Рішення

від 09.05.2023 по справі 757/8481/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8481/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В. ,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачі приватне акціонерне товариствj «Акціонерна компанія «Київводоканал», Київська міська рада,

третя особа автокооператив «Княжий затон»

за участі:

представника відповідача Плясуна Олександра Івановича

представника відповідача Івашової Ганни Леонідівни

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі Печерського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Київської міської ради, третя особа автокооператив «Княжий затон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Київської міської ради, третя особа автокооператив «Княжий затон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 15.11.2020 ОСОБА_3 працюючи на посаді інженера 2 категорії району по експлуатації водопровідних мереж УЕВМ ДЕВГ ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», будучи відповідальною особою на місці виконання робіт, пов`язаних з ремонтом комунікацій, в порушення п. 1.5. Правил дорожнього руху, допустив порушення у сфері безпеки дорожнього руху, а саме: не облаштував належним чином місце виконання робіт, за участю автомобіля Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач. В результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу транспортний засіб, отримав значні механічні пошкодження. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14.01.2021 у справі №753/19738/20 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладеного на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 гривень на користь держави. Враховуючи, що автомобіль позивача був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини третьої особи ОСОБА_3 , який на час її настання перебував у трудових відносинах з відповідачем ПрАТ «АК «Київводоканал» та під час виконання ним трудових обов`язків, притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки в його діяльності установлена вина у ДТП, майнова, шкода, завдана позивачу пошкодженням автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.11.2020 підлягає відшкодуванню відповідачем. Позивач повідомляє, що відповідно до висновку експертного дослідження за результатами авто-товарознавчого дослідження №32013/20-54 від 10.12.2020 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , 2020 року випуску внаслідок ДТП 138891,07 грн. Також, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 15.11.2020 позивачу було заподіяно моральну шкоду, зокрема порушено нормальні життєві зв`язки, позивач втратив душевний спокій, переживання призвели до поганого самопочуття та викликали страх кермувати автомобілем.

Ухвалою суду від 18.02.2021 у справі за вказаним позовом відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами (загального) провадження.

11.08.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ЗУ «Про столицю України- місто герой Київ» власником автомобільних доріг є Київська міська рада. Представник позивача повідомила, що ділянка дороги на якій сталась вказана дорожньо-транспортна пригода знаходиться у користуванні автокооперативу «Княжий затон» та перебуває у власності Київської міської ради. Відповідно до вищенаведеного, представник позивача вважає, що оскільки, власником ділянки на якій сталась дорожньо-транспортна пригода є Київська міська рада, то остання разом з ПрАТ «Київводоканал» має нести відповідальність за спричинені ОСОБА_1 збитки.

Протокольною ухвалою суду від 11.08.2021 клопотання представника позивача було задоволено та залучено в якості співвідповідача - Київську міську раду та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог до предмета спору автокооператив «Княжий затон».

06.09.2021 від представника відповідача ПрАТ «Київводоканал» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити, виходячи з наступних обставин. Представник відповідача зазначив, що твердження позивача про те, що ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не відповідає дійсності, адже постановою Київського апеляційного суду від 26.04.2021 у справі 753/19738/20 було скасовано постанову Дарницького районного суду м. Києва від 14.01.2021 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності , передбаченої ст. 124 КУпАП. Таким чином, Київський апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова відносно ОСОБА_3 про визнання його винним, постановлені передчасно, без належного з`ясування в сукупності обставин справи, за відсутності відповідних доказів та відносно неналежного суб`єкта правопорушення. Представник відповідача повідомив, що у даній справі позивач безпідставно залучає відповідача на підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України, зазначаючи що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків, адже з постанови Київського апеляційного суду від 26.04.2021 у справі № 753/19738/20 випливає, що ДТП, в якому шкода була завдана позивачу сталася не з вини працівника ПрАТ «Київводоканал», тобто відсутній склад в тому числі цивільного правопорушення.

15.09.2021 від представника позивача по справі надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначила, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14.01.2021 у справі №753/19738/20 ОСОБА_3 інженера 2 категорії району по експлуатації водопровідних мереж УЕВМ ДЕВГ ПрАТ «АК «Київводоканал» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень на користь держави. Зазначено, що останній допустив порушення п. 1.5 Правил дорожнього руху, а саме: не облаштував належним чином місце виконання робіт, що гарантує безпечний рух транспортних засобів, що призвело до ДТП за участю автомобіля «Skoda Octavia» д.н.3. КА4134BE, яким керував ОСОБА_1 . Постановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року провадження у справі закрито, ухвалюючи вказане рішення суд зазначив, що відповідно до посадової інструкції інженера ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» в обов`язки ОСОБА_3 не входить забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів для відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Зі змісту вказаної постанови також вбачається, що на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що місце проведення робіт не було облаштовано, належним чином, в результаті чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. Представники відповідача-1 вказаний факт не заперечували.

27.09.2021 від представника відповідача Київської міської ради надійшла відповідь на відзив, в якій представник відповідача зазначив, що позивачем жодним чином не обґрунтовано, що Київською міською радою порушені, не визнані або оспорені їх права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку, а також позивачем безпідставно покладено відповідальність за якість стану асфальтобетонного покриття проїзної частини по вул. Срібнокільська на Київську міську раду. Представник відповідача також зазначив, що згідно з п.4 ч.1 ст. 16 Закону України від 30.06.1993 «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. У частині першій ст. 24 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Ухвалою суду від 08.11.2022 у справі за вказаним позовом закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача-2 проти позову заперечувала, просила відмовити.

Представник відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не з`явилися. Про дату та час розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 15.11.2020 ОСОБА_1 , керуючи своїм транспортним засобом автомобілем «Skoda Octavia» д.н.3. НОМЕР_1 , потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. У результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу транспортний засіб «Skoda» д.н.3. НОМЕР_1 , отримав значні механічні пошкодження.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14.01.2021 у справі №753/19738/20 ОСОБА_3 інженера 2 категорії району по експлуатації водопровідних мереж УЕВМ ДЕВГ ПрАТ «АК «Київводоканал» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 гривень на користь держави. Зазначено, що останній допустив порушення п. 1.5 Правил дорожнього руху, а саме: не облаштував належним чином місце виконання робіт, що гарантує безпечний рух транспортних засобів, що призвело до ДТП за участю автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 26.05.2021 провадження у справі закрито, ухвалюючи вказане рішення суд зазначив, що відповідно до посадової інструкції інженера ПрАТ «АК «Київводоканал» в обов`язки ОСОБА_3 не входить забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів для відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Зі змісту вказаної постанови також вбачається, що на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що місце проведення робіт не було облаштовано належним чином, в результаті чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. Представники відповідача-1 вказаний факт не заперечували.

Частиною 5 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що є усталена судова практика конвенційних органів шодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу. не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Згідно з положеннями статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Нормами ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.п. 8, 9, ч. 2, ст. 16 ЦК України)

Стаття 22 ЦК України передбачає, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В свою чергу, згідно із ч.1 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про автомобільні дороги» елементами благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів,

Частиною 3 статті 14 ЗУ «Про автомобільні дороги» визначено, що учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі

При цьому, така майнова шкода підлягає відшкодуванню, виходячи з реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до Висновку експертного дослідження за результатами авто-товарознавчого дослідження №32013/20-54 від 10.12.2020 року (надалі- Висновок) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Skoda Octavia» д.н.3. КА4134BE, 2020 року випуску внаслідок ДТП 138 891,07 гривень

Варто зазначити, що під час експертного дослідження був також присутній представник відповідача-1, який не надав жодних заперечень стосовно обставин, встановлених експертом та викладених у Висновку. При цьому лише зазначив: «не згоден, оскільки за дорогу та покриття не відповідає».

Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 (надалі - Методика)

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності / або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів.

Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості. Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку це та сума, яку за Законом має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Як вбачається зі змісту Висновку №32013/20-54 від 10.12.2020, оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 15.11.2020, проведено відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, а також відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна та майнових прав, затвердженого Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.ст. 77, 78 ЦПК України)

Отже, Висновок №32013/20-54 від 10.12.2020, щодо оцінки вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді є належним та допустимим доказом вартості матеріального збитку, завданого позивачу, в розумінні статей 76-78 ЦПК України.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов?язків.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 16 Закону України від 30.06.1993 «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

У ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Враховуючи, що автомобіль позивача був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини працівників ПрАТ «АК «Київводоканал», що, зокрема, було встановлено постановою Київського апеляційного суду від 26.05.2021, тому майнова шкода, завдана позивачу пошкодженням автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.11.2020 підлягає відшкодуванню відповідачем ПрАТ «АК «Київводоканал».

Дана позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду, викладеній в Постанові від 13.03.2019 у справі № 757/17104/16-ц.

Щодо вимог позивача до відповідача-2 Київської міської ради, судом не вбачається підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки Київська міська рада не є належним відповідачем по справі, виходячи з наступного.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Однак позивачем у позовній заяві не доведено порушення його прав Київською міською радою у спірних правовідносинах. Разом з тим, суд зазначає, що позивачем безпідставно покладено відповідальність за якість стану асфальтобетонного покриття проїзної частини по вул. Срібнокільська на Київську міську раду.

Частиною третьою статті 14 та частиною першою статті 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів, забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов.

Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначати їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів ( п. 11 розділу 2 «Обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організації» Єдиних правил).

Вказана правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №639/2132/18.

Відтак, Київська міська рада є неналежним відповідачем у справі та до неї не може бути заявлено вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди у спірних правовідносинах.

Під неналежними відповідачами слід розуміти таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц). За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Враховуючи, що судом констатовано, що один з відповідачів є неналежним, то позов підлягає задоволенню тільки в частині до відповідача-1 - ПрАТ «Київводоканал».

Крім того, задоволенню не підлягають вимоги позову щодо відшкодування моральної шкоди зважаючи на наступне.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Виходячи зі змісту вищезазначеного, при вирішенні вказаного спору, у судовому засіданні підлягала обов`язковому встановленню наявність самої такої шкоди; протиправна, винна поведінка у формі дій або бездіяльності відповідача; причинний зв`язок між діями або бездіяльністю відповідача та наслідками, у вигляді шкоди, що були заподіяні позивачеві.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів заподіяння моральної шкоди, тому в цій частині позовних вимог суд також відмовляє, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між дією та наслідком.

З урахуванням часткового задоволення позову, у порядку ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 817,58 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1190 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 280, 284, 289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», «Київська міська рада», третя особа автокооператив «Княжий затон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 163515 (сто шістдесят три тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн. 63 коп.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 817,58 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

відповідач-1: ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А

відповідач-2: Київська міська рада,: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36,

третя особа: автокооператив «Княжий затон», 02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 16-а.

Суддя Р.В. Новак