Ухвала

від 26.07.2023 по справі 636/3504/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3504/23 Провадження 1-кс/636/620/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2023 місто Чугуїв

Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора начальника Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні за №12023221250001020 від 19.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 206-2 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчим відділом відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12023221250001020 від 19.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 206-2 КК України.

Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ТОВ «Агростіл» (ЄДРПОУ 22673225) та ФГ «Затока» (ЄДРПОУ 41146623) про протиправне заволодіння майном вищевказаних юридичних осіб, шляхом вчинення правочинів з використанням документів які мають явні ознаки підробки.

Також в ході досудового розслідування надійшла заява ОСОБА_5 представника ФГ «Затока» (ЄДРПОУ 41146623) та головного інженера ТОВ «Агростіл» (ЄДРПОУ 22673225) про протиправне заволодіння майном зазначених юридичних осіб, шляхом вчинення правочинів з використанням документів які мають явні ознаки підробки.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що 19.07.2023,близько 11.30на територіюТОВ «Агростіл»(ЄДРПОУ22673225)та ФГ«Затока» (ЄДРПОУ41146623),розташовану заадресою:Харківська область,Чугуївський район,с Хотімля,вул.Харківська,85прибули невідоміособи,які повідомили,що вониявляються новимкерівництвом вказанихюридичних осібта попросили ОСОБА_5 та іншихробітників покинутитериторію,при цьомупред`явили документи, які мають явні ознаки підробки.

Крім того, в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про те, що 19.07.2023 о 11.17 невстановленим на цей час особам було відмовлено в наступному: державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зміні складу засновників (учасників) або зміні відомостей про засновників (учасників) юридичної особи ТОВ «Агростіл» (ЄДРПОУ 22673225), через те, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України та невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом.

Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що відбувається протиправне заволодіння майном ТОВ «Агростіл» (ЄДРПОУ 22673225) та його статутним капіталом, шляхом вчинення правочинів з використанням документів які мають явні ознаки підробки, у зв`язку з чим є нагальна потреба в накладені арешту на корпоративні права громадянина України ОСОБА_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), у виді частки в статутному капіталі фермерського господарства «ЗАТОКА» (код ЄДРПОУ 41146623, юридична адреса: Україна, 62572, Харківська область, Вовчанський район, село Хотімля, вул. Шевченка, буд. 11-5) у розмірі 5000,00 грн (100 % статутного капіталу); корпоративні права громадянина України ОСОБА_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), у виді частки в статутному капіталі товариства обмеженою відповідальністю агрофірма «АГРОСТІЛ» (код ЄДРПОУ 22673225, юридична адреса: Україна, 62572, Харківська область, Вовчанський район, село Хотімля, вул. Шевченка, буд. 11-В) у розмірі 2 500,00 грн (50 % статутного капіталу), з забороною права на відчуження, розпорядження та користування.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_6 є: засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ФГ «ЗАТОКА», код ЄДРПОУ 41146623, зареєстровано за адресою: 62572, Харківська область, Вовчанський район, с. Хотімля, вул. Шевченка, буд. 1 Б. Основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; вирощування прядивних культур; вирощування інших однорічних та дворічних культур; розведення великої рогатої худоби молочних порід; розведення свиней; допоміжна діяльність у рослинництві; після урожайна діяльність; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. Керівник підприємства: ОСОБА_6 . Розмір статутного капіталу 5000,00 грн.

21.07.2023 слідчим суддею Чугуївського міського суду Харківської області винесено ухвалу про повернення клопотання про арешт майна для усунення недоліків строком на 72 години, яку фактично отримано 24.07.2023.

В ході проведення досудового розслідування, отримано довідку видану головним бухгалтером ТОВ «Агростіл» (ЄДРПОУ 22673225), відповідно до якої ТОВ «Агростіл» (ЄДРПОУ 22673225) які спільно з ФГ «Затока» (ЄДРПОУ 41146623) не здійснює свою господарську діяльність з вересня 2022 року.

Крім того, 24.07.2023 проведено огляд місця події на території поля, а саме з кадастровими номерами 6321688400:03:001:0013, 6321688400:03:001:0014, 6321688400:03:001:0015, 6321688400:03:001:0016, 6321688400:03:001:0017, 6321688400:03:001:0018, 6321688400:03:001:0019, 6321688400:03:001:0021, 6321688400:03:001:0022, 6321688400:03:001:0001, 6321688400:03:001:0002, 6321688400:03:001:0003, 6321688400:03:001:0004, 6321688400:03:001:0005, 6321688400:03:001:0006, 6321688400:03:001:0007, 6321688400:03:001:0008, 6321688400:03:001:0009, 6321688400:03:001:0010, 6321688400:03:001:0279, 6321688400:03:001:0278 на якому засіяні зернові культури пшениці з огляду на щільність та наявності рядків, як від спеціального оброблення, це свідчить про те, що вказане поле було засіяне навмисно з метою подальшого збору врожаю.

Враховуючи вищевикладене, у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що невстановлені особи займаються тіньовим посівом, вирощуванням та збором врожаю зернових культур, не публікуючи відповідні відомості про зайняття сільськогосподарською діяльністю та не сплачують податків до бюджету України від отриманих доходів.

Крім того, здійснюють свою діяльність із використанням можливостей та матеріальних цінностей та засобів ФГ «Затока» (ЄДРПОУ 41146623) та здійснюють свою діяльність від імені вказаного підприємства, яке фактично з вересня 2022 року припинило свою цільову тобто сільськогосподарську діяльність.

Прокурор надав заяву, в якій просив клопотання задовольнити, розглядати клопотання без його участі.

Власник корпоративних прав ОСОБА_6 до суду не з`явився, про місце та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до нього матеріали, встановила такі обставини.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі "Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленомуцимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п.п. 1,3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до змісту частин 2, 4 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно ч.2ст.171КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих матеріалів, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ТОВ «Агростіл» (ЄДРПОУ 22673225) та ФГ «Затока» (ЄДРПОУ 41146623) про протиправне заволодіння майном вищевказаних юридичних осіб, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів внесено відповідні відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221250001020 від 19.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 206-2 КК України.

За ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається з клопотання про арешт майна, прокурором зазначено попередню кваліфікацію у даному кримінальному провадженні за ч.1 ст.206-2 КК України, що вбачає протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації. З метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а також особи, яка може бути причетна до вчинення вказаного злочину слідчий суддя зазначає, що майно, вилучене в ході огляду місця події, має значення для забезпечення цього кримінального провадження. А тому, є підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

При цьому, накладення арешту на майно з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, не вимагає обов`язкової наявності у кримінальному провадженні підозри чи цивільного позову. Арешт майна з вказаної підстави по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від інших правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, чи може майно бути предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому належить врахувати, що арешт майна має тимчасовий характер в межах строку досудового розслідування, який спрямований на ефективне забезпечення його проведення у розумний строк, а межі досудового розслідування у часі чітко визначені ст.219 КПК України.

Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст.174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора начальника Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні за №12023221250001020 від 19.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2062 ККУкраїни задовольнити.

Накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_6 у розмірі 100 % в статутному капіталі ФГ «Затока» (ЄДРПОУ 41146623), шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала прокурора судді не набрала законної сили.

Слідчий суддя ОСОБА_1