Ухвала

від 23.03.2023 по справі 203/498/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/498/23

Провадження № 1-кс/0203/1542/2023

УХВАЛА

23 березня 2023 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022040000000397 від 23.08.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна, за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , заявленим у кримінальному провадженні №12022040000000397 від 23.08.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в якому слідчий просить суд:

- розглянути та задовольнити клопотання про арешт майна, а саме: грошових коштів у сумі 14580,00 грн у розмірі 200 доларів США, власником яких є підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з обов`язковим позбавленням права власників, користувачів на відчуження, розпорядження та користування.

В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначила, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №12022040000000397, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 23.08.2022 року за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України. До скоєння вказаного кримінального правопорушення органами досудового розслідування встановлена причетність ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 19.03.2023 року було повідомлено про підозру, а 20.03.2023 року - йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19.05.2023 року.

19.03.2023 року у проміжок часу з 09:25 годині до 15:02 годині на підставі ухали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2023 року було проведено обшук за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Вказану слідчу дію було проведено за участю підозрюваного ОСОБА_6 .

Як зазначила слідчий, під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме: грошових коштів у сумі 14580,00 грн, 200 доларів США, які належать підозрюваному ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, слідчий звернулась до суду з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, за погодженням з прокурором.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.03.2023 року, судову справу №203/498/23, провадження №1-кс/0203/1542/2023, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 , яка передана канцелярією суду - 22.03.2023 року.

Судове засідання з розгляду клопотання було призначене судом на 23.03.2023 року.

У судове засідання 23.03.2023 року слідчий та власник майна або його захисник не з`явились.

Слідчий до початку судового засідання 23.03.2023 року подала до суду письмову заяву про розгляд клопотання за її відсутності, а також зазначила, що підтримує вимоги клопотання у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Захисник підозрюваного (власника майна) був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, проте не повідомив суд про причини неприбуття у судове засідання, будь-яких заяв чи клопотань з приводу участі у судовому засіданні до суду не надсилав.

Слідчий суддя на підставі частини 1 статті 172, частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України розглянув клопотання слідчого за відсутності слідчого і власника майна та без фіксування судового засідання технічними засобами.

Слідчий суддя, вивчивши доводи слідчого, викладені в клопотанні, та дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022040000000397, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 23.08.2022 року за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2023 року (слідчий суддя - ОСОБА_7 ), справа №203/498/23, провадження №1-кс/0203/1494/2023, було частково задоволено клопотання слідчого та надано слідчим та прокурорам у кримінальному провадженні №12022040000000397 дозвіл на проведення обшуку житла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: приміщення квартири АДРЕСА_2 , що на праві власності належить ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з метою відшукання та вилучення, в тому числі грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.

Вказана ухвала суду набрала законної сили станом на 18.03.2023 року.

За відомостями з протоколу обшуку від 19.03.2023 року, у ході проведеного обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 18.03.2023 року, справа №203/498/23, провадження №1-кс/0203/1494/2023, було виявлено та вилучено, в тому числі: грошові кошти, які знаходяться в портмоне загальною сумою 14580, 00 грн, а саме: 11 купюр номіналом 1000 грн, 7 купюр номіналом 500 грн, 1 купюра номіналом 50 грн, 1 купюра номіналом 20 грн, 1 купюра номіналом 10 грн; грошові кошти у сумі 200 доларів США, а саме: 2 купюри номіналом по 100 доларів з номерами та серіями: MF 31018033D; PF57822817I.

Вказаний протокол обшуку був підписаний захисниками підозрюваного ОСОБА_6 із запереченнями.

19.03.2023 року слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , було повідомлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2023 року, справа №203/498/23, (слідчий суддя - ОСОБА_7 ), було частково задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12022040000000397, та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 19.05.2023 року, в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області, визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 2147200,00 грн, тобто 800 прожиткових для працездатних осіб.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу першого частин 1, 2, 3, 4, 5, 10 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частин 2, 3 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1, частини 3 статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу , у разі скасування арешту.

Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Відповідно до частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до частини 6 статті 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Згідно з частиною 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Відповідно до положень статті 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Аналіз викладеного вище дає суду підстави для висновку про те, що у слідчого судді наявні визначені КПК України підстави для задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Оскільки арешт з метою конфіскації майна як виду покарання накладається на майно підозрюваного, який є власником вилучених грошових коштів. Крім того, конфіскація як вид можливого покарання полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Керуючись статтями 167, 168, 170, 171, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022040000000397 від 23.08.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, - задовольнити повністю.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 19.03.2023 року обшуку житла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: приміщення квартири АДРЕСА_2 , що на праві власності належить ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (протокол обшуку від 19.03.2023 року, проведений на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2023 року, справа №203/498/23, провадження №1-кс/0203/1494/2023), а саме на:

- грошові кошти у сумі 14580,00 грн, 200 доларів США, власником яких є підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою конфіскації майна як виду покарання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1