Рішення

від 05.07.2023 по справі 639/7824/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/7824/21

Провадження №2/639/249/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Кравченко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків), ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2021 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про зняття арешту з майна (в подальшому позивачем уточнено спосіб захисту на звільнення майна з-під арешту).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що позивач ОСОБА_1 є законним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Це єдине його житло. Ніхто інший не зареєстрований у вказаному приміщенні, мати позивача - другий колишній власник майна померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачу стало відомо, що на його квартиру за вказаною адресою накладено арешт. Особа, майно якої обтяжуються - ОСОБА_2 , код: НОМЕР_1 . Після письмових звернень до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Холодногірського та Новобаварського районів у місті Харкові позивач отримав відповідь, що позивач не має права на відомості щодо громадянина ОСОБА_2 . Згідно з документами про право власності на житло позивач залишився єдиним власником житла (після смерті матері), однак йому відмовили у надані інформації та знятті арешту з його майна. Отже, посилаючись на ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, позивач просить суд захистити його порушене право розпорядження власністю шляхом скасування арешту (як в подальшому було уточнено - шляхом виключення належного йому майна з-під арешту), накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: НОМЕР_6, виданої 27.02.2014 року, видавник: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 ; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11290565 від 28.02.2014 року 13:15:12, ОСОБА_4 , Кегичівське районне управління юстиції, Харківська обл., виключивши вказаний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.11.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про зняття арешту. Призначено судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.02.2022 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про зняття арешту - задоволено. Зобов`язано відповідача надати суду: належним чином завірену копію постанови про арешт майна та заборону на його відчуження від 27.02.2014 року, постановлену в рамках ВП НОМЕР_6 та копії матеріалів ВП НОМЕР_6.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.02.2023 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про зняття арешту, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

В подальшому ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.04.2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про залучення до участі у вищевказаній цивільній справі співвідповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , виключивши його із числа третіх осіб по вищевказаній цивільній справі.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, в яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити та не заперечували проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи відповідачі Міжрайонний ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) та ОСОБА_2 , згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явилися, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи у їх відсутність та відзив не подавали, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.07.2023 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зазначені власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 у свідоцтві про право власності на житло від 05.04.1999 року, реєстраційний № НОМЕР_3 , виданому Центром приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради (а.с.10).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 21.09.2009 року вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №12920 (а.с. 18).

Згідно з довідками про зареєстрованих у житловому приміщені осіб Департаменту реєстрації ХМР від 05.09.2021 року, від 09.02.2023 року та повідомленням з Реєстру за виборчою адресою виборця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Будь-які інші особи за вказаною адресою не зареєстровані (а.с. 13, 17, 50).

Між тим відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.11.2021 року та від 09.02.2023 року щодо квартири АДРЕСА_2 зареєстровано обтяження - Підстава: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: НОМЕР_6, виданий 27.02.2014, видавник: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 , Державний реєстратор: Рогач Максим Миколайович, Кегичівське районне управління юстиції, Харківська обл..; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11290565 від 28.02.2014 13:15:12, ОСОБА_4 , Кегичівське районне управління юстиції, Харківська обл.; відомості про суб`єктів обтяження: Обтяжувач: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34952409, країна реєстрації Україна, адреса: Україна, 61004, Харківська обл., м. Харків, вул. Жовтневої революції, 58. Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_3 ; опис предмета обтяження - все нерухоме майно. (а.с. 6, 52).

Як вбачається з відповіді позивачу зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 08.10.2021 року, згідно з інформацією, наданою Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт, про що внесено відповідний запис № 4830039 від 28.02.2014, на все майно, особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 . Зазначений запис внесено до Реєстру на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВП № НОМЕР_6 від 27.02.2014. Перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у Жовтневому відділі державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебували виконавчі провадження, за якими боржником являється ОСОБА_2 , в тому числі, по виконавчому провадженню зазначено адресу місця проживання боржника - АДРЕСА_3 . Водночас встановлено, що підставою накладення арешту є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесена по виконавчому провадженню № НОМЕР_6, за яким боржником є юридична особа (а.с. 14-15).

Під час розгляду справи суду також надані:

- копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2016 року, відповідно до якої Жовтневим ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження НОМЕР_7 з примусового виконання наказу №5023/1309/12, виданого 04.05.2012 року Господарським судом Харківської області про стягнення з ДП «126 Харківський автомобільний ремонтний завод» на користь ПАТ «Акціонерного промислово-інвестиційного банку» в особі «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків» заборгованості за кредитним договором в сумі 468 536,64 грн. (а.с.58-59);

- копія постанови від 28.04.2016 року Жовтневого ВДВС ХМУЮ у ВП НОМЕР_7, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ДП «126 Харківський автомобільний ремонтний завод» у межах суми звернення стягнення 477 907,37 грн. (а.с. 61);

- копія постанови Жовтневого ВДВС ХМУЮ від 23.05.2016 року, якою приєднано виконавче провадження НОМЕР_7 з примусового виконання наказу №5023/1309/12 виданого 04.05.2012 року Господарським судом Харківської області до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_7 (а.с. 60).

Крім того, Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.02.2022 року направив завірену копію постанови про арешт майна та заборону його відчуження від 27.02.2014 року, постановлену в рамках НОМЕР_6, повідомивши, що на даний час оригінали виконавчого провадження знищені та в архіві відділу не зберігаються (а.с.65).

Згідно з копією наданої суду постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 27.02.2014 року в рамках ЗВП НОМЕР_6 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції В`юнник К.С. накладено арешт на все майно, що належить ДП «Харківський автомобільний завод» у межах суми стягнення та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ДП «Харківський автомобільний завод» у межах суми стягнення (а.с. 66).

Отже жодних доказів в обґрунтування підстав та необхідності подальшого існування арешту належної позивачу квартири за адресою: АДРЕСА_1 - відповідачами суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 1. Реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. 2. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення. 3. Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення. Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.

Так, беручи до уваги те, що відповідачі у судові засідання не з`явилися та не надали відзиву з відповідними запереченнями, судом розглянуто справу на підставі наявних доказів і встановлено, що позивач з 05.04.1999 року має право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , на яку державним виконавцем В`юнник К.С. Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції накладено арешт постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: НОМЕР_6, виданою 27.02.2014. Особою, майно якої обтяжується, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вказаний відповідач ОСОБА_2 , однак виконавче провадження знищено. При накладенні арешту позивач ОСОБА_1 не був боржником у виконавчому провадженні НОМЕР_6, також в судовому засіданні не встановлено жодного правового відношення особи, права якої обтяжуються - відповідача ОСОБА_2 - до квартири АДРЕСА_2 . Зважаючи на викладені обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на нерухоме майно позивача, останній має перешкоди у здійсненні ним права власності щодо квартири АДРЕСА_2 . Оскільки позивачу відмовлено у скасуванні арешту в позасудовому порядку, а спірна постанова про арешт містить великий перелік арештованого майна, то право власності позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом виключення (звільнення) майна - квартири АДРЕСА_2 з-під арешту, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: НОМЕР_6, виданої 27.02.2014 року, видавник: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 ; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11290565 від 28.02.2014 року 13:15:12, ОСОБА_4 , Кегичівське районне управління юстиції, Харківська обл. При цьому вказаний запис про арешт підлягає виключенню з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за рішенням суду, оскільки такі вимоги позивача є похідними.

Між тим вимоги про скасування постанови про арешт майна боржника задоволенню не підлягають, оскільки є неналежним способом захисту прав позивача, який не є учасником виконавчого провадження, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 142, 206, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків), ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту - задовольнити частково.

Виключити майно - квартиру АДРЕСА_2 з-під арешту, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: НОМЕР_6, виданої 27.02.2014 року, видавник: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 ; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11290565 від 28.02.2014 року 13:15:12, ОСОБА_4 , Кегичівське районне управління юстиції, Харківська обл., виключивши вказаний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідачі:

-Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків), ЄДРПОУ:41430678, місцезнаходження: м. Харків, вул. Москалівська, буд. 58;

-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 26.07.2023 року.

Суддя Н.В. Баркова