договором від 15 листопада 2013 року, та за умовами останньої угоди на об`єкт інвестування в цілому. Такі дії позивача, за умови відсутності виконання ОСОБА_1 обов`язків щодо фінансування об`єкту будівництва, як на то наразі посилається позивач, слід розцінювати як суперечливі. А вимога про розірвання укладеного з відповідачем договору була висунута позивачем відповідачу лише 26 січня 2022 року, тобто більше ніж через 8 років після визначеного в договорі строку виконання зобов`язання ОСОБА_1 , при тому, що таке право передбачено договором на 31-й день після виникнення заборгованості. Також слід звернути увагу на те, що вимога про розірвання укладеного з відповідачем договору була направлена позивачем за адресою, вказаною в договорі, але на час направлення цього листа дана адреса не є зареєстрованим місцем проживання відповідача, і дані про отримання цього листа відповідачем чи уповноваженою нею особою в матеріалах справи відсутні. Вказане, в свою чергу свідчить, що укладений між сторонами договір не є розірваним в порядку визначеному умовами договору.

Предметом даного позову є скасування державної реєстрації майнових прав, підставами позову позивачем визначено обставини розірвання договору у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з фінансування будівництва в повному обсязі, визначеному у договорі. Однак, обставини розірвання договору в позасудовому порядку доведені не були, а в межах цієї справи позивачем такі вимоги не заявлялись, відповідно, обставини виконання чи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань не становлять предмет цього розгляду. Інші підстави для скасування державної реєстрації майнових прав позивачем заявлені не були, а отже суд діючи в межах принципу диспозитивності, не може досліджувати та оцінювати інші обставини проведеної державної реєстрації. До того ж, в матеріалах справи відсутня копія реєстраційної справи, позивачем не було заявлено клопотання про її витребування.

Виходячи з вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав допускається у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Стороною позивача не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог про скасування державної реєстрації. За загальним правилом, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Всупереч наведеним положенням ЦПК України стороною позивача не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставини справи, дав їм неналежну правову оцінку та дійшов необґрунтованого висновку про задоволення заявлених позовних вимог. Вказане, у свою чергу, дає підстави апеляційному суду для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

В порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають понесені останньою судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 січня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації майнових прав - залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 5582,25 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 10, неж. Прим. №38, ІІ поверх, код ЄДРПОУ 32072825).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: В.А. Нежура

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 24 липня 2023 року.