Постанова

від 07.12.2023 по справі 756/2750/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/14565/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 756/2750/23

07 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

-Болотова Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КВАЗАР-10» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Гаврилової О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КВАЗАР-10» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСББ «КВАЗАР-10» про відшкодування шкоди, завданої залиттям.

Просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки, завдані внаслідок пошкодження майна в розмірі 182 141,52 грн, суму моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн.

В обгрунтування вимог позову вказувала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Позивач зареєстрована та фактично проживає у вказаній квартирі. 23.11.2022 мало місце затоплення квартири каналізаційними стоками. За фактом даної події представниками позивача, головою ОСББ «Квазар-10» Глоба Т.Ф, ФОП ОСОБА_2 представниками власників квартир будинку АДРЕСА_2 був складений акт про наслідки затоплення каналізаційними стоками приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_3 . Голова ОСББ «Квазар-10» від підпису вказаного акту відмовилась. Уповноважена особа від ФОП ОСОБА_2 23.11.2022 прибула за адресою: АДРЕСА_2 для виконання робіт по усуненню засмічення каналізаційного трубопроводу та були присутні при оформленні акту, проте не залишились при його підписанні. З метою ознайомлення з актом ФОП ОСОБА_2 представником позивача 19.01.2023 було направлено ФОП ОСОБА_2 копію акту з супровідним листом цінним листом з описом вкладення. Проте, дане відправлення повернулось представнику позивача у зв`язку з неотриманням поштового відправлення.

Так, за результатами обстеження стану каналізаційного трубопроводу, який знаходиться у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 виявлено: засмічення каналізаційного трубопроводу у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами 150 , 154 , 158 , 162 , 166 , 170 , 174 , 178 , 182 , 186 . Засмічення виявлено при перевірці пропускної спроможності каналізаційної мережі шляхом огляду трубопроводу через ревізійне вікно.

Комісією в акті зроблено висновок про те, що причиною затоплення каналізаційними стоками квартири АДРЕСА_1 стало засмічення каналізаційного трубопроводу, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами №150 , 154 , 158 , 162 , 166 , 170 , 174 , 178 , 182 , 186 через неналежне обслуговування каналізаційної мережі, через що сталось накопичення нашарування залишків побутової хімії абразивних залишків прального порошку, чистячих засобів для кухні та ванної кімнати, залишків їжі, гігієнічних засобів та засмічення каналізаційної мережі, що призвело до зменшення пропускної спроможності каналізаційної мережі.

Відповідно до звіту №30122022 про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 , розмір матеріального збитку становить 182 141,52 грн.

Згідно з п. 8.1. Статуту ОСББ «Квазар-10» об`єднання співвласників є балансоутримувачем як і колективний споживач забезпечує управління неподільним та загальним майном через статутні органи.

Таким чином, матеріальна шкода, яка була завдана позивачу затопленням каналізаційними стоками належної йому квартири, знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з належним станом загальнобудинкового каналізаційного обладнання, трубопроводу, що перебуває у межах відповідальності та управлінні ОСББ, та пов`язана з незабезпеченням відповідачем належного утримання сантехнічного обладнання з метою попередження подібних випадків.

Окрім того, позивачу було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в 30 000,00 грн. та просить стягнути з відповідача на її користь.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КВАЗАР-10» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КВАЗАР-10» (місцезнаходження: 04201, м. Київ, вул. Бережанська, 12-А; код ЄДРПОУ 22865143) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_14 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 182 141,52 грн, моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн, а також судові витрати в розмірі 10 151,41 грн, а всього 195 292,93 грн.

У задоволенні іншої частини вимог позову - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КВАЗАР-10» подало апеляційну скаргу в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення рішення.

В обгрунтування апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції в порушення положень ст.12 ЦПК України було надано перевагу одному учаснику справи над іншим, що суперечить основним засадам та завданням цивільного судочинства.

Вказують на невідповідність Акту про наслідки затоплення квартири, оскільки останній складено не фахівцями у відповідній галузі для встановлення причини залиття, не відповідає затвердженій формі та складений без участі апелянта пізнішою датою ніж та, яка вказана на ньому, що робить його неналежним доказом в цій справі.

Зауважують, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доказам, наданим відповідачем на підтвердження проведення заміни каналізаційних труб в будинку.

Проігноровано також судом першої інстанції норми матеріального цивільного права які регулюють дані правовідносини.

Зауважують на тому, що обов`язок з утримання та обслуговування внутрішньобудинокових мереж каналізації покладено на ФОП ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому вона наголошує на законності рішення суду першої інстанції та просить його залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

В обгрунтування відзиву вказує, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив усі обставини справи, зокрема надав належну оцінку АКТу про наслідки затоплення квартири. Вказує на тому, що суд першої інстанції зробив обгрунований висновок, що саме апелянт як ОСББ є відповідальним за управління багатокавритирним будинком зокрема, за належне утримання та збереження спільного майна.

Наголошує, що при подачі позовної заяви було ретельно проаналізовано питання належності відповідача по справі та обгрунтовано, як нормами матеріального права так практикою застосування норм матеріального та процесуального права Верховного Суду та судами апеляційних інстанцій. Проте апелянт повністю проігнорував висвітлену практику, в апеляційній скарзі посилається на ті самі доводи, які були проаналізовані та відхилені судом першої інстанції.

Позивач наголошує, що апелянт є належним відповідачем у справі та є відповідальною особою за шкоду, завдану позивачу внаслідок залиття стічними водами належної позивачу квартири, а тому саме відповідач має відшкодувати завдану вказаною подією матеріальну та моральну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вважав доведеним, що матеріальна шкода, яка була завдана позивачу затопленням належної йому квартири, знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з неналежним станом загальнобудинкового каналізаційного обладнання, трубопроводу, що перебуває у межах відповідальності та управління ОСББ, та пов`язана як з неналежною експлуатацією вказаного обладнання мешканцями будинку, так із незабезпеченням відповідачем належного утримання сантехнічного обладнання з метою попередження подібних випадків.

Приймаючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд першої інстанції врахував, що внаслідок залиття було пошкоджене внутрішнє оздоблення квартири позивача, затоплення квартири каналізаційними стоками позбавляє позивача можливості користуватися своєю власністю, внаслідок чого порушуються її нормальні життєві потреби, крім того, суд врахував, що позивач, в зв`язку з подіями що сталися, зазнала і значних психологічних страждань, відтак виходячи з міркувань розумності, співрозмірності та справедливості, з урахуванням того, що моральна шкода відшкодовується не з метою збагачення, а носить компенсаційних характер завданим стражданням, прийшов до висновку, про стягнення на користь позивача 3 000,00 гривень моральної шкоди, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач пережила та переживає на даний час.

Колегія судді погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено наступне.

Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 03.02.2010, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (а.с. 45-46).

ОСББ «Квазар-10» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Статуту, затвердженого протоколом №11 загальних зборів від 22.05.2015.

Між ФОП ОСОБА_3 (виконавець) та ОСББ «Квазар-10» (замовник) укладено договір №О-0104-21 від 01.04.2021 про технічне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх електромереж, електрощитових та систем внутрішнього освітлення (а.с. 62-75).

Відповідно до акту про наслідки затоплення каналізаційними стоками житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_3 від 23.11.2022, складеного комісією у складі представника власника квартири №150 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , голови ОСББ «Квазар-10» Глоби Т.Ф., ФОП ОСОБА_2 , представників власників квартир №151 ОСОБА_6 , №51 ОСОБА_7 , №158 ОСОБА_8 , було обстежено квартиру №150 на предмет затоплення каналізаційними стоками.

В результаті обстеження стану каналізаційного трубопроводу, який знаходиться в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 виявлено: засмічення каналізаційного трубопроводу у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами №150 , 154 , 158 , 162 , 166 , 170 , 174 , 178 , 182 , 186 .

Засмічення виявлено при перевірці пропускної спроможності каналізаційної мережі шляхом огляду трубопроводу через ревізійне вікно. Причиною затоплення каналізаційними стоками квартири АДРЕСА_1 стало засмічення каналізаційного трубопроводу, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами №150 , 154 , 158 , 162 , 166 , 170 , 174 , 178 , 182 , 186 через неналежне обслуговування каналізаційної мережі, через що сталось накопичення нашарування залишків побутової хімії, абразивних часток прального порошку, чистячих засобів для кухні та ванної кімнати, залишків їжі, гігієнічних засобів та засмічення каналізаційної мережі, що призвело до зменшення пропускної спроможності каналізаційної мережі.

Опис обсягу заподіяної шкоди: пошкодження покриття підлоги по всій площі квартири, набухання та відставання від стіни обоїв, розбухання міжкімнатних дверей, пошкодження меблів квартири (а.с. 8).

Зазначений акт підписано представниками квартири №150 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , представником квартири №151 ОСОБА_6 , представником квартири №51 ОСОБА_7 та представником квартири №158 ОСОБА_8 . На акті міститься напис про те, що голова ОСББ «Квазар-10» Глоба Т.Ф. від підпису відмовилась (а.с. 8).

Головою ОСББ «Квазар-10» Глобою Т.Ф. 25.11.2022 затверджено акт обстеження інженерних мереж. Відповідно до даного акту, складеного комісією у складі голови ОСББ «Квазар-10» Глобою Т.Ф. та ФОП ОСОБА_2 , було зафіксовано, що під час щотижневого огляду інженерних мереж будинку, а саме каналізаційного трубопроводу, який знаходиться в підвальному приміщенні, було виявлено засмічення у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу у горизонтальну, що знаходиться під квартирами №150 , 154 , 158 , 162 , 166 , 170 , 174 , 178 , 182 , 186 .

Засмічення було виявлено при перевірці пропускної спроможності каналізаційної мережі шляхом огляду трубопроводу через ревізійне вікно. Причинами утворення такого засмічення можуть бути: нашарування залишків побутової хімії, а саме абразивних частин прального порошку, чистячих засобів для кухні та ванної кімнати; засмічення, яке виникає внаслідок недотримання користувачами правил використання внутрішньобудинкової каналізації, а саме зливання в каналізаційну мережу залишків їжі, гігієнічних засобів, наповнювача туалету для тварин або сторонніх предметів, які були випадково кинуті в каналізаційну мережу.

Дане засмічення було усунуте механічним способом, а саме прочисткою санітарно-технічним тросом. Для уникнення подальших засмічень комісія рекомендує мешканцям квартир будинку використовувати каналізаційну мережу будинку за її цільовим призначенням та не зливати в неї речовини, матеріали та предмети, які можуть спричинити засмічення (а.с. 45).

27.12.2022 між ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_9 (виконавець) укладено договір на проведення оцінки вартості нанесеного матеріального збитку, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець прийняв зобов`язання по виконанню робіт з оцінки вартості нанесеного збитку, що виник внаслідок пошкодження майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить замовнику на праві приватної власності (а.с. 11).

Відповідно до звіту №30122022 про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 , складеного 27.12.2022 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_9 (сертифікат №241/21 від 26.03.2021; кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №2, видане ФДМУ від 03.02.2018; свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №0809, видане ФДМУ від 22.12.2021), вартість матеріальних збитків становить 182 141,52 грн (а.с. 19-50).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктами 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин другої, четвертої, шостої статті 19 Закону України

«Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення

(з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

ОСББ «Квазар-10» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Статуту, затвердженого протоколом №11 загальних зборів від 22.05.2015.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов`язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передане на його баланс.

Підпунктом 8 частини другої статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.

Сторонами не заперечувалось, що актом встановлено, що залиття квартир позивачів відбулося за результатом обстеження стану каналізаційного трубопроводу, який знаходиться у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 виявлено: засмічення каналізаційного трубопроводу у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами 150 , 154 , 158 , 162 , 166 , 170 , 174 , 178 , 182 , 186 . Засмічення виявлено при перевірці пропускної спроможності каналізаційної мережі шляхом огляду трубопроводу через ревізійне вікно.

Комісією в акті зроблено висновок про те, що причиною затоплення каналізаційними стоками квартири АДРЕСА_1 стало засмічення каналізаційного трубопроводу, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами №150 , 154 , 158 , 162 , 166 170 , 174 , 178 , 182 , 186 через неналежне обслуговування каналізаційної мережі, через що сталось накопичення нашарування залишків побутової хімії абразивних залишків прального порошку, чистячих засобів для кухні та ванної кімнати, залишків їжі, гігієнічних засобів та засмічення каналізаційної мережі, що призвело до зменшення пропускної спроможності каналізаційної мережі.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позовні вимоги в частині відшкодування шкоди позивач обґрунтовувала тим, що залиття її квартири завдало їй моральних страждань внаслідок пошкодження майна, неможливості його використання і на даний час, що спричинює незручності та дискомфорт.

Приймаючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд першої інстанції вірно врахував, що внаслідок залиття було пошкоджене внутрішнє оздоблення квартири позивача, затоплення квартири каналізаційними стоками позбавляє позивача можливості користуватися своєю власністю, внаслідок чого порушуються її нормальні життєві потреби, крім того, суд враховує, що позивач, в зв`язку з подіями що сталися, зазнала і значних психологічних страждань, відтак виходячи з міркувань розумності, співрозмірності та справедливості, з урахуванням того, що моральна шкода відшкодовується не з метою збагачення, а носить компенсаційний характер завданим стражданням, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, про стягнення на користь позивача 3 000,00 гривень моральної шкоди, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач пережила та переживає на даний час.

Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно того, що обов`язок з утримання та обслуговування внутрішньо будинкових мереж каналізації покладено на ФОП ОСОБА_2 апеляційний суд зазначає наступну.

За приписами ст. ст. 316, 319, 322 Цивільного кодексу (ЦК) України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування та зокрема, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 вказаного Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (у новій редакції) визначає поняття управителя багатоквартирного будинку. Натомість, нечинний вже Закон України «Про житлово-комунальні послуги» у старій редакції визначав поняття «балансоутримувача».

Згідно ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

Так, у вищевказаних Законах відсутній порядок передачі чи взяття будинку чи майна співвласників будинку саме на баланс. Натомість, чинне законодавство містить поняття управління будинком та майном, управителя тощо.

З системного аналізу наведеного вбачається, що: співвласники будинку здійснюють управління будинком, однак при прийнятті відповідного рішення вони передають таке управління будинком до ОСББ, яке, в свою чергу, створюється для належного утримання та використання спільного майна, що є основним завданням ОСББ.

Окрім того, вказані закони, та інше законодавство, не виключають обов`язків власників будинку належно користуватися та дбати зокрема, про сантехнічне обладнання будинку, загальнобудинкових мереж, яке є спільним майном власників квартир, використовувати його за призначенням, не засмічувати каналізаційні трубопроводи відходами, які заборонено викидати у каналізаційні стоки тощо, адже спільне майно передбачає і спільну відповідальність за таке майно та спільні обов`язки щодо утримання спільного майна.

Так, відповідачем належними доказами не доведено, що ним своєчасно та належно здійснювалися профілактичні огляди та поточні ремонти сантехнічного обладнання будинку, інженерних мереж будинку, не подано документів, які б підтверджували фіксування вказаного.

Таким чином, апеляційний суд вважає доведеним, що матеріальна шкода, яка була завдана позивачу затопленням належної йому квартири, знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з неналежним станом загальнобудинкового каналізаційного обладнання, трубопроводу, що перебуває у межах відповідальності та управління ОСББ, та пов`язана як з неналежною експлуатацією вказаного обладнання мешканцями будинку, так із незабезпеченням відповідачем належного утримання сантехнічного обладнання з метою попередження подібних випадків.

Стосовно доводів апеляційної скарги про не відповідність Ату апеляційний суд зазначає наступне.

Основними доказами, на які покликається позивач на підтвердження своїх вимог, є Акт про наслідки залиття квартири, який доводить факт та обставини події, та Звіт про оцінку збитків - на підтвердження розміру збитків.

Порядок складання Акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №927/11207.

Відповідно п. 2.3.6 зазначених Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

З додатку № 4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в Акті про залиття обов`язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.) В акті повинен міститись висновок про те, хто заподіяв шкоду.

Наданий позивачем в підтвердження залиття його квартири Акт про наслідки залиття відповідає вказаним вимогам за змістом та формою, складений комісійно за участю власників та мешканців залитої квартири, з описом обставин залиття та завданої шкоди, а відтак є належним доказом.

Причиною залиття в Акті вказано - засмічення каналізаційного трубопроводу, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 у місці переходу вертикальної частини каналізаційного трубопроводу в горизонтальну, що знаходиться під квартирами №150 , 154 , 158 , 162 , 166 , 170 , 174 , 178 , 182 , 186 через неналежне обслуговування каналізаційної мережі, через що сталось накопичення нашарування залишків побутової хімії, абразивних часток прального порошку, чистячих засобів для кухні та ванної кімнати, залишків їжі, гігієнічних засобів та засмічення каналізаційної мережі, що призвело до зменшення пропускної спроможності каналізаційної мережі.

Відповідачем акт про наслідки залиття підписано не було.

При цьому, у процесі розгляду справи відповідач не звертався до суду з клопотанням про проведення експертизи стосовно встановлення технічних причин завдання шкоди залиттям тощо.

Не ставилося представником відповідача і питання про призначення судом судової товарознавчої експертизи на спростування наданих позивачем доказів заподіяння їй шкоди з вини відповідача та самої суми завданих збитків.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги співвласників багатоквартирного будинку «КВАЗАР-10.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КВАЗАР-10 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: