Рішення

від 10.07.2023 по справі 297/3271/21

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/3271/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Мартинишин О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області в особі Берегівської міської ради Закарпатської області до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Берегівська окружна прокуратура в особі Берегівської міської ради Закарпатської області звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 4043-сг від 24.12.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:002:0187, площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Берегівської міської ради Берегівського району.

Крім того, позивач просив витребувати у ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:002:0187, площею 1,0 га призначення для ведення особистого селянського господарства, вартістю 677500,00 грн., що розташована на території Берегівської міської ради Берегівського району Закарпатської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Берегівською окружною прокуратурою в ході вивчення стану дотримання вимог земельного законодавства на території Берегівського району встановлено, що 24.12.2019 року наказом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 4043-сг затверджено та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:002:0187, площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Берегівської міської ради Берегівського району. На підставі зазначеного наказу, 10.01.2020 року державним реєстратором Мужіївської сільської ради Марочканич В.Й. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку.

Разом з цим, позивач вважає, що вищевказаний наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області підлягає визнанню недійсним та скасуванню, а земельна ділянка підлягає витребуванню від ОСОБА_1 на користь Берегівської міської ради виходячи з наступного.

Так, Земельним кодексом України передбачено, що одноразовість отримання земельної ділянки полягає в тому, що особа, яка скористалась своїм правом і отримала у власність земельну ділянку в розмірах встановлених даним кодексом не має правових підстав для отримання безоплатно у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення.

Разом з цим, окружною прокуратурою встановлено, що рішенням Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області за № 10 від 03.06.2016 року затверджено та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 4620985600:12:021:0104 для ведення особистого селянського господарства на території с. Мшана Городоцького району Львівської області. В подальшому, а саме 25.07.2016 року державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку.

Отже, ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Тобто, отримав у власність земельні ділянки загальною площею 3 га для ведення особистого селянського господарства.

Водночас, на підставі ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області по справі №301/1058/21 від 21.07.2020 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2110200000:03:002:0187, площею 1,0 га зареєстровано за ОСОБА_1 ..

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 , зловживаючи своїм правом набув спірну земельну ділянку, поза волею власника держави, у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, а саме не повідомив Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області про те, що раніше скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для аналогічних потреб, яка в подальшому була передана у власність ОСОБА_1 , така підлягає витребуванню на користь держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 січня 2022 року задоволено клопотання позивача Берегівської окружної прокуратури про забезпечення позову. Зокрема, накладено арешт на земельну ділянку площею 1 га за кадастровим номером 2110200000:03:002:0187, що розташована за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради Берегівського району Закарпатської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ; заборонено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) розпоряджатись земельною ділянкою площею 1 га за кадастровим номером 2110200000:03:002:0187, у тому числі і шляхом відчуження будь-яким способом на користь третіх осіб до набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.01.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

28 квітня 2022 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшов відзив відповідача Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, з підстав зазначених у ньому.

Зокрема, у відзиві вказано, що відповідно до клопотання ОСОБА_2 від 23.08.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, останнім повідомлено Головне управління, що земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність не отримував. Відповідно до відповіді відділу у Берегівському районі Головного управління від 16.08.2019 року проінформовано (в т.ч.): земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради Берегівського району; категорія земель землі сільськогосподарського призначення; форма власності державна. Так, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 , останньому видано наказ №1973-сг «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та в подальшому, наказом № 4043-сг від 24.12.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:002:0187, площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради Берегівського району Закарпатської області.

Так, відповідач вважає, що він діяв в межах закону та Головне управління Держгеокадастру не наділене повноваженнями перевірки достовірності інформації про реалізоване право безоплатної приватизації земельних ділянок та не є розпорядником інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім цього, 28 квітня 2022 року відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області було подано до суду клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем та залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Зокрема, представник відповідача просив замінити відповідача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області на належного відповідача державного реєстратора Мужіївської сільської ради Закарпатської області Марочканич Володимира Йосиповича, а Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області залучити до участі у вказаній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Також було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

05 липня 2022 року до Берегівського районного суду Закарпатської області від представника позивача Берегівської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, відповідь на відзив, заперечення на клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем та залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Так, позивач зазначив, що спірна земельна ділянка вибула з володіння (власності) держави внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки ОСОБА_2 , який зловживаючи своїм правом набув спірну земельну ділянку у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, а й органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою, тобто ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, яке реалізувало повноваження Держгеокадастру на території Закарпатської області.

Також, позивач ствердив, що посадові особи Держгеокадастру не вправі самостійно скасувати спірний наказ, оскільки на його підставі було зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_2 ..

В обґрунтування своїх заперечень, позивач також вказує, що держреєстратор зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації. Щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав, позивач зазначив наступне: скасування наказу Головного управління, як первинного юридичного факту, правочину, який став підставою для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку (кадастровий номер 2110200000:03:002:0187) є цілком виправданим та ефективним способом захисту прав на земельну ділянку.

21 жовтня 2022 року в підготовчому судовому засіданні протоколярно судом було відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області про заміну первісного відповідача належним відповідачем та залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Крім цього, ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2022 року закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті.

26 червня 2023 року Берегівським районним судом Закарпатської області отримано заяву представника позивача про уточнення позовних вимог. Зокрема, у заяві зазначено, що ОСОБА_2 зловживаючи своїм правом набув спірну земельну ділянку за кадастровим номером 2110200000:03:002:0187 у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, а саме не повідомив Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області про те, що раніше скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для аналогічних потреб, чим отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами та порушив суспільний інтерес на законність у цій сфері. Враховуючи наведене, відповідачами у даній справі має бути Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вказане клопотання позивача ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2023 року задоволено та замінено статус учасника справи ОСОБА_2 із третьої особи на відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином. При цьому, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про місце, дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подали.

Так, судові засідання у розгляді даної цивільної справи призначались на наступні дати: 07.03.2022 року, 19.04.2022 року, 27.05.2022 року, 06.07.2022 року, 09.09.2022 року, 21.10.2022 року, 22.11.2022 року, 03.01.2023 року, 15.02.2023 року, 15.03.2023 року, 19.04.2023 року, 19.06.2023 року та 10.07.2023 року.

Разом з цим, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказані судові засідання не з`являлись, заяв про розгляд справи без їх участі та заперечень чи доказів на спростування заявлених позовних вимог до суду не надходило. Отже, судом було надано відповідачам достатньо часу для викладення своїх позицій щодо позову та здійснення ними їх процесуальних прав.

При цьому, суд констатує. що в матеріалах справи присутні ряд заяв відаповідачів та представника ОСОБА_3 , які судом не взято до уваги, позаяк, подані з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо подання заяв, клопотань, в тому числі і про відкладення розгляду справи учасниками справи, а подані були як звернення громадян, про що їх було повідомлено судом письмово.

В межах вимог ст. 280 ЦПК України, суд у даній справі на підставі наявних у ній документів ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Позаяк, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; відповідачі не з`явилися в судове засідання без поважних причин і без повідомлення причин; відповідачі не подали відзив; позивач не подав заперечення проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами ЗК України.

Згідно із частиною першою статті 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 4 ЗК України, завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Пунктом б) частини 1 статті 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Судом встановлено, що 23 серпня 2019 року відповідачем ОСОБА_2 було подано до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Також, у зазначеному клопотанні відповідач повідомив, що земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність не отримував.

Так, 24 грудня 2019 року наказом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 4043-сг затверджено та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:002:0187, площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Берегівської міської ради Берегівського району.

На підставі зазначеного наказу, 10.01.2020 року державним реєстратором Мужіївської сільської ради Марочканич В.Й. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вищевказану земельну ділянку.

Вищенаведене, також, підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.11.2021 року.

Однак, ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2020 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_2 безоплатно передає у власність ОСОБА_1 , як відступне нерухоме майно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства /01.03/ площею 1,0 га, кадастровий номер №2110200000:03:002:0187, а також всі необхідні оригінали правовстановлюючих документів. Право власності ОСОБА_1 на майно, яке передається йому відповідно до Угоди, виникає після винесення відповідної ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області про затвердження мирової угоди між сторонами у справі № 301/1058/20, набуття нею законної сили та реєстрації її у реєстраційній службі.

При цьому, судом встановлено, що рішенням Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області за № 10 від 03.06.2016 року затверджено та передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 4620985600:12:021:0104 для ведення особистого селянського господарства на території с. Мшана Городоцького району Львівської області.

25 липня 2016 року державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку.

Отже, станом на 24.12.2019 року, тобто на дату набуття у власність земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером2110200000:03:002:0187, ОСОБА_2 вже набув у власність іншу земельну ділянку площею 2,0 га, а отже скористався своїм правом, передбаченим ст.116 ЗК України повторно, з порушенням визначеного земельним законодавством порядку.

На підставі положень статті 152 ЗК України, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Такого правового висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 28 травня 2020 року у справі № 608/1732/17-ц.

Згідно з ч.1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Підставами для визнання акта недійним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а обов`язковою умовою є також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів держави (суспільних інтересів).

Нескасований (невизнаний недійсним) акт породжує негативні правові наслідки, на які вплинула реалізація незаконного акта, а тому оскарження рішення суб`єкта владних повноважень за умови його невідповідності закону спрямоване на захист інтересу в юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення) тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення згаданого інтересу.

Таким чином, викладені Великою Палатою Верховного Суду висновки не заперечують можливості та не забороняють оскаржувати рішення суб`єктів владних повноважень, які є підставою (юридичним фактом) виникнення у фізичних та юридичних осіб цивільних прав, зокрема набуття земельних ділянок у власність чи користування, а лише вказують, що відсутність оскарження не є підставою для відмови у позові.

Тому, за наявності підстав та належного обґрунтування звернення до суду з такою вимогою може бути ефективним способом захисту в розумінні ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України, оскільки усуває стан юридичної невизначеності.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 усвідомлюючи наслідки набув спірну земельну ділянку за кадастровим номером 2110200000:03:002:0187 у власність внаслідок вчинення усвідомлених дій, без повідомлення Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про уже використане право на безоплатну приватизацію земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням. Внаслідок чого отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами та порушив суспільний інтерес на законність у цій сфері, чим порушив визначений земельним законодавством порядок. Тому, наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 4043-сг від 24.12.2019 року слід визнати недійсним та скасувати його.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи позовнувимогу щодовитребування у ОСОБА_1 на користьдержави вособі Берегівськоїміської радиЗакарпатської областіземельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:002:0187, площею 1,0 га призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Берегівської міської ради Берегівського району Закарпатської області, суд приходить до висновку про її обґрунтованість виходячи із такого.

Згідно ст.ст. 13, 14 Конституції України, земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської ) економічної зони з об`єктами права власності Українського народу. Від Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним багатством, що перебуває під охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою включно відповідно до закону.

Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю.

За змістом ст. 90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 387 ЦК Українивизначає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою («титулом»).

Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому, незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Таким чином, в силу суті віндикаційного позову, лише власник майна може витребувати його від незаконно володіючої цим майном особи.

Згідно зістаттею 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, відповідно до частини першоїстатті 388 ЦК України,власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому, суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першійстатті 388 ЦК.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першоїстатті 388 ЦК) відносяться усі випадки, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача.

Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року, справа № 183/1617/16.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 жовтня 2019 року у справі 922/3537/17 вказала, що «добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень» (п. 38 постанови).

Враховуючи вищенаведене,зокрема те,що земельнаділянка,кадастровий номер2110200000:03:002:0187,площею 1,0га дляведення особистогоселянського господарства,що розташованана територіїБерегівської міськоїради Берегівськогорайону,була набутау власністьвідповідачем ОСОБА_1 від особи,яка немала правайого відчужувати,та вибулаз володіннявласника нез йоговолі шляхомзатвердження мировоїугоди,суд приходитьдо висновкупро задоволенняпозовних вимогі вцій частині.Зокрема,слід витребуватиіз володіння ОСОБА_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків НОМЕР_1 )на користьдержави вособі Берегівськоїміської радиЗакарпатської областіземельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:002:0187, площею 1,0 га призначення для ведення особистого селянського господарства, вартістю 677500,00 грн., що розташована на території Берегівської міської ради Берегівського району Закарпатської області.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 21, 205, 215, 216, 316, 317, 319, 387, 388, 391 ЦК України,ст.ст. 116, 118, 121, 122, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.5, 12, 13, 81, 141,158, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289,354,355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області (м. Берегове, вул. Сечені, буд. 15, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 02909967) в особі Берегівської міської ради Закарпатської області (м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, буд. 7, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053683) до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області (м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 39766716), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 4043-сг від 24.12.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:002:0187, площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Берегівської міської ради Берегівського району.

Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 4043-сг від 24.12.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:002:0187, площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Берегівської міської ради Берегівського району.

Витребувати із володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:002:0187, площею 1,0 га призначення для ведення особистого селянського господарства, вартістю 677500,00 грн., що розташована на території Берегівської міської ради Берегівського району Закарпатської області.

Стягнути солідарно з Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 13567 (тринадцять тисяч п`ятсот шістдесят сім) гривень 50 копійок.

Ухвала Берегівського районного суду Закарпатської області про забезпечення позову від 04 січня 2022 року продовжує діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН