Рішення

від 27.07.2023 по справі 756/2750/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.07.2023 Справа № 756/2750/23

Унікальний номер судової справи 756/2750/23

Номер провадження 2/756/2482/23

РІШЕННЯ

Іменем України

24 липня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценка О.М.,

за участі секретаря судового засідання Галелюк Т.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Альонкіної А.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КВАЗАР-10» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року до суду звернулась ОСОБА_4 із позовом до ОСББ «КВАЗАР-10» про відшкодування шкоди, завданої залиттям.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки, завдані внаслідок пошкодження майна в розмірі 182 141,52 грн, суму моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн.

В обгрунтування вимог позову вказувала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Позивач зареєстрована та фактично проживає у вказаній квартирі. 23.11.2022 мало місце затоплення квартири каналізаційними стоками. За фактом даної події представниками позивача, головою ОСББ «Квазар-10» Глоба Т.Ф, ФОП ОСОБА_5 представниками власників квартир будинку АДРЕСА_2 був складений акт про наслідки затоплення каналізаційними стоками приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 . Голова ОСББ «Квазар-10» від підпису вказаного акту відмовилась. Уповноважена особа від ФОП ОСОБА_5 23.11.2022 прибула за адресою: АДРЕСА_2 для виконання робіт по усуненню засмічення каналізаційного трубопроводу та були присутні при оформленні акту, проте не залишились при його підписанні. З метою ознайомлення з актом ФОП ОСОБА_5 представником позивача 19.01.2023 було направлено ФОП ОСОБА_5 копію акту з супровідним листом цінним листом з описом вкладення. Проте, дане відправлення повернулось представнику позивача у зв`язку з неотриманням поштового відправлення.

Так, за результатами обстеження стану каналізаційного трубопроводу, який знаходиться у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 виявлено: засмічення каналізаційного трубопроводу у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 . Засмічення виявлено при перевірці пропускної спроможності каналізаційної мережі шляхом огляду трубопроводу через ревізійне вікно.

Комісією в акті зроблено висновок про те, що причиною затоплення каналізаційними стоками квартири АДРЕСА_1 стало засмічення каналізаційного трубопроводу, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 через неналежне обслуговування каналізаційної мережі через що сталось накопичення нашарування залишків побутової хімії абразивних залишків прального порошку, чистячи засобів для кухні та ванної кімнати, залишків їжі, гігієнічних засобів та засмічення каналізаційної мережі, що призвело до зменшення пропускної спроможності каналізаційної мережі.

Відповідно до звіту №30122022 про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , розмір матеріального збитку становить 182 141,52 грн.

Згідно з п. 8.1. Статуту ОСББ «Квазар-10» об`єднання співвласників є балансоутримувачем як і колективний споживач забезпечує управління неподільним та загальним майном через статутні органи.

Таким чином, матеріальна шкода, яка була завдана позивачу затопленням каналізаційними стоками належної йому квартири, знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з належним станом загальнобудинкового каналізаційного обладнання, трубопроводу, що перебуває у межах відповідальності та управлінні ОСББ, та пов`язана з незабезпеченням відповідачем належного утримання сантехнічного обладнання з метою попередження подібних випадків.

Окрім того, позивачу було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в 30 000,00 грн та просить стягнути з відповідача на її користь.

Ухвалою суду від 07.03.2023 постановлено відкрити спрощене позовне провадження у справі.

19.04.2023 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Альонкіної А.І. надійшов відзив на позовну заяву. Просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що 23.11.2022 під час здійснення масштабного ракетного обстрілу м. Києва та зникнення холодного водопостачання у столиці від власника квартири АДРЕСА_14 надійшло усне звернення до відповідача про непрохідність води в унітазі. У зв`язку з чим відповідачем було залучено ФОП ОСОБА_5 для усунення причин непрохідності. Після прочищення трубопроводу ФОП ОСОБА_6 повідомив про ймовірність затоплення каналізаційними стоками квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться на першому поверсі, та про необхідність потрапити до зазначеної квартири з метою перевірки даного припущення. Таким чином, відповідач зв`язався засобами телефонного зв`язку з сином позивача, повідомив про факт засмічення та про необхідність потрапити у квартиру. Син позивача надав доступ до квартири в цей день і сторонами було виявлено факт затоплення квартири. 25-26 листопада 2022 року син позивача звернувся до відповідача з вимогою поставити підпис на акті про наслідки затоплення каналізаційними стоками житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 від 23.11.2023. Однак, оскільки даний акт було складено у відсутності відповідача та через його невідповідність формі, то відповідач відмовився від підпису на ньому.

Також, представник відповідача вказувала, що обов`язок з утримання та обслуговування внутрішньо будинкових мереж каналізації покладено на ФОП ОСОБА_5 , у зв`язку з чим ОСББ «Квазар-10» є неналежним відповідачем у даному спорі та відповідно підстави для задоволення позову відсутні.

03.05.2023 від представника позивача - адвоката Перепьолкіної Ю.В. на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язком ОСББ є належне утримання багатоквартирного будинку, забезпечення належного технічного стану спільного майна, в тому числі каналізаційних труб, які проходять по технічному поверху будинку. Окрім того, відповідно до норм Цивільного кодексу України відсутність своєї вини має доводити саме заподіював шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права. Сам по собі факт укладення відповідачем договору про технічне та аварійне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, внутрішньо будинкових електромереж, електрощитових та систем внутрішнього освітлення не перекладає на ФОП ОСОБА_5 відповідальність за неналежне обслуговування каналізаційної мережі та залиття квартир. Пункт про відповідальність ФОП у випадку залиття квартир у даному договорі відсутній.

09.05.2023 від представника відповідача - адвоката Альонкіної А.І. на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Так, представник відповідача наголошує на тому, що ОСББ «Квазар-10» є неналежним відповідачем у даному спорі та просить відмовити у задоволенні позову. Окремо вказувала на недоліки акту про наслідки затоплення каналізаційними стоками житлового приміщення (квартири) від 23.11.2022 та на те, що акт складено без присутності представника відповідача та на те, що акт не містить підпису представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих підстав, що викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає про наступне.

Позивачу ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 03.02.2010, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (а.с. 45-46).

ОСББ «Квазар-10» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Статуту, затвердженого протоколом №11 загальних зборів від 22.05.2015.

Згідно з п.2.1. Розділу 2 Статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно з п.2.2. Розділу 2 Статуту завданням та предметом діяльності ОСББ є належне утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до п. 2.6. Розділу 2 Статуту ОСББ зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан неподільного і загального майна, що належить членам об`єднання.

Згідно з п. 3.2.1. Розділу 3 Статуту до неподільного майна належить, зокрема, технічне обладнання будинку - інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальні будинкові мережі водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали димовідведення, ліфти тощо).

Між ФОП ОСОБА_7 (виконавець) та ОСББ «Квазар-10» (замовник) укладено договір №О-0104-21 від 01.04.2021 про технічне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх електромереж, електрощитових та систем внутрішнього освітлення (а.с. 62-75).

Відповідно до акту про наслідки затоплення каналізаційними стоками житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 від 23.11.2022, складеного комісією у складі представника власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , голови ОСББ «Квазар-10» Глоби Т.Ф., ФОП ОСОБА_5 , представників власників квартир АДРЕСА_15 ОСОБА_9 , №51 ОСОБА_10 , №158 ОСОБА_11 , було обстежено квартиру АДРЕСА_1 на предмет затоплення каналізаційними стоками. В результаті обстеження стану каналізаційного трубопроводу, який знаходиться в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 виявлено: засмічення каналізаційного трубопроводу у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 . Засмічення виявлено при перевірці пропускної спроможності каналізаційної мережі шляхом огляду трубопроводу через ревізійне вікно. Причиною затоплення каналізаційними стоками квартири АДРЕСА_1 стало засмічення каналізаційного трубопроводу, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 через неналежне обслуговування каналізаційної мережі через що сталось накопичення нашарування залишків побутової хімії, абразивних часток прального порошку, чистячих засобів для кухні та ванної кімнати, залишків їжі, гігієнічних засобів та засмічення каналізаційної мережі, що призвело до зменшення пропускної спроможності каналізаційної мережі. Опис обсягу заподіяної шкоди: пошкодження покриття підлоги по всій площі квартири, набухання та відставання від стіни обоїв, розбухання міжкімнатних дверей, пошкодження меблів квартири (а.с. 8).

Зазначений акт підписано представниками квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , представником квартири АДРЕСА_15 ОСОБА_9 , представником квартири АДРЕСА_16 ОСОБА_10 та представником квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_11 . На акті міститься напис про те, що голова ОСББ «Квазар-10» Глоба Т.Ф. від підпису відмовилась (а.с. 8).

Головою ОСББ «Квазар-10» Глобою Т.Ф. 25.11.2022 затверджено акт обстеження інженерних мереж. Відповідно до даного акту, складеного комісією у складі голови ОСББ «Квазар-10» Глобою Т.Ф. та ФОП ОСОБА_5 , було зафіксовано, що під час щотижневого огляду інженерних мереж будинку, а саме каналізаційного трубопроводу, який знаходиться в підвальному приміщенні, було виявлено засмічення у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу у горизонтальну, що знаходиться під квартирами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 . Засмічення було виявлено при перевірці пропускної спроможності каналізаційної мережі шляхом огляду трубопроводу через ревізійне вікно. Причинами утворення такого засмічення можуть бути: нашарування залишків побутової хімії, а саме абразивних частин прального порошку, чистячих засобів для кухні та ванної кімнати; засмічення, яке виникає внаслідок недотримання користувачами правил використання внутрішньобудинкової каналізації, а саме зливання в каналізаційну мережу залишків їжі, гігієнічних засобів, наповнювача туалету для тварин або сторонніх предметів, які були випадково кинуті в каналізаційну мережу. Дане засмічення було усунуте механічним способом, а саме прочисткою санітарно-технічним тросом. Для уникнення подальших засмічень комісія рекомендує мешканцям квартир будинку використовувати каналізаційну мережу будинку за її цільовим призначенням та не зливати в неї речовини, матеріали та предмети, які можуть спричинити засмічення (а.с. 45).

27.12.2022 між ОСОБА_4 (замовник) та ФОП ОСОБА_12 (виконавець) укладено договір на проведення оцінки вартості нанесеного матеріального збитку, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець прийняв зобов`язання по виконанню робіт з оцінки вартості нанесеного збитку, що виник внаслідок пошкодження майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить замовнику на праві приватної власності (а.с. 11).

Відповідно до звіту №30122022 про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 27.12.2022 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_12 (сертифікат №241/21 від 26.03.2021; кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №2, видане ФДМУ від 03.02.2018; свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №0809, видане ФДМУ від 22.12.2021), вартість матеріальних збитків становить 182 141,52 грн (а.с. 19-50).

Предмет позову - вимога про стягнення завданої матеріальної шкоди в розмірі 182 141,52 грн та моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн. Спірні правовідносини стосуються завдання шкоди внаслідок залиття квартири.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні враховувати, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст.1166 ЦК України має доводити саме заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; вина.

Основними доказами, на які покликається позивач на підтвердження своїх вимог, є Акт про наслідки залиття квартири, який доводить факт та обставини події, та Звіт про оцінку збитків - на підтвердження розміру збитків.

Порядок складання Акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №927/11207.

Відповідно п. 2.3.6 зазначених Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

З додатку № 4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в Акті про залиття обов`язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.) В акті повинен міститись висновок про те, хто заподіяв шкоду.

Наданий позивачем в підтвердження залиття його квартири Акт про наслідки залиття відповідає вказаним вимогам за змістом та формою, складений комісійно за участю власників та мешканців залитої квартири, з описом обставин залиття та завданої шкоди, а відтак є належним доказом.

Причиною залиття в Акті вказано - засмічення каналізаційного трубопроводу, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 через неналежне обслуговування каналізаційної мережі через що сталось накопичення нашарування залишків побутової хімії, абразивних часток прального порошку, чистячих засобів для кухні та ванної кімнати, залишків їжі, гігієнічних засобів та засмічення каналізаційної мережі, що призвело до зменшення пропускної спроможності каналізаційної мережі.

Відповідачем акт про наслідки залиття підписано не було.

При цьому, у процесі розгляду справи відповідач не звертався до суду з клопотанням про проведення експертизи стосовно встановлення технічних причин завдання шкоди залиттям тощо.

Не ставилося представником відповідача і питання про призначення судом судової товарознавчої експертизи на спростування наданих позивачем доказів заподіяння їй шкоди з вини відповідача та самої суми завданих збитків.

Щодо нормативного регулювання відносин з управління майном у багатоквартирному будинку, суд зазначає таке.

За приписами ст. ст. 316, 319, 322 Цивільного кодексу (ЦК) України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування та зокрема, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 вказаного Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (у новій редакції) визначає поняття управителя багатоквартирного будинку. Натомість, нечинний вже Закон України «Про житлово-комунальні послуги» у старій редакції визначав поняття «балансоутримувача».

Згідно ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

Так, у вищевказаних Законах відсутній порядок передачі чи взяття будинку чи майна співвласників будинку саме на баланс. Натомість, чинне законодавство містить поняття управління будинком та майном, управителя тощо.

З системного аналізу наведеного вбачається, що: співвласники будинку здійснюють управління будинком, однак при прийнятті відповідного рішення вони передають таке управління будинком до ОСББ, яке, в свою чергу, створюється для належного утримання та використання спільного майна, що є основним завданням ОСББ.

Окрім того, вказані закони, та інше законодавство, не виключають обов`язків власників будинку належно користуватися та дбати зокрема, про сантехнічне обладнання будинку, загальнобудинкових мереж, яке є спільним майном власників квартир, використовувати його за призначенням, не засмічувати каналізаційні трубопроводи відходами, які заборонено викидати у каналізаційні стоки тощо, адже спільне майно передбачає і спільну відповідальність за таке майно та спільні обов`язки щодо утримання спільного майна.

Так, відповідачем належними доказами не доведено, що ним своєчасно та належно здійснювалися профілактичні огляди та поточні ремонти сантехнічного обладнання будинку, інженерних мереж будинку, не подано документів, які б підтверджували фіксування вказаного.

Таким чином, суд вважає доведеним, що матеріальна шкода, яка була завдана позивачу затопленням належної йому квартири, знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з неналежним станом загальнобудинкового каналізаційного обладнання, трубопроводу, що перебуває у межах відповідальності та управління ОСББ, та пов`язана як з неналежною експлуатацією вказаного обладнання мешканцями будинку, так із незабезпеченням відповідачем належного утримання сантехнічного обладнання з метою попередження подібних випадків.

Щодо розміру збитків, то такий належно підтверджується Звітом про оцінку.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 182 141,52 грн у відшкодування завданих збитків.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позовні вимоги в частині відшкодування шкоди позивач обґрунтовувала тим, що залиття її квартири завдало їй моральних страждань внаслідок пошкодження майна, неможливості його використання і на даний час, що спричинює незручності та дискомфорт.

Приймаючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд враховує, що внаслідок залиття було пошкоджене внутрішнє оздоблення квартири позивача, затоплення квартири каналізаційними стоками позбавляє позивача можливості користуватися своєю власністю, внаслідок чого порушуються її нормальні життєві потреби, крім того, суд враховує, що позивач, в зв`язку з подіями що сталися, зазнала і значних психологічних страждань, відтак виходячи з міркувань розумності, співрозмірності та справедливості, з урахуванням того, що моральна шкода відшкодовується не з метою збагачення, а носить компенсаційних характер завданим стражданням, приходить до висновку, про стягнення на користь позивача 3 000,00 гривень моральної шкоди, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач пережила та переживає на даний час.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до ч.ч. 1, 9 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2121,41 грн (а.с. 1).

Крім того, позивачем подано документальне підтвердження про оплату оцінки визначення збитку на суму 4 800,00 грн (а.с. 14).

На підставі ст. 139 ЦПК України розмір витрат на залучення спеціаліста, підготовку експертного висновку встановлюється зокрема, на підставі рахунків.

Суд вважає, що розмір витрат на висновок спеціаліста (звіт про оцінку майна) в сумі 4 800,00 грн є співрозмірним зі складністю справи, обсягом роботи тощо.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1 851,41 грн (пропорційно до задоволених вимог) та витрати, пов`язані з оцінкою вартості завданих збитків у сумі - 4 800,00 грн.

Також, позивачем подано клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Позивач у додатку до позову зазначив орієнтовний розрахунок судових витрат, серед яких передбачено витрати на правову допомогу.

На підтвердження вказаних вимог позивач надав до суду договір про надання правничої допомоги №403 від 23.12.2022, укладений між АО «Дарницька колегія адвокатів» м. Києва в особі голови об`єднання Перепьолкіної Ю.В. та Кощей Г.М. (а.с. 76), копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 80), копію Ордеру серії АІ №1354745 (а.с. 79) та виписку по рахунку, що підтверджує зарахування оплати послуг в розмірі 3 500,00 грн (а.с. 78).

Враховуючи критерій складності справи, обсяг виконаних робіт, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-266, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КВАЗАР-10» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КВАЗАР-10» (місцезнаходження: 04201, м. Київ, вул. Бережанська, 12-А; код ЄДРПОУ 22865143) на користь ОСОБА_4 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 182 141,52 грн, моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн, а також судові витрати в розмірі 10 151,41 грн, а всього 195 292,93 грн.

У задоволенні іншої частини вимог позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення 27.07.2023.

Суддя Олександр ЛУЦЕНКО