Ухвала

від 28.07.2023 по справі 758/2012/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 липня 2023 року

м. Київ

справа № 758/2012/22

провадження № 61-10636ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації майнових прав,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» (далі - ТОВ «Пателі Лізинг») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації майнових прав.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , як інвестором будівництва, не було виконано умови інвестиційного договору в частині оплати участі у фінансуванні будівництва, оскільки жодного платежу на рахунок ТОВ «Пателі Лізинг» від відповідача за інвестиційним договором № 176НВ не надходило.

Відповідно до умов пунктів 6.2 та 7.2 договору дострокове припинення дії договору можливе за ініціативою замовника у випадку несплати інвестором в повному обсязі першого платежу з передбачених графіком внесення грошових коштів, при простроченні платежу на 30 (тридцять) і більше днів договір може бути розірвано замовником в односторонньому порядку.

Не зважаючи на відсутність оплати, 31 липня 2018 року Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» зареєстровано запис про право власності номер: 27315973 на об`єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 1613064780000, незавершене будівництво, 94 % готовності, загальною площею 83,6 кв. м, адреса: приміщення АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 без належних на те підстав зареєструвала право власності на приміщення, оскільки від дати укладання інвестиційного договору (15 листопада 2013 року) до дати здійснення державної реєстрації прав на приміщення (31 липня 2018 року) ОСОБА_1 не було сплачено будь-яких грошових коштів по договору, що і стало причиною для розірвання та припинення договору.

У зв`язку із чим, просило скасувати запис про право власності від 31 липня 2018 року № 27315973, вчинено Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» та скасувано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 423356402 від 02 серпня 2018 року 13:18:55, ОСОБА_2 , Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», м. Київ.

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 02 січня 2023 року позов задоволено. Відновлено становище ТОВ «Пателі Лізинг», яке існувало до проведення ОСОБА_1 державної реєстрацію речових прав на приміщення АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613064780000, незавершене будівництво, 94% готовності, загальною площею 83,6 кв. м, адреса: АДРЕСА_1 . Скасовано запис про право власності № 27315973 від 31 липня 2018 року, вчинений Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс». Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 423356402 від 02 серпня 2018 року 13:18:55, ОСОБА_2 , Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», м. Київ. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пателі Лізинг» судовий збір у розмірі 3 721,50 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва скасовано. У задоволенні позову ТОВ «Пателі Лізинг» відмовлено.

У липні 2023 року ТОВ «Пателі Лізинг» засобами електронного поштового зв`язку звернулося з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ТОВ «Пателі Лізинг» посилається на пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), як на підставу для відкриття касаційного провадження.

На переконання заявника, Верховним Судом має бути сформований наступний висновок: оскільки на момент розірвання інвестиційного договору з боку ОСОБА_1 була відсутня оплата, відповідачка не набула жодних прав на нерухоме майно за цим договором, а тому проведена державна реєстрація прав на таке майно позбавила права власності позивача на належне йому майно, чим порушило майнові права ТОВ «Пателі Лізинг». Отже, право або інтерес позивача, який є фактичним власником майна, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність майнових прав на вказану квартиру та гараж іншої особи. Зважаючи, що рішення про державну реєстрацію приймалося на підставі інвестиційного договору від 15 листопада 2013 року № 176НВ, який в силу приписів статті 611 ЦК України є розірваним, єдиним і ефективним способом відновлення прав є відновлення становища, яке існувало до проведення державної реєстрації.

Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19 зробив правовий висновок про те, що у випадку касаційного оскарження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі має бути зазначено норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Виконання особою, яка звертається до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, зазначених процесуальних вимог має на меті унеможливити використання формального та беззмістовного викладу заявниками підстав касаційного оскарження. Тобто, заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, мав викласти належне обґрунтування такої підстави касаційного оскарження судового рішення.

Зі змісту підстави оскарження судових рішень у справі, передбаченої пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі вказаної норми, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 910/18531/19).

Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів.

Водночас, з наведеного тексту обґрунтувань пункту 3 частини другої

статті 389 України не можливо встановити, щодо якої норми права відсутній висновок Верховного Суду у спірних правовідносинах.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою судом апеляційної інстанції доказів у справі та не свідчать про існування такої проблеми у правозастосовчій практиці, що зумовлює нагальну потребу формування єдиної правозастосовчої практики.

У силу вимог статті 400 ЦПК України Верховний Суд зобов`язаний перевіряти наявність підстав для відкриття касаційного провадження, зазначених у касаційній скарзі, оскільки перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Таким чином, Верховний Суд констатує, що подана заявником касаційна скарга не містить належного викладу підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку, тому касаційна скарга ТОВ «Пателі Лізинг» на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року підлягає поверненню.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації майнових прав вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков