Ухвала

від 02.08.2023 по справі 636/3504/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3504/23 Провадження 1-кс/636/647/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2023 місто Чугуїв

Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора начальника Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні за №12023221250001020 від 19.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2062 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

19.07.2023 слідчим відділом ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023221250001020 від 19.07.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 206-2 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 19.07.2023 близько 14:00 год. невстановлені особи незаконно проникли до території агрофірми "Агростіл", що розташована у с. Хотімля, Чугуївського району, Харківської області, де, з використанням підроблених документів на право власності зазначеного підприємства, протиправно заволоділи майном підприємства. (ЖЄО № 3329 від 19.07.2023).

21.07.2023 слідчим суддею Чугуївського міського суду Харківської області було винесено ухвалу (справа № 636/3504/23) про дозвіл на проведення обшуку автомобілю «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою фіксації порушення чинного законодавства, виявлення та вилучення предметів, а саме: підроблених документів на право власності ТОВ «Агростіл» (ЄДРПОУ 22673225) та ФГ «Затока» (ЄДРПОУ 41146623), блокноти, чорнових записів у яких міститься інформація про вказане кримінальне правопорушення або осіб які причетні до вказаного кримінального правопорушення, а також мобільні телефони, планшети, ноутбуки, флеш-носії на яких міститься інформація з приводу вчинення вказаного кримінального правопорушення та які мають значення для кримінального провадження.

21.07.2023 слідчим СВ ВП № 1 Чугуївського РУП, на підставі вищевказаної ухвали було проведено обшук автомобіля «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_1 , що розташовувався на території ТОВ «Агростіл» та ФГ «Затока», за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с Хотімля, вул. Харківська, 85. В ході проведення обшуку зазначеного автомобіля, в його салоні було виявлено наступні предмети:

?додаток до атестата про повну загальну середню освіту на ім`я ОСОБА_4 номер НОМЕР_2 ;

?копія паспорта ОСОБА_4 номер НОМЕР_3 ;

?протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 24.06.2023 на ім`я ОСОБА_4 на 7 аркушів;

?медична карта ОСОБА_4 ;

?медична довідка на ім`я ОСОБА_4 ;

?направлення ВМС СБУ на ім`я ОСОБА_4 ;

?Езофогастродуоденоскопія 28 на ім`я ОСОБА_4 ;

?3 договорисуборенди між ОСОБА_5 та ОСОБА_6

21.07.2023 постановою слідчого, всі вилучені в ході обшуку речі, було визнано речовими доказами.

Прокурор на судове засідання не з`явився, до його початку подав заяву, в якій вказував, що клопотання підтримує, просить його задовольнити, та розглянути по суті за його відсутності.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до нього матеріали, встановила такі обставини.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленомуцимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п.п. 1,3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до змісту частин 2, 4 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно ч.2ст.171КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих матеріалів, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ТОВ «Агростіл» (ЄДРПОУ 22673225) та ФГ «Затока» (ЄДРПОУ 41146623) про протиправне заволодіння майном вищевказаних юридичних осіб, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів внесено відповідні відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221250001020 від 19.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 206-2 КК України.

Постановою слідчого від 21.07.2023 майно, яке на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовими доказами у провадженні.

За ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, накладення арешту на майно з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, не вимагає обов`язкової наявності у кримінальному провадженні підозри чи цивільного позову. Арешт майна з вказаної підстави по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від інших правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Постановою слідчого від 21.07.2023 все вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, за версією органу досудового розслідування, може бути знаряддям злочину, передбаченого особливою частиною КК України.

Постанова слідчого про визнання речовими доказами вилучене майно на теперішній час не скасована, що має істотне процесуальне значення.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, чи може майно бути предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому належить врахувати, що арешт майна має тимчасовий характер в межах строку досудового розслідування, який спрямований на ефективне забезпечення його проведення у розумний строк, а межі досудового розслідування у часі чітко визначені ст.219 КПК України.

Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст.174 КПК України.

Як вбачається з клопотання про арешт майна, прокурором зазначено попередню кваліфікацію у даному кримінальному провадженні за ч.1 ст.206-2 КК України, що вбачає протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації. З метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а також особи, яка може бути причетна до вчинення вказаного злочину слідчий суддя зазначає, що майно, вилучене в ході огляду місця події, має значення для забезпечення цього кримінального провадження. А тому, є підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що вказане у клопотанні майно, а саме: документ про освіту та медична документація, не відповідає ознакам ст. 98 КПК України, як предмети, які можуть зберігати на собі сліди правопорушення, передбаченого ч.1 ст.206-2 КК України, та містити інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що підлягають перевірці під час досудового розслідування за допомогою низки слідчих (розшукових) дій, у тому числі проведенні відповідних експертиз, з метою забезпечення доказової бази у вказаному кримінальному провадженні.

Тому слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора не підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора начальника Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні за №12023221250001020 від 19.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2062 ККУкраїни задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 21.07.2023 під час обшуку автомобіля «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_1 , що розташовувався на території ТОВ «Агростіл» та ФГ «Затока», за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с Хотімля, вул. Харківська, 85, шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії. а саме:

?копія паспорта ОСОБА_4 номер НОМЕР_3 ;

?протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 24.06.2023 на ім`я ОСОБА_4 на 7 аркушів;

?3 договорисуборенди між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Вилучене 21.07.2023 під час обшуку автомобіля «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_1 , що розташовувався на території ТОВ «Агростіл» та ФГ «Затока», за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с Хотімля, вул. Харківська, 85 майно, а саме:

додаток до атестата про повну загальну середню освіту на ім`я ОСОБА_4 номер НОМЕР_2 ; медична карта ОСОБА_4 ; медична довідка на ім`я ОСОБА_4 ;

направлення ВМС СБУ на ім`я ОСОБА_4 ; Езофогастродуоденоскопія 28 на ім`я ОСОБА_4 - повернути власнику.

Вирішення питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна та осіб, відповідальних за його зберігання, покласти на орган досудового розслідування.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала прокурора судді не набрала законної сили.

Слідчий суддя ОСОБА_1